Ухвала № 141367063 у справі № 293/1670/26 від 10.11.2026

Справа № 293/1670/26

Провадження № 2/293/1361/2026

УХВАЛА

10 листопада 2026 року селище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,

розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення суми предоплати (авансу)

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2 , згідно якого просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 803,340, 96 грн., з яких: 743,280, грн - суму отриманої передоплати (авансу); 3% річних від простроченої суми боргу - 60060,96 грн.

Позовні вимоги мотивовані не належним виконанням відповідачем умов розписки.

05.11.2026 суд у порядку ч.8 ст. 187 ЦПК України отримав відповідь №3561372 від 05.11.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 , який зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Оглянувши позовні матеріали на предмет відповідності їх нормам Цивільного процесуального кодексу України, які регулюють порядок дотримання заявником вимог щодо подачі та форми позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.

Частиною 4 ст. 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За приписами ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зі змісту прохальної частини позовної заяви видно, що позивач звертаючись до суду з вимогою майнового характеру - про грошових коштів в сумі 803 340,96 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивач при зверненні до суду не подав доказів сплати судового збору в установленому Законом порядку та розмірі, відтак позовна заява подана з порушенням норм ч. 4 ст. 177 ЦПК України.

Таким чином, позивачу за її подання має бути сплачено 12 050,11 грн судового збору.

Одночасно суд звертає увагу позивача, що ч.7 ст. 175 ЦПК України передбачено що у разі пред`явлення фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформація про його відсутність. За відсутності рахунку позивач зазначає у позовній заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.

Оскільки позивач в позові не зазначає реквізити рахунку, на який має бути стягнуто грошові кошти в разі задоволення позову, то позивачу варто вказати бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При цьому суд звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" також зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Зважаючи на викладені вище обставини, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми предоплати (авансу) без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Керуючись ст.ст. 175,177,185, 259-261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми предоплати (авансу), залишити без руху.

Надати позивачу 5-денний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків заяви, шляхом надання суду доказів сплати судового збору в сумі 12 050,11 грн та зазначенням бажаного способу отримання грошових коштів у разі задоволення позову.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде вважатись неподаною і повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Людмила ЛОСЬ