Рішення № 141367654 у справі № 520/23292/26 від 10.11.2026

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 р. №520/23292/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) , Управління 2 корпусу Національної гвардії України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (військова частина НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_4 ) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 2631 від 13.06.2026 "Про підсумки службового розслідування щодо встановлених внутрішнім аудитом фактів не оприбуткування благодійної (гуманітарної) допомоги військовою частиною НОМЕР_1 та її підпорядкованими підрозділами, в частині, що стосується ОСОБА_1 , а саме: пункти сьомий, восьмий, дев`ятий, дванадцятий.

2. Визнати протиправним та скасувати Наказ тимчасово виконуючого обов`язки командира Управління 2 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_3 ) від 22.07.2026 № 580 «Про притягнення полковника ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності».

3. Зобов`язати Управління 2 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_3 ) повернути ОСОБА_1 грошові кошти, стягнуті з нього на виконання наказу командира Управління 2 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_3 ) від 22.07.2026 № 580 Про притягнення полковника ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності".

В обґрунтування позову зазначив, що службове розслідування, в ході якого встановлено нестачу військового майна проведено необ`єктивно, упереджено та з порушеннями законодавства.

Зазначає, що оскаржуваний наказ прийнятий на підставі службового розслідування без повідомлення Позивача про проведення щодо нього службового розслідування, з порушенням строків проведення службового розслідування, без встановлення факту, розміру нібито завданої шкоди, протиправної поведінки Позивача, а також - без встановлення вини Позивача, без врахування того, що Позивач не є матеріально відповідальною особою.

Таким чином, вважав, що притягнення його до матеріальної відповідальності та утримання коштів здійснено незаконно та безпідставно.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 року по справі відкрито спрощене провадження.

Відповідач, Військова частина НОМЕР_1 , подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ОСОБА_1 від Харківської обласної державної адміністрації було отримано 12 ящиків цигарок (6000 шт. пачок) - 2400 шт. (роздано військовослужбовцям) = 3600 пачок, які не були документально оформлені та не оприбутковані, що створило нестачу та заподіяло військовій частини НОМЕР_1 пряму дійсну шкоду на загальну суму 122 400 грн 00 коп.

Таким чином, вважає, що наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 13.06.2026 № 2631 (з основної діяльності) «Про підсумки службового розслідування щодо встановлених внутрішнім аудитом фактів не оприбуткування благодійної (гуманітарної) допомоги військовою частиною НОМЕР_1 та її підпорядкованими підрозділами», наказ тимчасово виконуючого обов?язки командира Управління 2 корпусу Національної гвардії України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (військова частина НОМЕР_3 ) від 22.07.2026 № 580 "Про притягнення полковника ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності" - видані на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законом та Дисциплінарним статутом ЗСУ, а отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідач Управління 2 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_3 ) також подав до суду відзив на позовну заяву в якій заперечуючи проти задоволення позовних вимог вказав, що допоки наказ від 13.06.2026 № 2631 є чинним, посилання позивача на його ймовірну протиправність не може бути підставою для скасування наказу від 22.07.2026 № 580, виданого на виконання імперативних приписів частини третьої статті 11 Закону № 160-IX.

Позивачем подано до суду відповіді на відзиви, в яких позивач наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на їх обґрунтованість та доведеність.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 у період з 08.03.2022 по 18.10.2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , а починаючи з 19.10.2023 - проходить військову службу в Національній гвардії України (у тому числі з 11.04.2025 - в Управлінні 2 корпусу Національної гвардії України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (військова частина НОМЕР_3 ).

Внутрішнім аудитом (Аудиторський звіт від 05 лютого 2025 року №535/29/1) встановлено нестачу військового майна номенклатури продовольчої служби (продуктів харчування, сухих пайків, цигарок, м?яса курячого), яке у 2022 році надійшло у вигляді гуманітарної (благодійної) допомоги від Харківської обласної військової адміністрації за листами командирів військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 та яке не було оприбутковане за обліком продовольчої служби та бухгалтерським обліком військової частини НОМЕР_1 (пункти 29, 30 пропозицій Аудиторського звіту від 05 лютого 2025 року № 535/29/1).

