Рішення № 141366814 у справі № 754/9914/26 від 10.11.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 754/9914/26

провадження у справі №2/0285/3767/26

10 листопада 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

01.06.2026 ТОВ «ФК «Позика» звернулося до суду із зазначеним позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 10 710 грн, судовий збір в розмірі 2 662 грн 40 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 06.12.2021 між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у вигляді кредитної лінії в сумі 4 200 грн зі сплатою стандартної процентної ставки 3% та строком користування кредитом 91 календарний день, тобто до 06.03.2022. Кредитодавець належним чином виконав умови кредитного договору, надавши відповідачу кредитні кошти на умовах та в порядку, передбаченому кредитним договором. Оскільки відповідач належним чином не виконував грошові зобов`язання за кредитним договором, виникла заборгованість в сумі 10 710 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4 200 грн; проценти за користування кредитом в розмірі 6 510 грн, яку позивач просить стягнути на його користь.

Процесуальні рішення у справі

Ухвалою судді Деснянського районного суду міста Києва від 11.08.2026 справу передано за підсудністю до Звягельського міськрайонного суду Житомирської області.

Ухвалою судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 08.10.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (без виклику) сторін.

Доводи сторін у справі

Представник позивача у судове засідання не прибув, у клопотанні просив проводити розгляд справи без його участі, позов підтримав і просив задовольнити, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач подав відзив на позов, у якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не надано належних і достатніх доказів укладення ним кредитного договору, фактичного отримання кредитних коштів та належності йому платіжної картки, на яку такі кошти були перераховані. Також звертає увагу на розбіжності у відомостях щодо його ідентифікації та номера кредитного договору, правильності розрахунку заборгованості й відсутності належних доказів переходу до позивача права вимоги за спірним зобов`язанням. Крім того, вважає завищеними витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500,00 грн.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 06.12.2021 між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у вигляді кредитної лінії в сумі 4 200 грн зі сплатою стандартної процентної ставки 3% та строком користування кредитом 91 календарний день, тобто до 06.03.2022.

Цього ж дня ТОВ «ФК «ІРБІС» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 4 200 грн.

Оскільки відповідач належним чином не виконував грошові зобов`язання за кредитним договором, виникла заборгованість в сумі 10 710 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4 200 грн; проценти за користування кредитом в розмірі 6 510 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Встановлено, що проценти за користування кредитом нараховані у розмірі і порядку, передбаченому кредитним договором та в межах строку кредитування, не перевищують максимального розміру денної процентної ставки за відповідний період, передбаченої ч. 5 ст. 8 та п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування»

Кредитодавець свої зобов`язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, надавши кредит, а відповідач, у свою чергу, не повернув своєчасно кредитні кошти, і станом на день звернення позивача до суду із зазначеним позовом існує заборгованість за кредитним договором. Таким чином, невиконання відповідачем договірних зобов`язань порушує право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання грошових коштів, які були надані у кредит.

Позивачем на підтвердження погодження сторонами істотних умов кредитного договору, укладення сторонами кредитного договору, перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача, надано належні, допустимі та достатні докази, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту і процентів за користування кредитом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Висновки за результатами розгляду позовної заяви

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підтверджуються належними та допустимими доказами, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі

5 500 грн, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Указаний критерій застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд приходить до висновку, що наданими до суду доказами фактичний обсяг витрат на правову допомогу у зазначеній справі представником позивача частково обґрунтовано, і з огляду на незначну складність самої справи, суд вважає, що понесені позивачем витрати є не співмірними із складністю справи, ціною позову та обсягом наданих адвокатом послуг. У зв`язку з вищезазначеним, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про зменшення розміру таких витрат до 2 500 грн, що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат саме в зазначеному розмірі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, Київська область, 07406, ЄДРПОУ 39493634) заборгованість за кредитним договором в сумі 10 710 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4 200 грн; проценти за користування кредитом в розмірі 8 000 грн, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 грн, а також судовий збір в розмірі 2 169 грн. 50 коп,

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 10.11.2026.

Суддя Т.Б. Сташків