Ухвала № 141368198 у справі № 355/530/15 від 03.11.2026

Справа № 355/530/15-ц

Провадження № 8/355/1/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чальцевої Т.В.,

секретаря судового засідання Верби Ю.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Бордаченка О.В.,

розглянувши цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за виключними обставинами та скасування ухвали суду від 09.04.2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕГМЕНТ-АГРО» про розірвання договору-купівлі продажу частки в статутному капіталі та стягнення коштів, -

УСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_2 звернулась до Баришівського районного суду Київської області із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими ( виключними)обставинами.

В обґрунтування заяви зазначила, що 09 квітня 2015 року Баришівським районним судом Київської області затверджено мирову угоду у цивільній справі № 355/530/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Сегмент-Агро» про розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі та стягнення коштів.

18 січня 2023 року постановлено ухвалу у справі № 355/530/15-ц про скасування ухвали Баришівського районного суду Київської області від 09 квітня 2015 року про затвердження мирової угоди у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Сегмент-Агро» про розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі та стягнення коштів.

ОСОБА_2 заперечувала та повідомляла про неправомірне скасування при перегляді через вісім років за нововиявленими обставинами судового рішення у справі № 355/530/15-ц, а саме ухвали Баришівського районного суду Київської області від 9 квітня 2015 року про затвердження мирової угоди між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сегмент-Агро» (далі ТОВ «Сегмент-Агро») про розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Сегмент-Агро», на підставі якої розірвано зазначений договір та в рахунок сплачених коштів за скаржницею визнано право власності на 7/1000 частин комплексу будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (нежитлова будівля адміністративний будинок загальною площею 58,50 м2)

У зв`язку із грубими порушеннями чинного законодавства суддею першої інстанції, ОСОБА_2 була змушена звернутися до Вищої ради Правосуддя якою було встановлено грубі порушення суддею першої інстанції підчас перегляду справи № 355/530/15-ц, без реальних на те підстав.

Отже, апелянт не погоджується із постановленою ухвалою суду першої інстанції від 18 січня 2023 року якою скасовано ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 09 квітня 2015 року про затвердження мирової угоди у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Сегмент-Агро» та вважає дане рішення прийняте з порушенням процесуального закону з наступних підстав.

Щодо підстав звернення із заявою про перегляд ухвали Баришівського районного суду Київської області від 18 січня 2023 року у справі № 355/530/15-ц.

По-перше: Вищою Радою Правосуддя у справі № 355/530/15-ц встановлено, що допущенні судом порушення підчас перегляду за нововиявленими обставинами ухвали від 09 квітня 2015 року за межами трирічного строку.

Підчас розгляду ВРП об`єднаної дисциплінарної справи було встановлено наступні порушення в наслідок яких притягнуто суддю ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження, а саме:

Діяльність суду спрямована на виконання завдання цивільного судочинства із справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У процесі здійснення правосуддя як судді так і інші учасники судового провадження повинні дотримуватися як загальних норм процесуального закону, що визначають процедуру розгляду справ на різних стадіях судового провадження, так і норм-принципів, які закріплюють основні засади відправлення правосуддя та встановлюють вимоги до судових рішень як результату судової діяльності та процедури їх виконання, що є завершальним етапом провадження з розгляду судової справи. Перелік таких засад наведено законодавцем у статті 2 ЦПК України, зокрема, наголошується на обов`язковості судового рішення.

Частиною другою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі статтею 6 Конвенції, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися згідно з преамбулою Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу rеs judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. «Устименко проти України» 2015, § 46).

