Ухвала № 141366535 у справі № 278/5508/26 від 09.11.2026

Справа №278/5508/26

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

09 листопада 2026 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О. М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа, - військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту родинних відносин, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулась до суду із вказаною заявою.

При вирішенні питання про відкриття провадження по справі суддею встановлено, що заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 КПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, у якій просить встановити факт того, що ОСОБА_2 є біологічним батьком ОСОБА_3 .

Вивчивши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог, встановлених статтями 175, 177, 318 ЦПК України, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до частини першої статті 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.

Як вбачається зі змісту поданої заяви, заявниця просить встановити факт того, що ОСОБА_2 є біологічним батьком ОСОБА_3 , при цьому зазначає про наявність розбіжностей у написанні по батькові у відповідному свідоцтві.

Суд також звертає увагу, що відповідно до статті 130 Сімейного кодексу України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом за умови, що запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень здійснено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Отже, з огляду на сформульовані заявницею вимоги щодо встановлення біологічного батьківства, необхідно уточнити обставини реєстрації народження, зокрема зазначити, на підставі яких документів та відповідно до якої норми законодавства внесено відомості про батька до актового запису про народження, а також надати відповідні підтверджуючі документи.

Крім того, заявницею не наведено належного обґрунтування причин неможливості одержання або відновлення документів, які посвідчують відповідний факт, та не зазначено, які саме заходи вживалися для усунення розбіжностей у документах.

За таких обставин суд позбавлений можливості належним чином визначити характер юридичного факту, який заявниця просить встановити, та перевірити наявність передбачених законом підстав для його встановлення в порядку окремого провадження.

Крім того за правилами ст. 318 ЦПК України в заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Заінтересованою особою у справі зазначено військова частина НОМЕР_1 .

Разом з тим, до матеріалів справи заявником не долучено копії відповіді заінтересованої особи щодо факту звернення із зазначеною заявою та в заяві відсутні підтверджуючі документи щодо відмови.

Суд звертає увагу заявниці на те, що встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та встановлення факту батьківства є різними за своєю правовою природою юридичними фактами, які мають різні правові підстави та порядок судового встановлення.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 ЦПК України в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. При цьому предметом доказування у такій категорії справ є наявність родинного зв`язку між особами, який заявник не має можливості підтвердити у позасудовому порядку відповідними документами.

Водночас питання визначення походження дитини від батька та встановлення батьківства врегульовані спеціальними нормами Сімейного кодексу України.

Зокрема, відповідно до статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для такого визнання є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Крім того, згідно з частиною першою статті 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. При цьому заява про встановлення такого факту приймається судом за умови, що запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Отже, законодавцем передбачено окремий правовий механізм встановлення факту батьківства померлої особи, який не є тотожним встановленню факту родинних відносин у розумінні пункту 1 частини першої статті 315 ЦПК України.

З огляду на викладене, у разі якщо дійсною метою звернення заявниці до суду є підтвердження біологічного походження дитини від конкретної особи, а не лише підтвердження родинних відносин між особами у зв`язку з розбіжностями в написанні їхніх анкетних даних у документах, заявниці необхідно чітко визначити юридичний факт, який вона просить встановити, та привести заявлені вимоги у відповідність до положень Сімейного кодексу України, з урахуванням обставин реєстрації народження дитини та наявних актових записів цивільного стану.

Крім того, у прохальній частині заяви не чітко викладена вимога, а саме - не зрозуміло який саме факт необхідно встановити суду (з огляду на ч. 1 та ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Отже, беручи до уваги те, що подана заява не відповідає вимогам ст. 318 ЦПК України, на підставі ст. 185, ч. 3 ст. 294 ЦПК України, суддя залишає заяву без руху з наданням заявнику строку для усунення виявлених недоліків.

Керуючись ст. ст. 185, 294, 318 України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без руху заяву, надавши позивачу строк для усунення її недоліків тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Суддя О.М. Дубовік