Рішення № 141367586 у справі № 344/12426/26 від 10.11.2026

Справа № 344/12426/26

Провадження № 2/344/6444/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

10 листопада 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Домбровської Г.В.

секретаря Петришин Р.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами №Z06.116.75547 від 04.07.2017 року, №Z62.116.75420 від 15.05.2017 року, №С08.116.75074 від 07.12.2016 року, в загальному розмірі 152 014,91 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено ряд кредитних договорів, зокрема кредитний договір №Z06.116.75547, кредитний договір №Z62.116.75420 та кредитний договір №С08.116.75074, відповідно до умов яких Відповідачу було надано споживчий кредит, а Відповідач зобов`язався одержати кредит і повернути його разом з процентами платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості).

ПАТ «Ідея Банк» свої зобов`язання за кредитними договорами виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.

26.11.2020 року АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №12/84, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «Ідея Банк», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №Z06.116.75547 від 04.07.2017 року та кредитним договором №Z62.116.75420 від 15.05.2017 року та кредитним договором №С08.116.75074 від 07.12.2016 року.

Як зазначено представником Позивача в позовній заяві, термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором №Z06.116.75547, кредитним договором №Z62.116.75420 та кредитним договором №С08.116.75074 у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків та комісії у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитними договорами.

Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем за кредитним договором №Z06.116.75547 становить 77332,06 грн., а саме:

- заборгованість за тілом кредиту - 31172,55 грн.;

- заборгованість за процентами - 22561,28 грн.;

- заборгованість за комісією - 23598,23 грн.;

Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем за кредитним договором №Z62.116.75420 становить 26019,88 грн., а саме:

- заборгованість за тілом кредиту - 8168,3 грн.;

- заборгованість за процентами - 4368,5 грн.;

- заборгованість за комісією - 13483,08 грн.;

Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем за кредитним договором №С08.116.75074 становить 48663,01 грн., а саме:

- заборгованість за тілом кредиту - 18616,58 грн.;

- заборгованість за процентами - 30046,43 грн.;

- заборгованість за комісією - 0 грн.

У зв`язку із вищевикладеним представник Позивача просив стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №Z06.116.75547 від 04.07.2017 року, кредитним договором №Z62.116.75420 від 15.05.2017 року та за кредитним договором №С08.116.75074 від 07.12.2016 року в загальному розмірі 152014,91 грн.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.07.2026 року відкрито провадження в даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами.

Представником Позивача у позовній заяві зазначено про розгляд справи без участі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», позовні вимоги підтримує в повному обсязі, щодо винесення судом заочного рішення не заперечив.

Відповідачу ОСОБА_1 була надіслана ухвала про відкриття провадження у справі від 03.07.2026 року із позовною заявою, на останню зареєстровану адресу: АДРЕСА_1 , згідно трекінгу «Укрпошти» R067236869587 - (Одержувач відсутній за вказаною адресою), днем вручення якої відповідно до п.5 ч.6 ст. 272 ЦПК України є 30.07.2026 року. Правом на подання відзиву не скористався.

Крім того, повідомлення Відповідача було здійснено на підставі ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада».

У строк встановлений судом ухвалою відповідач ОСОБА_1 відзиву на позов не подав, будь-яких інших заяв чи клопотань від сторони Відповідача не надходило, відтак, у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.

Згідно з ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини:

1) На підставі заяви анкети *3365719* та заяви №Z06.116.75547 про акцепт публічної оферти ПАТ «ІДЕЯ БАНК» на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку, 04.07.2017 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Z06.116.75547, відповідного до умов якого Банк надає Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 31 652.00 грн. (тридцять одна тисяча шістсот п`ятдесят дві гривні 00 копійок), включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а Позичальник зобов`язується одержати кредиті повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до пункту 1.2 кредитного договору, Банк надає кредит у день підписання даного Договору строком на 36 місяців. Датою видачі кредиту, є дата списання коштів з позичкового рахунку для зарахування на банківський поточний рахунок Позичальника, вказаний в п. 1.14. Договору.

За користування кредитом Позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 12.49% (Маржу Банку). Станом на день укладення Договору змінна частина ставки, визначена за Рішенням Правління Банку, становить 9.50%, що разом з Маржею Банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 21.9900% (п. 1.3. - 1.4. кредитного договору).

Пунктом 1.11. Кредитного договору передбачено, що за обслуговування кредиту Банком, що включає в себе:

- надання інформації по рахункам Позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в Контакт-центі, шляхом направлення СМС-повідомлень щодо суми платежу за цим Договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо;

- надання інформації по рахунку Позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти Позичальника;

- опрацювання запитів Позичальника, що направлені Банку Позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо.

Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно Графіку щомісячних платежів за кредитним договором (далі - «Графік щомісячних платежів»).

Згідно пункту 2.2. Кредитного договору, погашення простроченої заборгованості за цим Договором (крім штрафних санкцій) здійснюється шляхом списання Банком з транзитного рахунку суми простроченої заборгованості в день надходження грошових коштів на рахунок обліку заборгованості. Погашення іншої заборгованості здійснюється в терміни погашення заборгованості визначені Графіком щомісячних платежів.

Термін внесення платежу за Договором для погашення заборгованості, повинен відповідати терміну щомісячного платежу, передбаченого Графіком щомісячних платежів. Щомісячний платіж, внесений не в термін, передбачений Графіком щомісячних платежів, та/або в більшій сумі зараховується в оплату щомісячних платежів в термін, визначений таким Графіком, тобто кошти зберігаються на транзитному рахунку Банку та зараховуються в оплату щомісячних платежів згідно Графіку та в черговості погашення заборгованості, визначеній п. 2.1. Договору. За умови отримання відповідної письмової заяви від Позичальника про часткове дострокове погашення кредиту Банк здійснює відповідне коригування кредитних зобов`язань у бік їх зменшення та надає Позичальнику новий Графік щомісячних платежів. З укладенням цього Договору, Позичальник доручає Банку здійснювати договірне списання Банком з будь-яких рахунків Позичальника в ПАТ «Ідея Банк» грошових коштів, в розмірі наявної простроченої заборгованості по кредиту, нарахованих процентах, плати за обслуговування кредитної заборгованості, неустойках, штрафах, пені. Таке договірне списання може здійснюватися Банком на підставі цього Договору будь-яку кількість разів. В тому числі Позичальник доручає Банку без додаткового погодження з ним здійснювати договірне списання коштів з будь-якого рахунку Позичальника в іншій валюті (у випадку відсутності або недостатності у Позичальника коштів у валюті, необхідній для оплати зобов`язань за цим Договором) і доручає самостійно продати за рахунок таких коштів валюту, необхідну для виконання зобов`язань, на міжбанківському валютному ринку України за курсом, що визначається на дату такого списання, на що Позичальник уповноважує Банк шляхом підписання цього Договору. При цьому всі витрати, пов`язані із продажем коштів у валюту відповідного зобов`язання, включаючи (але не виключно) комісії (згідно діючих тарифів), обов`язкові платежі до бюджету та позабюджетних фондів за операції купівлі-продажу валют та всі інші витрати (в тому числі обов`язкові в силу закону), покладаються на Позичальника та утримуються Банком чи списуються в порядку договірного списання, Позичальник підписанням цього Договору надає право Банку утримати комісійну винагороду в гривнях з коштів, отриманих від продажу іноземної валюти або банківських металів, без зарахування цієї комісійної винагороди на поточний рахунок Позичальника в національній валюті. При цьому Позичальник доручає Банку оформити заявку на продаж іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України від імені Позичальника. У випадку невиконання Позичальником зобов`язань в повному розмірі, Банк має право звернути стягнення та реалізувати майно Позичальника для погашення заборгованості (пункт 2.3.-2.4. кредитного договору).

Пунктом 6.1. кредитного договору передбачено, що щомісячні внески сплачуються на транзитний рахунок № НОМЕР_1 , та наведено графік із розрахунком за період з 04.08.2017 року по 04.07.2020 року.

Кредитний договір №Z06.116.75547 від 04.07.2017 року підписано власноручним підписом ОСОБА_1 , крім того зазначено, що ОСОБА_1 оригінал договору отримав у день його укладення, з умовами та тарифами на послуги Банку ознайомлений, згодний, вони для нього зрозумілі та він їх приймає.

До матеріалів справи додано Заяву №Z06.116.75547 від 04.07.2017 року укладеної між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 на приєднання до договору добровільного страхування життя №ДСЖ001 від 25.05.2016 року, в якому міститься інформація про страхові випадки під час дії Договору страхування; паспорт споживчого кредиту у якому зазначена: інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація, інші важливі правові аспекти; додаток до паспорта споживчого кредиту - графік щомісячних платежів за кредитним договором у період з 04.08.17 - 04.07.2020 року.

Згідно виписки ПАТ «ІДЕЯ БАНК» за період з 01.01.2000 по 26.11.2020 року по рахунку № НОМЕР_2 , вбачається, що 04.07.2017 року ПАТ «ІДЕЯ БАНК» видало ОСОБА_1 кредит в сумі 31 652,00 грн. (призначення платежу: видача кредиту згідно кредитного договору № Z06.116.75547, з яких 28 905,94 - видача бланкового кредиту № Z06.116.75547, 2 746,06 - страховий платіж по договору № Z06.116.75547 від 04.07.2017 року).

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № Z06.116.75547 від 04.07.2017 року, наданою АТ «Ідея Банк» заборгованість станом на 26.11.2020 року складає: 77332,06 грн., а саме:

- заборгованість за тілом кредиту - 31172,55 грн.;

- заборгованість за процентами - 22561,28 грн.;

- заборгованість за комісією - 23598,23 грн.;

Зазначений розрахунок відповідачем не спростовано.

2) На підставі заяви анкети, 15.05.2017 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Z62.116.75420, відповідного до умов якого Банк надає Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 17 596,00 грн., включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а Позичальник зобов`язується одержати кредиті повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до пункту 1.2 кредитного договору, Банк надає кредит у день підписання даного Договору строком на 36 місяців. Датою видачі кредиту, є дата списання коштів з позичкового рахунку для зарахування на банківський поточний рахунок Позичальника, вказаний в п. 1.7. Договору.

За користування Кредитом Позичальник сплачує проценти в розмірі 15.0000 % річних від залишкової суми кредиту. За обслуговування кредиту Банком Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно а терміни та в розмірах , визначених згідно Графіку щомісячник платежів за кредитним договором (далі - «Графік щомісячник платежів») - пункт 1.3. - 1.4. кредитного Договору.

Пунктом 2.1. Кредитного Договору передбачено, що Позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 36 щомісячних внесках включно до 15 дня/числа кожного місяця, згідно Графіку щомісячних платежів.

Пунктом 6.1. кредитного договору передбачено, що щомісячні внески сплачуються на транзитний рахунок № НОМЕР_3 , та наведено графік із розрахунком за період з 15.06.2017 року по 15.05.2020 року.

Кредитний договір №Z62.116.75420 від 15.05.2017 року підписано власноручним підписом ОСОБА_1 , крім того зазначено, що ОСОБА_1 оригінал договору отримав у день його укладення, з умовами та тарифами на послуги Банку ознайомлений, згодний, вони для нього зрозумілі та він їх приймає.

До матеріалів справи додано Заяву №Z62.116.75420 від 15.05.2017 року укладеної між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 на приєднання до договору добровільного страхування життя №НПБ130801 від 23.05.2014 року, в якому міститься інформація про страхові випадки під час дії Договору страхування.

Згідно виписки ПАТ «ІДЕЯ БАНК» за період з 15.05.2017 по 15.05.2017 року вбачається, що 15.05.2017 року ПАТ «ІДЕЯ БАНК» видало ОСОБА_1 кредит в сумі 17 596,00 грн. (призначення платежу: видача кредиту згідно кредитного договору №Z62.116.75420 від 15.05.2017 року).

Відповідно до виписки з 01.01.2000 року по 26.11.2020 року по рахунку № НОМЕР_3 ОСОБА_1 , вбачається, що Відповідачем здійснено платежі на загальну суму 27 443,00 грн., з яких:

- 9 427,70 грн.,- погашення тіла кредиту за кредитним договором №Z62.116.75420 від 15.05.2017 року;

- 13 721,50 грн.,- погашення кредитної заборгованості за кредитним договором №Z62.116.75420 від 15.05.2017 року (Р3);

- 3 071,72 грн.,- погашення процентів за кредитним договором №Z62.116.75420 від 15.05.2017 року;

- 1 222,08 грн., - погашення прострочки за кредитним договором №Z62.116.75420 від 15.05.2017 року;

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №Z62.116.75420 від 15.05.2017 року, наданою АТ «Ідея Банк» заборгованість станом на 26.11.2020 року складає: 26019,88 грн., а саме:

- заборгованість за тілом кредиту - 8168,3 грн.;

- заборгованість за процентами - 4368,5 грн.;

- заборгованість за комісією - 13483,08 грн.;

Зазначений розрахунок відповідачем не спростовано.

3) 07.12.2016 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду №С08.116.75074 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, відповідно до умов якої Банк відкриває Клієнту поточний рахунок НОМЕР_4 у валюті гривня (надалі - Рахунок), операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватись в рамках Угоди та Договору, у тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням електронного платіжного засобу, та випускає Клієнту міжнародну платіжну картку MasterCard World терміном дії 2 (два) роки з моменту її випуску (надалі - Кредитна картка).

Відповідно до пункту 3.1. Кредитного договору, Максимальний ліміт Кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000 грн. (двісті тисяч гривень).

Згідно пункту 3.2. Кредитного договору, ліміт Кредитної лінії, доступний Клієнту на момент укладання Угоди, становить 19400.00 грн. Враховуючи, що зобов`язання Банку щодо встановлення ліміту Кредитної лінії є для нього відкличними та без ризиковими, визначення суми Кредитної лінії, що може бути доступна Клієнту, протягом строку дії відновлювальної Кредитної лінії, здійснюється Банком в межах встановленого Угодою максимального ліміту Кредитної лінії без будь-яких обмежень.

Процентна ставка за користування коштами Кредитної лінії становить 48,0000% річних (п. 3.3. кредитного договору).

Ця угода є укладеною з дня її підписання Сторонами та діє протягом строку кредитування, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Угодою. Всі зміни та доповнення до цієї Угоди оформляються додатковими угодами, що є невід`ємними частинами цієї Угоди, які набирають чинності з моменту їх підписання Сторонами/уповноваженими представниками Сторін та скріплення печаткою Банку (пункт 7 - 8 Кредитного договору).

Кредитний договір №С08.116.75074 від 07.12.2016 року підписано власноручним підписом ОСОБА_1 , крім того зазначено, що ОСОБА_1 оригінал договору отримав у день його укладення, з умовами та тарифами на послуги Банку ознайомлений, згодний, вони для нього зрозумілі та він їх приймає.

На підтвердження факту користування позичальником кредитними коштами позивач надав Виписку за рахунком № НОМЕР_4 за період з 07.12.2016 року по 26.11.2020 року.

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №С08.116.75074 від 07.12.1016 року, наданою АТ «Ідея Банк» заборгованість станом на 26.11.2020 року складає: 48663,01 грн., а саме:

- заборгованість за тілом кредиту - 18616,58 грн.;

- заборгованість за процентами - 30046,43 грн.;

- заборгованість за комісією - 0 грн.

Зазначений розрахунок відповідачем не спростовано.

26.11.2020 року між АТ «Ідея банк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 12/84, відповідно до умов якого АТ «Ідея банк» відступає ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея банк» за плату та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до витягу реєстру боржників до Договору Факторингу №12/84 від 26.11.2020 року, АТ «Ідея банк» передав, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняв право вимоги за кредитним договором №Z06.116.75547 від 04.07.2017 року, боржником якого є ОСОБА_1 в загальному розмірі 77 332,06 грн.

Відповідно до витягу реєстру боржників до Договору Факторингу №12/84 від 26.11.2020 року, АТ «Ідея банк» передав, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняв право вимоги за кредитним договором №Z62.116.75420 від 15.05.2017 року, боржником якого є ОСОБА_1 в загальному розмірі 26019,88 грн.

Відповідно до витягу реєстру боржників до Договору Факторингу №12/84 від 26.11.2020 року, АТ «Ідея банк» передав, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняв право вимоги за кредитним договором №С08.116.75074 від 07.12.2016 року, боржником якого є ОСОБА_1 в загальному розмірі 48 663,01 грн.

На підтвердження вжиття заходів досудового врегулювання спору з відповідачем позивач надав досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань та повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні від 08.06.2026 року.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ч.1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Так, судом встановлено, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у встановленому законом порядку набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитними договорами №Z06.116.75547 від 04.07.2017 року, №Z62.116.75420 від 15.05.2017 року, №С08.116.75074 від 07.12.2016 року.

З матеріалів справи встановлено, що договори факторингу, на підставі яких Позивач набув право вимоги до Відповідача, укладені у відповідності до вимог закону, містять всі істотні умови. Доказів визнання вказаних договорів недійсними, неукладеними, чи їх розірвання до матеріалів справи не надано.

Виходячи з вищенаведених положень чинного законодавства та встановлених обставин справи вбачається, що між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , укладено кредитні договори: №Z06.116.75547 від 04.07.2017 року, №Z62.116.75420 від 15.05.2017 року, №С08.116.75074 від 07.12.2016 року.

Відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за даними кредитними договорами.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за:

- №Z06.116.75547 від 04.07.2017 року в сумі 53 733,83 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 31172,55 грн.; заборгованість за процентами - 22561,28 грн.;

- №Z62.116.75420 від 15.05.2017 року в сумі 12 536,80 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8168,30 грн.; заборгованість за процентами - 4368,50 грн.;

- №С08.116.75074 від 07.12.2016 року в сумі 48 663,01 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 18616,58 грн.; заборгованість за процентами - 30046,43 грн.;

Щодо частини позовної вимоги про стягнення заборгованості по оплаті за заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями за кредитним договором №Z06.116.75547 від 04.07.2017 року в сумі 23 598,23 грн., та кредитним договором №Z62.116.75420 від 15.05.2017 року в сумі 13 483,08 грн., в цій частині вимога не підлягає задоволенню виходячи із наступного:

За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ.

