Ухвала № 141368618 у справі № 560/21716/26 від 09.11.2026

Справа № 560/21716/26

УХВАЛА

09 листопада 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши позовну заяву адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївнив інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у розмірі дві тисячі гривень;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у розмірі дві тисячі гривень з 06 січня 2022 року.

Пунктом 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся до суду 04.11.2026, натомість просить зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у розмірі дві тисячі гривень з 06.01.2022.

Тобто, позивач звернувся до суду із значним пропуском строк, встановленого КАС України.

До позовної заяви представник позивача додає заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій зазначає, що позивач є військовим пенсіонером, якому пенсію призначено до 1 березня 2018 року. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», позивач набув право на отримання щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 гривень. Проте, після проведення відповідачем перерахунку пенсії позивача на виконання відповідного судового рішення, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області припинило нарахування та виплату вказаної щомісячної доплати.

Позивач вважає такі дії органу Пенсійного фонду України протиправними, оскільки перерахунок пенсії, здійснений на виконання судового рішення з метою відновлення порушених прав, не є перерахунком у зв`язку зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, а тому не може бути підставою для позбавлення особи права на щомісячну доплату, передбачену Постановою № 713.

Також у заяві зазначено, що об`єктивна можливість звернутися з цим позовом виникла лише після формування Верховним Судом сталої правової позиції у подібних правовідносинах, а додатковими чинниками, що ускладнювали своєчасне звернення, є триваючий в Україні воєнний стан. На підставі викладеного позивач просить суд поновити строк звернення, визнати дії відповідача протиправними та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області поновити нарахування і виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 гривень із належної дати.

Вирішуючи зазначену заяву, суд враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно з частинами першою, другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 вказав, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Відповідно до частини статті 51 Закону № 2262-ХІІ при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім`ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком (частина 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ).

Таким чином, частина 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ поширює свою дію виключно на випадки здійснення перерахунку пенсій внаслідок підвищення грошового забезпечення особам, на які поширює свою дію вказаний закон. При цьому, такий перерахунок має бути протиправно непроведений пенсійним органом на підставі відповідних довідок, виданих уповноваженими органами.

У постанові від 01.08.2024 по справі № 620/10981/23 Верховний Суд дійшов висновку, що виплата не є складовою грошового забезпечення, тому до спірних правовідносин положення частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ не застосовуються. Оскільки спірні 2000,00 грн є щомісячною доплатою до пенсії, встановленою постановою № 713, яка не є ані складовою грошового забезпечення, ані додатковим видом грошового забезпечення, це виключає застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ. Спірна доплата має щомісячний характер, про припинення її виплати, зміну її розміру у бік зменшення позивачу мало бути відомо не пізніше дня виплати щомісячної пенсії у межах спірного періоду, а тому на вказані правовідносини поширюються строки звернення до суду, встановлені статтею 122 КАС України.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 05.03.2024 у справі № 300/5476/22 та від 21.02.2024 у справі № 240/27663/23, від 08.05.2024 у справі № 400/11403/23, від 03.07.2024 у справі № 400/14847/23.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Посилання представника позивача в обґрунтування поважності причин пропуску строку на триваючий воєнний стан в Україні суд відхиляє, оскільки сам по собі факт введення воєнного стану не є автоматичною та безумовною підставою для поновлення процесуальних строків без надання належних доказів того, як саме ці обставини створювали об`єктивні й непереборні перешкоди для своєчасного подання позову протягом тривалого часу.

Так само формування Верховним Судом правової позиції у подібних спорах не змінює визначеного законом порядку обчислення процесуальних строків та не звільняє учасника справи від обов`язку добросовісно реалізувати право на судовий захист у межах шести місяців з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про фактичне неотримання пенсійних виплат у належному розмірі. З огляду на тривалу пасивну поведінку позивача щодо захисту своїх прав, наведені у заяві підстави пропуску строку звернення до суду визнаються судом неповажними.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01.01.2026 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328,00 грн.

Таким чином за подання до суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн).

Позивачем в позовній заяві зазначено, що останній звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI та додано до позовної заяви копію посвідчення учасника бойових дій.

Так, відповідно до положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 06.05.2020 (справа № 9901/70/20) були сформовані висновки щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, які є релевантними і до даної справи.

Так, в ухвалі звернуто увагу на те, що пунктом 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

За змістом статті 22 Закону № 3551-XII особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 зазначила, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.

Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону "Про судовий збір" в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Позовні вимоги про призначення пільгової пенсії не стосуються пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача як учасника бойових дій. Оскаржене рішення відповідача не пов`язане з наявністю/відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій.

Отже, заявлені вимоги позивача не пов`язані з порушенням його права на соціальний захист, саме як учасника бойових дій. Тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.

Аналогічні висновки щодо застосування вказаних норм права висловлені у постанові Верховного Суду від 19.10.2020 у справі №240/934/20.

Таким чином, позивачу необхідно надати документ про сплату судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху.

Керуючись частиною 1 статті 123, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовними вимогами за період з 06.01.2022 по 04.05.2026.

Позовну заяву адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 , залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку, з наданням доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з вказаними позовними вимогами за період з 06.01.2022 по 03.05.2026.

- документу про сплату судового збору в розмірі 1331,20 грн, сплаченого за такими реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Хмел.обл/Хмельниц. мтг/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37971775;

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

Рахунок отримувача: [рахунок приховано] ;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101;

Призначення платежу: 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Хмельницький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута особі, яка її подала, та вважатиметься неподаною.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя С.В. Борзаниця