Рішення № 141368927 у справі № 363/4322/26 від 10.11.2026

10.11.2026 Справа № 363/4322/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Лукач О.П.,

за участю секретаря Ставиченка О.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вишгород у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

08.07.2026 до Вишгородського районного суду Київської області, через систему «Електронний суд», представником позивача - Куксою К.О. подано вказану позовну заяву, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №9092858 від 27.05.2025 у розмірі 13 950,00 грн., а також судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійному правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 27.05.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір №9092858 на суму 5 000,00 грн. Кредитний договір укладено в електронній формі. Для отримання кредиту відповідач перейшла на офіційний вебсайт кредитодавця та ознайомилася з правилами надання коштів у кредит, пройшла процедуру реєстрації, ідентифікацію та верифікацію, надавши свої персональні дані. Відповідач самостійно обрала бажані умови кредитування, зазначила засоби зв`язку та реквізити платіжної картки для перерахування коштів. Після прийняття позитивного рішення про надання кредиту в особистому кабінеті відповідача було розміщено пропозицію укласти електронний договір. Відповідач приєдналася до умов кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора C2151. Первісний кредитор також підписав договір шляхом накладення аналога власноручного підпису та відтиску печатки уповноваженої особи. За доводами позивача, на виконання умов договору 27.05.2025 первісний кредитор ініціював переказ коштів через ТОВ «ПЕЙТЕК» на платіжну картку відповідача №5167-80XX-XXXX-0165 та виконав свої зобов`язання щодо надання коштів у повному обсязі, що підтверджується повідомленням ТОВ «ПЕЙТЕК» і листом №1526/25-Е від 09.02.2026. Щодо переходу права вимоги позивач зазначив, що 04.02.2026 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №04022026. Відповідно до пункту 1.2 цього договору перехід прав вимоги від клієнта до фактора відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру боржників. На підставі Реєстру боржників та Акта прийому-передачі Реєстру боржників від 04.02.2026 до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором. Сторона позивача вказує, що відповідач не виконала обов`язку щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені договором строки. Загальна сума заборгованості на момент подання позову становить 23 950,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8 950,00 грн - заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом, 10 000,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями. ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» жодних нарахувань за кредитним договором не здійснювало, на його рахунки платежі на погашення заборгованості відповідача не надходили. Оскільки вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах позову не заявляються, загальний розмір вимог до стягнення визначено у сумі 13 950,00 грн.

Одночасно із позовом представником позивача подано клопотання про витребування в АТ «ОЩАДБАНК» інформації щодо належності відповідачу платіжної картки

№5167-80XX-XXXX-0165, зарахування на пов`язаний із нею рахунок 5 000,00 грн за період із 27.05.2025 до 01.06.2025, фінансового номера телефону відповідача, первинних банківських документів та інших відомостей, наведених у клопотанні.

Після виконання судом вимог частини восьмої статті 187 ЦПК України, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 07.08.2026 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та призначено судове засідання на 04.11.2026 о 10:15, про що повідомлено учасників провадження.

Також вказаною ухвалою суду, частково задовольнивши клопотання представника позивача про витребування доказів, витребувано в АТ «ОЩАДБАНК» інформацію про те, чи була емітована на ім`я ОСОБА_1 платіжна картка №5167-80XX-XXXX-0165, із зазначенням повного номера рахунку; чи зараховано на пов`язаний із нею рахунок у період із 27.05.2025 до 01.06.2025 кошти в сумі 5 000,00 грн; первинні документи бухгалтерського обліку про рух коштів за вказаний період; відомості про те, чи є або був номер НОМЕР_1 фінансовим номером телефону за цією карткою та чи містився він в анкетних даних відповідача. У задоволенні решти вимог клопотання відмовлено.