Аудиторським звітом від 05 лютого 2025 року №535/29/1 у військовій частині НОМЕР_1 та підпорядкованих їй військових частинах НОМЕР_5 та НОМЕР_6 встановлені випадки, коли харчові продукти, отримані від Харківської обласної військової адміністрації як гуманітарна (благодійна) допомога, не обліковувались, письмові накази командира військової частини щодо використання цих продуктів для додаткового харчування не видавались, накладні (вимоги, роздавальні відомості) на їх видачу відсутні.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-носподарської діяльності) №859 від 18.03.2026 року призначене службове розслідування щодо можливих незаконних витрат коштів на загальну суму 2 860 690 грн (два мільйони вісімсот шістдесят тисяч шістсот дев?яносто гривень), допущених внаслідок нестачі цигарок та продуктів харчування, які надійшли у вигляді благодійної (гуманітарної) допомоги, а також, не підтвердження отримання військової частиною НОМЕР_1 (підпорядкованими підрозділами) м?яса курячого на загальну суму 112 500 грн (сто дванадцять тисяч п`ятсот гривень).

За результатами службового розслідування складено Акт службового розслідування щодо встановлених внутрішнім аудитом фактів не оприбуткування благодійної (гуманітарної) допомоги військовою частиною НОМЕР_1 та її підпорядкованими підрозділами.

Службовим розслідуванням встановлено, що на підставі листа (звернення) військової частини НОМЕР_1 на ім?я голови Харківської обласної державної адміністрації від 06 грудня 2022 року №4/84/310, який підписаний командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_3 , військовій частині НОМЕР_1 було передано в якості благодійної (гуманітарної) допомоги 12 ящиків цигарок (6000 шт. пачок). Кількість отриманих цигарок підтверджено підписом на листі начальником служби зв?язку з громадськістю військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_4 .

Зазначені матеріальні цінності були отримані начальником служби зв?язків із громадськістю військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_5 , про що свідчить надпис на зазначеному листі: «отримав начальник СЗГ вч НОМЕР_1 АДРЕСА_4 та підпис».

Відповідно до акту приймання-оцінювання продовольства № 1/24/В від 23 грудня 2024 року цигарки оприбутковані фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 у кількості 2 400 пачок за ціною 34 грн за 1 пачку, в подальшому були списані: Актом списання запасів № 2 від 04.11.2025 списано цигарок у кількості 10000 штук (500 пачок) за ціною 1 грн 70 коп. за штуку на суму 17 000 грн (по бухгалтерському обліку відображено 10 грудня 2025 року операція № 1A-000004197).

Актом списання запасів № 4 від 25.11.2025 списано цигарки у кількості 15 040 штук (752 пачки) за ціною 1 грн 70 коп. за штуку на суму 25 568 грн (по бухгалтерському обліку відображено 14 грудня 2025 року операція №1A-000004268).

Актом списання запасів № 6 від 22.12.2025 списані цигарки у кількості 1 148 пачок за ціною 34 грн за пачку на суму 39 032 грн (по бухгалтерському обліку відображено 02 січня 2026 року операція №1A-000000120).

Під час проведення службового розслідування, з метою з?ясування обставин передачі зазначеної благодійної допомоги, актуалізації даних щодо встановлення вартості, комплектності та кількості продуктів харчування та цигарок, до Харківської обласної військової адміністрації військовою частиною НОМЕР_1 були направлені запити від 22 квітня 2026 року №1656/11211 та від 05 травня 2026 року №1656/12541. Згідно відповіді від 28 травня 2026 року № 7342, у зв?язку із нестабільною та динамічною ситуацією у період 2022 року надання гуманітарної здійснювалося на підставі листа-звернення до ХОВА, вартість переданої гуманітарної допомоги відповідно до накладних становить 00 грн 00 коп, будь-яких уточнюючих даних не надано.

Рапортом від 30 травня 2026 року № 1656/14723-В ініційовано проведення продовольчою службою тилу логістики та фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 зняття фактичних залишків продуктів харчування та цигарок, отриманих у 2022 році як гуманітарна (благодійна) допомога та оприбуткованих в ході аудиту, згідно актів приймання та оцінювання продовольства від 23 грудня 2024 року №1/24/B та №2/24/B, проведення оцінювання майна, отриманого в якості гуманітарної (благодійної) допомоги та не оприбуткованого по облікам військової частини, а також розрахувати вартість шкоди, завданої військовій частині НОМЕР_1 .

Актом оцінювання продовольства № 2-Х від 30 травня 2026 року цигарок, які надійшли до військової частини НОМЕР_1 на безоплатній основі у якості волонтерської (благодійної) допомоги від Харківської обласної військової адміністрації (за зверненням командира військової частини НОМЕР_1 від 03 грудня 2022 року №4/84/310) визначено вартість цигарок у кількості 3600,00 пачок (три тисячі шістсот) по ціні 34,00 грн за пачку, загальною вартістю -122 400 грн 00 коп. (сто двадцять дві тисячі чотириста гривень 00 копійок).

Актом оцінювання продовольства № 2-Х від 30 травня 2026 року цигарок, які надійшли до військової частини НОМЕР_1 на безоплатній основі у якості волонтерської (благодійної) допомоги від Харківської обласної військової адміністрації (за зверненням командира військової частини НОМЕР_1 від 03 грудня 2022 року №4/84/310) визначено вартість цигарок у кількості 3600,00 пачок (три тисячі шістсот) по ціні 34,00 грн за пачку, загальною вартістю - 122 400 грн 00 коп. (сто двадцять дві тисячі чотириста гривень 00 копійок).

За висновками службового розслідування, відповідачем ОСОБА_1 від Харківської обласної державної адміністрації було отримано 12 ящиків цигарок (6000 шт. пачок) - 2400 шт. (роздано військовослужбовцям) = 3600 пачок, які не були документально оформлені та не оприбутковані, що створило нестачу та заподіяло військовій частини НОМЕР_1 пряму дійсну шкоду на загальну суму 122 400 грн 00 коп.

Капітан ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника служби зв?язків з громадськістю військової частини НОМЕР_1 , будучи військовою посадовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, на якого було покладено відповідальність за фактичне отримання товарно-матеріальних цінностей, які надходили до військової частини НОМЕР_1 як благодійна (гуманітарна) допомога, порушив вимоги статей 16, 59, 82, 83, 84 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пунктів 6, 7 Постанови Кабінету міністрів України від 04 серпня 2000 року № 1225 "Про затвердження Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах", пункту 6 розділу І, пункту 6 розділу ІІ та розділу XII Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17 серпня 2017 року № 440, пунктів 3.1.9, 3.1.12 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16 липня 1997 року № 300, що виразилось у неналежному документальному оформленні отримання, оприбуткування, обліку товарно - матеріальних цінностей за номенклатурою продовольчої служби, що фактично отримані ним особисто, як представником військової частини, в якості благодійної (гуманітарної) допомоги від Харківської обласної військової адміністрації за листом командира військової частини НОМЕР_1 від 03 грудня 2022 року № 4/84/310, а саме цигарок у кількості З 600 пачок (три тисячі шістсот), вартість яких визначено у розмірі 34 грн (тридцять чотири гривні) за пачку, чим заподіяно військовій частини НОМЕР_1 пряму дійсну шкоду на загальну суму 122 400 грн 00 кол. (сто двадцять дві тисячі чотириста гривень), факт якої підтверджений.

Зібраними в ході проведення службового розслідування доказами, факт вчинення правопорушення встановлений, вина колишнього начальника служби зв?язків з громадськістю військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджена.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 13.06.2026 № 2631 затверджено результати службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 18.03.2026 № 859 за фактами, встановленими внутрішнім аудитом (аудиторський звіт від 05.02.2025 № 535/29/1). Пунктом 7 зазначеного наказу підтверджено факт заподіяння військовій частині НОМЕР_1 прямої дійсної шкоди внаслідок створення нестачі шляхом не оприбуткування майна номенклатури продовольчої служби (цигарок у кількості З 600 пачок вартістю 34 грн за пачку), отриманого особисто позивачем як благодійна (гуманітарна) допомога від Харківської обласної військової адміністрації за листом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.12.2022 № 4/84/310, на загальну суму 122 400,00 грн; пунктом 8 вину позивача у вчиненні відповідного порушення визнано доведеною; пунктом 12 постановлено направити відповідні матеріали командиру військової частини НОМЕР_3 для вирішення питання про притягнення позивача до матеріальної відповідальності.

