Рішення № 141368516 у справі № 560/22216/25 від 10.11.2026

Справа № 560/22216/25

РІШЕННЯ

іменем України

10 листопада 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно за період з 29.10.2020 по 25.11.2025, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, 25.11.2025.

2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , грошову компенсацію за неотримане речове майно за період з 29.10.2020 по 25.11.2025, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, 25.11.2025.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач не в повному обсязі виплатив належні позивачу кошти при звільненні, зокрема, грошову компенсацію за неотримане речове майно.

Ухвалою суду від 19.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що з урахуванням норм Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 №232, при звільненні військовослужбовців з військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період вони вибувають з майном особистого користування. Речі, які ними не були отримані з будь-яких причин за період служби, під час звільнення не видаються, як наслідок відповідна грошова компенсація не виплачується.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Позивач проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_1 в період з 24.01.2023 по 25.11.2025.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №336 від 25.11.2025 старшого солдата ОСОБА_1 , оператора безпілотних літальних апаратів 5 відділення безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу безпілотних авіаційних комплексів батареї безпілотних авіаційних комплексів дивізіону артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, звільненого з військової служби у запас наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від "20" листопада 2025 року №204-РС за підпунктом «г» (через сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу)) (пункт 3 частини 12 (якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану))) пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", з "25" листопада 2025 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Після звільнення позивач звернувся до відповідача із заявою про надання довідки про вартість речового майна, яке належало йому до видачі, та виплату грошової компенсації.

Листом від 05.01.2026 №66/р відповідач повідомив про відсутність підстав для задоволення звернення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ).

Відповідно до статті першої Закону №2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини другої статті 1-2 Закону №2011-ХІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Частиною першою та другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до частина 1 статті 9-1 Закону №2011-ХІІ речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до 1 пункту 2 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 № 178 (далі - Порядок №178) виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

Згідно з пунктом 3 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Пунктом 4 Порядку №178 визначено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Відповідно до пункту 5 Порядку №178 довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232 (далі - Інструкція №232), військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.

При цьому, порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно".

Пунктом 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, визначено, що після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

З наведеного вище вбачається, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби. Застосовування в пункті 3 Порядку №178 словосполучення «у разі звільнення з військової служби», а не, наприклад, «при звільненні з військової служби», дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу). Отже, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.

В пункті 4 Порядку №178 передбачено застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності, так і заяви, поданої у вигляді звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством прав та інтересів.

Суд не може погодитись з доводами відповідача про те, що на позивача, як військовослужбовця, призваного на військову службу за мобілізацією, не поширюються положення частини 2 статті 9-1 Закону № 2011-ХІІ щодо виплати компенсації замість невиданого речового майна.

За змістом статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 № 3543-ХІІ мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Позивач, як особа, призвана на військову службу за мобілізацією, є військовослужбовцем, отже на нього поширюються всі права та пільги, передбачені для військовослужбовців, зокрема, і право на виплату компенсації замість речового майна.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач до військової частини НОМЕР_1 подав заяву від 08.12.2025, в якій просив виплатити йому грошову компенсацію за неотримане речове майно за період служби, оскільки таку компенсацію він не отримував.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Інструкції №232, військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.

Пунктом 29 розділу V Інструкції № 232 визначено, що у разі звільнення військовослужбовців з військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, за призовом осіб офіцерського складу предмети речового майна особистого користування, які не були отримані за період проходження служби, не видаються.

Аналіз змісту вказаних положень свідчить про те, що норма пункту 29 розділу V Інструкції № 232 спрямована саме на збереження в наявності у військової частини предметів речового майна для передачі їх за потреби новопризначеним військовослужбовцям і жодним чином не обмежує право військовослужбовця на отримання компенсації за неотримане речове майно, що належало до видачі, яке встановлено статтею 9-1 Закону № 2011-XII.

Також варто зауважити, що визначення порядку виплати компенсації за неотримане речове майно, яке покладено законом на Кабінет Міністрів України, жодним чином не дає права Кабінету Міністрів України обмежувати право військовослужбовця на компенсацію за неотримане речове майно, яке прямо визначено законом.

З наведеного вбачається, що пункт 29 розділу V Інструкції № 232 не може бути підставою для відмови у виплаті позивачу грошової компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.06.2025 у справі № 560/4729/24 та від 18.06.2026 у справі № 560/17635/24.

Разом з тим, судом встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 24.01.2023 по 25.11.2025.

З матеріалів справи вбачається, що військовою частиною НОМЕР_1 складено довідку від 21.01.2026 №5/2 про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 , у якій зазначено перелік речового майна, строки виникнення права на його отримання, кількість та вартість одиниці. Водночас загальна сума грошової компенсації у зазначеній довідці становить 0,00 грн.

При цьому суд звертає увагу, що зазначена довідка складена після звільнення позивача з військової служби та містить відомості про виникнення права на отримання окремих предметів речового майна у 2026-2027 роках, тобто після виключення позивача зі списків особового складу військової частини.

Суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 18.06.2026 у справі №560/17635/24, відповідно до якого для правильного вирішення питання про грошову компенсацію необхідно встановити, чи набув військовослужбовець право на конкретні предмети речового майна та чи було таке право реалізоване шляхом їх фактичної видачі.

Таким чином, встановлена судом протиправність підстав, з яких відповідач відмовив позивачу, не є достатньою для безумовного покладення на військову частину обов`язку нарахувати та виплатити грошову компенсацію до визначення конкретного переліку належного до видачі та фактично неотриманого речового майна і його вартості.

Визначення такого переліку, перевірка відомостей про фактичну видачу речового майна та оформлення довідки про його вартість належать до повноважень речової служби військової частини та здійснюються на підставі документів речового обліку.

Отже, для правильного вирішення питання щодо виплати компенсації необхідно встановити конкретний перелік предметів речового майна, право на отримання яких виникло у позивача в період проходження військової служби з 24.01.2023 по 25.11.2025, та перевірити, які з них фактично не були отримані.

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання військової частини НОМЕР_1 визначити відповідно до норм речового забезпечення та документів речового обліку предмети речового майна, право на отримання яких виникло у ОСОБА_1 за період проходження військової служби з 24.01.2023 по 25.11.2025 та які фактично не були ним отримані, і оформити довідку про його вартість відповідно до вимог Порядку №178.

Відповідно до пункту 5 Порядку №178 вартість речового майна визначається виходячи із закупівельної вартості станом на 1 січня поточного року. Оскільки право на проведення остаточного розрахунку у зв`язку зі звільненням позивача підлягало реалізації у 2025 році, закупівельна вартість речового майна для оформлення довідки підлягає визначенню станом на 01.01.2025.

Після оформлення відповідної довідки військова частина НОМЕР_1 повинна вирішити питання щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за встановлене неотримане речове майно відповідно до Порядку №178 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Натомість вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації та про безпосереднє зобов`язання нарахувати і виплатити таку компенсацію є передчасними, оскільки на момент вирішення спору не визначено предмети речового майна, право на отримання яких виникло у позивача та які фактично не були ним отримані, і не оформлено передбачену пунктом 5 Порядку №178 довідку про їх вартість.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн., тому ці витрати слід присудити на його користь.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання ОСОБА_1 довідки про вартість речового майна, що належало йому до видачі та не було отримане за період проходження військової служби з 24.01.2023 по 25.11.2025.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 визначити відповідно до норм речового забезпечення та документів речового обліку предмети речового майна, право на отримання яких виникло у ОСОБА_1 за період проходження військової служби з 24.01.2023 по 25.11.2025 та які фактично не були ним отримані, і надати ОСОБА_1 довідку про вартість такого речового майна відповідно до пункту 5 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178, виходячи із закупівельної вартості станом на 1 січня 2025 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 після визначення належного до видачі та фактично неотриманого речового майна і оформлення відповідної довідки розглянути питання щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 10 листопада 2026 року

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )

Головуючий суддя Д.А. Божук