Рішення № 141367820 у справі № 346/5190/25 від 09.11.2026

Справа № 346/5190/25

Провадження № 2-а/346/87/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 р. м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Третьякової І.В.

за участю:

секретаря судових засідань - Гжибовського А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

У С Т А Н О В И В:

09.10.2025р. ОСОБА_1 звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом в якому просив: поновити йому строк на подання даного позову; постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16.07.2025р. про накладання на позивача адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАПу виді штрафу у розмірі 17000,00 грн. визнати протиправною та скасувати; провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП..

І. Позиція сторін у справі.

Позиція позивача.

Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що 01.10.2025р. він дізнався про арешт його банківських рахунків. Із застосунку «Дія» позивачу стало відомо, що арешт на рахунки був накладений органом ДВС у зв?язку з винесенням ІНФОРМАЦІЯ_4 стосовно нього постанови про накладення штрафу в розмірі 17000,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП. В даній постанові вказано, що він не уточнив вчасно свої персональні дані. З метою зняття з розшуку, позивач був змушений визнати винуватість у інкримінованому йому правопорушенні. Проте, сплачувати штраф він відмовився, оскільки вважає своє притягнення до адміністративної відповідальності незаконним та безпідставним. Так як сума штрафу вчасно сплачена не була, в подальшому вона подвоїлася та становить 34000,00 грн. ОСОБА_1 зазначає, що доведення вини в адміністративних справах покладається на суб?єкта владних повноважень, а тому звертає увагу на те, що навіть визнання ним своєї винуватості не являється підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності. Вказує, що в зв`язку з не оновленням ним своїх персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом №3633-ІХ, ІНФОРМАЦІЯ_4 було винесено спірну постанову. Однак, на думку позивача, вказана постанова є незаконною, оскільки відповідачем при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності було проігноровано положення примітки до ст.. 210 КУпАП, якою передбачено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Таким чином, відповідач має повноваження на отримання персональних даних осіб шляхом електронної інформаційної взаємодії з базами, реєстрами тощо. Проте, ІНФОРМАЦІЯ_4 не було вжито відповідних дій щодо отримання персональних даних позивача, а відразу винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. Оскільки будь-які докази того, що відповідач намагався отримати персональні дані ОСОБА_1 , але не зміг їх отримати, відсутні, і в спірній постанові не вказано, які саме дані підлягали уточненню, позивач просив задовольнити його вимоги та скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № R2489 від 16.07.2025р.

Позиція відповідача.

09.09.2026р. начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 подав до суду відзив в якому зазначив, що ОСОБА_3 до моменту винесення оскаржуваної постанови перебував на військовому обліку призовників у ІНФОРМАЦІЯ_5 . Під час перебування на військовому обліку ним не було виконано встановленого законодавством обов`язку щодо своєчасного уточнення (оновлення) персональних даних. 14.07.2025 року позивач особисто, добровільно та через власний електронний кабінет призовника подав заяву, в якій фактично визнав допущене ним порушення та просив притягнути його до адміністративної відповідальності. Таким чином, на момент розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності сам ОСОБА_1 не заперечував факту вчинення правопорушення, а навпаки своїми діями підтвердив його наявність. За результатами розгляду відповідних матеріалів 16.07.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Постанова була направлена позивачу до його електронного кабінету призовника, у зв`язку з чим останній був належним чином поінформований про факт її винесення та її зміст. Отже, твердження про те, що позивач не був обізнаний про існування постанови, не відповідає фактичним обставинам справи. Після винесення постанови позивач мав можливість у встановлений законом строк оскаржити її, однак таким правом своєчасно не скористався. Таким чином, відповідач вважає, що позивачем без поважних причин було пропущено строк звернення до суду з даним позовом, що є самостійною підставою для залишення його без розгляду. З приводу суті спору, вказав, що у зв`язку із внесенням змін до законодавства у 2024 році громадяни були зобов`язані уточнити свої персональні дані у встановлений законом строк. Невиконання такого обов`язку утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, за наявності передбачених законом умов відповідальності. У даному випадку факт невиконання позивачем встановленого обов`язку підтверджувався матеріалами, на підставі яких було прийнято постанову. При цьому сам позивач 14.07.2025 року електронно визнав факт вчинення правопорушення, що додатково підтверджує обґрунтованість висновків уповноваженої посадової особи. Просив позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду в зв`язку з пропуском строку, а в разі вирішення спору по суті - відмовити в задоволенні позовних вимог, а спірну постанову залишити в силі.

Відповідь на відзив позивач до суду не подавав.

ІІ. Процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13.10.2025р. позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху. Надано позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали на подання до суду заяви про поновлення строку з обґрунтуванням інших причин поважності його пропущення..