У зв?язку із направленням колишнього начальника служби зв?язків з громадськістю військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_1 для подальшого проходження військової служби до Національної гвардії України, питання про дисциплінарну відповідальність не ставиться.

Супровідним листом військової частини НОМЕР_1 від 19.06.2026 № 1656/17456 наказ від 13.06.2026 № 2631 разом з матеріалами службового розслідування надійшов до Відповідача-2 для вирішення питання про притягнення позивача до матеріальної відповідальності.

Наказом тимчасово виконуючого обов?язки командира Управління 2 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 22.07.2026 № 580 начальнику управління фінансового забезпечення (головному бухгалтеру) наказано здійснювати щомісячне стягнення у розмірі 20 відсотків з грошового забезпечення позивача до відшкодування завданої ним матеріальної шкоди у сумі 122 400,00 грн.

Не погоджуючись з наказами № 2631 від 13.06.2026 та № 580 від 22.07.2026, позивач звернувся до суду з позовом.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначено Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут).

Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.

Відповідно до статті 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов`язки, зокрема, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.

Згідно зі статтею 16 Статуту кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до статей 26 та 27 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.

Підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов`язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов`язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами визначено Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженим постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР (далі - Положення № 243/95-ВР, чинне на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 2 Положення № 243/95-ВР відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.

Згідно з п. 3 Положення № 243/95-ВР військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані несуть матеріальну відповідальність за наявності:

а) заподіяння прямої дійсної шкоди;

б) протиправної їх поведінки;

в) причинного зв`язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди;

г) вини у заподіянні шкоди.

Протиправною визнається така поведінка (дія чи бездіяльність) військовослужбовця або призваного на збори військовозобов`язаного, коли він не виконує (недбало виконує) свої службові обов`язки.

Військовослужбовець або призваний на збори військовозобов`язаний визнається винним у заподіяній шкоді, якщо протиправне діяння вчинене ним умисно чи з необережності.

Відповідно до п. 8 Положення № 243/95-ВР залежно від того, навмисно чи з необережності заподіяно шкоду, а також з урахуванням суспільної небезпечності дії (бездіяльності) винної особи та обставин, за яких заподіяно шкоду, і вартості майна до військовослужбовців і призваних на збори військовозобов`язаних застосовується повна або обмежена матеріальна відповідальність.

Згідно з п. 13 Положення № 243/95-ВР військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі:

- умисного знищення, пошкодження, псування, розкрадання, незаконного витрачання військового майна або вчинення інших умисних протиправних дій;

- приписки у нарядах та інших документах фактично невиконаних робіт, перекручування звітних даних і обману держави в інших формах;

- заподіяння шкоди особою, яка перебувала у нетверезому стані;

- дій (бездіяльності), що мають ознаки злочину;

- недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети.

Відповідно до п. 17-19 Положення № 243/95-ВР командири підрозділів та інші посадові особи про наявні факти заподіяння матеріальної шкоди зобов`язані негайно подати рапорт командиру (начальнику) військової частини.

У разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди командир (начальник) військової частини призначає розслідування для встановлення причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.

Розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня виявлення шкоди. У необхідних випадках цей термін може бути продовжено вищим за підлеглістю командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Розслідування не проводиться, якщо причини, розмір шкоди та винних осіб встановлено в ході ревізії (перевірки), інвентаризації, дізнання, попереднього слідства або судом.

За висновками ревізії (перевірки), інвентаризації, органу дізнання, попереднього слідства або суду командир (начальник) військової частини в п`ятиденний термін з дня одержання такого висновку видає наказ про стягнення з винної особи відповідної суми.

Розслідування призначається письмовим розпорядженням командира (начальника) військової частини, який має право прийняти рішення про притягнення військовослужбовця і призваного на збори військовозобов`язаного до матеріальної відповідальності.

Розслідування проводиться посадовою особою, компетентною у питаннях обліку, зберігання та використання відповідного майна або яка має вищу юридичну освіту.

Забороняється доручати розслідування посадовій особі, яка є підлеглою чи безпосереднім начальником військовослужбовця або військовозобов`язаного, призваного на збори, дії яких необхідно розслідувати, а також посадовим особам, які є співучасниками заподіяння матеріальної шкоди чи зацікавлені в результатах розслідування.

Розслідуванням повинно бути встановлено:

- в чому полягає матеріальна шкода та яка її вартісна оцінка;

- якими конкретно неправомірними діями військовослужбовця або призваного на збори військовозобов`язаного заподіяно шкоду;

- вимоги яких законів, військових статутів, порадників, інструкцій та інших нормативних актів при цьому було порушено;

- умисно чи з необережності та з якою метою заподіяно шкоду;

- чи заподіяно шкоду винною особою під час виконання службових обов`язків;

- ступінь вини кожного у разі заподіяння шкоди кількома особами;

- умови та причини, що сприяли заподіянню шкоди, та її наслідки.

Згідно з п. 21 Положення № 243/95-ВР у висновку розслідування викладаються факти, встановлені відповідно до вимог пунктів 3 і 19 цього Положення, та пропозиції про притягнення винної особи (винних осіб) до обмеженої, повної чи підвищеної матеріальної відповідальності, а в разі необхідності - обґрунтування можливості зменшення суми, що підлягає стягненню з винного для відшкодування заподіяної шкоди.

До висновку додаються:

- письмові пояснення особи (осіб), яка притягається до матеріальної відповідальності;

- письмові пояснення інших осіб, причетних до факту заподіяння шкоди;

- акти ревізій (перевірок), інвентаризацій, накладні, витяги з обліково-видаткових книг і журналів та інші матеріали розслідування;

- довідка про вартісну оцінку заподіяної шкоди за підписом начальника відповідної служби та фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини.

Висновок підписується офіцером, який проводив розслідування.

Всі матеріали розслідування подаються на розгляд командиру (начальнику) військової частини, який його затверджує у разі прийняття рішення про стягнення з винного встановленої шкоди.

Відповідно до п. 37 Положення № 243/95-ВР матеріальна відповідальність не настає у випадках:

- коли заподіяна шкода є наслідком дії непереборної сили;

- невстановлення винної особи;

- смерті винної особи;

- коли шкоду заподіяно внаслідок виконання наказу старшого начальника, або виправданого в конкретних умовах службового ризику, або правомірних дій.

Вказане Положення було чинним до моменту набрання чинності Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03 жовтня 2019 року № 160-IX (далі - Закон № 160-IX) (набрав чинності 31 жовтня 2019 року), статтею 4 якого визначено, що особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону № 160-IX пряма дійсна шкода - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.

Частинами 1, 2 статті 3 Закону № 160-IX встановлено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірни рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 160-IX особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі: 1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій; 2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб; 3) завдання шкоди у стані сп`яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин; 4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення.

Статтею 8 Закону № 160-IX визначено, що посадові (службові) особи зобов`язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів.

У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника).

Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць.

Розслідування може не призначатися, якщо причини завдання шкоди, її розмір та винна особа встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом.

Порядок проведення службового розслідування визначається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами спеціального призначення, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державним бюро розслідувань.

За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.

Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.

Наказ доводиться до винної особи під підпис.

У разі якщо шкоду завдано кількома особами, у наказі командира (начальника) визначаються суми, що підлягають стягненню окремо з кожної особи, з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання ними шкоди.

Таким чином, для притягнення військовослужбовця до повної матеріальної відповідальності, обов`язковою умовою є підтвердження матеріалами службового розслідування факту умисного чи з необережності скоєння саме ним дій чи бездіяльності, та з якою метою завдано шкоду або збитки. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку військовослужбовця та його ставлення до виконання службових обов`язків.

Судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до матеріальної відповідальності слугував висновок, що Капітан ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника служби зв?язків з громадськістю військової частини НОМЕР_1 , будучи військовою посадовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, на якого було покладено відповідальність за фактичне отримання товарно-матеріальних цінностей, які надходили до військової частини НОМЕР_1 як благодійна (гуманітарна) допомога, порушив вимоги статей 16, 59, 82, 83, 84 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пунктів 6, 7 Постанови Кабінету міністрів України від 04 серпня 2000 року № 1225 "Про затвердження Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах", пункту 6 розділу І, пункту 6 розділу ІІ та розділу XII Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17 серпня 2017 року № 440, пунктів 3.1.9, 3.1.12 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16 липня 1997 року № 300, що виразилось у неналежному документальному оформленні отримання, оприбуткування, обліку товарно - матеріальних цінностей за номенклатурою продовольчої служби, що фактично отримані ним особисто, як представником військової частини, в якості благодійної (гуманітарної) допомоги від Харківської обласної військової адміністрації за листом командира військової частини НОМЕР_1 від 03 грудня 2022 року № 4/84/310, а саме цигарок у кількості З 600 пачок (три тисячі шістсот), вартість яких визначено у розмірі 34 грн (тридцять чотири гривні) за пачку, чим заподіяно військовій частини НОМЕР_1 пряму дійсну шкоду на загальну суму 122 400 грн 00 кол. (сто двадцять дві тисячі чотириста гривень), факт якої підтверджений.

Разом з тим, Відповідачем не зазначено, які саме дії Позивача призвели до виникнення нестачі військового майна. Також, службовим розслідуванням не встановлено можливих мети та мотиву вчиненого Позивачем (на переконання Відповідача) правопорушень, внаслідок яких державі було завдано шкоди.

Крім того, Відповідачем не доведена ні протиправна поведінка Позивача, ні наявність причинного зв`язку між його протиправною поведінкою і настанням шкоди, вина саме Позивача у заподіянні шкоди, які згідно наведених вище норм законодавства є обов`язковими і необхідними умовами притягнення Позивача до підвищеної матеріальної відповідальності.

Суд наголошує, що Військова частина НОМЕР_1 стверджуючи, що ОСОБА_1 був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, на якого було покладено відповідальність за фактичне отримання товарно-матеріальних цінностей, які надходили до військової частини НОМЕР_1 як благодійна (гуманітарна) допомога, ні до матеріалів службового розслідування, ні до суду, не надала жадного належного та допустимого доказу того, що позивач був особою, уповноваженою на документування, оформлення, отримання та оприбуткування, облік матеріальних цінностей.

Відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 за займаною посадою - начальника служби зв?язків з громадськістю військової частини НОМЕР_1 за функціональними обов`язками наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, посадова інструкція під час службового розслідування не досліджувалась, наявність або відсутність договору про повну матеріальну відповідальність, як і не досліджувалось покладені обов`язки згідно з Законом України «Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України».

При цьому суд зазначає, що порядок вирішення питань щодо організації та ведення військового (корабельного) господарства визначений Положенням про військове (корабельне) господарстово Збройних сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 №300, відповідно до якого займана посада позивача передбачає обов`язок за організацію військового господарства.

До суду не надано також наказу командира військової частини НОМЕР_1 , яким би на позивача покладався обов`язок за фактичне отримання товарно-матеріальних цінностей.

Суд зазначає, що наявність на листі командира військової частини НОМЕР_1 від 03.12.2022 № 4/84/310 його підпису, не свідчить про те, що саме його діями було допущено їх подальшу нестачу

Отримання та передача майна для забезпечення потреб військовослужбовців не створює жодних підстав стверджувати, що Позивач відповідав за його подальше оприбуткування, облік, зберігання чи списання.

Відповідач не наводить жодних доказів того, що після отримання цигарок вони залишалися у розпорядженні Позивача, що Позивач був матеріально відповідальною особою за це майно або що саме його діями чи бездіяльністю було зумовлено втрату матеріальних цінностей (цигарок).

Отже, посилання лише на підпис Позивача на листі від 03.12.2022 не доводить ані допущення нестачі, ані причинного зв?язку між його діями та встановленими службовим розслідуванням порушеннями.

Таким чином, службовим розслідуванням не встановлено прямого причинного зв`язку між діями/бездіяльністю Позивача та виконанням ним обов`язків військової служби, а формальне посилання Відповідача на те, що ОСОБА_1 був відповідальний за фактичне отримання товарно-матеріальних цінностей та за зберігання майна військової частини, не може бути належним та допустимим доказом притягнення до матеріальної відповідальності.

Таким чином, будь-яких доказів того, що саме Позивач винен за нестачу військового майна Відповідачем, ані під час службової перевірки, ані суду надано не було.

Крім того, з матеріалів службового розслідування вбачається, що пояснення ОСОБА_1 з приводу нестачі майна не відбирались, перевірка наявного військового майна проводилась за його відсутності.

Як зазначив позивач, про службове розслідування його не повідомляли, що позбавило його права на захист.

