Рішення № 141367828 у справі № 127/20280/26 від 10.11.2026

Справа № 127/20280/26

Провадження № 2/127/5644/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2026 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Антонюка В. В.,

за участі секретаря Карпенка А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Споживчий центр" звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 30.12.2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір (оферти) № 30.12.2023-100002152, відповідно до умов якого та заявки, позичальнику надано кредит у розмірі 4 000 грн., строком на 42 дні за процентною ставкою «Економ/Стандарт».

Ставка "Економ" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,0% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду "Економ".

Ставка "Стандарт" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду "Економ". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Позивач виконав свої зобов`язання у повному обсязі. У свою чергу, відповідачка не виконала свої зобов`язання за договором та не повернула грошові кошти позивачу, у зв`язку з чим, станом на день подання позовної заяви до суду, утворилась заборгованість у розмірі 7 920,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 3 920,00 грн. - заборгованість за відсотками, чим порушуються права та інтереси позивача та що стало підставою для звернення позивачем з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 23.06.2026 року позов прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення ( виклику) осіб.

08.07.2026 від представника відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що кредитні кошти відповідачкою не отримувались, прийняття пропозиції кредитного договору не підтверджувалось. Оформлення Кредитного договору № 30.12.2023-100002152 відбулось через отримання невідомими особами шахрайським шляхом доступу до її особистих даних через номер телефону (сім-карту), та які також використали його для надання підтверджень при отриманні даного кредиту. На даний час відкрито кримінальне провадження № 1202302[телефон приховано] з цього приводу та проводяться слідчі дії. Про те, що було укладено Договір № 30.12.2023-1[телефон приховано].12.2023, відповідачка дізналась тільки з позовної заяви. Окрім того, відповідачка на спростування обставин позову та доводів позивача щодо надання кредитних коштів додає до матеріалів справи копію позовної заяви ТОВ "Українські фінансові операції" з квитанцією про перерахування коштів, яка розглядається також у Вінницькому міському суді Вінницької області у справі №127/40764/25. Оскільки, позивач в даній справі і позивач в справі №127/40764/25 стверджують, що кошти в сумі 4 000 грн. 30.12.2023 були надані саме ними, при цьому жоден із позивачів не надав належних доказів перерахування коштів, відповідачка надає виписку ПАТ КБ"ПРИВАТБАНК" за 30.12.2023 року, з якої можна встановити, що в цей день на її рахунок тільки один раз надійшли кошти в сумі 4 000 грн., та час надходження коштів, зазначений в наданій ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» квитанції не відповідає часу в банківській виписці, а також зазначено що кошти надійшли від IPAY_CREDIT_VC1_Banderu 9, а не від LIQPAY. Рахунків в інших банках відповідачка немає. На переконання сторони відповідачки, в матеріалах справи відсутні належні докази перерахування коштів відповідачці, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню. Також відповідачка зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023. Закон України від 22.11.2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023. Згідно з ч. 5 ст. 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. Враховуючи, що самим Законом України від 22.11.2023 № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набрав чинності 24.12.2023, а Договір № 30.12.2023-100002152 про надання коштів на умовах споживчого кредиту укладено між сторонами 30.12.2023, тобто після набрання чинності цим Законом, тому нарахування процентної ставки слід розраховувати у відповідності до чинного законодавства у розмірі 1%. Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5%. Перехідні положення закону застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні законі, також включаються до перехідних положень закону. Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Як вже було зазначено вище, Договір № 30.12.2023-100002152 про надання коштів на умовах споживчого кредиту укладено між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачкою 30.12.2023, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування». Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Таким чином, умови п. 1.4.1 № 30.12.2023-100002152 про надання коштів на умовах споживчого кредиту щодо встановлення денної процентної ставки - 2,33% з огляду на положення ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемними, що узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Полтавського апеляційного суду від 28 серпня 2025 року по справі №530/1359/24. З огляду на викладене, заборгованість за умови укладення між сторонами договору, має розраховуватись виходячи з встановленої ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки 1%. За умовами кредитного договору строк кредиту становить 42 дні з 30.12.2023 по 09.02.2024. Таким чином, заборгованість відповідачки, при доведеності надання кредитних коштів, по несплачених відсотках за договором може становити 1 680 грн. (40,00 грн. - сума коштів, що має сплачуватися щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у позику коштами (4000,00 грн х 1,00 % = 40,00 грн) х 42 дні (строк протягом якого розрахована заборгованість). Враховуючи недоведеність позивачем отримання відповідачкою кредитних коштів та відсутність належних доказів на підтвердження розміру заборгованості, а також те, що розмір заявлених вимог протирічить положенням ЦК України, ЗУ «Про споживче кредитування», відповідачка просила відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

09.07.2026 року на адресу суду представником позивача подано клопотання про витребовування з АТ "Універсал Банк" доказів щодо перерахунку коштів відповідачці ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 10.07.2026 року витребувано з АТ "Універсал Банк" докази щодо перерахунку коштів відповідачці ОСОБА_1

15.07.2026 від представника позивача подано відповідь на відзив, у якому зазначено, що позовні вимоги сторона позивача підтримує у повному обсязі, просить їх задовільнити, щодо стягнення витрат на правничу допомогу, представник позивача просила зменшити їх до 2 000 грн.

