Справа № 369/15650/26
Провадження № 2/369/15406/26
РІШЕННЯ
Іменем України
10.11.2026 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Янченка А.В. за участю секретаря судового засідання Лисяк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу № 369/15650/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Ямпільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Боярський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оспорювання батьківства та виключення із актових записів про народження відомостей про батька, -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2026 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області Позивачем ОСОБА_1 , подано цивільний позов до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача: Ямпільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Боярський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оспорювання батьківства та виключення із актових записів про народження відомостей про батька.
В обґрунтування позову, Позивач зазначив, що не є біологічним батьком малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак відомості про нього як батька зазначених дітей внесені до відповідних актових записів про їх народження.
Позивач вказує, що навесні 2021 року він познайомився з Відповідачем - ОСОБА_2 . 10 червня 2021 року між ними відбувся перший інтимний зв`язок. І уже наступного дня, 11 червня 2021 року, Позивача було мобілізовано для проходження військової служби у Збройних Силах України, у зв`язку з чим після зазначеної дати будь-яке особисте спілкування та зустрічі між нами були відсутні.
Лише наприкінці вересня 2021 року Відповідач повідомила Позивача про те, що перебуває у стані вагітності, та запевнила, що саме він є батьком майбутньої дитини. Не маючи підстав сумніватися у правдивості слів Відповідача, Позивач, сприйняв зазначену інформацію як достовірну та з нетерпінням очікував на народження своєї дитини.
ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася дитина - ОСОБА_3 . Відомості про Позивача, як про батька дитини були внесені до актового запису про народження відповідно до статті 126 Сімейного кодексу України.
13 січня 2023 року сторонами було зареєстровано шлюб.
У зв`язку з проходженням Позивача військової служби та постійним перебуванням у районах виконання бойових завдань спілкування з Відповідачем було епізодичним, а спільне проживання фактично було відсутнє.
ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син - ОСОБА_4 .
У 2025 році Позивачу стало відомо, що Відповідач протягом тривалого часу підтримує позашлюбні стосунки з іншим чоловіком як до укладення шлюбу з Позивачем, так і під час спільного сімейного життя так і на даний час, що викликало у нього обґрунтовані сумніви щодо його біологічного батьківства стосовно обох дітей.
У листопаді 2025 року, висновком медико-генетичного центру «МАМА ПАПА» виключено ймовірність біологічного батьківства Позивача щодо ОСОБА_3 .
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 травня 2026 року шлюб між Позивачем та Відповідачем було розірвано.
З огляду на викладене Позивач звернувся до суду з метою оспорювання свого батьківства та виключення відомостей про нього як батька з відповідних актових записів про народження дітей, оскільки наголошує, про відсутність між ним та дітьми кровного споріднення, що підтверджується висновком молекулярно-генетичного дослідження, проведеного медико-генетичним центром «МАМА ПАПА». Крім того, посилається на пояснення Відповідача яка, за його твердженням, також заперечує його біологічне батьківство та зазначає, що біологічним батьком дітей є інша особа.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.08.2026 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
У підготовче судове засідання 09.11.2026 року учасники справи не з`явилися.
06.11.2026 року, Представник Позивача ОСОБА_5 подала до суду заяву про розгляд справи без участі Позивача та його Представника. Позовні вимоги підтримують та просять їх задовільнити.
31.08.2026 року, Відповідача ОСОБА_2 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Зазначила, що підтверджує обставини, викладені Позивачем у позовній заяві та не заперечує проти встановлення судом факту відсутності кровного споріднення між Позивачем ОСОБА_1 та її дітьми, - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Не заперечує проти виключення відомостей про Позивача ОСОБА_1 , як про батька дітей з актових записів про народження дітей, - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та внесення відповідних змін до актових записів.
Вказала що їй зрозумілі правові наслідки визнання позову та визнання позовних вимог відповідають дійсним обставинам справи, є добровільним та не порушують прав чи законних інтересів її дітей. Оскільки у дітей інших біологічний батько. Додаткових пояснень щодо позовних вимог не має, додаткових доказів та клопотань подавати не має.
Також не вбачає за необхідне проведення судово-генетичної експертизи та не заявляє клопотання про її призначення, оскільки не заперечує проти позовних вимог та підтверджує викладені Позивачем у позові обставини.
Також просила суд вирішити справу по суті на стадії підготовчого провадження.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача: Ямпільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у судове засідання свого представника не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, 14.09.2026 року подала заяву про розгляд справи за відсутності представника.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача: Боярський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у судове засідання свого представника не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, 30.09.2026 року подала заяву про розгляд справи за відсутності представника.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи.
У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України).
Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 30.09.2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову Відповідачем.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання Відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання Відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання Відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи визнання Відповідачем позову в порядку ст. 206 ЦПК України, суд вирішив ухвалити рішення за результатами підготовчого судового засідання.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутися кожна особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Дослідивши надані суду докази, вивчивши документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню за наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народилася донька - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про її народження, актовий запис № 54, де в графі батько зазначено « ОСОБА_1 », в графі мати « ОСОБА_2 ». Відомості про Позивача, як про батька дитини були внесені до актового запису про народження відповідно до статті 126 Сімейного кодексу України, що підтверджується витягом № 0[телефон приховано], з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження.
13 січня 2023 року між Позивачем та Відповідачем було зареєстровано шлюб Ірпінським відділом реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 10.
ІНФОРМАЦІЯ_4 у сторін народився син - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про його народження, актовий запис № 204, де в графі батько зазначено « ОСОБА_1 », в графі мати « ОСОБА_2 ». Згідно з витягом № 0[телефон приховано], з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відомості про Позивача, як батька ОСОБА_4 були внесені відповідно до статті 133 (реалізуючи презумпцію визначену у ст.122) Сімейного кодексу України, оскільки на момент народження дитини сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.
За результатами молекулярно-генетичного дослідження від 13.11.2025 року, щодо біологічного споріднення між Позивачем та ОСОБА_3 , який був зроблений у медико-генетичному центрі «МАМА ПАПА» ймовірність біологічного батьківства Позивача щодо ОСОБА_3 , виключається, - ймовірність батьківства: 0%.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 травня 2026 року шлюб між сторонами було розірвано.
Згідно зі статтею 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122 (технічно оформленої через ст.133), 124, 126, 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього, як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» в судовому порядку батьківство може бути оспорено як у випадках, коли в Книзі реєстрації народжень батьками дитини записано осіб, які перебували у шлюбі між собою (статті 122, 124 СК (2947-14), так і тоді, коли при реєстрації народження дитини її батьком на підставі спільної заяви батьків або заяви чоловіка, котрий визнав себе батьком, записано особу, яка не перебувала у шлюбі з матір`ю дитини (статті 126, 127 СК).
Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Згідно до п.п.20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Пунктом 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року №96/5 визначено, що рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
Щодо вимоги про виключення відомостей про Позивача як батька малолітнього ОСОБА_4 , суд враховує, що Відповідач у поданій до суду заяві підтвердила обставини, викладені Позивачем, зокрема про відсутність кровного споріднення між Позивачем та дитиною, зазначивши, що діти мають іншого біологічного батька. При цьому Відповідач не заперечувала проти встановлення факту відсутності кровного споріднення та виключення відомостей про Позивача як батька дитини з відповідного актового запису про народження, підтвердила розуміння правових наслідків визнання позову та просила не призначати судову молекулярно-генетичну експертизу.
Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Суд бере до уваги зазначену позицію Відповідача та оцінює її в сукупності з іншими матеріалами справи.
Верховний Суд у постанові від 08.02.2023 у справі № 682/607/21 наголошував на важливості належних доказів відсутності кровного споріднення та значенні генетичної експертизи. Водночас жоден доказ не має наперед встановленої сили - оцінюється вся сукупність матеріалів.
Враховуючи те, що Відповідач визнала позов, відтак підтвердила той факт, що Позивач не є біологічним батьком малолітніх дітей, визнання Відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, та узгоджується з результатами дослідження ДНК на батьківство, тому суд доходить висновку, що пред`явлений позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Разом з тим, враховуючи, що Позивач просив судові витрати залишити за ним, суд відповідний розподіл судових витрат не здійснює.
На підставі наведеного, керуючись ст.51 Конституції України, ст.136 СК України, ст.cт. 4, 5, 12, 13, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 200, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача: Ямпільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Боярський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оспорювання батьківства та виключення із актових записів про народження відомостей про батька - задовольнити.
Виключити з актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Ямпільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 20 квітня 2022 року, актовий запис № 54, відомості про батька дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП: НОМЕР_1 ;
Внести зміни до актового запису № 54 від 20 квітня 2022 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Ямпільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, виключивши в графі «батько» відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП: НОМЕР_1 ;
Виключити з актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Виконавчим комітетом Боярської міської ради Фастівського району Київської області (на даний час Боярським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції України), 01 жовтня 2024 року, актовий запис № 204, відомості про батька дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП: НОМЕР_1 ;
Внести зміни до актового запису № 204 від 01 жовтня 2024 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Виконавчим комітетом Боярської міської ради Фастівського району Київської області (на даний час Боярським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції України), виключивши в графі «батько» відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП: НОМЕР_1 .
Інформація про Позивача: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Інформація про Відповідача: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .
Інформація про третю особу: Ямпільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Код ЄДРПОУ: 20088540, адреса: 24500, Вінницька область, Могилів - Подільський район, м. Ямпіль, вул. Б. Хмельницького, буд.50.
Інформація про третю особу: Боярський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Код ЄДРПОУ: 22208054, адреса: 08153, Київська область, Фастівський район, м. Боярка, вул. Білогородська, буд. 134-Б.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено: 10.11.2026 року.
Суддя А.В. Янченко