Справа № 560/7204/26
РІШЕННЯ
іменем України
10 листопада 2026 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність об`єднаної штурмової бригади Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 та Наказом Міністерства внутрішніх справ України №775 від 28.11.2022 у розмірі, збільшеному до 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні за період, з 02.08.2024 по 22.08.2024 та з 23.08.2024 по 12.09.2024 в МРЦ «Пуща-Водиця» включно;
2. Зобов`язати об`єднану штурмову бригаду Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » нарахувати та виплатити ОСОБА_2 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 та Наказом Міністерства внутрішніх справ України №775 від 28.11.2022 у розмірі, збільшеному до 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні за період з 02.08.2024 по 22.08.2024 та з 23.08.2024 по 12.09.2024 в МРЦ «Пуща-Водиця» включно.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що йому протиправно бездіяльністю відповідач не нарахував та невиплатив додаткову винагороду відповідно постанови КМУ від 28.02.2022 №168 за період перебування на стаціонарному лікуванні з 02.08.2024 по 22.08.2024 та з 23.08.2024 по 12.09.2024 включно у збільшеному до 100000 грн. на місяць, пропорційно часу лікування. Просить позов задовольнити.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечує. Зазначає, що при прийнятті рішення про виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 позивачу, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою від 01.05.2026 суд відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Суд встановив, що позивач, будучи поліцейським взводу №1 роти №2 батальйону спеціальних операції ("Еней") Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", виконував 16.05.2024 бойове розпорядження на території Харківської області. У ході бойових дій позивач отримав поранення, внаслідок якого перебував на стаціонарному лікуванні, у тому числі і в період з 02.08.2024 по 22.08.2024 та з 23.08.2024 по 12.09.2024 включно.
Відповідачем за вказаний період не виплачено позивачу додаткової винагороди відповідно постанови КМУ від 28.02.2022 №168 в повному обсязі.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач, з метою захисту порушених прав, звернувся до суду з цим позовом.
ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.
Статтею 2 Закону №2232-XII визначено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Положеннями статті 3 Закону №2232-XII передбачено, що правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
За змістом статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
28.02.2022 на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).
Пунктом 1 вказаної постанови установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
У відповідності до абзацу 4 пункту 1-2 Постанови №168 (в редакції станом на час отримання позивачем травми) до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Міністерством внутрішніх справ України видано наказ від 01.09.2023 №729 «Деякі питання виплати військовослужбовцям Національної гвардії України винагород, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Наказ №729).
Відповідно до підпункту 1 пункту 15 Наказу №729 відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень, до таких наказів включаються військовослужбовці, зазначені в пункті 2 цих Особливостей, у тому числі такі, які: 1) у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - з дня отримання такого поранення та за час стаціонарного лікування, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (у тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або за час такої відпустки.
Отже, як Постановою №168 так і Наказом №729 безальтернативно унормовано, що додаткова винагорода в розмірі до 100000 грн виплачується у тому числі тим військовослужбовцям, які у зв`язку з травмою чи пораненням, пов`язаними із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у тому числі і закордонних з дня отримання такого поранення/травми, включаючи час переміщення до лікарняного закладу, зокрема з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
При цьому суд зауважує, що для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, немає обов`язкової умови щодо безперервного перебування особи на стаціонарному лікуванні.
Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.
Визначальним, на думку суду, є саме причинно-наслідковий зв`язок між пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) та перебуванням на стаціонарному лікуванні такого поранення (контузії, травми, каліцтва).
Під час розгляду справи встановлено, що позивач отримав мінно-вибухову травму 16.05.2024, а саме: «наскрізне поранення ділянки шиї праворуч; дотичне поранення обох стегон та правої гомілки, сліпе проникаюче поранення грудної клітки праворуч з розвитком правобічного пневмотораксу; сліпе поранення лівого плеча з багатоуламковим внутрішньосуглобовим переломом нижньої третини лівої плечової кістки з великим дефектом м`яких тканин та кісткової тканини, лівого передпліччя з переломом верхньої третини обох кісток; акубаротравма».
Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.07.2007 №370 «Про затвердження Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості», відноситься до тяжких.
Вказане підтверджено Актом №164 спеціального розслідування нещасного випадку.
Згідно з рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування від 21.10.2025 позивачу встановлено третю групу інвалідності.
Внаслідок отриманого поранення позивач проходив стаціонарне лікування і під час такого лікування позивачу виплачувалося і грошове забезпечення і додаткова винагорода відповідно до Порядку №775.
Проте за період перебування на лікуванні в МРЦ "Пуща-Водиця", де позивач перебував з 02.08.2024 по 22.08.2024 та з 23.08.2024 по 12.09.2024 - додаткова винагорода мені не виплачувалася.