20.08.2026 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, у якому вона зазначила, що не погоджується з позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. У відзиві відповідач вказала, що кредитний договір було первинно укладено з ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», а позивач вимагає стягнення тіла кредиту, значних процентів, комісій та штрафних санкцій за період прострочення. Відповідач послалася на те, що є військовослужбовцем, учасником бойових дій та мобілізована до Збройних Сил України з 07.07.2022, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_2 і довідкою про проходження військової служби. З огляду на пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вважала нарахування процентів, комісій та пені з 07.07.2022 незаконним і безпідставним. Додатково зазначила, що первісний договір із ТОВ «Манівео» укладався на короткий строк до 30 днів, та, посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12, заперечила проти нарахувань після закінчення строку кредитування. Просила відмовити у задоволенні позову повністю або зменшити розмір стягнення, виключивши всі нараховані з 07.07.2022 проценти та штрафи.

21.08.2026 до суду, через систему «Електронний суд», представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог. Представник зазначила, що відповідач надала довідку військової частини НОМЕР_3 від 14.08.2026 №938 про проходження військової служби за мобілізацією з 07.07.2022 та посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 16.09.2025. З урахуванням пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» позивач зменшив позовні вимоги до 5 000,00 грн основного боргу за кредитним договором №9092858 від 27.05.2025, при цьому, вимоги про відшкодування 2 662,40 грн судового збору та 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу залишено без змін.

25.08.2026 до суду, через систему «Електронний суд», відповідач ОСОБА_1 подала заперечення, у яких знову зазначила про наявність права на пільги за статтею 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Послалася на складні життєві обставини родини: вона є учасником бойових дій, її чоловік ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи, а син ОСОБА_1 є військовослужбовцем і, за її поясненнями, перебуває в зоні активних бойових дій. Відповідач зазначила, що всі кошти родини витрачаються на лікування чоловіка, та вказала на відсутність злого умислу зі свого боку. До заперечень долучила документи щодо проходження військової служби, сімейних відносин та пенсійне посвідчення чоловіка.

26.08.2026 до суду, через систему «Електронний суд», представником позивача подано додаткові пояснення, у яких зазначено, що після отримання відомостей про проходження відповідачем військової служби, позивач уже врахував установлені законом пільги та зменшив позовні вимоги до 5 000,00 грн. Предметом вимог після їх зменшення є заборгованість за тілом кредиту, а не проценти, штрафи чи пеня. Представник послалася на те, що закон не звільняє військовослужбовця від обов`язку повернути фактично отриману суму кредиту, а матеріальне становище родини, стан здоров`я чоловіка та проходження сином військової служби не є підставами припинення такого обов`язку. Позивач підтримав вимоги про стягнення основного боргу та заявлених судових витрат.

27.08.2026 до суду, через систему «Електронний суд», відповідач подала додаткові пояснення, у яких заперечила проти стягнення 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, вказуючи, що така сума перевищує розмір боргу 5 000,00 грн та є непосильною для її родини. Послалася на свій статус учасника бойових дій, інвалідність чоловіка та проходження сином військової служби. Просила відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу або зменшити їх відповідно до складності справи. Також просила відмовити у стягненні 2 662,40 грн судового збору, посилаючись на пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

28.08.2026 до суду, через систему «Електронний суд», представником позивача подано додаткові пояснення щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу. Сторона позивача послалася на договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, погоджені сторонами тарифи, обсяг наданих послуг та порядок оплати гонорару. Зазначено, що витрати складаються з вивчення матеріалів справи - 1 000,00 грн за дві години, складання позову - 5 000,00 грн за дві години, підготовки адвокатського запиту - 500,00 грн за одну годину та підготовки клопотання - 500,00 грн за одну годину. Вважають 7 000,00 грн пропорційними виконаній роботі та підтримали вимоги про стягнення 5 000,00 грн основного боргу, судового збору й витрат на правничу допомогу.

14.09.2026 до суду, на виконання ухвали від 07.08.2026, надійшла відповідь АТ «ОЩАДБАНК» від 04.09.2026 з банківськими документами щодо належності відповідачу платіжної картки та рахунку, зарахування кредитних коштів і фінансового номера телефону.

У судове засідання, призначене на 04.11.2026, з`явилася відповідач. Представник позивача, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, не з`явився, при цьому у позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи без участі сторони позивача.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні визнала суму заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5 000,00 грн згідно із заявою позивача про зменшення розміру позовних вимог. Водночас, просила зменшити витрати на професійну правничу допомогу з підстав, викладених у її письмових запереченнях, посилаючись на неспівмірність цих витрат із сумою боргу та її матеріальне становище.