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

По-друге: 09 квітня 2015 року Баришівським районним судом Київської області у складі головуючого судді Литвиненко О.Л. постановлено ухвалу про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі № 355/530/15-ц. Представник заявника у справі № 355/530/15-ц 26 серпня 2022 року звернувся до Баришівського районного суду Київської області із заявою про перегляд зазначеного судового рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою від 02 вересня 2022 року відкрито провадження за заявою із дотриманням строку звернення, як зазначено судом. Ухвала не містить посилання на обставини, які відповідно до конкретного пункту частини другої статті 423 ЦПК України, є підставою для перегляду за нововиявленими обставинами ухвали про затвердження мирової угоди від 09 квітня 2015 року. Посилання на обставини, передбачені у частині другій статті 423 ЦПК України є необхідні для можливості оцінки преклюзивних строків, встановлених частиною другою статті 424 ЦПК України, закінчення яких перешкоджає перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Копія матеріалів справи № 355/530/15-ц у частині перегляду ухвали про затвердження мирової угоди від 09 квітня 2015 року не містить вироку або ухвали про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, якими встановлено один із фактів- про надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письменних, мовних чи електронних доказів. Отже, відповідно до обставин справи № 355/530/15-ц щодо заперечення ТОВ «Сегмент-Агро» дійсності договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, укладеного з ОСОБА_2 із посиланням на висновок експерта про підписання договору від імені ТОВ «Сегмент-Агро» іншою особою, а не ОСОБА_4 , підставою для перегляду за нововиявленими обставинами ухвали про затвердження мирової угоди від 09 квітня 2015 року, стали саме істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою, під час розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 424 ЦПК України, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами з підстав існування на час розгляду справи істотних для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали про затвердження мирової угоди від 09 квітня 2015 року в справі № 355/530/15, подано 22 серпня 2022 року, тобто через сім з половиною років після набрання судовим рішенням законної сили (15 квітня 2015 року) та після закінчення трирічного строку, встановленого пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України, який є преклюзивним.

На обставини закінчення строку, встановленого пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України, під час звернення із заявою про перегляд ухвали про затвердження мирової угоди від 09 квітня 2015 року у справі № 355/530/15 звернув увагу суду представник ОСОБА_2 адвокат Ліщишин І.В., мотивуючи клопотання про залишення заяви ТОВ «Сегмент-Агро» без розгляду, в задоволенні якого суд відмовив, обґрунтовуючи це нормою частини першої статті 261 ЦК України про початок перебігу позовної давності з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Баришівський районний суд Київської області ухвалою від 18 січня 2023 року (суддя Чехов С.1.) задовольнив заяву представника ТОВ «Сегмент- Агро» в особі директора Орла О.І. про перегляд ухвали від 09 квітня 2015 року у цивільній справі № 355/530/15-ц за нововиявленими обставинами. Суд визнав обґрунтованим посилання заявника на висновок експерта № 1-17/08 Українського центру судових експертиз від 17 серпня 2022 року, яким встановлено, що підпис повноважного представника товариства в договорі № 5 купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Сегмент-Агро», укладеного між ТОВ «Сегмент-Агро» та ОСОБА_2 , виконаний невідомою особою, скасував ухвалу від 09 квітня 2015 року про затвердження мирової угоди у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Сегмент-Агро», відповідно до якої розірвано договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі, за скаржницею визнано право власності на 7/1000 частин комплексу будівель та споруд. що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виділення в натурі нежитлової будівлі адміністративного будинку (контора відділу № 1), літера «П», загальною площею 58,50 м2.

Судове рішення містить посилання про неможливість оскарження, яке не відповідає частині сьомій статті 429 ЦПК України, оскільки цією нормою передбачений перегляд на загальних підставах судового рішення, ухваленого за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

По-третє: 27.08.2025р. ВРП надано висновок щодо дії судді Баришівського районного суду Київської області Чехова С.І. під час прийняття до розгляду заяви та перегляд за нововиявленими обставинами ухвали від 09 квітня 2015 року у справі № 355/530/15 не узгоджуються із приписами статей 424, 429 ЦПК України.

Отже, у пункті 4 частини першої статті 106 цього Закону містяться склади двох дисциплінарних проступків:

1) допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод;

2) грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

Щодо допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод, то Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2025 року справа № 990SCGC/17/24 (пункти 78, 80% зазначила, що цей склад дисциплінарного проступку полягає у недотриманні суддею норм процесуального права, що найчастіше пов`язане з порушенням певних статей Конвенції, зокрема статті 5 (право на свободу та особисту недоторканність), статті 6 (право на справедливий суд), статті 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя), статті 9 (свобода думки, совісті і релігії), статті 10 (свобода вираження поглядів), статті 11 (свобода зібрань та об`єднань), статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол до Конвенції).

Із суб`єктивної сторони, цей дисциплінарний проступок може вчинятись як умисно, так і через грубу недбалість. За умисної форми вини суддя усвідомлює, що порушує норми процесуального права і що це порушення пов`язане з порушенням прав людини та основоположних свобод, проте ігнорує цю обставину. За грубої недбалості суддя не усвідомлює, що порушує норми процесуального права, пов`язані з порушенням прав людини та основоположних свобод, втім відповідно до характеру допущеного порушення міг і повинен був це усвідомлювати.

