Рішення № 141367817 у справі № 346/2406/26 від 09.11.2026

Справа № 346/2406/26

Провадження № 2-о/346/198/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 р. м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Третьякової І.В.

за участю:

секретаря судових засідань - Гжибовського А.А.,

заявника - ОСОБА_1

представника заявника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Коршівська сільська рада, ОСОБА_3 , приватний нотаріус Коломийського районного нотаріального округу Сахро Григорій Федорович про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на день відкриття спадщини, -

У С Т А Н О В И В:

11 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Коломийського міськрайонного суду з заявою в якій зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 , яка до дня своєї смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 . Після смерті матері відкрилася спадщина на належне їй майно до складу якого входять земельні ділянки та житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташовані в АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_5 склала заповіт, яким все своє майно заповіла своєму сину ОСОБА_1 . З метою оформлення спадщини після смерті матері, ОСОБА_1 в березні 2026 року звернувся до приватного нотаріуса Сахро Г.Ф., який, вивчивши надані ним документи, вказав, що ним був пропущений строк на прийняття спадщини і адреса його реєстрації відрізняється від адреси реєстрації спадкодавиці. На цих підставах спадкоємцю було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Заявник вказує, що не був зареєстрований з ОСОБА_5 за однією адресою, однак фактично постійно проживав разом з нею до дня її смерті, оскільки в силу похилого віку мати потребувала постійного догляду та допомоги. Оскільки заяву про відмову від спадщини він не подавав, то в розумінні положень ч.3 ст. 1268 ЦК України, ОСОБА_1 вважає себе таким, що прийняв спадщину. Вказуючи на те, що переоформлення спадкового майна без надання нотаріусу рішення суду є неможливим, просив встановити факт його постійного проживання зі спадкодавицею на час відкриття спадщини за адресою реєстрації матері, як такий, що матиме для нього юридичне значення, оскільки підтвердить прийняття ним спадщини.

Ухвалою суду від 15.05.2026р. у справі за заявою ОСОБА_1 було відкрито провадження. Витребувано у приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Сахро Григорія Федоровича належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судовому засіданні ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав та пояснив, що проживав зі своєю матір?ю ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 , останні 25 років перед смертю матері. З 1991 року він зареєстрований в АДРЕСА_2 . За місцем своєї реєстрації він не проживав, періодично приїздив туди до своєї сім?ї, приблизно раз у місяць на 2-3 дні. В будинку за місцем його реєстрації проживала дружина з їхнім сином та батьки дружини, яких він і провідував. Зазначив, що працював вчителем фізкультури у Воронській середній школі в сусідньому селі. До місця роботи їздив із с. Жукотин в якому постійно проживав з матір?ю. В 2022 році мати померла. Він здійснив її поховання, поставив пам?ятник. На теперішній час в будинку в с. Жукотин ніхто не проживає. Його рідний брат ОСОБА_7 проживає в с-щі Тисмениця, інший рідгний брат ОСОБА_8 - помер. На момент смерті матері разом з нею був зареєстрований племінник ОСОБА_9 ,, але фактично за вказаною адресою він не проживав, а проживав разом зі своїм батьком в с-щі. Тисмениця. Вказує, що на момент смерті спадкодавиці, разом з нею проживав лише він, а тому інші спадкоємці відсутні. Оскільки він пропустив строк на прийняття спадщини, однак бажає успадкувати майно покійної матері, просив задовольнити його вимоги, оскільки встановлення факту його постійного проживання зі спадкодавицею надасть йому змогу отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Представник заявника ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені вимоги також підтримав та просила суд їх задовольнити з підстав зазначених в заяві.

Заінтересовані особи та їхні представники в судове засідання не з?явилися.

Сільський голова Коршівської сільської ради ОСОБА_10 06.2026р. подав до суду письмове клопотання в якому вказав, що вони не заперечують проти задоволення заявлених ОСОБА_1 вимог та просять розглянути справу за відсутності їхнього представника.

Заінтересована особа ОСОБА_9 16.06.2026р. подав до суду заяву в якій зазначив проти задоволення заяви ОСОБА_1 не заперечує та просить проводити розгляд справи без його участі.

Заінтересована особа ОСОБА_11 02.06.2026р. подав клопотання в якому вказав, що не має заперечень щодо встановлення факту про який просить заявник. Просив розглянути дану справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення заявника та її представника, з?ясувавши позицію заінтересованих осіб, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Жукотин, Коломийського району, Івано-Франківської області. Його батьками зазначені: батько - ОСОБА_12 , мати - ОСОБА_6 .

Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 слідує, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Жукотин, Коломийського району, Івано-Франківської області, актовий запис № 1509.

Зі змісту довідки Жукотинського старостинського округу № 25/07-11 від 16.03.2026р. слідує, що ОСОБА_13 належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 . Також належить земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,08 га. (без кадастрового номеру), яка розташована за тією ж адресою, а також земельна ділянка площею 0,72 га. (без кадастрового номеру) з цільовихм призначенням - для ведення особистого селянського господарства, розташована на території с. Жукотин.