Відповідачем вказані факти не заперечуються.
Відповідач зазначає, що позивачу було нараховано:
за серпень - за 29 календарних днів додаткова винагорода збільшена до 10000 грн. (з 02.08.2024 по 22.08.2024 та з 23.08.2024 по 31.08.2024 - час проходження позивачем реабілітації) та з 01.08.2024 по 02.08.2024 позивачу було нараховано додаткову винагороду збільшену до 100000 грн за час перебування на лікарняному;
за вересень - за 12 календарні дні додаткова винагорода збільшена до 10000 грн. (з 01.09.2024 по 12.09.2024 час перебування на реабілітації) та за 18 календарних днів додаткову винагороду збільшену до 100000 грн. за перебування на лікарняному з 13.09.2024 по 30.09.2024.
Оскільки відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №4706 позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 25.06.2024 по 02.08.2024, а з 02.08.2024 по 22.08.2024 та з 23.08.2024 по 12.09.2024 відповідно до виписок 1152/241242 та №128/3241417 Медичного реабілітаційного центру «Пуща-Водиця» на реабілітації, з 13.09.2024 останній знову перебував на лікуванні.
Таким чином, за серпень і за вересень позивач не за весь час отримував додаткову винагороду збільшену до 100000 грн., а лише за період лікування, а не за час реабілітації.
Стосовно проходження позивачем реабілітаційного лікування, то з цього приводу суд зауважує, що відповідно до Закону України "Про реабілітацію у сфері охорони здоров`я" реабілітація може надаватись у стаціонарних та амбулаторних умовах.
Тобто, реабілітаційне лікування є видом лікування, яке може надаватись як в умовах стаціонару, так і в амбулаторних умовах.
Водночас Постановою №168 передбачено, що виплата додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. зберігається за військовослужбовцем за час стаціонарного лікування.
Отже, законодавство пов`язує виникнення у військовослужбовця права на виплату додаткової винагороди за час перебування на лікуванні не з видом такого лікування (реабілітаційне, терапевтичне, хірургічне), а з умовами його надання в умовах стаціонару або ж іншими словами "стаціонарне лікування".
У даному випадку судом безспірно встановлено, що з 02.08.2024 по 22.08.2024 та з 23.08.2024 по 12.09.2024 включно позивач перебував саме на стаціонарному лікуванні, тобто лікувався в умовах стаціонару, перебуваючи у відповідних медичних закладах. Доказів протилежного відповідачем не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у позивача наявні обидві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я або у відпустці для лікування, а саме:
- пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини;
- факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Відтак, з огляду на викладене, суд вважає, що позивач набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн. на місяць відповідно до Постанови №168 у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні в період з 02.08.2024 по 22.08.2024 та з 23.08.2024 по 12.09.2024 (згідно заявлених позовних вимог).
При цьому, обираючи належний спосіб захисту, суд враховує те, що не нарахування та не виплата додаткової винагороди є пасивною формою поведінки відповідача, а тому в даному випадку відповідач допустив саме протиправну бездіяльність.
Отже враховуючи вищезазначене, з метою належного захисту прав позивача, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язання Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (травмою), пов`язаним із захистом Батьківщини, за період з 02.08.2024 по 22.08.2024 та з 23.08.2024 по 12.09.2024 включно в розрахунку до 100 000 грн. на місяць, враховуючи фактично виплачені суми за вказаний період.
Окремо суд зауважує, що не виключено, що певна частина спірної додаткової винагороди вже могла бути виплачена відповідачем, а тому в даному випадку необхідно зобов`язати відповідача здійснити відповідне нарахування та виплату додаткової винагороди за спірний період з урахуванням фактично виплачених сум.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши зібрані у справі докази та враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо позову, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у визначений судом спосіб та в межах заявлених позовних вимог.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат пов`язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат у справі судом не вирішується.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 "щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 та Наказом Міністерства внутрішніх справ України №775 від 28.11.2022 у розмірі, збільшеному до 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні за період, з 02.08.2024 по 22.08.2024 та з 23.08.2024 по 12.09.2024 в МРЦ "Пуща-Водиця" включно;
Зобов`язати Департамент поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 "нарахувати та виплатити ОСОБА_2 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 та Наказом Міністерства внутрішніх справ України №775 від 28.11.2022 у розмірі, збільшеному до 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні за період з 02.08.2024 по 22.08.2024 та з 23.08.2024 по 12.09.2024 в МРЦ "Пуща-Водиця" включно, з урахуванням виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 10 листопада 2026 року
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач: Департамент поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 )
Головуючий суддя В.В. Матущак