Справа № 560/14330/26
УХВАЛА
09 листопада 2026 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши заяву в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерство фінансів України , Кам`янець-Подільське управління державної казначейської служби України Хмельницької області до комунального підприємство "Міськтепловоденергія" про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося в суд з позовом до комунального підприємства "Міськтепловоденергія", в якому просить стягнути з відповідача прострочену заборгованість за позичкою Міжнародного банку реконструкції та розвитку у сумі 413 058,83 доларів США.
Ухвалою від 28.07.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, залучив Залучити до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Міністерство Фінансів України та Кам`янець-Подільське управління Державної казначейської служби України Хмельницької області та призначив судове засідання на 17.08.2026 о 10:00 год.
17.08.2026, 15.09.2026, 22.09.2026, 06.10.2026, 13.10.2026, 20.10.2026 суд відкладав розгляд справи, сторони повідомлені, що розгляд справи відбудеться 26.10.2026 о 11:30 год.
26.10.2026 суд оголосив перерву до 09.11.2026 11.00 год.
Представник комунального підприємство "Міськтепловоденергія" подав до суду заяву про відвід судді, в якій просить
витребувати у керівника апарату Хмельницького окружного адміністративного суду та долучити до матеріалів справи № 560/14330/26 такі докази: розширений звіт або журнал автоматизованого розподілу справи № 560/14330/26 від 21.07.2026 за період з 17:52:06 до 17:52:07 у частині формування переліку суддів та виключення Фелонюк Д.Л. і Печеного Є.В. , із зазначенням статусів, кодів причин і параметрів, використаних автоматизованою системою; записи електронного табеля та журнал їх змін щодо Фелонюк Д.Л. і Печеного Є.В. , які діяли о 17:52 21.07.2026, із зазначенням виду обмеження, дати і часу його внесення, початку та закінчення періоду дії, а також реквізитів підстави для внесення; накази, розпорядження та інші акти, на підставі яких станом на 17:52 21.07.2026 щодо Фелонюк Д.Л. і Печеного Є.В. було встановлено заборону розподілу нових справ, із зазначенням дати початку і тривалості відповідної обставини; за наявності - акти про зміну строків, скасування обмеження або відкликання з відпустки; відомості про дату і час внесення до автоматизованої системи табельних даних, на підставі яких Фелонюк Д.Л. та Печеного Є.В. виключено з розподілу справи № 560/14330/26, а також про посадову особу, яка здійснила їх внесення та
задовольнити заяву про відвід судді Ковальчук Олени Костянтинівни від розгляду справи № 560/14330/26 і визначити інший склад суду в порядку, встановленому статтями 31 і 41 КАС України.
В обґрунтування заяви вказує, що в автоматизованому розподілі справи № 560/14330/26, проведеному 21.07.2026 з 17:52:06 до 17:52:07, брали участь судді Божук Д.А., Польовий О.Л., Блонський В.К., Ковальчук О.К. та Петричкович А.І. За результатами розподілу головуючою суддею визначено Ковальчук О.К. Водночас, серед суддів, які не включені до розподілу, зазначено Фелонюк Д.Л. та Печеного Є.Віз підставою - виключений за табелем. При цьому протокол не містить відомостей про конкретний статус судді, період його дії, час внесення відповідного запису до автоматизованої системи та фактичну обставину, на підставі якої суддю було виключено з переліку. Разом з тим, обидва судді здійснювали процесуальну діяльність 21.07.2026, тобто у день розподілу справи № 560/14330/26, а також у наступні дні. Щодо судді Фелонюк Д.Л. така діяльність простежується до 24.07.2026 включно та повторно 04.08.2026, а щодо судді Печеного Є.В. - безпосередньо до 02.08.2026 включно. Вказує, що підставою цієї заяви є не сама наявність у протоколі технічної позначки "виключений за табелем", а встановлене 08.11.2026 співвідношення між цією позначкою та конкретною процесуальною діяльністю виключених суддів у день розподілу і в наступний період, оскільки протокол не розкривав змісту табельного статусу, строку його дії та підстави застосування, а матеріали справи не містили відомостей, які дозволяли б раніше встановити наведені обставини без окремого цільового аналізу ЄДРСР. Відповідач не ототожнює постановлення суддею процесуальних актів у раніше розподілених справах із безумовною можливістю участі у розподілі нової справи. Однак наведена процесуальна діяльність виключає можливість вважати саму позначку "виключений за табелем" достатньою для перевірки правомірності виключення. Просить задовольнити заяву.
Вирішуючи подану заяву суд зазначає таке.