Ураховуючи правову природу прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конвенцією, зрозуміло, що цей склад дисциплінарного проступку охоплює дії судді під час ухвалення судового рішення, які призвели до порушення прав і основоположних свобод саме учасників справи, які беруть (брали) участь у судовому процесі, або осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив безпосередньо питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 3 лютого 2022 року у справі № 11-40сап21 сформулювала висновок про те, що допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод є самостійним складом дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та не передбачає настання негативних наслідків, оскільки порушення прав людини і основоположних свобод за своєю суттю і є такими негативними наслідками.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції гарантує «кожній фізичній або юридичній особі право мирно володіти своїм майном». Ця фундаментальна норма захищає особу від свавільного втручання держави у її майнові права. Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) розробив широке тлумачення «майна» та концепцій втручання, яке не обмежується фактичним позбавленням власності.

У практиці ЄСПЛ поняття «майно» не обмежується національним законодавством і включає будь-який «актив», який має економічну цінність, у тому числі визнані права, «законні очікування», а також судові рішення, що підлягають виконанню (див. «Чірагов та інші проти Вірменії» (Chiragov and Others v. Armenia), 2015, § 147; «Сагхінадзе та інші проти Грузії» (Saghinadze and Others v. Georgia), 2010, § 103; «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine), 2009, § 45).

Остаточне судове рішення, що визнає за особою право власності або присуджує певне майно, створює для особи «законне очікування» на реалізацію цього права. Після виконання такого рішення це очікування перетворюється на наявне право власності, а після відчуження майна - на очікування стабільності правочину та його фінансових наслідків. Скасування виконаного рішення покладає на особу надмірний тягар, оскільки вона діяла, покладаючись на законність остаточність судового акту.

У випадку скасування остаточного судового рішення, яким визнано право власності, після того, як це право було реалізовано, а майно відчужено третій особі, порушується не лише право власності, а також принцип правової визначеності як складова верховенства права в демократичному суспільстві та розглядається ЄСПЛ як втручання у право на мирне володіння майном. Хоча особа може вже не бути безпосереднім власником майна на момент скасування остаточного судового рішення після його виконання, її фінансові інтереси, законні очікування та принцип правової визначеності розглядаються як елементи її «майна» в автономному розумінні ЄСПЛ та підпадають під загальне правило про мирне володіння майном.

Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є ключовим актом, що визначає статус рішень ЄСПЛ у національній правовій системі. Стаття 17 цього Закону прямо вказує, що суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Перегляд 18 січня 2023 року суддею Чеховим С.І. за нововиявленими обставинами ухвали про затвердження мирової угоди від 09 квітня 2015 року у справі № 355/530/15 та скасування судового рішення, що набрало законної сили з недотриманням пункту 1 частини другої статті 424 ЦПК України, призвело до порушення права позивачки ОСОБА_2 на мирне володіння майном, гарантованого статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Скасування суддею Чеховим С.І. судового рішення, яке стало підставою для набуття ОСОБА_2 права власності на 7/1000 частин комплексу будівель та споруд, а також подальшої 12 лютого 2016 року державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 853104532202 житловий будинок (інвентарна вартість 1087 300 грн) та відчуження ОСОБА_5 нерухомого майна за договором купівлі-продажу 21 червня 2019 року разом із земельною ділянкою, виділеною для його обслуговування, призвели до:

-порушення принципу правової визначеності. Скасування остаточного виконаного судового рішення призвело до стану правової невизначеності щодо перетвореного, відчуженого нерухомого майна та земельної ділянки, виділеної для його обслуговування. Такі дії підривають довіру до судової системи та створюють нестабільність у правових відносинах, оскільки особа, реалізовуючи визнане за нею право власності, діє добросовісно та покладається на законність і остаточність рішення суду;

-порушення «законних очікувань». Скаржниця мала «законне очікування», що право власності, підтверджене судом, є стабільним, і вона може вільно ним розпоряджатися;

-виникнення майнових ризиків, пов`язаних із застосуванням наслідків недійсності правочинів, на підставі яких скаржницею відчужено нерухоме майно.

