Ухвала № 141368069 у справі № 520/33493/26 від 10.11.2026

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

10 листопада 2026 року Справа № 520/33493/26

Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Ширант А.А., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Сім`ї Бродських, буд. 19,м. Київ,03057, код ЄДРПОУ39369133) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд:

- визнати протиправними дії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), які полягають у застосуванні внутрішніх правил та порядків розгляду скарг споживачів у частині відмови в розгляді скарги та відмови у проведенні перевірки ліцензіата через наявність судового спору між споживачем та АТ «Харківобленерго», як такі, що суперечать статті 16 Закону України «Про звернення громадян»;

- визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) щодо непроведення позапланової виїзної перевірки АТ «Харківобленерго» за скаргами споживача ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), розглянути скаргу ОСОБА_1 по суті без урахування положень внутрішніх правил (порядків) Комісії щодо наявності судового спору з ОСР та провести позапланову виїзну перевірку дотримання АТ «Харківобленерго» ліцензійних умов та правил комерційного обліку електричної енергії щодо використання неповіреного засобу комерційного обліку за адресою споживача, виконати вимоги законодавства вжити заходи щодо захисту прав споживачів;

- визначити в резолютивній частині судового рішення обов`язкові визначення щодо способу, порядку і терміну виконання судового рішення, звернення з виконавчим листом до органу виконавчої служби для примусового виконання судового рішення щодо поновлення боржником суб`єктом владних повноважень порушених майнових та немайнових прав стягувача громадянина України, для здійснення ним свого процесуального права на оскарження в апеляційній і касаційній інстанціях протиправної бездіяльність суб`єктів владних повноважень під час примусового виконання судових рішень та оскарження протиправної бездіяльності державного органу виконавчої служби, з подальшим поданням ним заяви потерпілого про вчинення щодо нього кримінального правопорушення в сфері суспільних відносин правосуддя, та відшкодуванням моральної шкоди у сумі 3500 € за обов`язковим виконанням рішення ЄСПЛ.

Ухвалою суду від 15.10.2026 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:

- уточненої позовної заяви, в якій максимально чітко та конкретно вказати позовні вимоги, враховуючи форми захисту передбачені ст. 5 КАС України;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, тобто такі, що об`єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин;

- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2129,92 грн. за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім`я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд" або

- документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

На виконання ухвали суду позивачем подано заяву про усунення недоліків, в якій просить суд розглядати позовні вимог в такій редакції:

- визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), яка проявилася у незабезпеченні належного, повного та всебічного розгляду трьох звернень (Вих. № 25-07 від 17.09.2025), Вих. № 5-05 від 23.06.2025, від 05.04.2024 року вх № 3580/17.3.1/7-24) (скарг) Позивача щодо порушень законодавства та ліцензійних умов з боку АТ «Харківобленерго» та наданні формальних відповідей (відписок) без проведення перевірки;

- зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), вчинити дії, спрямовані на захист прав Позивача як споживача, а саме: повторно розглянути скарги Позивача (Вих. № 25-07 від 17.09.2025),Вих. № 25-05 від 23.06.2025, від 05.04.2024 року вх № 3580/17.3.1/7-24) та провести виїзну (або позапланову невиїзну) перевірку дотримання АТ «Харківобленерго» ліцензійних умов з розподілу електричної енергії за фактами, викладеними у зверненнях Позивача.

Також, позивачем зазначено, що ним не пропущено строк звернення до суду з цим позовом, а також посилаючись на норми Закону України "Про захист прав споживачів" стверджує, що судовий збір не підлягає сплаті, оскільки споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Розглянувши заяву про усунення недоліків, суд зазначає таке.

Щодо строку звернення до суду

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з вимогами статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.

Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України:

«… для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року».

Суд зазначає, що позивач оскаржує бездіяльність відповідача яка проявилася у незабезпеченні належного, повного та всебічного розгляду трьох звернень:

- Вих. № 25-07 від 17.09.2025 - відповідачем надано відповідь листом №19526/17.3.1/9-25 від 14.10.2025;

- Вих. № 5-05 від 23.06.2025 - відповідачем надано відповідь листом №14241/17.3.1/9-25 від 25.07.2025;

- від 05.04.2024 року вх № 3580/17.3.1/7-24 - є листом відповідача.

Отже, позивачу достовірно стало відомо про результати розгляду його заяв 14.10.2025, 25.07.2025.

При цьому, позивач звернувся до суду лише 13.10.2026, тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.

Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, суд зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом, поважних причин пропуску строку позивачем не наведено.

Щодо сплати судового збору

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам вказаної статті, оскільки до позову не доданий документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Позивач зазначає, що судовий збір не сплачувався, з огляду на приписи ч.3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів".

Відповідно до ч.3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів", споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Положеннями зазначеної норми чітко окреслена форма захисту прав споживача, в межах реалізації якої така особа звільняється від тягаря судових витрат - подання споживачем до суду позовної заяви, яка спрямована на захист його порушеного права.

Відтак, вирішуючи питання щодо звільнення від сплати судового збору особи, яка є споживачем, слід керуватися тим, що саме особи, які звертаються до суду як споживачі з відповідним позовом для захисту свої прав, звільняються від сплати судового збору на будь-якій стадії процесу, в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Це не поширюється на будь-яких осіб, які вважають, що певними рішеннями, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень були порушені їхні права як споживача та (або) не погоджуються з ухваленими судовими рішеннями у таких справах, а лише на тих споживачів, хто подав позовну заяву на захист своїх прав.

Зазначені висновки викладені в ухвалах Верховного Суду від 15.01.2025 у справі №320/13631/24, від 22.01.2025 у справі №320/13631/24, від 10.03.2025 у справі №320/13631/24.

Пунктом 22 ч. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Судом встановлено, що скаржник звернувся до суду з позовом з питань неналежного розгляду скарги та проведення перевірки.

Окрім цього, суд звертає увагу, що відповідач у справі - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг не надає будь-які послуги позивачу.

З огляду на це, дія Закону України «Про захист прав споживачів» не розповсюджується на спірні відносини, що виключає можливість звільнення позивача від сплати судового збору з цих підстав.

Натомість, позивачем не сплачено судовий збір у встановленому порядку та розмірах.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Зважаючи на вище викладене, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст. ст. 169, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України,

УХВАЛИЛА:

1. Позовну заяву - повернути позивачу.

2. Копію ухвали направити позивачу.

3. Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів до Другого апеляційного адміністративного суду з дня її підписання в порядку, передбаченому статтею 294 КАС України.

Суддя А.А. Ширант