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.10.2025р. позовну заяву ОСОБА_1 було повернуто позивачу.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026р. ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.10.2025р. про повернення позовної заяви скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Скасовуючи ухвалу, колегія суддів дійшла висновку, що причини пропущення строку щодо оскарження постанови ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 №R2489 від 16.07.2025 у справі про адміністративне правопорушення є поважними, а тому наявні підстави для висновку про порушення судом норм процесуального права, висновки викладені в ухвалі суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що дана ухвала підлягає скасуванню та справу слід направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24.06.2026р. поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду. Відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено перше судове засідання з викликом сторін.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.07.2026р. залучено ІНФОРМАЦІЯ_6 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до участі в справі в якості другого відповідача.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29.09.2026р. витребувано з Коломийського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Повний витяг з актового запису про зміну ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 свого прізвища на « ОСОБА_5 ».

ІІІ. Розгляд справи.

В судове засідання ОСОБА_1 не з?явився, в прохальній частині позовної заяви просив розглядати справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представники ІНФОРМАЦІЯ_8 та ІНФОРМАЦІЯ_3 в судове засіданні не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи за їхньої відсутності до суду не подавали. Про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та у встановленому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд доходить висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

ІV. Фактичні обставини справи.

Відповідно до паспорту громадянина України № НОМЕР_2 , ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 в смт. Компанівка, Компанівського району, Кіровоградської області.

Згідно витягу з реєстру Коломийської територіальної громади, ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 від 16.07.2025р. №R2489 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.. 210-1 ч. 3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 гривень.

Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності вказано, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не уточнив персональні дані вчасно, встановлений абзацом 7 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Постанова №R2489 була пред?явлена до примусового виконання та на її підставі 01.10.2025р. старшим державним виконавцем Коломийського відділу ДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Юрчуком М.М. було відкрито виконавче провадження № 79232262, що підтверджується постановою державного виконавця.

Відповідно до даних повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №0[телефон приховано] від 05.10.2026р. встановлено, що 11 червня 2026р. ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 та змінив своє прізвище на « ОСОБА_5 ».

V. Застосовані норми права та висновки суду.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Так, спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Статтею 210-1 КУпАП передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Так, 17.03.2014 оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закони України «Про оборону України», «;Про Збройні Сили України», «;Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так, відповідно до абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» всі військовозобов`язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, зобов`язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024) громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема:

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Положення ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у наведеній вище редакції підлягали застосуванню з 18.05.2024.

Відповідно до абз. 4 підп. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначений Порядком організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.

Згідно з абз. 3 підп. 10-1 п. 1 Додатку 2 до Порядку № 1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом 19 Порядку № 1497 встановлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.

Отже, чинним законодавством передбачено три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме: через центр надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Таким чином, суд зазначає, що у позивача виник обов`язок з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно уточнити персональні дані.

При цьому, починаючи з 17.07.2024 не вчинення позивачем дій, які він повинен був вчинити у визначений законом строк, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП.

З матеріалів справи встановлено, що 16 липня 2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, на підставі якої ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України, та на нього накладений штраф у розмір 17000 грн.

Судом встановлено, що підставою притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало не уточнення ним облікових та інших персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024.

В позовній заяві ОСОБА_1 не заперечує факту не уточнення ним своїх персональних даних до 16.07.2024р. Крім цього, позивач не надає жодних доказів, які б вказували на дату уточнення його облікових даних та чи взагалі виконання цього обов`язку позивачем мало місце.

При цьому, обґрунтовуючи безпідставність висновків відповідача про вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, ОСОБА_1 посилається на приписи примітки до ст. 210 КУпАП, згідно з якою положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Однак, суд вважає доводи позивача про те, що відповідач мав і має можливості отримати персональні дані позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, безпідставними та відхиляє їх, оскільки положення Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлюють обов`язок саме військовозобов`язаних вчинити дії по оновленню (уточненню) своїх персональних даних - до 16.07.2024 року, в тому числі і громадяни які підлягають взяттю на військовий облік.

Таким чином, суд вважає, що у спірних правовідносинах примітка до ст. 210 КУпАП не підлягає застосуванню, оскільки чинне законодавство зобов`язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто в один із визначених способів, відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів може перевірити чи уточнити персональні дані військовозобов`язаного, але обов`язок такого уточнення покладається на військовозобов`язаного, яким є позивач.

Отже, наведені позивачем доводи не спростовують наявність в його діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а відтак суд не вбачає підстав для визнання спірної постанови незаконною та її скасування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження та спростовуються зібраними у справі доказами, а тому в задоволенні позову ОСОБА_7 слід відмовити за безпідставністю.

VІ. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки це рішення ухвалюється не на користь позивача, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору компенсації не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 210-1, 235, 251, 254, 256, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 20, 72, 77, 90, 139, 159, 205, 229, 241-246, 250, 255, 268, 286, 295, 297 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

В позові ОСОБА_7 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення, а особами які не були присутні при проголошенні рішення, в той же строк з дня отримання копії рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постан ови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З урахуванням перебування судді Третьякової І.В. у відпустці з 26.10.2026р. по 08.11.2026р. включно, повне судове рішення складено 09 листопада 2026 року.

Суддя: Третьякова І. В.