Рішення № 141369015 у справі № 369/15885/24 від 16.10.2026

Справа № 369/15885/24

Провадження № 2/369/1969/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Козак І.А.,

при секретарі Кавун Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №369/15885/24 за позовом ТОВ «ЧЕРЕМШИНА 2012» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за орендну плату та штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року представник позивача ТОВ «Черемшина 2012» - адвокат Шокуров Ю.Л. звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за орендну плату та штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «ЧЕРЕМШИНА 2012» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди №509 від 01.11.2014 року.

Пунктом 1 Договору було визначено, що Відповідачам надається у строкове платне користування три ліжко-місця в приміщенні, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 .

Пунктом 3 Договору визначено, що ціна оренди одного ліжко-місця становить 498, 00 грн. Загальна сума до оплати за три ліжко-місця становить 1 494, 00 грн.

Пунктом 4 Договору визначено, що орендна плата вноситься Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 15-го числа кожного місяця за поточний місяць.

10 січня 2024 року, на підставі рішення Господарського суду Київської області від 12.05.2023 року по справі № 911/121/22, право власності на гуртожиток по АДРЕСА_1 , було зареєстровано за Територіальною громадою Вишневої міської ради Бучанського району Київської області.

Тобто, до 10.01.2024 року ТОВ «Черемшина 2012», як власник нерухомого майна, має право на стягнення боргу з ОСОБА_1 за час користування орендованим майном за період часу з 01.11.2021 року по 10.01.2024 року. Відповідно до розрахунку та станом на 15.09.2024 року, бор по орендній платі становить - 34 088, 86 грн, та складається з суми заборгованості по оплаті за оренду 3-х ліжко-місць в розмірі - 28 386, 00 грн., суми втрат від інфляції в розмірі 4 234, 00 грн. та 3% річних від суми заборгованості в розмірі - 1 468, 86 грн.

На підставі наведеного представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Черемшина 2012» борг по орендній платі за користування ліжко-місцями в кім. АДРЕСА_2 в розмірі 34 088, 86 грн, та складається з суми заборгованості по оплаті за оренду 3-х ліжко-місць в розмірі - 28 386, 00 грн., суми втрат від інфляції в розмірі 4 234, 00 грн. та 3% річних від суми заборгованості в розмірі - 1 468, 86 грн та витрати пов`язані зі сплатою судового збору.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 січня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи сповіщений належним чином. Разом з тим, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи сповіщена належним чином, причини неявки не повідомила. Відзиву на позовну заяву не подала, причини неможливості подати відзив суду не повідомила. Будь-яких заяв, клопотань станом на час прийняття рішення до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п.п. 3,4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини дійшов до наступного висновку.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Судом встановлено, що 01.11.2014 між ТОВ «Черемшина 2012» та ОСОБА_1 було укладено Договір №509, відповідно до умов якого позивач передає, а відповідачка приймає у строкове платне користування три ліжко-місця у приміщенні, що знаходиться у будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .

Пунктом 3 Договору визначено, що ціна оренди за користування одним ліжко-місцем у гуртожитку на момент підписання цього Договору становить 498,00 грн за один календарний місяць та включає компенсацію витрат на оплату комунальних послуг, фактичних витрат на утримання гуртожитку, прибудинкової території та обладнання.

Відповідно до пункту 4 Договору щомісячна орендна плата розраховується виходячи із ціни оренди, визначеної у пункті 3 Договору, та фактичної кількості орендованих ліжко-місць, та перераховується орендарем на банківський рахунок орендодавця один раз на місяць, не пізніше 15 числа кожного місяця за поточний місяць.

Відповідно до пункту 13 Договору строк його дії встановлено до 31.12.2015 року. Умовами договору не передбачено автоматичного продовження строку його дії.

Відповідно до частини першої статті 626 та частини першої статті 627 ЦК України договір є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони вільні у виборі контрагента та визначенні умов договору.

Згідно зі статтею 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини першої статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Разом із тим, судом встановлено, що рішенням Господарського суду Київської області від 12.05.2023 у справі №911/121/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 та постановою Верховного суду від 13 березня 2024 року, витребувано на користь Вишневої міської територіальної громади в особі Вишневої міської ради з незаконного володіння ТОВ «Журавлинка Плюс» будівлю гуртожитку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначеним судовим рішенням встановлено, що: «оскільки спірні гуртожитки були побудовані за державні кошти, є державною власністю та належали Корпорації «Украгропромбуд» на праві повного господарського відання, то відповідно до Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» підлягали передачі у власність територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування;

КЖКП «Агропромбудіндустрія» незаконно заволоділо спірними гуртожитками, а в подальшому - ТОВ «Конвалія 2012», ТОВ «Черемшина 2012» та ТОВ «Журавлинка Плюс», зокрема, відповідно до протоколу загальних зборів засновників КЖКП «Агропромбудіндустрія» від 09.10.2012 створило ТОВ «Конвалія 2012» та ТОВ «Черемшина 2012», статутний капітал яких було сформовано шляхом відокремлення від КЖКП «Агропромбудіндустрія» спірних будівель гуртожитків, які (ТОВ «Конвалія 2012» та ТОВ «Черемшина 2012») у свою чергу в листопаді 2020 року на підставі акта приймання-передачі майна до статутного капіталу та протоколу загальних зборів оформили перехід права власності на спірні гуртожитки до ТОВ «Журавлинка Плюс», при цьому будь-яких обставин отримання цими особами спірного майна за плату, у тому числі відповідачем, судами встановлено не було;

- фактичне відчуження спірних гуртожитків 09.10.2012 від КЖКП «Агропромбудіндустрія» до ТОВ «Конвалія 2012» і ТОВ «Черемшина 2012» та подальше (23.11.2020) відчуження останніми спірного майна ТОВ «Журавлинка Плюс» здійснено з порушенням норм законодавства, у тому числі положень пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», згідно з якими введено мораторій на відчуження у будь-який спосіб на користь фізичних чи юридичних осіб гуртожитків, які будувалися за державні кошти, до яких, за встановлених у справі обставин, належать і спірні гуртожитки».

Тобто спірний гуртожиток побудований за державні кошти та є об`єктом державної власності, а його подальше відчуження на користь юридичних осіб, у тому числі ТОВ «Черемшина-2012», здійснювалося з порушенням вимог чинного законодавства.

10.01.2024 року здійснено державну реєстрацію права власності на зазначений гуртожиток за Вишневою міською територіальною громадою, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи.

З огляду на наведене, обставини, встановлені рішенням Господарського суду Київської області від 12.05.2023 у справі №911/121/22 щодо правового статусу спірного гуртожитку та незаконності вибуття його з державної власності, є преюдиційними для даної справи та не підлягають повторному доказуванню.

Суд також зазначає, що відповідно до статті 257 ЦПК України та статті 259 ЦК України позовна давність за грошовими вимогами за договором найму (оренди) становить три роки. Строк позовної давності починає течію з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Оскільки договір №509 діяв до 31.12.2015 року, позовна давність за вимогами про стягнення орендної плати та інших платежів за користування майном розпочалася з 01.01.2016 року і тривала до 31.12.2019 року. Позов подано у вересні 2024 року, тобто після закінчення строку позовної давності.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позивач не довів наявності у нього правових підстав для передачі спірного майна у користування відповідачу та отримання плати за його користування.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ТОВ «ЧЕРЕМШИНА 2012» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за орендну плату та штрафних санкцій - залишити без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 16 жовтня 2026 року.

Суддя Ірина КОЗАК