Так, заяву про зменшення розміру позовних вимог, представником позивача подано до початку першого судового засідання, її копію надіслано відповідачу. Тому, відповідно до пункту 2 частини другої та частини п`ятої статті 49 ЦПК України суд розглядає справу з урахуванням цієї заяви, а саме щодо стягнення 5 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та розподілу судових витрат.

Заслухавши пояснення відповідача, врахувавши визнання нею остаточно заявленої вимоги про стягнення 5 000,00 грн основного боргу та дослідивши докази щодо судових витрат, проти відшкодування яких відповідач заперечувала, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Пунктом 1 частини другої статті 49 ЦПК України передбачено право відповідача визнати позов повністю або частково на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з частиною першою статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Такі обставини можуть бути зазначені, зокрема, у поясненнях учасників справи.

Частиною четвертою статті 206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд відмовляє у прийнятті такого визнання і продовжує судовий розгляд.

Отже, визнання позову дає підстави для скороченого викладення мотивів щодо визнаної вимоги, але не звільняє суд від перевірки наявності законних підстав для її задоволення.

Після зменшення розміру позовних вимог, позивач просить стягнути лише 5 000,00 грн основного боргу за договором про надання споживчого кредиту №9092858 від 27.05.2025. Саме цю заборгованість відповідач визнала у судовому засіданні. Вимоги про стягнення процентів після зменшення позову не підтримуються, а штрафні санкції до стягнення не заявлялися.

Правовою підставою вимоги про повернення основної суми кредиту є статті 526, 629, 1049 та 1054 ЦК України, якими встановлено обов`язок належного виконання договору та повернення позичальником отриманих кредитних коштів.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України право вимоги може бути передане новому кредитору в тому обсязі та на тих умовах, що існували на момент його переходу.

Позов заявлено ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» як новим кредитором за договором факторингу №04022026 від 04.02.2026.

Враховуючи визнання відповідачем остаточно заявленої вимоги та наявність законних підстав для її задоволення, суд приймає визнання позову, яке не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, і дійшов висновку про стягнення з

ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» 5 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту.

Заперечення проти розміру витрат на професійну правничу допомогу та їх розподілу не змінюють змісту визнання матеріально-правової вимоги, оскільки питання судових витрат вирішується окремо за правилами статей 133, 137, 141 ЦПК України.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема витрат на професійну правничу допомогу. Судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При розподілі інших витрат суд враховує їх зв`язок із розглядом справи, обґрунтованість, пропорційність до предмета спору та інші встановлені законом критерії.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 06.07.2026 №48398. Зменшення позову з 13 950,00 грн до 5 000,00 грн не змінює мінімального розміру ставки судового збору за подання юридичною особою майнового позову в електронній формі.

Щодо посилання відповідача на пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд враховує, що пільга учасника бойових дій не залежить від його процесуального статусу позивача чи відповідача. Водночас для її застосування необхідно встановити зв`язок предмета і підстав спору із захистом відповідних прав та соціальних гарантій цієї особи. Саме такий підхід викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 та Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 22.06.2026 у справі №752/3051/25.

У постанові від 19.03.2020 у справі №372/2348/17 Верховний Суд, розглядаючи питання розподілу судового збору у кредитному спорі за участю особи, яка має статус учасника бойових дій, зазначив, що стягнення заборгованості за кредитом, наданим на поточні потреби, не стосується соціальних прав і гарантій такої особи та не виключає покладення на неї судового збору.

У цій справі до стягнення після зменшення позову заявлено лише неповернуту основну суму кредиту, наданого на особисті потреби. Застосування передбаченої пунктом 15 статті 14 спеціального Закону пільги щодо ненарахування процентів не звільняє від повернення основного боргу та не є самостійною підставою для звільнення від судового збору за вимогою про його стягнення. Зв`язку отримання цього кредиту з реалізацією спеціальних соціальних прав відповідача як учасника бойових дій не встановлено. Тому підстав для задоволення її прохання про повне звільнення від відшкодування судового збору суд не вбачає.

