Рішення № 141367125 у справі № 938/1063/26 від 10.11.2026

Справа№938/1063/26

Провадження № 2/938/528/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 року селище Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,

з участю секретаря судового засідання Ласкурійчук С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Білоберізької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

в с т а н о в и в:

позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на нерухоме майно, а саме гараж площею 34,90 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за набувальною давністю.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 1967 року вона проживала у шлюбі із ОСОБА_2 , з яким вели спільне господарство в с. Довгополе Верховинського району. Рішенням загальних зборів членів селянської спілки «Україна» від 18.02.1999 року при розпаюванні майна спілки було виділено ОСОБА_3 в рахунок паю один бокс (гараж), який знаходиться в АДРЕСА_2 , для обслуговування якого рішенням сесії Довгопільської сільської ради від 29.03.2000 року йому було надано в користування 0,01 га земельної ділянки.

З 1999 року вона з чоловіком спільно володіли і користувалися наданим гаражем, а після смерті чоловіка, 08.04.2010 вона продовжує одноосібно володіти і користуватися гаражем та сплачує орендну плату за 0,01 га земельної ділянки на якій він розташований. Фактично з 2010 року будівля гаража знаходиться у її володінні та користуванні, однак оформити документи про право власності на неї, вона позбавлена можливості в позасудовому порядку, оскільки відсутні належні документи, які б надавали можливість здійснити реєстрацію права власності у порядку визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація селянської спілки «Україна» с. Довгополе скасована у 2003 році розпорядженням Верховинської районної державної адміністрації №719 від 15.12.2003, а тому просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 10.07.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання, надано відповідачу строк для подання відзиву.

Ухвалою суду від 31.08.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування додаткових доказів у справі.

Витребувана судом інформація надійшла до суду від Верховинської державної нотаріальної контори 04.09.2026.

Ухвалою суду від 05.10.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та його представник в судове засідання 10.11.2026 не з`явилися, від представника позивача надійшла до суду заява про розгляд справи у відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. А тому, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності позивача, його представника.

Відповідач Білоберізька сільська рада Верховинського району Івано-Франківської області явку представника в судове засідання не забезпечила, про розгляд справи повідомлялася у встановленому законом порядку. На стадії підготовчого провадження, від представника відповідача надійшла до суду заява від 27.08.2026 про розгляд справи без участі відповідача, у вирішенні спору покладається на розсуд суду. А тому, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, суд ухвалює судове рішення про наступне.

Як вбачається із копії свідоцтва про одруження серія НОМЕР_1 від 12.03.1967 вбачається, що позивач ОСОБА_3 , 1942 року народження, 12.03.1967 зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 , 1948 року народження і після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_5 » (а.с.6).

Згідно архівного витягу з протоколу загальних зборів членів селянської спілки «Україна» №1 від 18.02.1999 та накладної №16 від 16.03.1999 при розпаюванні майна спілки було виділено ОСОБА_3 в рахунок паю один бокс (гараж), який знаходиться в АДРЕСА_2 (а.с.8-9).

Рішенням одинадцятої сесії Довгопільської сільської ради народних депутатів від 29.03.2000 надано громадянам села, зокрема і ОСОБА_3 , для обслуговування виділеного в пай гаража, в користування 0,01 га земельної ділянки, вилученої в спілки «Україна» (а.с.10).

Згідно з розпорядженням Верховинської районної державної адміністрації №719 від 15.12.2003 року скасовано державну реєстрацію селянської спілки «Україна» в с. Довгополе (а.с.11).

З свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 09.04.2010 вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено актовий запис №8 (а.с.7).

З інформації наданої приватним нотаріусом Верховинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Мартищук О.Я. від 04.09.2026 №363/01-16 вбачається, що спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , не заводилася (а.с.48).

З довідки Довгопільського старостинського округу Білоберізької сільської ради від 25.06.2026 №456 вбачається, що в користуванні та розпорядженні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває приміщення гаража (боксу) площею 42 м.кв. за адресою АДРЕСА_2 , наданого її чоловіку ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у пай, рішенням загальних зборів членів селянської спілки «Україна» №1 від 18.02.1999. З часу смерті чоловіка, а саме з 2010 року ОСОБА_1 відкрито та безперешкодно користується цим гаражем (боксом) та сплачує податок (бо орендну плату за землю) під гаражем, площею 0.01 га, яка була виділена в користування ОСОБА_3 для обслуговування рішенням сесії Довгопільської сільської ради від 29.03.2000 (а.с.12).

Відповідно до інформації з Державного реєстру державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15.09.2026 №494153515 вбачається, що відомості про право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження на нерухоме майно, за адресою: АДРЕСА_1 в реєстрах відсутні (а.с.51).

Також, на замовлення позивача ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_6 19.05.2026 виготовлено технічний паспорт на гараж № НОМЕР_3 по АДРЕСА_2 (а.с.13-19). Згідно з технічним паспортом, гараж позначений на плані під літерою «А», загальною площею 34.90 м.кв.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.2014 року відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК. При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: - володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; - володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; - володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Пункт 11 вказаної Постанови передбачає, що враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).

Крім цього, згідно п. 13 цієї ж Постанови можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №910/17274/17 (провадження № 12-291гс18), зроблено висновок про те, що «умовами набуття права власності за набувальною давністю на підставі статті 344 ЦК України є: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна (нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери) право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду. Набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності. За змістом частини першої статті 344 Цивільного кодексу України добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього. Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник. Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 частини третьої статті 344 Цивільного кодексу України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 Цивільного кодексу України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.

Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.

Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності».

Як встановлено судом, право власності на гараж № НОМЕР_3 по АДРЕСА_2 ні за ким не зареєстровано, на балансі Білоберізької сільської ради такий не перебуває, тобто такий є безхазяйним і позивач, ОСОБА_1 , заволоділа ним без наявності будь-якої правової підстави. Вказаному твердженню відповідають встановлені обставини, що після смерті чоловіка позивач заволодіння гаражем та протягом більше десяти років постійно користувалася ним, однак будь-яких дозвільних документів на право володіння, користування гаражем не отримувала, жодних договорів з приводу цього не укладала.

Разом з тим, гаражем позивач володіла відкрито, безперервно з моменту смерті чоловіка та не вчиняла жодних дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння.

На підставі наведеного, слід дійти висновку про те, що позивач добросовісно заволоділа нерухомим майном - гаражем № НОМЕР_3 по АДРЕСА_2 , відкрито та безперервно володіла вказаним майном протягом більше як десяти років.

Враховуючи наведене, а також ті факти, що об`єкт давнісного володіння, а саме гараж № НОМЕР_3 по АДРЕСА_2 є річчю безхазяйною, відповідач не заперечує проти позову, і судом не встановлено обставин, які б зумовлювали обмеження або заборону набуття позивачем права власності за набувальною давністю, тому слід дійти висновку про доведеність позивачем обставин про набуття нею права власності на зазначене нерухоме майно за набувальною давністю.

У зв`язку із цим позовні вимоги слід задовольнити повністю, і враховуючи позицію сторони позивача понесені ним судові витрати у справі із відповідача не стягувати.

Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ю право власності за набувальною давністю на гараж № НОМЕР_3 , площею 34,90 кв.м., що позначений на плані літерою «А» та який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області або безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: Білоберізька сільська рада Верховинського району Івано-Франківської області, юридична адреса: с.Білоберізка, Верховинський район, Івано-Франківська область; ЄДРПОУ 40468386.

Повний текст судового рішення складено 10 листопада 2026 року.

Суддя: Андрій БУЧИНСЬКИЙ