Ухвала № 141367108 у справі № 520/11350/25 від 09.11.2026

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання встановлення судового контролю за виконанням рішення суду

09 листопада 2026 р. справа № 520/11350/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши заяву від 18.10.2026р. про встановлення судового контролю по адміністративній справі №520/11350/25 за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі за текстом - відповідач, суб"єкт владних повноважень, орган публічної адміністрації) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

18.10.2026 р. до суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням даного судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 року №520/11350/25.

Аргументуючи ці вимоги заявник зазначив, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 у справі №520/11350/25 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату державного службовця від 06.08.2024 №202011-45/71 та №202011-45/72/1, починаючи з 07.08.2024, з урахуванням раніше проведених виплат. Однак, незважаючи на обов`язковість судового рішення, відповідач листом від 06.08.2026 повідомив про неможливість його виконання, а станом на 18.10.2026 рішення залишається невиконаним.

Ухвалою суду від 21.10.2026р. було прийнято до провадження заяву представника позивача від 18.10.2026р. про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №520/11350/25. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області протягом 5 днів від дати отримання цієї ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду докази про організаційно-правові заходи, спрямовані на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2025р. у справі №520/11350/25.

Відповідач 26.10.2026р. подав до суду заперечення на заяву про встановлення судового контролю, у яких зазначив, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 у справі №520/11350/25 його зобов`язано перевести позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію державного службовця з урахуванням відповідних довідок про заробітну плату. При цьому виконання судового рішення ускладнене відсутністю в матеріалах електронної пенсійної справи довідки від 06.08.2024 №202011-45/72/1, у зв`язку з чим відповідач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо її долучення до пенсійної справи, а також повідомляв позивача про необхідність її надання. Станом на 23.10.2026 зазначена довідка до відповідача не надходила. Вважає, що вживає необхідних організаційно-правових заходів для виконання судового рішення, а тому підстави для встановлення судового контролю відсутні.

Також 02.11.2026р. відповідач подав до суду додаткові пояснення, у яких зазначив, що під час звернення 07.08.2024 із заявою про перехід на пенсію державного службовця позивачем було надано довідки про заробітну плату від 06.08.2024 №202011-45/71 та №202011-45/72, однак довідка №202011-45/72/1 у матеріалах електронної пенсійної справи була відсутня та долучена лише 26.10.2026 на підставі заяви позивача від 19.10.2026. Після надходження зазначеної довідки Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області на виконання судового рішення прийнято рішення від 26.10.2026 №963260178893, яким проведено перерахунок пенсії позивача з 07.08.2024 з урахуванням вимог суду, у зв`язку з чим відповідач вважає рішення суду виконаним у повному обсязі. При цьому відповідач пояснює, що відповідно до принципу екстериторіальності та положень Порядку №22-1 після проведення перерахунку електронна пенсійна справа автоматично передається до органу Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера для здійснення виплати пенсії. Оскільки позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, саме цей орган після передачі електронної пенсійної справи здійснює облік фінансових зобов`язань та виплату пенсії з урахуванням проведеного перерахунку, тоді як Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не наділене повноваженнями щодо здійснення виплат пенсіонерам, які перебувають на обліку в інших регіонах.

Вирішуючи юридичну долю поданого заявником процесуального документа, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини справи полягають у наступному.

