Ухвала № 141367726 у справі № 520/26341/25 від 10.11.2026

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

10 листопада 2026 року Справа № 520/26341/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Кухар М.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 в порядку ст.382 КАС України по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

-визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 18 січня 2023 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від ЗО серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

-зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 , здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 18 січня 2023 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Рішенням суду від 23.12.2026 року позов задоволено.

Рішення набрало законної сили.

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку ст.382 КАС України, в якій просив суд зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року у справі № 520/26341/25 та встановити Військовій частині НОМЕР_2 строк для подання звіту про виконання рішення суду - ЗО календарних днів з дня отримання копії відповідної ухвали суду.

У разі якщо на момент подання звіту рішення суду не буде виконано в повному обсязі, зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 зазначити у звіті конкретні причини невиконання кожної частини судового рішення, заходи, які фактично вживаються для його виконання, та конкретний строк завершення виконання.

В обгрунтування зазначено, що судове рішення не виконано у повному обсязі.

З метою з`ясування стану виконання судового рішення позивач звертався до Військової частини НОМЕР_2 .

У відповіді Військової частини НОМЕР_2 від 16.03.2026 № 2069/513-2825 зазначено, що на виконання наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 768 від 24.02.2026 «Про виконання рішення» начальнику фінансово-економічної служби та головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_2 наказано здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 18 січня 2023 року по 20 травня 2023 року та відповідних виплат.

При цьому військова частина прямо повідомила, що бюджетних коштів для виконання зазначених виплат не надходило, а у разі їх надходження кошти будуть невідкладно перераховані на картковий рахунок військовослужбовця.

Наступною відповіддю Військової частини НОМЕР_2 від 26.05.2026 N° 2069/513-3503 повідомлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 у справі № 520/26341/25 та окремого доручення Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 01.03.2026 № 141/116/14-уд щодо організації заходів попередньої перевірки виділення коштів, необхідних для виконання судових рішень, військовою частиною НОМЕР_2 складено розрахунок суми коштів, які необхідні для виконання зазначеного судового рішення.

Водночас відповідач зазначив, що вказаний розрахунок направлено на перевірку до військової частини НОМЕР_4 (ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 »), а за результатами перевірки розрахунок буде надіслано додатково.

Також відповідач повідомив, що у разі отримання фінансування для виконання судового рішення грошові кошти будуть перераховані на зазначені позивачем реквізити.

Таким чином, наведені відповідачем дії свідчать лише про вчинення окремих організаційних заходів, спрямованих на можливе виконання судового рішення в майбутньому, однак не свідчать про його фактичне та повне виконання.

Посилання відповідача на відсутність фінансування саме по собі не може свідчити про належне виконання судового рішення та не припиняє обов`язку суб`єкта владних повноважень забезпечити його виконання.

Вищенаведене стало підставою для звернення до суду зі вказаною заявою.

Розглянувши вказану заяву, суд вказує наступне.

Суд зазначає, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, що встановлено ч.1 ст.381-1 КАС України.

За правилами ч.2 ст. .381-1 КАС України суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист. Обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Відповідно до частини другої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Судом під час розгляду заяви про встановлення судового контролю встановлено, що рішення суду відповідачем не виконано у повному обсязі.

Проте, як убачається з наданих відповідачем до матеріалів справи доказів, ним здійснюються необхідні заходи для виконання рішення суду у даній справі.

Суд зазначає, що виділення фінансування на оплату для виконання судового рішення не залежить від волевиявлення відповідача та в повній мірі ставиться в залежність від надходження бюджетного фінансування.

Судом не встановлено умисного та свідомого невиконання відповідачем судового рішення, а відсутність цільових асигнувань та вільного обсягу фінансових ресурсів у відповідача не може бути доказом на підтвердження ухилення відповідача від виконання судового рішення.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист. Обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Відповідно до частини другої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, що встановлено ч.1 ст.381-1 КАС України.

За правилами ч.2 ст.381-1 КАС України суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч.2 ст.382-1 КАС України).

За правилами ч.4 ст. 382-1 КАС України суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб`єкта владних повноважень.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців ( ч.3 ст.382-1 КАС України).

Враховуючи викладене суд зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, про що просить заявник, є правом суду, а не обов`язком, яке не виключає існування принципу обов`язковості судового рішення, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи. Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем обов`язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача.

Оскільки станом на час розгляду судом даної заяви рішення суду залишається невиконаним у повному обсязі, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача, шляхом встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 у справі № 520/26341/25 та зобов`язання відповідача протягом трьох місяців з дня отримання даної ухвали, подати до Харківського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання рішення суду у даній справі.

З огляду на те, що положеннями частини 3 статті 382-1 КАС України надано суду право власного розсуду щодо визначення тривалості встановленого строку для подання звіту, з урахування положень, що такий строк має становити не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищувати трьох місяців, суд вважає, що необхідним і достатнім буде встановлення відповідачу строку для подання звіту тривалістю три місяці з дня отримання цієї ухвали.

З огляду на викладене, заява позивача підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд звертає увагу відповідача на те, що звіт суб`єкта владних повноважень має відповідати вимогам, встановленим ч.ч.2, 3 ст.382-2 КАС України.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу (ч.2 ст.382-3 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

При цьому, згідно ч.2 ст.382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд наголошує, що постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту, є підставою для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додаткового встановлення нового строку подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, що випливає з положень ч.3 ст.382-3 КАС України.

У такому разі, за правилами ч.4 ст.382-3 КАС України половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції (ч.7 ст.382-3 КАС України).

Згідно ч. 10 ст.382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.6 ст.382-1 КАС України ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконання судового рішення по справі № 520/26341/25 - задовольнити.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 року у справі №520/26341/25.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 протягом трьох місяців з дня отримання даної ухвали, подати до Харківського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 у справі № 520/26341/25.

Попередити відповідача, що звіт повинен відповідати вимогам частин другої та третьої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Звернути увагу відповідача, що суд згідно положень статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України:

- відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення; якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу;

- у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення;

- у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Копію ухвали направити на адресу учасників справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Кухар М.Д.