Ухвала № 141368798 у справі № 372/2712/26 від 10.11.2026

Справа № 372/2712/26

Провадження № 2/362/4967/26

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2026 року

суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про прийняття позову, розірвання шлюбу та відновлення прізвища,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, перевіривши який, приходжу до висновку, що його необхідно залишити без руху з наступних підстав.

Норми статті 175 ЦПК України чітко та імперативно визначають вимоги щодо форми і змісту позовної заяви.

Натомість, в порушення пунктів 4, 5 і 8 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява не містить:

-спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;

-зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

-зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви .

Насамперед, вимоги пункту першого прохальної частини позову не є позовними по своїй суті, оскільки не стосуються дій чи бездіяльності відповідача та не можуть бути до нього звернені, оскільки взагалі не є предметом спору між сторонами.

Зокрема, вирішення питання про прийняття позову, про що представник позивачки просить в пункті першому прохальної частини заяви, здійснюється судом в силу положень ЦПК України, тобто належить виключно до повноважень суду та не потребує додаткового їх заявлення як позовних.

Тобто, вказані вимоги прохальної частини позову (пункт перший прохальної частини позову) абсолютно не є позовними вимогами за своєю суттю, не є позовними за характером правовідносин та не є позовними за змістом цивільного процесу.

За таких обставин, відсутня необхідність формулювання вказаних вимог як позовних в прохальній частини позову, оскільки це не відповідає загальним принципам цивільного процесу.

Формулювання в прохальній частині позову позовних вимог які не є такими по своїй суті, не спрямоване, не сприяє й не забезпечує належний та ефективний захист порушених цивільних прав позивача.

Тобто, позивачу слід вирішити питання щодо обґрунтованості, доцільності, необхідності заявлення таких позовних вимог та їх формулювання у прохальній частині заяви.

Також, викладаючи обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, у заяві вказано перелік фактичних обставин, проте, в порушення в порушення наведених вимог цивільного процесуального закону, у позові не зазначено доказів, що підтверджують кожну з таких обставин (наприклад того, що сторони припинили спільно проживати та вести спільне господарство, шлюбні стосунки припинили існувати більше 30 років тому, відповідач постійно вживає алкогольні напої, спільні діти вже дорослі та мають свої сім`ї).

Тобто, згідно із вимогами пункту п`ятого частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а тому позивачу необхідно у новій редакції позовної заяви зазначити докази, що підтверджують зазначені ним у заяві усі обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог (у тому числі того, що сторони припинили спільно проживати та вести спільне господарство, шлюбні стосунки припинили існувати більше 30 років тому, відповідач постійно вживає алкогольні напої, спільні діти вже дорослі та мають свої сім`ї).

При цьому, на виконання вимог частини п`ятої статті 177 ЦПК України, позивачу необхідно додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (у тому числі того, що сторони припинили спільно проживати та вести спільне господарство, шлюбні стосунки припинили існувати більше 30 років тому, відповідач постійно вживає алкогольні напої, спільні діти вже дорослі та мають свої сім`ї).

Як прилад: у позові зазначається певний факт, через кому доказ, що його підтверджує і такий доказ додається до позову (саме у цьому полягають наведені вимоги ЦПК України).

Наприклад:

- «сторони припинили спільно проживати та вести спільне господарство, що підтверджується …. »;

- «шлюбні стосунки припинили існувати більше 30 років тому, що підтверджується …. »;

- «відповідач постійно вживає алкогольні напої, що підтверджується …. »;

- «спільні діти вже дорослі та мають свої сім`ї, що підтверджується …. ».

Крім того, представник позивачки не виконала вимог пункту 8 частини третьої статті 175 ЦПК України, оскільки не зазначила у кого перебувають оригінали кожного із письмових доказів копії яких додано до заяви.

Серед іншого, при подачі позову слід обов`язково дотримуватись вимог статті 177 ЦПК України.

Натомість, в порушення вимог частини першої статті 177 ЦПК України, позивач не додав до позовної заяви доказ надсилання відповідачу копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Оскільки до позову додано лише копію фіскального чека від 01.05.2026 року, суд роз`яснює представнику позивача наступне.

Із вказаного чека неможливо зрозуміти які саме документи у рекомендованому листі було надіслано адресату.

Відповідно до вимог частини сьомої статті 43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи; т акі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Оскільки відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету, відповідачу надіслано якогось рекомендованого листа, що підтверджується доданим до заяви фіскальним чеком.

Проте, суду не відомий вміст цього рекомендованого листа, оскільки представник позивачки не надала суду опис вкладення в рекомендований лист.

Тобто, лише і тільки відправнику відомо, що він надіслав відповідачу в рекомендованому листі.

При цьому, слід наголосити, що бланк «опису вкладення» є документом встановленого зразка за Ф.107.

Згідно із пунктами 59, 60 і 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення; в нутрішні поштові відправлення з позначкою "Звіт" (листи та бандеролі з оголошеною цінністю, посилки), а також поштові відправлення з вкладенням дорогоцінних металів, ювелірних виробів і нумізматичних монет та їх колекцій подаються для пересилання лише з описом вкладення; у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках; працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля; один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові; на примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення; за бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Отже, позивачу необхідно додати до позову докази надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів.

Натоміть, представник позивача не виконала вказаних вимог процесуального закону.

У зв`язку із цим, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви у спосіб: шляхом подання нової редакції позовної заяви, яка б повністю відповідала вимогам статей 175 і 177 ЦПК України.

Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, приходжу до висновку, що її слід залишити без руху, про що повідомити позивача та надати йому строк для усунення недоліків.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 175, 177, 185, 258 - 261 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про прийняття позову, розірвання шлюбу та відновлення прізвища.

Повідомити про вказане позивача та надати йому строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя