Рішення № 141367903 у справі № 520/12979/26 від 10.11.2026

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 листопада 2026 року № 520/12979/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Первомайська виправна колонія (№117)" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної установи "Первомайська виправна колонія (№117)" (далі по тексту - відповідач, виправна колонія), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної установа "Первомайська виправна колонія (№ 117)" щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 щодо видачі йому довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України за формою згідно з додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 (в редакції ПКМУ від 12.07.2024 №837);

- зобов`язати Державну установу "Первомайська виправна колонія (№ 117)" повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо видачі йому довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України за формою згідно з додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 ( в редакції ПКМУ від 12.07.2024 №837) з врахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив службу в Державній установі "Первомайська виправна колонія (№117)", зокрема, у період з початку повномасштабної військової агресії російської федерації проти України по 08.08.2025 року. Позивач звернувся до відповідача з заявою про видачу довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України за формою, затвердженою додатком 6 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413. За результатами розгляду заяви відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для видачі зазначеної довідки, посилаючись на те, що позивач не залучалася до участі у бойових діях у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Позивач вважає таку позицію відповідача протиправною, оскільки, на переконання позивача, відповідач ототожнив поняття участі в бойових діях з участю у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, тоді як предметом її звернення було саме отримання довідки про участь у таких заходах. Вважаючи бездіяльність відповідача щодо належного розгляду його заяви протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 26.05.2026 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства. Зазначає, що співробітники Державної кримінально-виконавчої служби України (ДКВС) мають право на отримання довідки за формою додатка 6 (про безпосередню участь у заходах з оборони України) у випадках, коли вони залучалися до виконання бойових або оборонних завдань безпосередньо в районах ведення бойових дій. Під час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України ОСОБА_1 до складу воєнізованого формування ДКВС України не входив, безпосередньої участі у бойових завданнях, проведенні розвідувальних заходів, а також заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України не брав, травм (поранень, контузій, каліцтва) не отримував. В період проходження служби ОСОБА_1 в державній установі «Первомайська виправна колонія (№117)» евакуація засуджених не здійснювалась, співробітники установи, в тому числі і позивач до чергувань на блокпостах не залучалися. Оскільки евакуація під загрозою обстрілів не проводилася, а особовий склад не залучався до оборонних завдань за межами чи в межах установи, відсутній сам факт безпосередньої участі в заходах із забезпечення оборони України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького складу державної установи «Первомайська виправна колонія (№117)» в період з 20.02.2006 року по 08.08.2025 року. Звільнений зі служби на підставі наказу державної установи «Первомайська виправна колонія (№117)» № 237/ОС-25 від 08.08.2025 року, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).

15.04.2026р. позивач звернувся до Державної установи "Первомайська виправна колонія (№ 117)" із заявою про надання довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, надавши відповідний пакет документів для вирішення питання щодо набуття статусу учасника бойових дій.

Листом від01.05.2026 року №Г-31/10-2/9 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для виготовлення довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у зв`язку з тим, що позивач не залучався до участі у бойових діях у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Згідно довідки Державної установи "Первомайська виправна колонія (№117)" від 08.06.2026 року 10/2-523 під час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України ОСОБА_1 до складу воєнізованого формування ДКВС України не входив, безпосередньої участі у бойових завданнях, проведенні розвідувальних заходів, а також заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України не брав, травм (поранень, контузій, каліцтва) не отримував.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 4 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-XII) (у редакції від 02.05.2025) ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Згідно зі статтею 5 Закону № 3551-XII учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Відповідно до абзацу першого статті 6 Закону України № 3551-XII учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Згідно з абзацом другим пункту 19 частини 1 статті 6 Закону України № 3551-XII порядок надання статусу учасника бойових дій (крім осіб, особливості набуття статусу учасника бойових дій якими визначені у статті 6-1 цього Закону) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України, а райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях - відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.

Особи, зазначені в абзаці першому цього пункту (крім військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) Служби безпеки України та осіб, які входять до складу розвідувальних органів України), або їх представники мають право відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг" подати заяву про надання статусу учасника бойових дій, у тому числі засобами Реєстру та/або Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, та/або Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, повноваження якої визначаються законодавством.

У такій заяві зазначаються відомості про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення та перебування безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також додаються копії відповідних документів, засвідчені підписом суб`єкта звернення (за наявності).

Якщо особа, яка подає заяву про надання статусу учасника бойових дій, не володіє такими відомостями (документами), комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій витребовує такі відомості (документи) за запитом в уповноваженого органу або особи в рамках міжвідомчої взаємодії суб`єктів владних повноважень, але не пізніше ніж через п`ять календарних днів від дати надходження такої заяви. Уповноважений орган або особа зобов`язані надати запитувані відомості (документи) або обґрунтувати причину відмови у наданні не пізніше ніж через 15 календарних днів від дати надходження такого запиту.

Не пізніше ніж через 10 календарних днів після отримання відомостей (документів) комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій приймає рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій;

Рішення про надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, приймається міжвідомчою комісією, утвореною центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей таких осіб і членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України.

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб, а також райони проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.

Підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, є довідка, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими особа сама або у складі добровольчого формування брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, про період участі у таких заходах.

