Рішення № 141367086 у справі № 338/1647/26 від 09.11.2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

Справа №338/1647/26

Провадження №2/338/1374/26

09 листопада 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Рибки Л.Я.

секретар судового засідання Мороз Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

13 вересня 2026 року представник позивача ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" Романенко М.Е. через підсистему "Електронний суд" подав до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області позовну заяву до ОСОБА_1 , у якій просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у сумі 13 014 грн, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

В обґрунтування позову зазначено, що 04 листопада 2023 року між ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" та ОСОБА_1 укладено rредитний договір №95209. Відповідно до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону, вказаний позичальником при укладанні кредитного договору. Товариство надає клієнту фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. Таким чином, відповідачка уклала кредитний договір №95209 від 04 листопада 2023 року із ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" та відповідачці перераховано кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 у сумі 3 000 грн.

Відповідачкою не виконано належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин, зокрема вимог ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 23 грудня 2024 року між ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" та ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" відповідно до чинного законодавства України укладено договір факторингу №23122024.

Згідно з цим договором факторингу №23122024 від 23 грудня 2024 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №95209 від 04 листопада 2023 року.

Згідно з договором факторингу сума боргу перед новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 13 014 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 3 000 грн; заборгованість за відсотками становить 10 014 грн.

Процесуальні дії у справі, заяви і клопотання, позиція відповідача.

Ухвалою Богородчанського районного суду від 16 вересня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, клопотання представника позивача задоволено та витребувано в АТ КБ "ПриватБанк" інформацію про надходження на платіжну картку, яка належить ОСОБА_1 , грошових коштів від ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП".

13 жовтня 2026 року через канцелярію суду надійшло повідомлення від АТ КБ "ПриватБанк" про виконання ухвали суду.

Представник позивача ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" в судове засідання не прибув, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, шляхом надсилання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, які нею отримані 19 жовтня 2026 року, та розміщення інформації про розгляд справи на офіційній сторінці Богородчанського районного суду Івано-Франківської області в мережі Інтернет на веб-сайті судової влади.

Про причини неявки ОСОБА_1 не поінформувала, своїм правом на подання відзиву не скористалася, заяв чи клопотань щодо розгляду даної справи від неї не надходило.

09 листопада 2026 року постановлено ухвалу суду про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Фактичні обставини, які встановив суд, зміст спірних правовідносин, застосовані норми права.

Судом встановлено, що 04 листопада 2023 року між ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №95209 в електронній формі.

Відповідно до умов договору ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" надало відповідачці кредит у розмірі 3 000 грн строком на 90 днів, тобто до 01 лютого 2024 року (пп. 1.1, 1.2 договору) (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

Відповідно до п. 1.4 договору сторони погодили, що кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

За користування кредитом клієнт сплачує товариству 1825 % річних від суми кредиту в розрахунку 5 % на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди клієнта товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за договором (п. 1.3 договору).

Згідно з п. 3.1 договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору.

Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом (п.3.3 договору).

Відповідно до п. 5.3 договору, у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, визначений договором, клієнт зобов`язаний виплатити Товариству пеню в розмірі 5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання умов цього договору, починаючи з першого дня прострочення.

Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачкою договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL6797.

Відповідно до п. 2.2 договору електронний підпис одноразовим ідентифікатором прирівнюється до власноручного підпису.

Виконання ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" своїх обов`язків щодо перерахування відповідачці коштів за кредитним договором підтверджується листом ТОВ "ПрофітГід", яким підтверджено успішний переказ грошових коштів у сумі 3 000 грн 04 листопада 2023 року о 17 год 00 хв на платіжну картку НОМЕР_1 , банком-емітентом якої є АТ КБ "ПриватБанк" (вкладка прикріплені файли КП Д3), а також підтвердженням отримання кредитних коштів є повідомлення від АТ КБ "ПриватБанк", де на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано банківську картку № НОМЕР_2 , 04 листопада 2023 року на картку зараховано платіж у розмірі 3 000 грн.

ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" здійснено ідентифікацію клієнта, що підтверджується довідкою про ідентифікацію, де зазначено, що ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" (вкладка прикріплені файли КП Д3).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 95209 від 04 листопада 2023 року, розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 13 014 грн, з яких: 3 000 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 10 014 грн сума заборгованості за відсотками (вкладка прикріплені файли КП Д3).

