Ухвала № 141367762 у справі № 345/5088/26 від 10.11.2026

Справа № 345/5088/26

Провадження № 2/345/3402/2026

Номер рядка звіту 41

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

10.11.2026 р. м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючої судді Кардаш О.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою.

Ухвалою суду від 09.09.2026 року відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін і без проведення судового засідання.

ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою, в якій зазначила, що її син ОСОБА_1 являється безвісті зниклим, на підтвердження чого долучила відповідні документи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.

За нинішньої редакції пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України в суду є обов`язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

То ж норма пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, яка встановлює обов`язок суду зупинити провадження, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов`язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об`єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.

Водночас обов`язок суду зупинити провадження не повинен тлумачитися всупереч волі та інтересам військовослужбовця як учасника цивільного процесу. Тож застосовувати пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України не можна тоді, коли це безпосередньо суперечить інтересам військовослужбовця, який звернувся до суду як позивач та вимагає судового захисту його прав, свобод та/або інтересів, а так само військовослужбовця як відповідача чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, який прагне продовження розгляду справи по суті за його відсутності.

Тобто ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

За таких обставин прохання військовослужбовця, який є стороною або третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, продовжити розгляд справи, незважаючи на його військову службу, суд має врахувати як достатню підставу не зупиняти провадження у справі.

Тобто, якщо учасник справи, права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагне продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство. У такий спосіб суд забезпечить баланс між вимогами процесуальних норм права, справедливістю та ефективністю правосуддя.

До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 та 01.09.2025 він зник безвісти під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини, що підтверджується сповіщенням сім`ї № 301 від 03.09.2025 (а.с. 15).

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що відповідач не висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі, беручи до уваги те, що пункт 2 частини 1 статті 251 ЦПК України покладає на суд імперативний обов`язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони у складі ЗСУ, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251, 253, 260, 261 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором зупинити на час перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

Ухвала може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її постановлення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: