Ухвала № 141368870 у справі № 560/21916/26 від 10.11.2026

Справа № 560/21916/26

УХВАЛА

10 листопада 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Блонський В.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач 2), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_1 стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні, а саме ненарахування та невиплати середнього грошового забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку, з урахуванням перерахованої індексації (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з 16 червня 2025 року по 30 жовтня 2026 року - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення, з урахуванням перерахованої індексації грошового забезпечення, за весь час затримки остаточного розрахунку, з урахуванням перерахованої індексації (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з 16 червня 2025 року по 30 жовтня 2026 року - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_1 стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 30 жовтня 2026 року - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 30 жовтня 2026 року - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період 01 березня 2018 року по 30 жовтня 2026 року - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 30 жовтня 2026 року - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач проходив службу у відповідача 1, а згодом у військовій частині НОМЕР_1 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні відповідача 2, і на цей час звільнений зі служби. За період з 01.03.2018 по 21.05.2022 йому не нарахували та не виплатили індексацію грошового забезпечення в повному обсязі. Цю індексацію позивачу виплатили лише 30.10.2026 на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 560/15808/25. Позивач вважає, що за несвоєчасний остаточний розрахунок при звільненні відповідач 2 повинен виплатити йому середній заробіток відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України. Крім того, на його думку, обидва відповідачі мають компенсувати йому втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про сплату судового збору, суд враховує, що згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною восьмою статті 160 КАС України визначено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Документа про сплату судового збору до позовної заяви не додано, а підстав звільнення від його сплати позовна заява не містить. Водночас до позовної заяви додано копію посвідчення учасника бойових дій, а спір стосується виплат, пов`язаних із проходженням позивачем військової служби.

Відповідно до пунктів 1, 12, 13 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі; військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків; учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Верховний Суд в ухвалі від 10 червня 2024 року у справі № 320/42687/23 зазначив, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону "Про судовий збір" викладено, з-поміж інших, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17. Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що хоча указана норма (пункт 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір") не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов`язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.

Вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не пов`язана з порушенням прав позивача як учасника бойових дій, визначених статтями 12, 22 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Тому підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за цією вимогою на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI немає.

Пункт 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI звільняє від сплати судового збору позивачів у справах про стягнення заробітної плати. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, передбачений статтею 117 Кодексу законів про працю України, є мірою відповідальності роботодавця за несвоєчасний розрахунок і не входить до структури заробітної плати (грошового забезпечення). Отже, вимога про його стягнення не є вимогою про стягнення заробітної плати в розумінні пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI. Натомість вимоги про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення пов`язані з виплатою грошового забезпечення, тому за ці вимоги судовий збір позивач не сплачує.

Пункт 12 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI стосується військовослужбовців у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків. Позивач звільнений з військової служби, тому на час звернення до суду він не є військовослужбовцем. Предметом спору у частині вимоги про середній заробіток є відповідальність відповідача 2 за несвоєчасний розрахунок, а не виконання позивачем військового обов`язку. Отже, ця пільга також на позивача не поширюється.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Станом на 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік»).

Позовну заяву подано в електронній формі через підсистему «Електронний суд». Отже, за вимогу про визнання протиправною бездіяльності відповідача 2 та зобов`язання його виплатити середнє грошове забезпечення за час затримки остаточного розрахунку позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1064,96 грн (3328 грн х 0,4 х 0,8).

Відповідно до пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач заявив до відповідача 1 та відповідача 2 тотожні вимоги про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання нарахувати й виплатити компенсацію втрати частини доходів на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за один і той самий період з 01.03.2018 по 30.10.2026. Водночас позовна заява не містить викладу обставин, з яких можна встановити, в які періоди позивач проходив службу у відповідача 1 та у військовій частині НОМЕР_1 , що перебуває на фінансовому забезпеченні відповідача 2, хто з відповідачів був зобов`язаний нарахувати індексацію грошового забезпечення за відповідний період, а також з якої дати позивача виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 . За відсутності таких обставин зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів не узгоджується з викладеними підставами позову, що не відповідає пунктам 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи викладене, позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду:

- документа про сплату судового збору в розмірі 1064,96 грн;

- позовної заяви в новій редакції, в якій зазначити періоди проходження позивачем служби у кожного з відповідачів, дату, з якої позивача виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сформулювати позовні вимоги до кожного з відповідачів відповідно до цих обставин, з доказами надіслання її копій відповідачам.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя В.К. Блонський