Рішення № 141368348 у справі № 358/1826/26 від 10.11.2026

Справа № 358/1826/26 Провадження № 2/358/1393/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області

у складі: головуючого судді Романенко К.С.,

з участю секретаря Шпак К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

01 вересня 2026 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» адвокат Пархомчук Сергій Валерійович звернувся до Богуславського районного суду Київської області з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 43398 від 14.08.2021 в розмірі 11 300,00 гривень, з яких:

- прострочена заборгованість за тілом кредиту - 2 000,00 гривень;

- прострочена заборгованість за процентами - 9 300,00 гривень.

Також просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 14.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту № 43398, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 2 000,00 грн строком на 18 днів (до 31.08.2021) зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 2,5 % за кожну добу користування (912,5 % річних).

17.02.2022 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-17/02/2022, за яким позивач набув права грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників, у тому числі до відповідача. Додатковою угодою від 12.10.2022 сторони договору факторингу замінили його предмет на відступлення права вимоги за кредитними договорами на підставі ст. 512 ЦК України у зв`язку з анулюванням ліцензій обох товариств на провадження факторингової діяльності.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 11 300,00 грн, яку позивач просить стягнути.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01вересня 2026, цивільну справу передано для розгляду судді Романенко К.С.

02.09.2026 суд у відповідності до ч. 6 ст. 187 ЦПК України звернувся до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 .

Як вбачається з довідки відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області № 3203 від 09.09.2026, яка надійшла на адресу Богуславського районного суду 02.10.2026 вх № 8326/26 відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С. від 06.06.2026 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України. Надано строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - відповіді на відзив та відповідачу на подання заперечення (а.с.37).

Копію ухвали про відкриття провадження та позовної заяви з додатками направлено відповідачу за зареєстрованим місцем проживання (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення , повернутий з підписом відповідачки про отримання із відміткою «розписка про одержання 15.10.2026», а.с.41).

У відповідності до ст. 174, 178 ЦПК України, відповідач ОСОБА_1 не скористалася своїм правом та не направила суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти нього. Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

15.10.2026 до суду надійшла заява представника позивача від 14.10.2026 про розподіл судових витрат, у якій він просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 500,00 грн (вх. № 8776/26).

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони грунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 1 ЦПК України).

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами виникли правовідносини щодо належного виконання умов укладеного кредитного договору.

Так, судом встановлено, що 14.08.2021 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту № 43398 (а.с.15-17), за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 2 000,00 грн строком на 18 днів - до 31.08.2021 - зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 2,5 % за кожну добу користування (912,5 % річних) та комісії за використання системи дистанційного отримання кредиту в розмірі 15 % від суми кредиту (300,00 грн).

Згідно з Додатком № 1 до договору (графіком розрахунків та загальною вартістю кредиту) загальна заборгованість відповідача станом на дату закінчення строку кредитування - 31.08.2021 - становила 3 200,00 грн, з яких: 2 000,00 грн - тіло кредиту, 900,00 грн - проценти за 18 днів користування кредитом (2 000,00 грн ? 2,5 % ? 18 днів), 300,00 грн - комісія (а.с. 17 зворот).

ТОВ «ФК «Авіра Груп» виконало взяті на себе зобов`язання, перерахувавши 14.08.2021 на картковий рахунок відповідача кредитні кошти в сумі 2 000,00 грн, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» від 29.06.2026 № 225/06 (а.с.22).

Згідно з випискою з особового рахунку станом на 01.06.2026 заборгованість відповідача становить 11 300,00 грн, з яких 2 000,00 грн - тіло кредиту, 9 300,00 грн - проценти (а.с. 20). Доказів повернення кредиту чи сплати процентів відповідачем матеріали справи не містять.

17.02.2022 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-17/02/2022, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 43398 від 14.08.2021, що підтверджується витягом з реєстру боржників (а.с. 19). Додатковою угодою від 12.10.2022 сторони замінили предмет договору з факторингу на відступлення права вимоги на підставі ст. 512 ЦК України (а.с. 23). Розрахунки між сторонами договору підтверджуються платіжними документами (а.с. 19).

Пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору. Відповідно до змісту ч. 3 вказаної статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

На підставі ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформлюється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

За ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Таким чином, суд дійшов висновку, що договір про надання фінансового кредиту № 43398 від 14.08.2021 укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором( довідка про ідентифікацію) а.с.14, а отримання відповідачем кредитних коштів підтверджено належними доказами. Факт укладення договору та отримання коштів відповідачем не заперечується.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Щодо переходу права вимоги до позивача

Відповідно до ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.11.2023 у справі № 206/4841/20 (провадження № 14-55цс22) виснувала, що відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить ч. 3 ст. 512, ст. 1054 ЦК України, оскільки кредитором у таких зобов`язаннях може бути лише банк або інша фінансова установа. Позивач є фінансовою установою , а тому підстав вважати відступлення права вимоги таким, що суперечить ч. 3 ст. 512, ст. 1054 ЦК України, суд не вбачає.

Зміна сторонами договору факторингу його предмета на відступлення права вимоги за взаємною згодою не суперечить ст.ст. 604, 651, 654 ЦК України. Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне недійсності відступлення, а відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України лише створює для нового кредитора ризик виконання боржником зобов`язання первісному кредитору. Доказів виконання зобов`язання первісному кредитору відповідач не надав. Отже, позивач є належним кредитором за договором № 43398 від 14.08.2021.

Щодо заборгованості за тілом кредиту

Строк повернення кредиту настав 31.08.2021, доказів повернення кредитних коштів відповідач не надав, тому вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2 000,00 грн підлягає задоволенню.

Щодо заборгованості за процентами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-158гс19) та від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-14гс22) виснувала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Після спливу строку кредитування права та інтереси кредитора забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, а не нарахуванням процентів за ст.ст. 1048, 1054 ЦК України.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що кредит надається строком на 18 днів, тобто до 31.08.2021; строк дії договору 18 днів, але в будь-якому випадку договір діє до повного його виконання сторонами. Згідно з п. 2.3 Договору проценти за користування кредитом нараховуються з першого дня надання кредиту до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно; у випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення, але не більше 180 календарних днів поспіль з моменту виникнення такої прострочки.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 зазначила, що слід розрізняти строк дії договору та строк кредитування (строк, на який кредит надано). Умова про те, що договір діє до повного виконання зобов`язань, не продовжує строку кредитування, а лише означає, що зобов`язання позичальника не припиняються зі спливом цього строку. Отже, строк кредитування за Договором сплив 31.08.2021.

Проценти за користування кредитом у межах строку кредитування становлять 900,00 грн (2 000,00 грн ? 2,5 % ? 18 днів). Решту процентів у сумі 8 400,00 грн (9 300,00 грн - 900,00 грн) позивач нарахував за ставкою 2,5 % на добу після спливу строку кредитування (за 168 днів). Право на нарахування процентів за ст.ст. 1048, 1054 ЦК України на цей період у позивача припинилося, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Передбачене п. 2.3 Договору нарахування процентів «за період прострочення» (не більше 180 днів) за своєю правовою природою є не платою за користування кредитом у межах строку кредитування, а встановленим договором розміром процентів за прострочення. Навіть якщо розглядати таке нарахування як встановлений договором розмір процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, пункти 95-108), такі проценти не підлягають стягненню з огляду на п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. Згідно з цією нормою у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та в тридцятиденний строк після його відміни, а також у період дії воєнного стану у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу. Карантин діяв на всій території України з 12.03.2020 по 30.06.2023 (постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, від 09.12.2020 № 1236, від 27.06.2023 № 651), а воєнний стан - з 24.02.2022 і триває. Проценти в сумі 8 400,00 грн нараховано за період прострочення з 01.09.2021, тобто в період дії карантину, а тому і на цій підставі вони стягненню не підлягають.

Договір укладено 14.08.2021, тобто до набрання чинності Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX, строк кредитування після 24.12.2023 не продовжувався, а тому обмеження максимального розміру денної процентної ставки, встановлене ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», на ці правовідносини не поширюється (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07.09.2026 у справі № 552/672/23, провадження № 61-4595сво25). Умова договору про розмір процентів у межах строку кредитування є чіткою, відповідач її не оспорював, тому проценти за цей період підлягають стягненню в погодженому розмірі. Відмовляючи у стягненні процентів, нарахованих після 31.08.2021, суд не зменшує погоджену сторонами плату за кредит з мотивів її несправедливості, а виходить з того, що право на нарахування процентів за ст.ст. 1048, 1054 ЦК України припинилося зі спливом строку кредитування.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 2 900,00 грн, з яких 2 000,00 грн - тіло кредиту, 900,00 грн - проценти за користування кредитом. У решті позовних вимог на суму 8 400,00 грн слід відмовити.

Щодо судових витрат

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (а.с.9). Позов задоволено на суму 2 900,00 грн з 11 300,00 грн заявлених вимог, а тому з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 683,27 грн (2 662,40 ? 2 900,00 / 11 300,00).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 500,00 грн позивач надав договір про надання правової допомоги від 01.06.2026, укладений з адвокатом Пархомчуком С.В., акт про отримання правової допомоги від 12.10.2026, рахунок № 12.10.2026-168 від 12.10.2026 та платіжну інструкцію № 312408 від 12.10.2026 на суму 15 500,00 грн (а.с. 42-47).

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 виснувала, що суд може з власної ініціативи зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, якщо їх розмір є неспівмірним, навіть за відсутності клопотання іншої сторони.

Заявлений розмір витрат (15 500,00 грн) перевищує ціну позову (11 300,00 грн). Справа є незначної складності, розглядалася в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, позовна заява є типовою для спорів такої категорії. З урахуванням наведеного суд вважає співмірним розмір витрат на професійну правничу допомогу 3 000,00 грн. Пропорційно розміру задоволених вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 769,91 грн (3 000,00 ? 2 900,00 / 11 300,00).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 207, 512, 514, 516, 526, 527, 530, 610, 612, 625, 626, 628, 629, 638, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ», ЄДРПОУ 42228158, заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 43398 від 14.08.2021 у розмірі 2 900 (дві тисячі дев`ятсот) гривень 00 копійок, з яких: 2 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 900,00 грн - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ», ЄДРПОУ 42228158, судовий збір в сумі 683 (шістсот вісімдесят три) гривні 27 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 769 (сімсот шістдесят дев`ять) гривень 91 копійка.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття постанови судом апеляційної інстанції.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ», код ЄДРПОУ 42228158, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 10.11.2026.

Головуючий: суддя К. С. Романенко