02.09.2026 року та 23.09.2026 року до суду надійшла витребувана інформація з АТ "Універсал Банк", однак в даному листі зазначено, що банком не можливо перевірити інформацію щодо перерахунку коштів ОСОБА_1 , оскільки дану особу не ідентифіковано та в банку відсутня інформація щодо ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 17.09.2026 справу переведено з розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в відповіді на відзив, просила справу розглядати у її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовільнити.

Відповідачка та її представник у судове засідання не з`явились, про причини неявки до суду не повідомили, про день та час та місце розгляду справи повідомлялись завчасно та належним чином, через судові повістки.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом установлено, що 30.12.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір (оферти) № 30.12.2023-100002152, відповідно до умов якого та заявки, позичальниці надано кредит у розмірі 4 000 грн., за процентною ставкою «Економ/Стандарт».

Первинний період користування кредитом 42 дні з дня його надання.

Дата повернення (виплати) кредиту - 09.02.2024.

Ставка "Економ" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,0% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду "Економ".

Ставка "Стандарт" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду "Економ". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Надані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази містять відомості про укладений між сторонами договір та погоджені сторонами умови щодо розміру кредиту, мети та строку кредитування, щодо процентів за користування кредитними коштами, їх розмір та порядку сплати.

Отже, суд дійшов висновку про те, що сторони обумовили у письмовому вигляді суттєві умови договору, які визначені законом для такого виду договорів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач довів на підставі належних та допустимих доказів обставини укладання сторонами в справі договору та погодження його істотних умов.

Виходячи з презумпції правомірності правочину, задекларованої у ст. 204 ЦК України, суд вважає доведеним факт існування між сторонами договірних відносин.

Щодо відкритого кримінального провадження, суд зазначає таке.

Відповідно до витягу з ЄРДР 30.12.2023 до ЧЧ відділу поліції ВРУП ГУНП в Вінницькій області із письмовою заявою звернулась ОСОБА_1 , про те, що невідома особа під приводом знайомої просила повідомити код із смс-повідомлення від оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Лайфсел», після чого отримавши від потерпілої код із банківських карток потерпілої емітованих у АТ КБ «Приватбанк» 1. №4731219126178023; 2. № 5168745025926210, було списано грошові кошти в сумі 183 443,00 грн. На підставі вказаної заяви було відкрито кримінальне провадження за № 1202302[телефон приховано] від 31.12.2023 за ч.4 ст. 190 КК України.

Суд зазначає, що відкрите кримінальне провадження за заявою відповідачки вказує лише на те, що стороння особа оформила договір позики грошових коштів, і не доводить факт неукладення відповідачкою кредитного договору.

Факт того, що договір укладено іншими особами, які незаконно заволоділи персональними даними позичальниці, не доведено, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Суд звертає увагу на те, що відповідачкою не доведено порушення її прав при укладенні відповідного договору, що є його процесуальним обов`язком (статті 12, 81 ЦПК України), як і не надано належних доказів укладення договору від її імені іншою особою за відсутності її волевиявлення, перерахування кредитних коштів не на її рахунок.

Щодо доведеності факту перерахування коштів, суд зазначає таке.

Відповідачка заперечує факт отримання кредитних коштів, посилаючись на недостатність доказів.

У відзиві представник відповідачки пояснила, що фактично кредит на картку відповідачки було взято обманним шляхом. У зв`язку із цим було відкрито кримінальне провадження, але про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, нікому повідомлено не було.

Позивач посилається на те, що факт перерахування коштів підтверджується квитанцією №[номер приховано] від 30.12.2023 на суму 4 000 грн. на платіжну карту № НОМЕР_1 .

Інших доказів, які б підтверджували факт перерахування кредитних коштів, матеріали справи не містять, оскільки до суду не надійшла витребувана інформація з АТ «Універсал Банк», а надійшла лише відповідь в якій зазначено, що банком не можливо перевірити інформацію щодо перерахунку коштів ОСОБА_1 , оскільки дану особу не ідентифіковано та в банку відсутня інформація щодо ОСОБА_1 .

Аналізуючи вказані докази, суд дійшов наступного висновків.

Позивачем не надано до суду доказів того, що картка № НОМЕР_1 належить відповідачці, а квитанція №[номер приховано] від 30.12.2023 у якій не зазначено особу якій було надано кредит у розмірі 4 000 грн., не є належним доказом на підтвердження здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів відповідачці та свідчить лише про проведення банком платежу в системі на підставі договору з ТОВ «Споживчий центр».

Інших доказів, які б підтверджували факт надання кредитних коштів відповідачці, матеріали справи не містять.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог та заперечень у цивільному процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять до предмету доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Отже, позивачем не доведено факту перерахування кредитних коштів відповідачці, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Щодо стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником відповідачки надано: договір про надання правничої допомоги від 15.06.2026 року, опис виконаних робіт від 08.07.2026 та квитанцію до прибуткового касового ордеру від 15.06.2026 на суму 4 000,00 грн.

Відповідно до положень п. 8 ч. 3 ст. 178 ЦПК України, відповідачкою понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн., які при відмові в задоволенні позову підлягають стягненню з позивача на користь відповідачки.

З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи у даній справі, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними з наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 12, 81, 258-259, 264-265, 268, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі ) гривень.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 10.11.2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А;

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: