Рішення № 141368468 у справі № 560/21362/25 від 09.11.2026

Справа № 560/21362/25

РІШЕННЯ

іменем України

09 листопада 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення коштів на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 903 172 (дев`ятсот три тисячі сто сімдесят дві) грн. 16 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, в сумі 903172,16 грн. У добровільному порядку вказані витрати відповідачем не відшкодовані.

Ухвалою суду від 18.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що позивачем не доведено факту відмови від добровільного відшкодування витрат, оскільки у довідці-розрахунку не встановлено строку для їх сплати, а тому звернення до суду є передчасним. Вважає безпідставним включення до суми відшкодування грошового забезпечення, яке є гарантованою виплатою військовослужбовцю. Також посилається на наявність статусу учасника бойових дій, який, на його думку, звільняє його від обов`язку відшкодовувати витрати на утримання під час навчання. Крім того, заперечує правильність розрахунку витрат на комунальні послуги, оскільки проживав в орендованій квартирі.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначає, що відповідач був ознайомлений під підпис із довідкою-розрахунком від 10.11.2025 №125, відповідно до якої витрати на його утримання за період з 26.08.2023 по 10.11.2025 становлять 903172,16 грн, однак у добровільному порядку зазначені кошти не відшкодував.

Вказує, що 16.10.2025 відповідач подав рапорт про відрахування з числа курсантів за власним бажанням, у якому підтвердив свою обізнаність з обов`язком відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у навчальному закладі. У зв`язку із цим контракт про проходження військової служби (навчання) було достроково розірвано.

Посилається на положення статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 та Порядку №419, якими передбачено відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів, зокрема витрат на грошове, продовольче, медичне забезпечення, оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв. Вважає безпідставними доводи відповідача про неможливість стягнення витрат на грошове забезпечення, оскільки такі витрати підлягають відшкодуванню відповідно до зазначених нормативно-правових актів.

Щодо посилань відповідача на наявність статусу учасника бойових дій зазначає, що передбачена законодавством державна цільова підтримка стосується оплати навчання, тоді як предметом спору є відшкодування витрат на утримання курсанта. Крім того, відповідач не звертався із заявою про надання відповідної державної цільової підтримки.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначає, що доводи позивача не спростовують обставин, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та відповідачем 26.08.2023 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти.

Відповідно до пункту 1 контракту відповідач взяв на себе зобов`язання, зокрема, відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Пунктом 5 контракту визначено, що контракт укладено на час навчання у вищому військовому навчальному закладі або військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти.

Згідно з пунктом 8 контракту, контракт набрав чинності з 26.08.2023.

Відповідно до пункту 9 контракту чинність контракту припинено 05.11.2025 у зв`язку з відрахуванням з числа курсантів через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням).

Відповідно до витягу з наказу начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 26.08.2023 №46-КС ОСОБА_1 призначено на посаду курсанта навчального курсу факультету ракетних військ і артилерії.

Згідно з витягом із наказу начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 26.08.2023 №270 молодшого сержанта ОСОБА_1 зараховано з 26.08.2023 до списків особового складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та на всі види забезпечення.

Згідно з витягом із наказу начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (по особовому складу) від 05.11.2025 №89-КС молодшого сержанта ОСОБА_1 , курсанта штатного навчального курсу інституту ракетних військ і артилерії спеціальності "Військове управління (за видами збройних сил)" спеціалізації "Управління діями підрозділів артилерії" відраховано з числа курсантів третього курсу через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням), достроково розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, звільнено від займаної посади та наказано вважати таким, що проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до витягу із наказу начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (по стройовій частині) від 10.11.2025 №289 відповідача з 10.11.2025 виключено із списків особового складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, знято зі всіх видів забезпечення. Також визначено молодшому сержанту ОСОБА_1 відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за період з 26.08.2023 по 10.11.2025 в сумі 903172,16 грн.

У довідці-розрахунку від 10.11.2025 №125 встановлено, що загальна сума визначених до відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням молодшого сержанта ОСОБА_1 за період з 26.08.2023 по 10.11.2025 становить 903172,16 грн, зокрема: по грошовому забезпеченню - 758765,71 грн; по продовольчому забезпеченню - 90187,02 грн; по речовому забезпеченню - 0,00 грн; по медичному забезпеченню - 1664 грн; по спожитим комунальним послугам та енергоносіям - 52555,43 грн; по оплаті транспортних послуг - 0,00 грн.

ОСОБА_1 10.11.2025 ознайомлений із довідкою-розрахунком від 10.11.2025 №125, про що свідчить його підпис у зазначеній довідці-розрахунку.

Витрати академії не відшкодовані, а тому, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує таке.

Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Частиною 6 статті 2 Закону №2232-XII визначено, що видом військової служби є військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти.

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону №2232-XII підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад`юнктів і докторантів.

Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно з частиною 5 статті 25 Закону № 2232-XII з громадянами України - курсантами закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами п`ятим, восьмим і дев`ятим частини другої статті 23 цього Закону.

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону №2232-XII курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності), в інших випадках, передбачених законом, та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "з", "и" пункту 1, підпунктів "д", "е", "ж", "з" пункту 2 та підпункту "в" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 (далі - Порядок №964), визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти (далі - витрати).

Згідно з пунктами 3, 5, 6 Порядку №964, відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних, з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.

Витрати відшкодовуються у повному розмірі, зокрема: курсантами, які вислужили встановлений законодавством строк строкової військової служби до вступу у вищий навчальний заклад, курсантами жіночої статі - за весь період навчання; курсантами, які навчалися понад встановлений законодавством строк строкової військової служби, - за період навчання, що перевищує цей строк.

Витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю, зокрема, курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання.

У разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку (пункт 7 Порядку №964).

На виконання вимог пункту 3 Порядку №964 наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 затверджений Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - Порядок №419/831/240/605/537/219/534).

Відповідно до пункту 2.3 Порядку №419/831/240/605/537/219/534 у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ. Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ. У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ.

Таким чином, у разі укладення контракту про проходження військової служби між вищим військовим навчальним закладом, військовим навчальним підрозділом вищого навчального закладу та курсантом та проходження ним військової служби (навчання) на останнього покладаються відповідні обов`язки передбачені чинним законодавством України та контрактом.

Тому у разі дострокового розірвання контракту, зокрема через небажання продовжувати військову службу (навчання), курсант зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі.

Як встановлено судом, 16.10.2025 відповідач подав рапорт про відрахування з числа курсантів Національної академії через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням). При цьому у вказаному рапорті відповідач зазначив про свою обізнаність з обов`язком відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у навчальному закладі, та зобов`язався їх відшкодувати.

Наказом начальника Національної академії від 05.11.2025 №89-КС відповідача відраховано з числа курсантів та достроково розірвано контракт про проходження військової служби (навчання). Наказом від 10.11.2025 №289 відповідача виключено зі списків особового складу Національної академії та знято з усіх видів забезпечення.

Відтак, у відповідача виник обов`язок відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі.

Разом з тим суд враховує, що згідно з приписами частини 10 статті 25 Закону №2232-XII та пункту 7 Порядку №964 право на звернення до суду у позивача виникає лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати та може бути реалізоване протягом одного місяця з дня такої відмови.

Аналогічний підхід до правозастосування при вирішенні близьких за змістом правовідносин застосований Верховним Судом у постановах від 30.09.2019 у справі №340/685/19, від 10.10.2019 у справі №140/721/19 та від 28.05.2021 у справі №320/7233/19.

Таким чином, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного зобов`язана після отримання рапорту відповідача про відрахування здійснити розрахунок витрат, пов`язаних з його утриманням у цьому вищому навчальному закладі, відобразити узагальнену суму відшкодування у відповідному наказі про звільнення курсанта, а також надати час на добровільне відшкодування таких витрат. І лише, у разі відмови відповідача здійснити таке відшкодування у добровільному порядку, з наступного дня після спливу визначеного академією строку добровільного відшкодування, позивач міг звернутися до суду.

Водночас відповідач наполягає, що не відмовлявся добровільно відшкодувати витрати, пов`язані із його утриманням у вищому навчальному закладі, проте позивачем не було запропоновано у добровільному порядку відшкодувати витрати, які є предметом стягнення у цій справі.

При цьому, обґрунтовуючи позовну заяву, позивач стверджує про обізнаність відповідача щодо виникнення у нього обов`язку відшкодувати витрати, пов`язані із його утриманням в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, однак не надає доказів, що відповідачу було запропоновано добровільно відшкодувати такі витрати та визначено строк для відшкодування таких витрат.

Суд звертає увагу, що ні наказ начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 10.11.2025 №289, ні довідка-розрахунок від 10.11.2025 №125 не містять відомостей про встановлення відповідачу строку для добровільного відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі.

Отже, позивачем не надано доказів того, що відповідачу було запропоновано добровільно відшкодувати визначену суму витрат та встановлено строк для такого відшкодування. За відсутності доказів відмови відповідача від добровільного відшкодування витрат у позивача не виникло передбачених частиною десятою статті 25 Закону №2232-XII та пунктом 7 Порядку №964 підстав для звернення до суду з позовом про їх стягнення.

Таким чином, звернення Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до суду з цим позовом є передчасним.

Аналогічні правові висновки щодо застосування вказаних норм права викладені у постанові Верховного Суду від 30.09.2025 у справі №520/27185/21.

Враховуючи викладене, у задоволенні позову слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 09 листопада 2026 року

Позивач: Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (вул. Героїв Майдану, 32, м. Львів, Львівська обл., Львівський р-н, 79026 , код ЄДРПОУ - 08410370)

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Головуючий суддя Д.А. Божук