У разі відсутності такої довідки, відповідно до абз. 6 п. 25 ст. 6 Закону підставою для надання статусу учасника бойових дій зазначеним особам є документи, дані та інформація, вказана у абзацах сьомому, восьмому частини першої статті 6 Закону № 3551-XII.

Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 (далі Порядок №413) визначає процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Відповідно до пп.4 п.4 Порядку №413 підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, визначеним абзацом першим пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», є, зокрема, довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України за формою згідно з додатком 6 до зазначеного Порядку.

Пунктом 8 Порядку №413 передбачено, що для надання статусу учасника бойових дій заявникам з числа осіб, зазначених у пункті 19 частини першої статті 6 Закону, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій протягом 30 календарних днів з дня участі осіб у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання травм (поранень, контузій, каліцтв) зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу заявники, довідки за формою згідно з додатком 6 або додатком 7.

Додатком 6 вказаного Порядку встановлено форму довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України

При цьому, суд зазначає, що видача довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України не має автоматичного характеру та видача такої довідки за формою, встановленою додатком 6 до Порядку №413, передбачає наявність відомостей, які підтверджують безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

При цьому, така участь має бути підтверджена належними доказами, зокрема, документами службового характеру щодо залучення особи до виконання відповідних завдань, проходження служби у визначених умовах, виконання конкретних службових або бойових завдань, а також іншими документами, які дають можливість встановити факт безпосередньої участі особи у відповідних заходах.

Судом установлено, що за результатами розгляду заяви позивача про надання довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України відповідач листом від 01.05.2026 року №Г-31/10-2/9 повідомив про відсутність підстав для видачі такої довідки та навів мотиви такого рішення, зазначивши, що позивач у період проходження служби не входив до складу воєнізованого формування ДКВС України, не залучався до виконання бойових завдань, проведення розвідувальних заходів та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а також не отримував поранень, контузій чи каліцтв у зв`язку з виконанням таких завдань.

Отже, доводи позивача про нерозгляд відповідачем його заяви по суті спростовуються змістом наявного в матеріалах справи листа відповідача, який містить результати розгляду звернення та мотиви відмови у видачі спірної довідки.

Щодо доводів позивача про те, що предметом його звернення було отримання довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, а не підтвердження участі у бойових діях, суд зазначає, що відповідач розглядав заяву позивача по суті та надав оцінку наявності підстав для видачі довідки, передбаченої додатком 6 до Порядку № 413, що охоплює встановлення факту безпосередньої участі особи у відповідних заходах, про що зазначено у відповідному листі-відповіді.

Суд зазначає, що сам по собі факт проходження служби у Державній установі «Первомайська виправна колонія (№117)» в період дії воєнного стану та розташування установи на території м. Харкова не є безумовною та достатньою підставою для висновку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, у розумінні Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Порядку №413.

Із наведених норм права вбачається, що законодавець пов`язує виникнення права на отримання відповідної довідки не з фактом проходження служби в певний період або на певній території, а саме з фактом безпосередньої участі особи у відповідних заходах, який повинен бути підтверджений належними та допустимими доказами.

Разом із тим, матеріали справи не містять доказів залучення позивача до виконання заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Зокрема, позивачем не долучено до заяви чи не вказано про наявність у відповідача наказів про його залучення до виконання відповідних завдань, витягів із журналів бойових дій, журналів ведення оперативної обстановки, книг служби, рапортів, донесень, матеріалів службових розслідувань, наказів про виплату збільшеної додаткової винагороди саме за участь у відповідних заходах або будь-яких інших документів, які б підтверджували його безпосередню участь у таких заходах.

За цим, матеріали справи не містять доказів того, що відповідні документи подавалися до відповідача чи були у його розпорядженні та не були ним ураховані під час розгляду заяви позивача.

Як зазначено вище, сам по собі факт проходження служби в Державній установі «Первомайська виправна колонія (№117)» у період дії воєнного стану та розташування установи на території м. Харкова, яка належала до районів ведення бойових дій, не є безумовним підтвердженням безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, у розумінні положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Порядку №413.

Крім того, згідно з довідки Державної установи "Первомайська виправна колонія (№117)" від 08.06.2026 року 10/2-523 під час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України ОСОБА_1 до складу воєнізованого формування ДКВС України не входив, безпосередньої участі у бойових завданнях, проведенні розвідувальних заходів, а також заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України не брав, травм (поранень, контузій, каліцтва) не отримував.

При цьому, позивачем не надано жодних доказів на спростування відомостей, викладених відповідачем у листі від 01.05.2026 року №Г-31/10-2/9, відповідно до яких у період проходження служби він не залучався до виконання бойових завдань, проведення розвідувальних заходів чи інших заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Доводи позивача зводяться переважно до власного тлумачення норм законодавства та посилань на проходження служби в умовах воєнного стану, проте не підтверджені належними доказами, які б свідчили про наявність передбачених законом підстав для видачі спірної довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Отже, викладені у позовній заяві доводи щодо наявної протиправної бездіяльності з боку відповідача щодо неналежного розгляду заяви позивача про видачу йому довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України за формою згідно з додатком 6 до Порядку №413 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №837), не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи "Первомайська виправна колонія (№117)" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 10 листопада 2026 року.

Суддя Бадюков Ю.В.