Ухвала № 141369053 у справі № 369/15945/20 від 09.11.2026

Справа № 369/15945/20

Провадження № 2/369/399/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

за участю секретаря Мельник А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву позивача ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі №369/15945/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства "Фідобанк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська книжково-журнальна фабрика", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІКОМ" про визнання правочинів недійсними, визнання нерухомого майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя та про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа №369/15945/20 за вищевказаною позовною заявою.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка А.Я. від 21 грудня 2020 року провадження в справі було відкрито в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка А.Я. від 11 липня 2022 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Протокольною ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка А.Я. від 28 вересня 2023 року у задоволенні заяви сторони позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі №369/15945/20 було відмовлено з огляду на стадію судового провадження.

Згідно розпорядження керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н.О. щодо повторного автоматичного розподілу справи № 2162 від 18 листопада 2024 року та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 19 листопада 2024 року, який проведений відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, дану справу передано для розгляду судді Скрипник О.Г..

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Скрипник О.Г. від 19 листопада 2024 року було провадження прийнято та призначено судове засідання у справі.

26 червня 2025 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про призначення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі №369/15945/20. Позивач вважає, що для правильного вирішення справи по суті необхідно встановити, чи виконані підписи на нотаріально засвідчених заявах від 13 квітня 2005 року та від 24 лютого 2011 року про надання згоди на укладення договору іпотеки № 12-EBRD/2 від 13 квітня 2005 року та додаткової угоди до нього від 25 лютого 2011 року, саме ОСОБА_1 чи іншою особою.

06 серпня 2025 року на адресу суду від представника відповідача ТОВ "Київська книжково-журнальна фабрика" - адвоката Блинду Анастасії Василівни надійшли заперечення проти заяви позивача про призначення експертизи. Так, у своїх запереченнях представник відповідача зазначила, що підготовче провадження у справі тривало майже 1 рік та 6 місяців та було закрито ухвалою суду від 11 липня 2022 року. Впродовж цього часу стороною позивача не заявлялись клопотання про призначення експертизи, і лише 27 вересня 2023 року таке клопотання представника позивача було подано та вирішено судом у судовому засіданні від 28 вересня 2023 року. Таким чином, як зазначає представник відповідача, позивачем було пропущено строк на подання клопотання про призначення судової експертизи, про поновлення якого вона не просить, з огляду на що, подана заява підлягає залишенню без розгляду.

Згідно розпорядження керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н.О. щодо повторного автоматичного розподілу справи № 618 від 20 жовтня 2025 року та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 20 жовтня 2025 року, який проведений відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, дану справу передано для розгляду судді Фінагеєвій І.О..

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 жовтня 2025 року прийнято до провадження цивільну справу та призначено судове засідання.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представники відповідачів ПАТ "Фідобанк" та ТОВ "Київська книжково-журнальна фабрика" надали суду заяви про розгляд справи без їх участі з огляду на систематичні неявки сторони позивача у судові засідання.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та подану заяву, суд дійшов до висновку, що у задоволенні заяви про призначення експертизи, слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ст. 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно з ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України установлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами 1-5 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Згідно ч. 8 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно частин 1, 2, 4, 5 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Таким чином, законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він відновленню.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2018 року у справі №5/452/06 та від 21 лютого 2019 року у справі №911/4590/13.

У будь-якому разі на суд покладено обов`язок надавати оцінку обґрунтованості причин пропуску строку, у тому числі суд має звернути увагу, наскільки швидко й сумлінно діяла сторона при вчиненні відповідної процесуальної дії та мотивувати підстави поновлення цього строку.

З матеріалів справи вбачається, що заява про призначення експертизи у справі подана 26 червня 2025 року, тобто майже через 3 (три) роки після закриття підготовчого провадження у справі. Клопотання про поновлення строку на подання заяви із зазначенням причин пропуску встановленого законом строку, а також із зазначенням їх поважності позивачем не подано.

Положеннями ст. 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Таким чином, з огляду на те, що заява про призначення судової почеркознавчої експертизи подана після закриття підготовчого провадження, а позивачем не заявлено клопотання про поновлення строків на подання вказаної заяви із обґрунтуванням пропуску таких строків, суд приходить до висновку, що клопотання про призначення експертиз слід залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 83, 84, 103, 120, 126, 127, 247, 258-261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі №369/15945/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства "Фідобанк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська книжково-журнальна фабрика", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІКОМ" про визнання правочинів недійсними, визнання нерухомого майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя та про поділ майна подружжя, - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА