Рішення № 141368989 у справі № 367/8575/26 від 13.08.2026

Справа № 367/8575/26

Провадження №2/367/7674/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області в складі

судді Карабаза Н.Ф.,

за участю секретаря Зайцева А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, вказуючи, що 10 грудня 2016 року Ірпінським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що 10.12.2016 року зроблено відповідний запис №551.

Від шлюбу подружжя мають спільну неповнолітню доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Через деякий час після укладення шлюбу виявилося, що характери сторін, їхні погляди на шлюб, сім`ю є несумісними, що унеможливлює подальше спільне проживання та ведення спільного сімейного життя. Станом на дату подання позову позивач з відповідачем шлюбно-сімейні відносини припинили та проживають окремо. Питання про стягнення аліментів та поділу спільного майна, за потреби, буде вирішуватися сторонами окремо від цього позову. Дитина після розлучення буде проживати з позивачем. Позивач категорично не згодна на примирення та просить суд не вживати заходів примирення та не встановлювати строк на примирення. Позивач вважає, що шлюб з відповідачем фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам, у зв`язку з чим наполягає на його розірванні.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, представник позивача ОСОБА_5 через канцелярію суду подала заяву про слухання справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просять їх задовольнити. Також, через канцелярію суду представник позивача подала заперечення щодо надання строку на примирення, зазначивши, що позивач категорично не згодна на примирення та просить суд не вживати заходів примирення та встановлювати строк на примирення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, представник відповідача ОСОБА_6 через канцелярію суду подала заява про надання строку на примирення, зазначивши, що окремо спільний побут сторони спору почали вести в кінці травня 2026 року, тож відповідач має надію на налагодження відносин з позивачем задля збереження шлюбу. У позивача та відповідача є спільна малолітня дитина і відповідач хоче, щоб дитина росла в повноцінній родині. Також, зазначивши, що відповідач, працює над собою, буде докладати всіх зусиль, щоб зберегти сім`ю.

Судом встановлено, згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 , вбачається, що 10 грудня 2016 року Ірпінським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що 10.12.2016 року зроблено відповідний запис №551.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 вбачається, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У статті 12 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно із статтею 21 Сімейного кодексу України (далі - СК України), шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-якої обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно з частиною першої статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, проте, як встановлено судом, позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Позивач скористався наданим правом та звернувся до суду з позовом у даній справі, наполягає на розірванні шлюбу.

Дослідивши надані позивачем докази, суд доходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню. З урахуванням інтересів сторін суд вважає за необхідне розірвати шлюб.

На підставі ст. 104, 110-115 Сімейного кодексу України, ст. 12, 133, 141, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 10 грудня 2016 року Ірпінським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 551.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Н.Ф. Карабаза