Усталеним в судовій практиці та цивілістичній доктрині є поділ недійсних правочинів на нікчемні та оспорювані.

В ЦК України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.

Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).

Натомість нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно із додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно із частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно із частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Пунктом 1.11. Кредитного договору № Z06.116.75547 від 04.07.2017 року передбачено, що за обслуговування кредиту Банком, що включає в себе:

- надання інформації по рахункам Позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в Контакт-центі, шляхом направлення СМС-повідомлень щодо суми платежу за цим Договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо;

- надання інформації по рахунку Позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти Позичальника;

- опрацювання запитів Позичальника, що направлені Банку Позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо.

Суд звертає, увагу, що Позивачем не надано доказів, що Відповідач звертався до кредитодавця за отриманням будь якої інформації по кредиту.

Обов`язок позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемним відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», оскільки дану інформацію споживач має право отримувати безоплатно згідно із частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Крім того суд звертає увагу, що в кредитному договорі №Z62.116.75420 від 15.05.2017 року, первісним кредитором не вказано за які саме послуги первісний кредитор встановив комісію.

Умови самого договору не містять переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і їх погодження із споживачем при укладенні договору, а тому обов`язок позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемним відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21, від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20, та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21.

Відтак, підстав для задоволення позову в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача комісії за договором № Z06.116.75547 від 04.07.2017 року та кредитним договором №Z62.116.75420 від 15.05.2017 року у розмірі 9 253,50 грн. Суд не вбачає; позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

Належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність заборгованості Відповідача за укладеним договором або ж спростовували доводи Позивача в обґрунтування ним позовних вимог, Відповідачем суду не подано.

Таким чином, Суд дійшов висновку, що стягнення з Відповідача в користь Позивача підлягає заборгованість за кредитними договорами:

- №Z06.116.75547 від 04.07.2017 року в сумі 53 733,83 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 31172,55 грн.; заборгованість за процентами - 22561,28 грн.;

- №Z62.116.75420 від 15.05.2017 року в сумі 12 536,80 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8168,30 грн.; заборгованість за процентами - 4368,50 грн.;

- №С08.116.75074 від 07.12.2016 року в сумі 48 663,01 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 18616,58 грн.; заборгованість за процентами - 30046,43 грн.;

Що в загальному розмірі складає 114 933,64 грн.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, згідно із ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2012,96 грн. (114 933,64 х 2 662,40 / 152014,91)

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 141 ЦПК України визначено розподіл судових витрат між сторонами та передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до частин 4-6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див. mutatismutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/WestAllianceLimited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

За результатами розгляду даної цивільної справи Позивачем заявлено до стягнення витрати на правову допомогу в сумі 24 000,00 грн.

На підтвердження факту надання правничої допомоги надано належні документи, які містяться в матеріалах справи.

У Постанові Верховного Суду від 01.02.2023 року у справі №160/19098/21 (адміністративне провадження № К/990/30188/22) Верховним Судом зазначено наступне:

«…згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір».

Таким чином, на думку Суду, враховуючи факт часткового задоволення позовних вимог, співмірності розміру правничої допомоги, з урахуванням складності даної справи, реального часу надання правничої допомоги та обсягу необхідної до виконання роботи, беручи до уваги задекларовані в п. 6 ч. 3 ст. 2 ЦПК України і усталеній практиці у вищевказаних рішеннях ЄСПЛ принципи пропорційності, розумності і співмірності, Суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат Позивача на професійну правничу допомогу до 4 000 грн.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 527, 530, 612, 1054 , 16, 20 Цивільного Кодексу України, керуючись керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_6 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх) заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 114 933,64 грн., а саме:

- №Z06.116.75547 від 04.07.2017 року в сумі 53 733,83 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 31172,55 грн.; заборгованість за процентами - 22561,28 грн.;

- №Z62.116.75420 від 15.05.2017 року в сумі 12 536,80 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8168,30 грн.; заборгованість за процентами - 4368,50 грн.;

- №С08.116.75074 від 07.12.2016 року в сумі 48 663,01 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 18616,58 грн.; заборгованість за процентами - 30046,43 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами код ЄДРПОУ: 35234236, НОМЕР_6 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх) сплачений судовий збір в сумі 2012,96 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 4 000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.11.2026 року.

Суддя Домбровська Г.В.