Доказів на спростування вищенаведених обставин матеріали справи не містять і відповідачами таких не надано до суду.

Посилання відповідача на рапорт ТВО начальника групи з`ясування обставин, причин та умов вчинення правопорушень військової частини НОМЕР_1 лейтинанта ОСОБА_6 від 30.05.2025 року про неможливість отримання пояснень за результатами телефонної розмови, суд вважає необґрунтованим, оскільки Акт службового розслідування, ані рапорт лейтенанта ОСОБА_7 не містять відомостей про дату та час проведення відповідної телефонної розмови, номер телефону, з якого здійснювався дзвінок, номер телефону, на який він здійснювався, а також інших даних, які давали б можливість ідентифікувати таке спілкування.

Крім того відповідачем в порушення п. 1 розділу IV Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства Оборони України від 2.11.2017 року №608 не складався акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.

Отже посилання відповідача на нестачу майна з підстав не дотримання позивачем своїх службових обов`язків не ґрунтується на належних доказах. Враховуючи вищевикладене, оскільки акт службового розслідування та матеріали розслідування, не містять належних та допустимих доказів про те, що саме з вини ОСОБА_1 заподіяно військовій частини НОМЕР_1 пряму дійсну шкоду на загальну суму 122 400 грн 00 коп, у зв`язку з неналежним виконанням ним службових обов`язків, тобто матеріалами справи не підтверджуються обставини, встановлені Відповідачем під час проведення службового розслідування, суд дійшов висновку про протиправність притягнення Позивача до матеріальної відповідальності.

Таким чином, наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 2631 від 13.06.2026 "Про підсумки службового розслідування щодо встановлених внутрішнім аудитом фактів не оприбуткування благодійної (гуманітарної) допомоги військовою частиною НОМЕР_1 та її підпорядкованими підрозділами, в частині, що стосується ОСОБА_1 , а саме: пункти сьомий, восьмий, дев`ятий, дванадцятий є протиправним та підлягає скасуванню.

Також суд зазначає, що Наказом тимчасово виконуючого обов`язки командира Управління 2 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_3 ) від 22.07.2026 № 580 «Про притягнення полковника ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності» начальнику управління фінансового забезпечення (головному бухгалтеру) наказано здійснювати щомісячне стягнення у розмірі 20 відсотків з грошового забезпечення позивача до відшкодування завданої ним матеріальної шкоди у сумі 122 400,00 грн.

Разом з тим, оскільки в ході розгляду цієї адміністративної справи судом установлено необґрунтованість та протиправність командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 2631 від 13.06.2026, що став основною юридичною та фактичною підставою для прийняття тимчасово виконуючого обов`язки командира Управління 2 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_3 ) наказу від 22.07.2026 № 580, такий Наказ не може вважатися правомірним, що саме по собі свідчить про наявність підстав для його скасування судом.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Управління 2 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_3 ) повернути ОСОБА_1 грошові кошти, стягнуті з нього на виконання наказу командира Управління 2 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_3 ) від 22.07.2026 № 580 Про притягнення полковника ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності судом враховано, що в розумінні КАС України, захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

В силу вимог ч. 2 ст. 14 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» № 160-IX у разі скасування наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності стягнені з особи кошти та/або добровільно передане нею рівноцінне майно чи внесені кошти повертаються цій особі, про що видається відповідний наказ.

Отже, у разі скасування наказу про притягнення Позивача до матеріальної відповідальності стягнуті з нього кошти будуть йому повернуті, про що має бути виданий відповідний наказ.

Враховуючи те, що судовому захисту підлягають лише порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, то у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) , Управління 2 корпусу Національної гвардії України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (військова частина НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_4 ) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 2631 від 13.06.2026 "Про підсумки службового розслідування щодо встановлених внутрішнім аудитом фактів не оприбуткування благодійної (гуманітарної) допомоги військовою частиною НОМЕР_1 та її підпорядкованими підрозділами, в частині, що стосується ОСОБА_1 , а саме: пункти сьомий, восьмий, дев`ятий, дванадцятий.

Визнати протиправним та скасувати Наказ тимчасово виконуючого обов`язки командира Управління 2 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_3 ) від 22.07.2026 № 580 «Про притягнення полковника ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності».

В іншій частині позовних вимог відмови.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бідонько А.В.