Оскільки остаточно заявлену вимогу про стягнення 5 000,00 грн основного боргу задоволено у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження цих витрат надано договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, укладений між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та Адвокатським бюро «ТИМОШЕНКО ТА ПАРТНЕРИ», протокол погодження вартості послуг, додаткову угоду №25771536955 від 20.04.2026 щодо представництва у спорі з Романенко А.В. за договором №9092858 та акт прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026.

За актом від 05.05.2026 загальна вартість послуг становить 7 000,00 грн, з яких:

5 000,00 грн - складання позовної заяви, дві години; 1 000,00 грн - вивчення матеріалів справи, дві години; 500,00 грн - підготовка та подання адвокатського запиту, одна година; 500,00 грн - підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів, одна година.

Згідно з пунктами 3.3, 3.6 договору гонорар визначається за погодженими тарифами, а його сплата у разі стягнення на користь клієнта передбачена не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем фактичного отримання коштів клієнтом.

Відсутність попередньої сплати гонорару не виключає розподілу витрат, оскільки за частиною другою статті 137 ЦПК України враховується також вартість послуг, яка підлягає сплаті за умовами відповідного договору.

Відповідач у письмових поясненнях від 27.08.2026 та у судовому засіданні заявила про зменшення витрат на правничу допомогу, посилаючись на їх неспівмірність із ціною позову та матеріальне становище.

Відповідно до частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України витрати на оплату послуг адвоката мають бути співмірними зі складністю справи та виконаними роботами, витраченим часом, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони. У разі недотримання цих вимог суд за клопотанням іншої сторони може зменшити розмір витрат, які підлягають розподілу. Обов`язок доведення неспівмірності покладається на сторону, яка заявляє таке клопотання.

Згідно із частиною третьою статті 141 ЦПК України під час розподілу судових витрат суд також враховує їх обґрунтованість і пропорційність до предмета спору, ціну позову, значення справи для сторін, їхню поведінку та дії щодо врегулювання спору.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц зазначила, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з реальності, необхідності та розумності адвокатських витрат, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан сторін. Погоджений клієнтом і адвокатом гонорар не є безумовною підставою для покладення всієї його суми на іншу сторону.

Суд враховує, що справа стосується стягнення заборгованості за одним кредитним договором, право вимоги за яким, за доводами позову, відступлено за одним договором факторингу. Розгляд здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження. Позовна заява містить значний обсяг типового для цієї категорії спорів правового обґрунтування. Із заявлених 7 000,00 грн витрат 5 000,00 грн визначено за складання позовної заяви, на яке, згідно з актом, витрачено дві години. Остаточна ціна позову також становить 5 000,00 грн.

Перевищення витратами ціни позову, не є достатньою підставою для їх зменшення, проте, у сукупності з характером спору, обсягом фактичної роботи та наведеними відповідачем запереченнями заявлений до відшкодування розмір є непропорційним.

Подані додаткові пояснення позивача містять посилання на договір і законодавство, але не обґрунтовують такої складності чи особливого обсягу роботи у цій справі, які виправдовували б покладення на відповідача всіх 7 000,00 грн.

Доводи відповідача про матеріальний стан родини, не є самостійною підставою для звільнення від відшкодування витрат на правничу допомогу, при цьому суд враховує , що для визначення суми компенсації є співмірність витрат зі складністю справи, обсягом наданих послуг та ціною позову.

Оцінивши заперечення відповідача, складність справи, обсяг і характер наданих послуг, ціну остаточних позовних вимог, результат розгляду спору, а також критерії реальності, необхідності, розумності та пропорційності, суд вважає обґрунтованим визначити остаточний розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню відповідачем, у сумі 2 000,00 грн.

Керуючись статтями 512, 514, 526, 629, 1049, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 49, 76-82, 89, 133, 137, 141, 142, 206, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, статтею 5 Закону України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №9092858 від 27.05.2025 у розмірі 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн, а всього стягнути 9 662 (дев`ять тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя О.П. Лукач