Частиною 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
За змістом частини 4 статті 40 КАС України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Згідно зі статтею 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- об`єктивним критерієм, який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- суб`єктивним критерієм, який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною. Суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко та Мартиненко проти України" у пунктах 66, 67 вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 3 травня 2007 року у справі "Бочан проти України" вказав, що Суд далі нагадує, що безсторонність, в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.
У рішенні у справі "Білуха проти України" від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).
Отже, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Оцінка доводів заяви про відвід судді та тверджень представника відповідача з огляду на обставини справи, надає суду підстави для висновку, що вони не свідчать про необ`єктивність та упередженість судді під час розгляду справи, а є, фактично, припущенням заявника.
У заяві відсутні об`єктивні докази, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або необ`єктивності судді, зокрема такі, які містять належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цього судді, а наведені позивачем доводи не можна розцінювати як доказ сформованої упередженої позиції.
Особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (далі - Положення).
Пунктом 2.3.4 Положення встановлено, що автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами:
із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження та відповідну спеціалізацію (за наявності) щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу;
для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження;
із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості.
Не розподіляються щодо конкретного судді судові справи, що надійшли:
за два місяці до закінчення повноважень судді;
за чотирнадцять календарних днів, якщо інше не встановлено зборами суддів відповідного суду, до початку відпустки, якщо її тривалість становить не менше чотирнадцяти календарних днів (за наявності наказу голови суду);
за один робочий день, якщо інше не встановлено зборами суддів відповідного суду, до початку відпустки, якщо її тривалість становить менше п`яти календарних днів (за наявності наказу голови суду);
за три робочих дні, якщо інше не встановлено зборами суддів відповідного суду, до початку відпустки, якщо її тривалість становить від п`яти до тринадцяти календарних днів (за наявності наказу голови суду);
у період відпустки судді;
за один робочий день до відрядження (за три робочі дні - якщо тривалість відрядження становить більше п`яти календарних днів) та в дні перебування судді у відрядженні (за наявності наказу голови суду);
під час тимчасової непрацездатності судді;
у дні перебування судді на навчанні, підвищенні кваліфікації, участі у семінарських заняттях, діяльності органів суддівського самоврядування тощо без відбуття у відрядження (за наявності наказу голови суду);
у разі призначення судді членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя, в разі обрання судді касаційного суду до складу Великої Палати - з моменту прийняття рішення про призначення/обрання;
в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ (пункт 2.3.3 Положення).
Згідно з пунктом 60 Положення автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами:
із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження та відповідну спеціалізацію (за наявності) щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу;
для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження;
із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості та у хронологічному порядку надходження справ.
Відповідно до пункту 2.3.28 Положення результатом автоматизованого розподілу судових справ є протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідного суду (додаток 1), що автоматично створюється автоматизованою системою. Одночасно з протоколом автоматизованою системою автоматично формується звіт про автоматизований розподіл судової справи між суддями відповідного суду. Звіт містить такі відомості: дата та час початку автоматизованого розподілу; єдиний унікальний номер судової справи; номер провадження (за наявності); категорія судової справи (за наявності); коефіцієнт складності судової справи (за наявності); інформація про учасників судового процесу (кримінального провадження); інформація про визначення повноважень суддів; інформація про визначення головуючого судді (судді-доповідача) за випадковим числом; інформація про визначення складу колегії суддів (за наявності) за випадковим числом; версія автоматизованої системи; час закінчення автоматизованого розподілу; тривалість автоматизованого розподілу. Доступ для коригування протоколу та звіту щодо автоматизованого розподілу судової справи між суддями автоматично блокується автоматизованою системою.
Таким чином, у разі визначення судді справи, при здійсненні автоматизованого розподілу справи між суддями, автоматизованою системою визначається суддя-доповідач із загального списку суддів, які мають повноваження та відповідну спеціалізацію (за наявності) щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, з урахуванням винятків, коли не розподіляються конкретному судді судові справи, визначені пунктом 58 Положення.
Заява про відвід не містить посилання на норми зазначеного Положення, порушення яких в результаті автоматизованого розподілу справи свідчать про упередженість судді Ковальчук О. К.
Відмітка "виключений за табелем" у протоколі автоматизованого розподілу справи щодо суддів, зазначених у заяві, яка проставляється за наявності підстав, визначених пунктом 2.3.4 Положення, не може слугувати доказом порушення правил автоматизованого розподілу.
Отже, наведені заявником мотиви не свідчать про наявність жодної з передбачених статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для відводу судді.
Враховуючи викладене заява позивача про відвід судді Ковальчук О.К. у справі № 520/56/26 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 39, 40, 248, 256 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
у задоволенні заяви представника комунального підприємство "Міськтепловоденергія" про відвід судді про відвід судді Ковальчук Олени Костянтинівни у справі №560/14330/26 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя О.К. Ковальчук