Рішення № 141368935 у справі № 363/6357/26 від 09.11.2026

09.11.26 363/6357/26

РІШЕННЯ

Іменем України

09 листопада 2025 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі головуючого судді Рукас О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін позовну заяву ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Київській області (м. Київ, вул. Володимирська, буд. 15, ЄДРПОУ 40108616) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що 02 жовтня 2026 року старшим сержантом Вишгородського ВП ГУНП в Київській області Шупрудьком В.І. було винесено постанову серії ЕНА № 7979479 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн. Згідно з текстом постанови ОСОБА_1 02.10.2026 року о 06 год. 39 хв. на автодорозі Р-02 (18км) керуючи автомобілем Ауді А4 д.н.з. НОМЕР_2 , перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків. ОСОБА_1 у позові зазначив, що з постановою він не згодний та вважає її незаконною через відсутність доказів його вини, коли сама по собі постанова про притягнення до відповідальності не може бути беззаперечним доказом вини. Повідомив, що рух його транспортного засобу здійснювався виключно в межах правил дорожнього руху.

Отже, ОСОБА_1 вважає, що відсутність достатніх та достовірних доказів вчинення ним правопорушення є беззаперечною підставою для скасування оскаржуваної постанови, а тому просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 05.10.2026 року адміністративний позов залишено без руху та надано строк для виправлення виявлених недоліків.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 08.10.2026 року, після усунення недоліків, відкрито провадження у справі за вказаним адміністративним позовом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін або заяву із запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно Довідки про доставку електронного документу, документ в електронному вигляді «Ухвала» від 08.10.2026 року а також прикріплені до нього файли було надіслано одержувачу Головному управлінню Національної поліції в Київській області в його електронний кабінет, та доставленого до електронного кабінету 10.10.2026 00:34:36.

Станом на 09.11.2026 року від відповідача не надходило жодних заперечень, пояснень, відзиву та будь-яких інших процесуальних документів.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Враховуючи відсутність клопотань сторін про проведення судового розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи, як і відсутність заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи проводиться за відсутності учасників справи у порядку письмового провадження, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні доказів у справі, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 цього Кодексу Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 20 цього Кодексу місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Із матеріалів справи встановлено, що 02.10.2026 року поліцейським Вишгородського РУП ГУНП в Київській області старшим сержантом поліції Шупрудьком Вадимом Івановичем винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7979479 від 02.10.2026 року, якою позивача ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 02.10.2026 року о 06 год. 39 хв. на автодорозі сполученням Київ-Овруч 18 км. керуючи автомобілем Ауді А4 д.н.з. НОМЕР_2 , перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 34 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.

Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень.

Пункт 1.1 розділу 34 ПДР України визначає значення горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія) Вона поділяє транспортні потоки протилежних напрямків; позначає межі смуг руху в попутному напрямку; позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено; розділяє пішохідний і велосипедний рух у визначених випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Разом з цим, представником відповідача в підтвердження зазначених обґрунтувань у відзиві, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності не надано жодного доказу, передбаченого ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які б вказували на наявність у діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. У матеріалах справи, як доказ, наявна лише постанова, яка є предметом оскарження.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 02.10.2026 року на автодорозі сполученням Київ-Овруч 18 км. вимог п. 1.1 розділу 34 ПДР України.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовим висновком, зробленим Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28.10.2019 року у справі № 161/7041/17 (адміністративне провадження № К/9901/23913/18).

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Враховуючи принцип змагальності адміністративного процесу та встановлений КАС України обов`язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, суд вирішує спір на основі викладених в позові аргументів та з`ясованих в судовому засіданні обставин.

Відповідачем не подано відзиву на позовну заяву, не надано жодних доказів які б беззаперечно свідчили про те, що ОСОБА_1 02.10.2026 року о 06 год. 39 хв. на автодорозі сполученням Київ-Овруч 18 км. керуючи транспортним засобом перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, та вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

За змістом правового висновку Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За наведених обставин суд доходить висновку, що належними, допустимими та достатніми доказами не підтверджено подію та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, у діях ОСОБА_1 .

Єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення, однак, вказана постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися, як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, відповідачем не надано жодних доказів, що підтверджували б обставини, вказані в оскаржуваній постанові та посилань на обставини, що ними були вжиті всі можливі заходи для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З наведеної норми права слідує вичерпний перелік повноважень суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому вказана процесуальна норма права є спеціальною відповідно до ст. 245 КАС України.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне скасувати постанову серії ЕНА № 7979479 від 02.10.2026 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривні за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та з витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судом встановлено, що відповідачем по вказаній справі являється Головне управління Національної поліції в Київській області.

Головне управління Національної поліції в Київській області є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, має печатку із зображенням Державного Герба України, інші печатки, штампи, бланки зі своєю повною та скороченою назвою, необхідні для здійснення його поточної діяльності.

Головне управління Національної поліції в Київській області фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законом, та забезпечує їх цільове використання.

Судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви про оскарження постанови про адміністративне правопорушення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 665,60 грн.

Суд приходить до висновку про стягнення судового збору в розмірі 665,60 гривень з Головне управління Національної поліції в Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 .

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 5, 19, 20, 73-74, 77-78, 90, 159 ч.4, 194, 229, 241-246, 268, 286 КАС України, ст. ст. 222, 251, 258, 283, 288 КУпАП, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування та визнання недійсною постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7979479 від 02.10.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасувати.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються із витрат по сплаті судового збору в розмірі 665 гривень 60 копійок (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач:

ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач:

Головне управління Національної поліції в Київській області (м. Київ, вул. Володимирська, буд. 15, ЄДРПОУ 40108616)

Головуючий суддя О.В. Рукас