23 грудня 2024 року між ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" та ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" укладено договір факторингу № 23122024, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" передало (відступило) ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" за плату, а ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" прийняло належні ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі прав вимог до цього договору (вкладка прикріплені файли КП Д3).

Відповідно до акта приймання-передачі реєстру прав вимог від 23 грудня 2024 року до договору факторингу №23122024 від 23 грудня 2024 року ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" передало, а ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" прийняло реєстр прав вимог за договором, складений за формою згідно з Додатком №1 до цього договору (кількість боржників - 9 280, загальна сума заборгованості - 150 833 044 грн 75 коп.) (вкладка прикріплені файли КП Д3).

Відповідно до витягу з Додатка №1 Реєстру прав вимог до договору факторингу №23122024 від 23 грудня 2024 року, сформованого 01 липня 2026 року, ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 95209 від 04 листопада 2023 року в сумі 13 014 грн, з яких 3 000 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 10 014 грн сума заборгованості за процентами за користування кредитом (вкладка прикріплені файли КП Д3).

Укладення договору факторингу між первісним кредитором та позивачем підтверджується також платіжними інструкціями №11146 від 15 січня 2025 року та №11417 від 13 лютого 2025 року на суму 507 226 грн 55 коп. кожна, у призначенні платежу яких зазначено: "Оплата зг. Договору факторингу №23122024 від 23.12.2024 р. Без ПДВ" (вкладка прикріплені файли КП Д3).

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України).

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями частини 1 статті 6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом норм ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц зазначено: "стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору (у справі, що переглядається, - у зв`язку зі скасуванням судового рішення) всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню".

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Висновки суду за результатами розгляду справи.

Судом встановлено, що 04 листопада 2023 року між ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №95209, за яким позичальниця отримала кредитні кошти у сумі 3 000 грн.

Договір укладено в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Згідно з довідкою ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" про ідентифікацію клієнта від 01 липня 2026 року акцепт оферти відповідачкою (підписання договору) здійснено шляхом використання одноразового ідентифікатора KL6797, який 04 листопада 2023 року о 17:00:08 був надісланий на номер телефону НОМЕР_3 . Такий же номер телефону, а також номер платіжної картки НОМЕР_1 зазначені відповідачкою і в реквізитах кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі. Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналогічні висновки щодо укладення кредитного договору в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором викладено в постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19 та від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Отже, кредитний договір №95209 від 04 листопада 2023 року укладено між сторонами в письмовій (електронній) формі з дотриманням вимог ст. 207, 639, 1055 ЦК України та Закону України "Про електронну комерцію". Відповідачка цей правочин не оспорювала, а тому з огляду на презумпцію правомірності правочину, визначену ст. 204 ЦК України, він є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Виконання ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" своїх обов`язків щодо перерахування відповідачці коштів за кредитним договором підтверджується листом ТОВ "ПрофітГід", яким підтверджено успішний переказ грошових коштів у сумі 3 000 грн 04 листопада 2023 року о 17 год 00 хв на платіжну картку НОМЕР_1 , банком-емітентом якої є АТ КБ "ПриватБанк" (вкладка-прикріплені файли-КП Д3), а також повідомленням АТ КБ "ПриватБанк" від 16 вересня 2026 року, згідно з яким на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано банківську картку № НОМЕР_2 і 04 листопада 2023 року на цю картку зараховано платіж у розмірі 3 000 грн.

Дата і сума переказу, а також номер платіжної картки, зазначені в листі ТОВ "ПрофітГід" та в повідомленні АТ КБ "ПриватБанк", збігаються між собою, а також з номером картки, вказаним у кредитному договорі та довідці про ідентифікацію клієнта, що в сукупності достовірно підтверджує отримання відповідачкою 04 листопада 2023 року кредитних коштів у сумі 3 000 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним первісним кредитором за кредитним договором №95209 від 04 листопада 2023 року, розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 13 014 грн, із яких заборгованість за тілом кредиту становить 3 000 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом становить 10 014 грн.

Із розрахунку заборгованості також вбачається, що відповідачка 14 листопада 2023 року сплатила 500 грн та 20 листопада 2023 року повернула кредитору 2 050 грн, а всього

2 550 грн, які первісний кредитор відповідно до черговості, встановленої п. 3.4 кредитного договору, зарахував у погашення процентів за користування кредитом. Ці платежі враховано при визначенні розміру заборгованості, а тіло кредиту в сумі 3 000 грн залишилося непогашеним.