По-четверте: З огляду на рішення ВРП від 27.08.2025р. у цій справі, суддею допущено судову помилку.

Судова помилка це будь-яке відхилення судового рішення від вимог закону, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів учасників справи найчастіше проявляючись як засудження невинного або виправдання винного, де може стосуватися і помилок у матеріалах справи. Її можна виправити шляхом оскарження (апеляція/касація) або подання заяви про виправлення описки/арифметичної помилки до суду, який виніс рішення, а також через ухвалення додаткового рішення чи його роз`яснення.

Відповідні відхилення підтвердженні Рішенням ВРП від 27.08.2025р. у цій судовій справі.

Відповідно, строки позовної давності не можуть бути застосовані до рішень, які прийняті на підставі судової помилки.

По-п`яте: Щодо допущених порушень у рішенні суду першої інстанції від 18 січня 2023 року, яким скасовано ухвалу Баришівського районного суду Київської про затвердження мирової угоди:

1. Вирішуючи питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд має виходити з визначених ч. 2 ст. 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним.

Зокрема, такими підставами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених цим пунктом, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявниці на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

2) Баришівський районний суд Київської області ухвалою від 02 вересня 2022 року (суддя Чехов С.І.) відкрив провадження за заявою ТОВ «Сегмент- Агро» в особі директора Орла О.І. про перегляд ухвали Баришівського районного суду Київської області від 09 квітня 2015 року у цивільній справі № 355/530/15-ц за нововиявленими обставинами.

Баришівський районний суд Київської області ухвалою від 18 січня 2023 року (суддя Чехов С.І.) задовільнив заяву представника ТОВ «Сегмент Агро» в особі директора Орла О.І. про перегляд ухвали від 09 квітня 2015 року у цивільній справі № 355/530/15-ц за нововиявленими обставинами. Суд визнав обґрунтованим посилання заявника на висновок експерта Українського центру судових експертиз від 17 серпня 2022 року № 1-17/08, яким встановлено, що підпис повноважного представника товариства в договорі № 5 купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Сегмент-Агро», укладеному між ТОВ «Сегмент-Агро» та ОСОБА_2 , виконаний невідомою особою. Скасував ухвалу від 09 квітня 2015 року про затвердження мирової угоди у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Сегмент-Агро» про розірвання договору купівлі продажу частки в статутному капіталі, справу призначив до судового розгляду

Підставами для перегляду суддя Чехов С.І. зазначив у своєму рішенні, що преклюзивний строк подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстав існування істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі.

Хоча не звернув увагу що мирова угода затверджена за заявою сторін, якими погоджено умови та інші обставини справи, а також затверджено ухвалою суду.

Отже, судом Першої інстанції допущені грубі порушення процесуального строку щодо підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, а також підстав для поновлення строків, в наслідок чого скасовано при перегляді через вісім років за нововиявленими обставинами судове рішення у справі № 355/530/15-ц, а саме ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 09 квітня 2015 року про затвердження мирової угоди між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сегмент-Агро» про розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Сегмент-Агро», на підставі якої розірвано зазначений договір та в рахунок сплачених коштів за ОСОБА_2 визнано право власності на 7/1000 частин комплексу будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (нежитлова будівля адміністративний будинок загальною площею 58,50 м2)..

Відповідно до позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 04.09.2024р. у справі № 504/934/13-ц, а саме - для поновлення строку недостатньо лише посилання на наявність обставин необізнаності в сфері права, необхідним є наведення конкретних обставин та надання відповідних доказів на підтвердження обставин, які призвели до пропуску процесуального строку, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації ним своїх прав. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Проблеми, пов`язані із недобросовісним виконання своїх процесуальних обов`язків та зловживанням процесуальним правом, можуть ущемити право кожного на судовий розгляд протягом розумного строку, що захищається гарантіями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 p.

Згідно з частиною першою статті 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

По-шосте: з огляду, на позицію Європейського суду з прав людини, а саме, що суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; тобто відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права, якою вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо:

1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа «Мушта проти України»);

2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи «Рябих проти Росії», «Устименко проти України»);

3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania))

4) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi fact).

Щодо підстав звернення саме із заявою про перегляд рішення суду

Частинами першою, другою, п`ятою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У пункті 1 частини другої статті 129 Конституції України зазначено, що однією із засад судочинства також проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Щодо підстав для поновлення строку.

Строки подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами - 3 місяці з дня, коли ви дізналися про ці обставини (за КПК України), але є й інші строки для цивільних справ, як-то 30 днів з дня набрання законної сили іншим рішенням.

Баришівський районний суд Київської області ухвалою від 18 січня 2023 року (суддя Чехов С.І.) задовільнив заяву представника ТОВ «Сегмент Агро» в особі директора Орла О.І. про перегляд ухвали від 09 квітня 2015 року у цивільній справі № 355/530/15-ц за нововиявленими обставинами з пропуском строку понад сім років. Скасував ухвалу від 09 квітня 2015 року про затвердження мирової угоди у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Сегмент-Агро» про розірвання договору купівлі продажу частки в статутному капіталі, справу призначив до судового розгляду. Суд зазначив, що ухвала оскарженню не підлягає.

Натомість у висновку ВРП від 27.08.2025р. зазначено, що судом здійснено порушення, коли заначено що ухвала суду від 18 січня 2023 року (суддя Чехов С.І.) не оскаржується.

Також представник неодноразово звертався до суду з клопотаннями про ознайомлення із матеріалами справи № 355/530/15-ц, але суд першої інстанції постійно знаходив підстави для відмови, відповідно подано клопотання на ознайомлення: 07.04.2025р., 20.05.2025p., 22.08.2025p., 22.09.2025p.

При цьому, жодного разу судом першої інстанції не надано матеріали справи до ознайомлення належним чином, у зв`язку із чим, ОСОБА_2 особисто 17.10.2025р. провела ознайомлення із матеріалами судової справи та суд надав ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 18 січня 2023 року у справі № 355/530/15-ц, що судом не було зроблено до цього.

З огляду на зазначене просить поновити строки для перегуду ухвали Баришівського районного суду Київської області від 18 січня 2023 року у справі № 355/530/15-ц, яка прийнята у зв`язку із грубою помилкою суду, що підтверджується рішенні ВРП від 27.08.2025р.

На підставі вищевикладеного, заявниця звернулась до суду з заявою, згідно якої просить:

1. Поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд за нововиявленими (виключними) обставинами;

2. Скасувати ухвалу Баришівського районного суду Київської обл., від 18 січня 2023 року у справі № 355/530/15-ц. відносно перегляду за нововиявленими обставинами ухвали про затвердження мирової угоди від 09 квітня 2015 року у справі № 355/530/15;

3. Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні ТОВ «Сегмент Агро» в особі директора Орла О.І. про перегляд ухвали Баришівського районного суду Київської області від 09 квітня 2015 року у цивільній справі № 355/530/15-ц за нововиявленими обставинами.

У судовому засіданні представник заявниці адвокат Чуйко Я.В. підтримав доводи заяви; надав пояснення, аналогічні викладеним у заяві; просив задовільнити заяву у повному обсязі.

У судовому засіданні представник ТОВ « Сегмент Агро» адвокат Бардаченко О.В. заперечував проти задоволення заяви; надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях ; просив відмовити у задоволенні заяви у повному обсязі.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, подані у даній справі, суд вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст.81 ЦПК України, кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Відповідно до ст. 263 ч.5 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом встановлено, що 09 квітня 2015 року Баришівським районним судом Київської області ( у складі головуючого судді Литвиненко О.Л.) постановлено ухвалу про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі № 355/530/15-ц.

Ухвалою Баришівського районного суд Київської області від 18 січня 2023 року (суддя Чехов С.І.) задоволено заяву представника ТОВ «Сегмент Агро» в особі директора Орла О.І. про перегляд ухвали від 09 квітня 2015 року у цивільній справі № 355/530/15-ц за нововиявленими обставинами :

-суд визнав обґрунтованим посилання заявника на висновок експерта Українського центру судових експертиз від 17 серпня 2022 року № 1-17/08, яким встановлено, що підпис повноважного представника товариства в договорі № 5 купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Сегмент-Агро», укладеному між ТОВ «Сегмент-Агро» та ОСОБА_2 , виконаний невідомою особою;

-суд скасував ухвалу від 09 квітня 2015 року про затвердження мирової угоди у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Сегмент-Агро» про розірвання договору купівлі продажу частки в статутному капіталі, справу призначив до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Вирішуючи питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд має виходити з визначених ч. 2 ст. 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним.

З матеріалів справи вбачається, шо ухвала Баришівського районного суд Київської області від 18 січня 2023 року не відноситься до переліку ухвал, які можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, оскільки вказаною ухвалою не було завершено розгляд справи № 355/530/15-ц.

Зокрема, такими підставами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України).

Крім того, в своїй заяві заявниця ОСОБА_2 посилається на рішення ВРП від 27.08.2025р. як на нововиявлені обставини.

Суд зауважує, що ВРП не є органом, який наділений повноваженнями визнавати судові рішення незаконними чи скасовувати їх. ВРП оцінює лише наявність у діях судді дисциплінарного проступку, а не перевіряє законність чи обґрунтованість самого рішення по суті. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами можливий лише тоді, коли протиправні дії судді ( або інших осіб) були встановлені обвинувальним вироком суду у кримінальній справі ( шо набрав законної сили), а не рішенням ВРП про дисциплінарне стягнення. Якщо ВРП притягнуло суддю до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, це не дорівнює встановленому вироком суду злочину і не тягне за собою перегляд справи за нововиявленими обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 424 ЦПК України, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами з підстав існування на час розгляду справи істотних для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Відповідно до позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 04.09.2024р. у справі № 504/934/13-ц, а саме - для поновлення строку недостатньо лише посилання на наявність обставин необізнаності в сфері права, необхідним є наведення конкретних обставин та надання відповідних доказів на підтвердження обставин, які призвели до пропуску процесуального строку, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації ним своїх прав. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Проблеми, пов`язані із недобросовісним виконання своїх процесуальних обов`язків та зловживанням процесуальним правом, можуть ущемити право кожного на судовий розгляд протягом розумного строку, що захищається гарантіями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 p.

Згідно з частиною першою статті 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Згідно частини 1 статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції оскаржувану Ухвалу Баришівського районного суд Київської області від 18 січня 2023 року було направлено 03 лютого 2023 року на поштову адресу та додатково на електронну адресу ОСОБА_2 та їй представника адвоката Ліщишина І.В. Згідно довідки про доставку, ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 18 січня 2025 року було доставлено 03 лютого 2025 року до електронної скриньки ОСОБА_2 та її представника Ліщишина І.В. (том 3 а.с.8-10).

Крім того, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 18 січня 2025 року у даній справі надіслано судом до Реєстру 26.01.2023, зареєстровано 30.01.2023, забезпечено надання загального доступу 03.02.2023 року

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 18 липня 2024 року представник ОСОБА_2 адвокат Терес О.В., ознайомилась з матеріалами справи (том 3 а.c.188).

Доводи скаржника про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження в даному випадку не приймаються до уваги, оскільки ОСОБА_2 була повідомлена про розгляд справи, її представник адвокат Ліщишин І.В. безпосередньо приймав участь у судовому засіданні 18 січня 2023 року, в якому було ухвалено оскаржувану ухвалу суду, що підтверджується протоколом судового засідання (том 2 а.с. 123-126).

Повноваження адвоката Ліщишина І.В. на представництво інтересів ОСОБА_2 підтверджуються наявним в матеріалах справи ордером на надання правничої (правової) допомоги (том 2 а.с. 89).

Доказів на підтвердження обставин непереборної сили заявник суду не подано.

Отже, доводи заявниці щодо пропуску строку на звернення до суду із заявою про скасування судового рішення за нововиявленими обставинами вже досліджувались апеляційним судом у даній справі і були визнані апеляційним судом безпідставними. Встановлені апеляційним судом є преюдиційними, підтверджуються матеріалами справи № 355/530/15-ц та спростовують твердження заявниці про поважність пропуску нею процесуальних строків через необізнаність про наявність відповідного судового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до переконання про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд ухвали Баришівського районного суду Київської області від 18 січня 2025 року за нововиявленими обставинами.

На підставі ст. 13,81,263, 424 ЦПК України, ст. 44 ЦК України, т.ст. 12, 13, 81, 126,263-265, 423-429 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_6 про поновлення пропущеного строку для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими (виключними) обставинами, відмовити.

Заяву ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за виключними обставинами та скасування ухвали суду від 09.04.2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕГМЕНТ-АГРО» про розірвання договору-купівлі продажу частки в статутному капіталі та стягнення коштів, - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 09.10.2026 року.

Суддя Баришівського районного суду Т. В. Чальцева