У межах даної справи позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 при переведені з 07.08.2024 року з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно пункту 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про державну службу» враховувати довідки про заробітну плату державного службовця виданих Північно-східним офісом Держаудитслужби від 06.08.2024 року № 202011-45/71 та від 06.08.2024 року №202011-45/72/1; 2) зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області при переведені ОСОБА_1 з 07.08.2024 року з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно пункту 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про державну службу» враховувати при обрахунку пенсії довідки про заробітну плату державного службовця виданих Північно-східним офісом Держаудитслужби від 06.08.2024 року № 202011-45/71та від 06.08.2024 року №202011-45/72/1.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2025р. позов було задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 за віком згідно пункту 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про державну службу» довідок про заробітну плату державного службовця, виданих Північно-східним офісом Держаудитслужби, від 06.08.2024 року № 202011-45/71 та від 06.08.2024 року №202011-45/72/1. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок про заробітну плату державного службовця, виданих Північно-східним офісом Держаудитслужби, від 06.08.2024 року №202011-45/71 та від 06.08.2024 року №202011-45/72/1 з 07.08.2024 р. з урахуванням раніше проведених платежів.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2026р. апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Харківській області залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2025р. по справі №520/11350/25 в частині задоволенню позову - залишено без змін.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень рішення суду набрало законної сили 19.06.2026р., виконавчий лист по даній справі не видавався.

На звернення представника заявника від 01.08.2026р. відповідач листом від 06.08.2026р. №1300-1003-8/123229 повідомив, що при виконанні рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області встановлено, що довідка про заробітну плату від 06.08.2024 року №202011-45/72/1 відсутня у матеріалах справи ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області скеровано лист до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо долученім довідки про заробітну плату від 06.08.2024 року № 202011-45/72/1 до електронної пенсійної справи 963260178893. Станом на 05.08.2026 витребувана довідка відсутня у матеріалах електронної пенсійної справи ОСОБА_1 та адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області не надходила.

Суд відзначає, що в матеріалах справи наявна копія виданої Північно східним офісом Держаудитслужби на ім"я позивача довідки від 06.08.2024р. №202011-45/71 на суму заробітної плати станом на серпень 2024р. - 98.145,95грн. (посадовий оклад - 74.881,50грн.; надбавка за ранг (3 ранг) - 800,00грн., надбавка за вислугу років (30% за стаж державної служби 22 р. 08м. 10дн.) - 22.464,45грн.

Також в матеріалах справи наявна копія виданої Північно східним офісом Держаудитслужби на ім"я позивача довідки від 06.08.2024р. №202011-45/72/1 на суму заробітної плати за липень 2024р. - 14.976,30грн. (надбавка за роботу з відомостями, що становлять державну таємницю - 7.488,15грн.; місячна премія - 7.488,15грн.).

Згідно із складеним ГУ ПФУ в Львівській області відносно заявника протоколом про перерахунок пенсії від 02.11.2026р. сума заробітної плати, котра була врахована у якості розрахункової величини для обчислення розміру пенсії склала - 113.122,25грн. (98.145,95грн. + 14.976,30грн.); розмір пенсії до нарахування був обчислений як 60% заробітку - 67.873,35грн.; розмір пенсії до виплати був обчислений як - 25.950,00грн.

Суд відмічає, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2025р. у справі №520/11350/25 на ГУ ПФУ в Львівській області не покладалось обов"язку вчинення управлінського волевиявлення з приводу виплати пенсії заявника.

Управлінське волевиявлення ГУ ПФУ в Львівській області з приводу обчислення розміру пенсії до виплати у - 25.950,00грн. (10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність) не є предметом розгляду у справі №520/11350/25 і тому не може бути предметом судового контролю ані у порядку ст.382 КАС України, ані у порядку ст.383 КАС України.

До установлених обставин справи підлягають застосуванню згадані вище норми права.

Виконання постановлених судових актів в адміністративних справах гарантовано ст.55, п.9 ч.1 ст.129, ст.129-1 Конституції України, ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних 1950 року, ч.2 ст.13 від 02.06.2016р. №1402-VIII Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч.2 ст.14, ч.1 ст.370, ч.2 ст.372 КАС України.

Статтею 381-1 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч.1 ст.381-1); суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-3823 і 383 цього Кодексу (ч.2 ст.381-1).