23 грудня 2024 року між ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" та ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" укладено договір факторингу № 23122024, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" передало (відступило) ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" за плату, а ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" прийняло належні ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними в Реєстрі прав вимог до цього договору (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

Відповідно до акта приймання-передачі реєстру прав вимог від 23 грудня 2024 року до договору факторингу № 23122024 від 23 грудня 2024 року ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" передало, а ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" прийняло реєстр прав вимог за договором, складений за формою згідно з Додатком № 1 до цього договору (вкладка прикріплені файли КП Д3).

Відповідно до витягу з Додатка №1 до договору факторингу №23122024 від 23 грудня 2024 року ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №95209 від 04 листопада 2023 року в сумі 13 014 грн, з яких: 3 000 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 10 014 грн - сума заборгованості за відсотками (вкладка прикріплені файли КП Д3).

Укладення договору факторингу між первісним кредитором та позивачем і сплату фінансування за ним підтверджують також платіжні інструкції №11146 від 15 січня 2025 року та № 11417 від 13 лютого 2025 року на суму 507 226 грн 55 коп. кожна, у призначенні платежу яких зазначено: "Оплата зг. Договору факторингу №23122024 від 23.12.2024 р. Без ПДВ" (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України). Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Пунктом 4.1.4. кредитного договору сторони погодили право Товариства без згоди клієнта поступитися своїм правом вимоги за договором третій особі. Відповідно до п. 4.1. договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог.

Отже, 23 грудня 2024 року до ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №95209 від 04 листопада 2023 року в сумі 13 014 грн, а тому позивач є належним кредитором у цьому зобов`язанні. Неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає право виконати його первісному кредиторові (ч. 2 ст. 516 ЦК України). Водночас доказів виконання зобов`язання за кредитним договором ні первісному, ні новому кредиторові відповідачка суду не надала.

Таким чином, судом встановлено, що на підставі кредитного договору №95209 від 04 листопада 2023 року, укладеного в електронній формі, відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 3 000 грн, доказів повернення якого суду не надала, тому сума основного боргу (тіла кредиту) підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_1 у розмірі 3 000 грн.

Щодо заборгованості за процентами суд зазначає таке.

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. кредитного договору кредит надано строком на 90 днів, тобто до 01 лютого 2024 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 5% на добу. Згідно з Графіком розрахунків загальна сума процентів за користування кредитом за весь строк кредитування становить 13 500 грн, а загальна вартість кредиту - 16 500 грн.

З розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом нараховувалися з 04 листопада 2023 року по 28 січня 2024 року, тобто в межах строку кредитування, визначеного п. 1.2. договору, до 01 лютого 2024 року.

Разом з тим, Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, запроваджено обмеження максимального розміру денної процентної ставки за договорами про споживчий кредит.

Крім того, пунктом 17 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом №3498-IX, установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %, протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України що до удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Оцінюючи розрахунок заборгованості, суд враховує положення Закону України "Про споживче кредитування" щодо обмеження максимальної денної процентної ставки. З урахуванням умов договору та змін законодавства, суд дійшов висновку, що нарахування процентів має здійснюватися із застосуванням зниженої та стандартної процентних ставок у межах встановлених законом обмежень, а після спливу 240-денного строку із застосуванням максимально допустимої денної ставки у розмірі 1%.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість розрахунку процентів та визначає загальний розмір нарахованих процентів за кредитним договором №95209 від 04 листопада 2023 року.

З 04 листопада 2023 року по 23 грудня 2023 року (50 днів) проценти нараховано за процентною ставкою 5% на день: 3 000 грн х 5% х 50 днів = 7 500 грн, з таким розрахунком суд погоджується.

Однак, враховуючи встановлений частиною 5 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, починаючи з 24 грудня 2023 року протягом перших 120 днів, тобто до 21 квітня 2024 року розмір процентної ставки для нарахування відсотків за користування кредитними коштами не міг перевищувати 2,5 % в день від залишку неповерненої суми кредиту, а з 22 квітня 2024 року 1,5 %.

Таким чином з 24 грудня по 01 лютого 2024 року (40 днів) позивач мав право нараховувати проценти за користування кредитом в розмірі 2,5%, таким чином за вказаний період розмір процентів складає 3 000 грн (3000х2,5%х40).

Оскільки первісним кредитром у розрахунку заборгованості з 29 січня 2024 року зупинені нарахування, то за період з 24 грудня 2023 року по 28 січня 2024 року (36 днів) розмір процентів складає 2 700 грн (3000х2,5%х36).

Отже загальна сума заборгованості за процентами складає 10 200 грн (7500+2700), сума заборгованості за тілом кредиту 3 000 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитом в сумі

10 014 грн.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог. Звернення позивача з вимогою про стягнення лише частини заборгованості є реалізацією принципу диспозитивності цивільного судочинства та не порушує прав відповідача.

З огляду на викладене, з огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови кредитного договору №95209 від 04 листопада 2023 року і з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" слід стягнути заборгованість за кредитним договором №95209 від 04 листопада 2023 року на загальну суму 13 014 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3 000 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 10 014 грн, в межах заявлених позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Крім того, у ст. 265 ЦПК України закріплено, що у рішенні суд зазначає про розподіл судових витрат.

Так, згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позовної заяви до суду сплачено судовий збір у сумі 2 662 грн 40 коп. (платіжна інструкція № 95209 від 28 липня 2026 року).

Ціну позову позивачем визначено в розмірі 13 014 грн.

Оскільки судом позов задоволено повністю, то з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Щодо вимог позивача у частині стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин 1-3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначила, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги № 42649746 від 01 червня 2026 року, укладений між ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" та ФОП ОСОБА_2 , додаткову угоду № 95209 від 29 червня 2026 року до цього договору; детальний опис робіт (наданих послуг) від 29 червня 2026 року, акт надання послуг № 95209 від 29 червня 2026 року на загальну суму 6 000 грн; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 11306/10 від 02 листопада 2023 року.

Згідно з детальним описом робіт (наданих послуг) та актом надання послуг від 29 червня 2026 року адвокатом надано такі послуги: усна консультація клієнта щодо обставин справи (0,5 год - 250 грн); письмова консультація клієнта щодо спірних правовідносин (1 год - 750 грн); правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (1 год - 1 500 грн); складання позовної заяви, у тому числі попередній розрахунок судових витрат (2 год - 3 000 грн); формування додатків до позовної заяви (0,5 год - 500 грн).

За результатами розгляду питання про розподіл судових витрат та дослідження поданих на їх підтвердження доказів, суд враховує, що ця справа є типовою та нескладною за своєю суттю.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача. Водночас розмір таких витрат, що підлягає розподілу, суд визначає з урахуванням критеріїв, установлених частиною четвертою статті 137 та частиною третьою статті 141 ЦПК України, тобто з огляду на їх реальність, необхідність, розумність розміру та співмірність зі складністю справи й ціною позову.

Ця справа є малозначною в розумінні частини шостої статті 19 ЦПК України (ціна позову - 13 014 грн), розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, не потребувала дослідження значного обсягу доказів чи вирішення складних правових питань, а судова практика у спорах про стягнення заборгованості за кредитними договорами, укладеними в електронній формі, є усталеною. Позовна заява має типовий характер, участі в судових засіданнях адвокат не брав.

Такі послуги, як усна консультація клієнта щодо обставин справи (250 грн), письмова консультація клієнта щодо спірних правовідносин (750 грн) та правовий аналіз обставин спірних правовідносин із наданням правових рекомендацій (1 500 грн), за своїм змістом є складовими підготовки позовної заяви, оскільки складання позову неможливе без вивчення обставин справи та їх правового аналізу, тому їх окреме відшкодування призвело б до подвійної оплати однієї і тієї самої роботи. Формування додатків до позовної заяви (500 грн) є технічною роботою, яка не потребує спеціальних правничих знань і охоплюється послугою зі складання позовної заяви.

З урахуванням наведеного, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, суд вважає обґрунтованим розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі

3 000 грн, що відповідає вартості послуги зі складання позовної заяви, тому саме ця сума підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС". Підстав для відшкодування решти заявлених витрат на професійну правничу допомогу суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 280-285 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором №95209 від 04 листопада 2023 року на загальну суму 13 014 (тринадцять тисяч чотирнадцять) грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3 000 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 10 014 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС", місцезнаходження: 07406, Київська область, місто Бровари, вулиця Симона Петлюри, будинок 21/1, ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя Л.Я. Рибка