02 березня 2000 року ОСОБА_4 склала заповіт за яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що належатиме їй і на що вона за законом матиме право заповіла своєму сину ОСОБА_1 .

Вказаний заповіт був посвідчений секретарем виконкому Жукотинської сільської ради, зареєстрований в реєстрі за № 8, не змінювався та не скасовувався, що підтверджується довідкою Жукотинського старостинського округу № 25/07-11 від 16.03.2026р.

З наданих приватним нотаріусом матеріалів спадкової справи №41/2026 встановлено, що 26.03.2026р. ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Сахра Г.Ф. з заявою про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_13 , що стало підставою для відкриття вказаної спадкової справи.

Постановою від 26.03.2025р. № 57/02-31 приватний нотаріус Сахро Г.Ф. відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті його матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки спадкоємець не прийняв спадщину згідно статей 1268, 1269 ЦК України та ним пропущено строк для прийняття спадщини згідно статті 1270 ЦК України. Рекомендовано звернутися до суду.

Отже, зібрані та досліджені у справі письмові докази підтверджують, що заявник, як спадкоємець за заповітом, претендуючи на спадкове майно покійної матері, намагався у визначеному законодавством порядку оформити свої спадкові права в нотаріуса. Проте, отримати свідоцтво про право на спадщину не зміг, що мало наслідком його подальше звернення до суду задля встановлення факту постійного проживання з спадкодавицею на момент відкриття спадщини, який необхідний для підтвердження прийняття ним спадщини та повторного звернення до нотаріальної контори.

Досліджуючи обґрунтованість та доведеність заявлених вимог, суд виходить з наступних норм права та встановлених обставин.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Стаття 1216 ЦК України визначає спадкування як перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частинами 1, 2 ст. 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем. В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013).

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщини в такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Згідно відмітки в паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до довідки Жукотинського старостинського округу № 25/07-11 від 16.03.2026р., ОСОБА_4 на момент своєї смерті була зареєстрована та проживала в житловому будинку в АДРЕСА_1 . На момент її смерті в даному будинку був також зареєстрований її онук - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

10 квітня 2026 р. приватним нотаріусом Івано-Франківського районного нотаріального округу Секрета І.І. була посвідчена заява ОСОБА_15 (реєстровий №202) в якій вказано, що ОСОБА_3 є онуком ОСОБА_13 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент смерті своєї баби він був зареєстрований у її житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживав за іншою адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_9 в даній заяві також підтверджує, що на момент смерті ОСОБА_5 з нею постійно проживав її син (його дядько) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ..

В довідці №23, виданій Жукотинським старостинським округом Коршівської сільської ради від 08.04.2026р. зазначено, що ОСОБА_1 постійно проживав зі своєю матір?ю ОСОБА_16 в АДРЕСА_1 , вів з нею разом господарство та підтримував спільний побут, а після її смерті в 2022 році, здійснив її поховання.

Також в судовому засіданні в якості свідків були допитані ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .

Так, свідок ОСОБА_17 в судовому засідання дав покази в яких зазначив, що знає заявника оскільки він є його сусідом в с. Жукотин. Вони товаришують, дружать сім?ями. До свого одруження та останні роки життя своєї матері ОСОБА_5 , заявник проживав разом з нею, оскільки мати хворіла і потребувала його допомоги. Близько 5 років тому мати померла і заявник здійснив її поховання. На момент смерті ОСОБА_5 , лише ОСОБА_19 постійно проживав разом з нею. Старший брат ОСОБА_20 помер, а середній періодично приїжджав до матері за її життя, однак проживає в іншому населеному пункті.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні зазначив, що знайомий з ОСОБА_1 , оскільки той все своє життя є його сусідом. ОСОБА_1 близько 10 років проживав разом зі своєю матір?ю через паркан від свідка. Мати заявника мала поважний вік, хворіла, а тому потребувала сторонньої допомоги, яку їй надав її син ОСОБА_19 . Після смерті матері, ОСОБА_1 здійснив її поховання. Сім?я заявника (дружина та син) жили окремо він нього в іншому селі. Періодично він ненадовго їздив до них, а потім знову повертався та мешкав у своєї матері.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, дослідивши представлені докази, суд дійшов висновку про підтвердження ними факту постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_6 на час відкриття спадщини.

З огляду на викладене, суд задовольняє заяву в повному обсязі, оскільки встановлення даного факту породжуватиме для заявника юридичні наслідки, від яких залежать його майнові права на спадщину.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.. 4, 12, 13, 81, 141, 263-265, 293, 294, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 разом із спадкодавицею ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду безпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З урахуванням перебування судді Третьякової І.В. у відпустці з 26.10.2026р. по 08.11.2026р. включно, повне судове рішення складено 09 листопада 2026 року.

Суддя: Третьякова І. В.