Суд відмічає, що запроваджена законодавцем у ч.3 ст.3823 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ міра юридичної відповідальності у вигляді стягнення штрафу з керівника відповідача - суб"єкта владних повноважень за невиконання рішення суду (у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) за правовою природою, характером, спрямованістю, призначенням та підставою застосування є цілком ідентичною до аналогічної міри юридичної відповідальності, запровадженої законодавцем для суб"єкта владних повноважень - боржника у виконавчому провадженні із правовим статусом юридичної особи публічного права у приписах ч.2 ст.63, ч.3 ст.63, ч.1 ст.75, ч.2 ст.75 Закону України від 02.06.2016р. №1404-VIII "Про виконавче провадження" (штраф у сумі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

При цьому, ця міра юридичної відповідальності у вигляді штрафу застосовується не до суб"єкта владних повноважень, який є учасником спірних правовідносин, а до іншого суб`єкта права - керівника суб"єкта владних повноважень і штраф підлягає сплаті за рахунок власного майна фізичної особи - громадянина, а не за рахунок фінансових активів суб"єкта владних повноважень.

Розмір юридичної відповідальності за ч.3 ст.3823 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ (від 20 до 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) є явно та очевидно неспівмірним з максимальним розміром юридичної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення за ст.382 Кримінального кодексу України (ч.2 ст.382 Кримінального кодексу України - штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно до п.5 підрозділу 1 Розділу XX Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України для відповідного року)).

Тож станом на 01.01.2026р. за вчинення одного і того ж самого діяння (невиконання рішення адміністративного суду) мінімальний розмір штрафу за ч.3 ст.3823 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ у 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (66.560,00грн. = 3.328,00грн. згідно з абз.4 ст.7 закону України від 03.12.2025р. №4695-ІХ "Про Державний бюджет України на 2026 рік" * 20) більш як 3,91 разів перевищує максимальний розмір штрафу за ст.382 Кримінального кодексу України (17.000,00грн. = 17,00грн. * 1000), що кваліфікується судом у якості невиправданого втручання у мирне володіння приватним майном керівником суб"єкта владних повноважень у розумінні ст.1 Першої протоколу першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Окремо суд зважає, що у силу застереження ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Суд зауважує, що згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Звідси слідує, що об"єктом судового захисту у порядку адміністративного судочинства є порушене право (або ущемлений інтерес) приватної особи, котре мало місце до події настання календарної дати подання позову до суду.

З приписів ч.1 ст.5 КАС України витікає неможливість розгляду у порядку адміністративного судочинства питань захисту прав та інтересів заявника у майбутніх правовідносинах, котрі на момент звернення до суду ще не склались у часі.

Зміст положень ст.ст.242 та 246 КАС України (зокрема, п.4 ч.4 ст.246 КАС України, де указано, що у мотивувальній частині рішення зазначаються: чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку) також підтверджує неможливість розгляду у порядку адміністративного судочинства питань захисту прав та інтересів заявника у майбутніх правовідносинах, котрі на момент звернення до суду ще не склались у часі.

Статтею 3811 КАС України передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч.1 3811 КАС України); Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу (ч.2 ст.3811 КАС України).

Згідно з ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Тож, судовий контроль у порядку ст.382 КАС України та у порядку ст.383 КАС України здійснюється судом за станом виконання суб"єктом владних повноважень резолютивної частини судового акту (а у випадку включення до резолютивної частини судового акту словоформи - "з урахування висновку суду"/"з урахуванням правової оцінки суду" (або інших подібних формулювань) - також і мотивувальної частини судового акту.

У розумінні ч.1 ст.1 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

У разі постановлення судового рішення про зобов"язання суб`єкта владних повноважень здійснити провести/вчинити дії з приводу) перерахунок і виплату пенсії з урахуванням раніше проведених платежів суспільні відносини з приводу виплати боргу за пенсією минулих періодів відносно хронологічної дати виконання суб"єктом владних повноважень рішення суду про перерахунок пенсії регламентовані приписами ст.46 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".

