Рішення № 141367128 у справі № 341/1519/26 від 10.11.2026

Єдиний унікальний номер 341/1519/26

Номер провадження 2/341/1084/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Аннишина С.І.,

за участю секретаря судового засідання Рарик В.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Галич в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Просить суд розірвати між сторонами шлюб, оскільки шлюбні відносини між ними фактично припинені, спільного господарства вони не ведуть, разом не проживають .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що Відділом реєстрації актів цивільного стану Тисменицького району Івано-Франківської області від 29.09.2001 №46 було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Від даного шлюбу спільних дітей немає.

Позивач стверджує, що кожен має різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства, шлюб носить виключно формальний характер, позивач не планує з відповідачкою проживати разом.

Ухвалою суду від 21.08.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

27.10.2026 року відповідачкою ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» скеровано відзив на позовну заяву та клопотання про доручення доказів. У відзиві на позов відповідачка позовні вимоги не визнала в повному обсязі, так як вважає можливим збереження сім`ї та примирення подружжя. Просить надати термін на примирення тривалістю шість місяців. Долучила до матеріалів справи документи польською мовою з власними вставками та доповненнями, які можуть свідчити про наявність у відповідачки проблем зі здоров`ям.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, зазначив, що у них сварки не припиняються, життя стало гірше, ніж раніше, вже протягом 3 місяців вони проживають окремо. Основною причиною такого є погане ставлення відповідачки до нього, постійні приниження з її боку, скандали, які навіть закінчувалися викликом поліції обома сторонами. Відповідачка протягом тривалого часу не здійснює трудової діяльності та перебуває на його повному матеріальному утриманні. Раніше він вже подавав позов про розірвання шлюбу, однак у зв`язку з недоліками судом його було повернуто. Просить не надавати час на примирення. Наполягає на розірвані шлюбу.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечила щодо розірвання шлюбу. Зазначила, що позивач не викликав поліцію, на момент написання заяви вони ще жили разом, позивач виїхав тільки 17 серпня 2026 року. Сварка у них відбулася, через те, що позивач відмовився викликати їй швидку допомогу. Позивач фінансово допомагає їй, у них немає конфліктів. Розірвання шлюбу призведе до того, що позивач перестане її фінансово забезпечувати. Вважає, що у них є можливість жити далі разом, просить надати термін на примирення.

Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 29.09.2001 відділом реєстрації актів громадянського стану Тисменицького району Івано-Франківської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , про що зроблено відповідний актовий запис № 46 (Свідоцтво про шлюб, видане, відділом реєстрації актів громадянського стану Тисменицького району Івано-Франківської області 29.09.2001 року серії НОМЕР_1 , а.с.3)

За твердженням обох сторін дітей у сторін немає.

Відповідачкою долучено до матеріалів справи документи польською мовою з власними вставками та доповненнями, які можуть свідчити про наявність у відповідачки проблем зі здоров`ям та умови спільного найму сторонами житла, датовані 05.02.2016 (а.с.29-42).

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов такого висновку.

Статтею 7 Сімейного кодексу України визначено загальні засади регулювання сімейних відносин.

Так, згідно з частинами 1, 6 статті 7 СК України сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї.

Частиною першою статті 24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до частини 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно зі статтею 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідачка у судовому засіданні проти розірвання шлюбу заперечувала, оскільки бажає зберегти сім`ю, просила надати сторонам строк для примирення. Разом із тим суд не може погодитися з такими доводами відповідачки з огляду на таке.

Вирішуючи питання щодо надання сторонам строку для примирення, суд враховує, що відповідно до статті 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини третьої статті 56 Сімейного кодексу України кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Частиною четвертою статті 56 СК України передбачено, що примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.

Згідно зі статтею 51 Конституції України, статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Судом встановлено, що позивач неодноразово звертався до суду з позовом про розірвання шлюбу, що у сукупності з іншими дослідженими судом обставинами свідчить про послідовність та сталість його наміру припинити шлюбні відносини.

Ці обставини підтверджує той факт, що позовну заяву про розірвання шлюбу зареєстровано судом 10.08.2026, тобто з моменту звернення до суду минуло три місяці, протягом яких сторони мали достатньо часу для обмірковування можливості збереження сімейних відносин, однак досягти примирення не змогли. Примирення передбачає добровільне бажання обох сторін відновити сімейні відносини, а примушування особи до збереження шлюбу законом не допускається.

За таких обставин суд не вбачає підстав для подальшого відкладення вирішення спору та надання додаткового строку для примирення, оскільки це не сприятиме досягненню його мети, а лише призведе до затягування розгляду справи.

Також суд не бере до уваги подані відповідачкою медичні документи (виписки), складені польською мовою, як належні та допустимі докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, оскільки зазначені документи не супроводжуються перекладом українською мовою, засвідченим у встановленому законом порядку. За таких обставин суд позбавлений можливості належним чином дослідити їх зміст та оцінити доказове значення викладеної в них інформації.

Оцінивши встановлені обставини справи, фактичні взаємини сторін, причини звернення позивача до суду та його категоричну позицію щодо припинення шлюбу, суд дійшов висновку, що сімейні відносини між сторонами фактично припинені, а наміру відновлювати подружні стосунки позивач не має.

Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом (частини 3, 4 статті 56 СК України).

Судом враховуються аргументи позивача, наведені в позові на підтвердження підстав для його задоволення, зокрема щодо фактичного припинення подружніх відносин через відсутність взаєморозуміння та різні погляди на сімейні відносини та сімейні обов`язки, та ту обставину, що сторони разом не проживають протягом тривалого періоду.

З`ясувавши фактичні взаємини подружжя та дійсні причини позову про розірвання шлюбу, суд вважає, що даний позов є таким, що підлягає до задоволення, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 263, 265, 268, 274, 279, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 29 вересня 2001 року відділом реєстрації актів цивільного стану Тисменицького району Івано-Франківської області, актовий запис №46 - розірвати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , останнє зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Святослав АННИШИН