Справа № 278/3998/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Буткевича М.І., розглянувши в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Глибочицька сільська рада Житомирського району Житомирської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
в с т а н о в и в:
Заявник звернувся до суду із заявою, у якій просить встановити факт належності йому правовстановлюючого документа, а саме: Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 734556, виданого 04 червня 2009 року на підставі рішення 25 сесії 5 скликання Левківської сільської ради від 16 вересня 2008 року, на земельну ділянку площею 0,1614 га, призначену для ведення особистого селянського господарства та розташовану по АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначає наступне.
ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до рішення 25 сесії 5 скликання Левківської сільської ради від 16 вересня 2008 року йому було передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,1614 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі зазначеного рішення заявнику було видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку № 734556.
Однак під час оформлення державного акту про право власності на земельну ділянку було допущено технічну помилку у написанні прізвища заявника. Замість правильного прізвища « ОСОБА_2 », яке відповідає паспортним даним останнього та іншим особистим документам, у державному акті на право приватної власності на земельну ділянку помилково зазначено « ОСОБА_3 ».
З метою усунення зазначеної розбіжності та приведення відомостей у правовстановлюючому документі у відповідність до персональних даних заявника, останній звернувся до Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області із заявою щодо можливості внесення відповідних змін до свідоцтва про право власності.
Однак рішенням від 24 липня 2026 року Глибочицькою сільською радою йому було відмовлено у внесенні відповідних змін у зв?язку з наявністю розбіжностей у написанні прізвища.
Водночас паспортні дані, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб заявника підтверджують правильне написання його прізвища саме як « ОСОБА_2 ». Отже, зазначення у державному акті на право приватної власності на земельну ділянку «Ульяницький» є виключно технічною помилкою, допущеною під час оформлення документа, та не свідчить про належність такого документа іншій особі.
Наявність такої розбіжності унеможливлює однозначне підтвердження належності ОСОБА_1 правовстановлюючого документа та створює перешкоди для належної реалізації ним права власності на земельну ділянку, зокрема під час державної реєстрації речових прав, внесення відповідних відомостей до державних реєстрів, відчуження нерухомого майна та вчинення інших юридично значимих дій щодо нього.
Крім того, така невідповідність у правовстановлюючому документі в майбутньому може стати перешкодою для належного оформлення спадкових прав на вказане нерухоме майно, оскільки прізвище власника, зазначене у державному акті на право приватної власності, не відповідає його дійсним персональним даним.
У зв`язку із викладеним виникла необхідність встановлення факту належності вищевказаного документу заявнику у судовому порядку.
Ухвалою суду від 10.09.2026 року відкрито провадження у справі, та призначено до розгляду в порядку окремого провадження.
В судове засідання сторони не з`явилися.
Від заявника до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Представник заінтересованої особи до суду не з`явився, причини неявки суду не повідомив.
У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, фіксація судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням частини 2 статті 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 5).
З копії Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 вбачається, що шлюб укладено між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 4).
З копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 вбачається, що він виданий на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 3).
Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 734556 видано на ім`я ОСОБА_5 (а.с. 7).
Рішенням Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області № 5 від 24.07.2026 року ОСОБА_1 відмовлено у внесенні змін до Державних актів на право власності на земельні ділянки, зокрема серії ЯЕ № 734556 у зв`язку з наявністю розбіжностей у написанні прізвища заявника в поданих документах (« ОСОБА_3 », « ОСОБА_6 » та « ОСОБА_2 ») (а.с. 6).
Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов до висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 р. справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
За правилами ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 1 та 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
У п. 2 ч. 1 ст. 318 ЦПК України визначено, що у заяві про встановлення факту повинно бути зазначено причини неможливості відновлення або одержання документів, що посвідчують цей факт.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до листа ВСУ 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно із роз`ясненнями, які містяться в п. 12 вказаної Постанови при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має
можливості внести до нього відповідні виправлення.
Відповідно до ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Враховуючи вищезазначені обставини, проаналізувавши їх у сукупності, суд дійшов до висновку, що правовстановлюючий документ, а саме Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 734556, виданий 04 червня 2009 року на підставі рішення 25 сесії Левківської сільської ради 5 скликання від 16 вересня 2008 року, на земельну ділянку площею 0,1614 га, призначену для ведення особистого селянського господарства та розташовану по АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Суд вважає, що встановлення юридичного факту, про який просить заявник, знайшов повне підтвердження під час судового розгляду; об`єктивність не викликає у суду сумніву, заява про встановлення факту належності правовстановлюючого документу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 258-259, 315-319 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Глибочицька сільська рада Житомирського району Житомирської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 правовстановлюючого документа, а саме: Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 734556, виданого 04 червня 2009 року на підставі рішення 25 сесії 5 скликання Левківської сільської ради від 16 вересня 2008 року, на земельну ділянку площею 0,1614 га, призначену для ведення особистого селянського господарства та розташовану по АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.І.Буткевич