Натомість, суспільні відносини з приводу виплати поточних пенсійних платежів відносно хронологічної дати виконання суб"єктом владних повноважень рішення суду про перерахунок пенсії регламентовані приписами ст.47 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".

Саме у цих правовідносинах (тобто правовідносинах з приводу виплати поточних пенсійних платежів після виконання судового акту про перерахунок розміру платежу соціального характеру) суб"єктом владних повноважень можуть бути вчинені окремі та самостійні управлінські волевиявлення з приводу обчислення розміру пенсії до виплати, а саме: 1) у порядку ст.2 розділу І чи п.2 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI у спосіб застосування обмеження максимального розміру 10-ма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність; 2) у порядку постанови КМУ від 03.01.2025р. №1 у спосіб застосування понижуючих коефіцієнтів; 3) у порядку постанови КМУ від 30.12.2025р. №1778 у спосіб застосування понижуючих коефіцієнтів; 4) у порядку постанови КМУ від 14.07.2025р. №821 у спосіб виплати поточних платежів не у повному обсязі.

Проте, в аспекті ч.1 ст.2 КАС України ці майбутні управлінські волевиявлення суб"єкта владних повноважень не є предметом вже існуючого спору з приводу спонукання суб"єкта владних повноважень до проведення перерахунку і виплати пенсії і не входять до предмету доказування в окресленому спорі згідно з ч.2 ст.73 КАС України.

Відносно цих майбутніх управлінських волевиявлень згідно з ст.382 та ст.383 КАС України не може бути здійснений судовий контроль у спорі з приводу спонукання суб"єкта владних повноважень до проведення перерахунку і виплати пенсії, адже на момент виникнення спору з приводу відмови суб"єкта владних повноважень у перерахунку пенсії або ухилення суб"єкта владних повноважень від перерахунку пенсії (у спосіб вчинення бездіяльності) спору з приводу виплати пенсії після виконання судового акту про перерахунок розміру платежу соціального характеру фактично не існує.

Суд повторно наголошує, що у межах спірних правовідносин заявник просить суд встановити судовий контроль саме за виконанням суб"єктом владних повноважень рішення суду у справі №520/11350/25 в частині перерахунку та виплати пенсії.

За викладеними стороною позивача твердженнями, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 у справі №520/11350/25 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату державного службовця від 06.08.2024 №202011-45/71 та №202011-45/72/1, починаючи з 07.08.2024, з урахуванням раніше проведених виплат. Однак, незважаючи на обов`язковість судового рішення, відповідач листом від 06.08.2026 повідомив про неможливість його виконання, а станом на 18.10.2026 рішення залишається невиконаним.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення № 963260178893 від 26.10.2026, яким проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 07.08.2024 з урахуванням вимог суду.

Суд доходить переконання про те, що здійснені відповідачем управлінські волевиявлення з приводу проведення перерахунку пенсії заявника слід визнати такими, що узгоджуються із рішенням суду від 09.07.2025р. у справі №520/11350/25.

Оскільки рішенням суду від 09.07.2025 суб"єкт владних повноважень був обтяжений обов"язком, зокрема, здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок про заробітну плату державного службовця, виданих Північно-східним офісом Держаудитслужби, від 06.08.2024 року №202011-45/71 та від 06.08.2024 року №202011-45/72/1 з 07.08.2024 р. і такий перерахунок було здійснено, то рішення суду від 09.07.2025 у справі №520/11350/25 слід визнати виконаним в частині урахування при обчисленні пенсії довідок про заробітну плату державного службовця, виданих Північно-східним офісом Держаудитслужби, від 06.08.2024 року №202011-45/71 та від 06.08.2024 року №202011-45/72/1.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно ч.5 ст.45 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

У спірних правовідносинах звернення заявника з приводу перерахунку пенсії за правилами "екстериторіальності" згідно з п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (затверджений постановою Правління ПФУ від 25.11.2005р. №22-1 у редакції постанови Правління ПФУ від 07.07.2014р. №13-1; зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005р. за №1566/11846; далі за текстом - Порядок №22-1) було розглянуто терорганом системи ПФУ - ГУ ПФУ у Львівській області.

