Ухвала № 141368005 у справі № 200/1500/26 від 10.11.2026

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

10 листопада 2026 року Справа № 200/1500/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Кухар М.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 в порядку ст.382 КАС України по справі за позовом ОСОБА_1 код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл.Соборна, буд. 3,Слов`янськ,Донецька область,84122, код ЄДРПОУ13486010) про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить суд встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Донецькій області строк упродовж 10 днів для подання звіту виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у частині виплати пенсії, утвореної заборгованості.

В обгрунтування зазначено, що рішення не виконано, заборгованість не сплачена, що й стало підставою для звернення до суду.

Розглянувши вказану заяву, додана документи, суд вказує наступне.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року у справі №200/1500/26 (далі - Рішення суду) позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести з 01.03.2026 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,121.

Рішення суду від 22.04.2026 набрало законної сили 16.09.2026 (після апеляційного оскарження).

Головним управлінням на виконання Рішення суду проведено перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2026 із застосуванням поетапного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в України за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796 та 1,115).

З 01.03.2026 за результатами проведеного перерахунку середній показник заробітної плати (доходу) склав 17 519,51 грн. (10846,37 грн. * 1,197 * 1,0796 * 1,115 * 1,121), а середній заробіток для обчислення - 13203,40 грн.

З 01.03.2026 основний розмір пенсії за віком (без надбавок) склав 5611,45 грн.: (13203,40 * 0,42500 - коефіцієнт стажу).

Загальний розмір пенсії з надбавками становить 6 427,88 грн.

Таким чином, з 01.03.2026 розмір поточної пенсії ОСОБА_1 становить 6 427,88 грн.

Докази додаються: Додаток 1. Рішення про перерахунок пенсії з 01.03.2026. Додаток 2. Розрахунок заробітної плати з 01.03.2026.

Відповідно до частини першої статті 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 N°1058-IV (далі - Закон № 1058) пенсія виплачується за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання.

Згідно з пунктом 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України №1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії або переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи для здійснення виплати пенсії.

На момент розгляду заяви, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

У зв`язку з цим, фактичне проведення поточних пенсійних виплат та виплата сум, нарахованих на виконання Рішення суду, здійснюється територіальним органом Пенсійного Фонду України за місцем перебування пенсіонера на обліку.

З метою забезпечення фактичного виконання Рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом від 23.10.2026 № 0500-0508- 9/111119 звернулось до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо забезпечення подальшого виконання Рішення суду в частині виплати заборгованості.

Отже, на думку суду, Головним управлінням в Донецькій області вжито всіх залежних від нього заходів (зокрема щодо територіального закріплення компетенції територіальних органів Пенсійного фонду України) для фактичного виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року у справі N° 200/1500/26 в межах закріплених функціональних повноважень з урахуванням приписів ст.19 Конституції України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 129 Конституції України, однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Крім того, обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України також передбачена також нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Суд зазначає, що з аналізу наведеного вище вбачається, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Так, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Бурдов проти Росії від 07.05.2002 р., Ромашов проти України від 27.07.2004 р., Шаренок проти України від 22.02.2004 р. зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачений ст. 382 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 3 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення.

В той же час, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням ст.129-1 Конституції України, і ці повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.

Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.

Проаналізувавши наведені положення КАС України, суд прийшов до висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом. Тобто зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 зазначив, що, зокрема ст. 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Зі змісту заяви про встановлення судового контроль вбачається, що позивач не згоден із розміром пенсійних виплат, здійснених відповідачем після виконання рішення суду від 22.04.2026 у справі №200/1500/26.

Суд звертає увагу, що обов`язковість судового рішення, передбачена ст. 129-1 Конституції України, поширюється не лише на його резолютивну частину, а й на висновки суду, викладені у мотивувальній частині, яка встановлює обов`язковість судового рішення до виконання.

Зі змісту рішення від 22.04.2026 р. вбачається, що судом в ході розгляду даної справи надавалась правова оцінка діям ГУ ПФУ в Донецькій області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,121.

В ході розгляду справи суд дійшов до висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача провести вищевказаний перерахунок (індексацію).

Натомість, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.04.2026 у справі №200/1500/26 не надавалась правова оцінка щодо застосування пенсійним органом постанови КМУ від 14.07.2025 №821 та не встановлювався розмір пенсійного забезпечення, який належить позивачу для виплати.

Надання правової оцінки діям відповідача, які не охоплювалися предметом спору, в межах процедури судового контролю є недопустимим, оскільки за таких обставин суд фактично вирішить новий публічно-правовий спір між сторонами.

Суд вказує, що вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура вирішення питання щодо встановлення судового контролю за рішення суду, виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Розглядаючи заяву, подану в порядку статті 382 КАС України, суд не вирішує спір повторно, а лише усуває перешкоди на шляху виконання вже прийнятого раніше рішення.

При цьому, суд не може змінювати резолютивну частину рішення, яке виконується, надавати оцінку доказам, які не були надані суду при розгляді справи по суті, а тому, доводи позивача стосовно протиправності дій відповідача щодо невиконання рішення є необґрунтованими.

Враховуючи викладене, на переконання суду, в даному випадку заявлені позивачем вимоги в межах заяви, поданої в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть слугувати підставою для звернення позивача із окремим позовом до суду.

У зв`язку із наведеним у задоволенні заяви представника позивача слід відмовити.

Керуючись статтями 241-243, 256, 370, 382 КАСУ, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 в порядку ст.382 КАС України по справі №200/1500/26 - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Кухар М.Д.