Відтак, під час розгляду справи постало питання змісту та співвідношення таких правових категорій як "призначення пенсії", "обчислення пенсії", "нарахування пенсії", "виплата пенсії", "перерахунок пенсії", "поновлення пенсії".

Розв`язуючи дане питання, суд бере до уваги, що ст.ст.80-85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у процедурі забезпечення громадян пенсіями прямо передбачені такі механізми як призначення пенсії та виплата пенсії.

Ці ж самі механізми згадані законодавцем і у приписах ст.ст.44-47 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а також у приписах ст.ст.48-52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

При цьому, оскільки останнім у часі з-поміж перелічених актів права був прийнятий Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", то саме положенням цього закону слід віддати пріоритет у застосуванні.

Так, згідно ч.5 ст.45 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Процедура подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" додатково деталізована нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі за текстом - Порядок №22-1).

Відповідно до п.4.3 розділу IV Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління.

Таким чином, суд доходить до висновку, що правова категорія "призначення пенсії" використовується законодавцем у розумінні прийняття територіальним органом Пенсійного фонду України письмового рішення (як індивідуального акту) з приводу визнання за особою суб`єктивного права на одержання грошових платежів у галузі соціального страхування із визначенням розміру регулярного платежу у межах календарного місяця.

А тому виданий терорганом ПФУ індивідуальний акт з приводу призначення пенсії одночасно охоплює як владне управлінське волевиявлення стосовно правової підстави пенсії, так і владне управське волевиявлення стосовно грошового виміру пенсії.

Відтак, розглянута категорія поглинає категорію "обчислення пенсії".

Отже, під нарахуванням пенсії слід розуміти прийняття терорганом ПФУ рішення про призначення пенсії у певному розмірі (грошовому виразі).

Звідси слідує, що ситуація не нарахування пенсії особі є об`єктивно неможливою після настання події прийняття владним суб`єктом рішення про призначення пенсії як за основним розміром, так і за окремими компонентами (за виключенням випадку прийняття рішення про припинення пенсії).

Стосовно змісту правової категорії "переведення на іншу пенсію" суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.45 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Тому суд вважає, що за правовою природою та суттю процедура переведення особи з одного виду пенсії на інший є різновидом механізму призначення пенсії за іншою правовою підставою.

За відсутності чіткого визначення у національному законі, суд вважає, що під правовою категорією "виплата пенсії" слід розуміти переказ безготівкових коштів з рахунків терорганів ПФУ в установах Державної казначейської служби України на рахунки громадян в банках.

Відтак, у спірних правовідносинах владне управлінське волевиявлення з приводу перерахунку пенсії (що поглинає етап обчислення грошової суми пенсії) віднесене до обсягу компетенції саме відповідача - ГУ ПФУ у Львівській області як теоргану системи ПФУ, визначеного за правилом "екстериторіальності" , а майбутнє виконання рішення про виплату пенсії (тобто управлінське волевиявлення з приводу нарахування пенсії за внутрішнім обліком тероргану ПФУ та управлінське волевиявлення з приводу виплати пенсії) є повноваженнями тероргану системи ПФУ за місцем реєстрації адреси проживання громадянина, тобто ГУ ПФУ в Харківській області.

Оскільки позивачем у поданій заяві не наведено доводів стосовно невиплати чи неповної виплати сум пенсії внаслідок проведеного перерахунку (і ці обставини не входили до предмету доказування у спорі згідно з ч.2 ст.73 КАС України), то відповідні обставини судом не досліджуються та не оцінюються.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 72-78, 90, 211, 241-243, 248, 255, 295, 370, 3811-3821 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Заяву представника ОСОБА_1 від 18.10.2026р. про встановлення судового контролю - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що ухвала підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення); а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.

Суддя А.В. Сліденко