Рішення № 141369109 у справі № 304/1627/26 від 29.10.2026

Справа № 304/1627/26 Провадження № 2/304/1121/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 року м. Перечин

ППеречинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Гевці В.М.,

за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

У С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Також просить після розірвання шлюбу відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 » та залишити дітей проживати разом із нею.

Позовні вимоги мотивує тим, що 30 травня 2009 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. Від шлюбу в них народилося троє дітей: донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позов мотивує тим, що сімейні відносини між сторонами фактично припинені, почуття любові та взаємної поваги втрачено, подружжя має різні погляди на сімейне життя. Позивачка посилається на зловживання відповідачем алкогольними напоями та вчинення щодо неї домашнього насильства, свідками якого стають діти. Вважає збереження сім`ї неможливим, на розірванні шлюбу наполягає, рішення про припинення шлюбу є остаточним та обдуманим, просить не надавати строку для примирення.

У зв`язку з наведеним позивачка звернулася до суду з цим позовом та просить шлюб розірвати, дітей залишити проживати разом із нею, а після розірвання шлюбу відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

Ухвалою суду від 20 серпня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в справі.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представниця - адвокат Зизич Н.Ю. не з`явилися, однак остання подала заяву, у якій просила розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце його проведення був повідомлений належним чином. Відзиву на позов не подав, про причини неявки суду не повідомив. За таких обставин відповідно до статті 223 ЦПК України суд розглядає справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов такого висновку.

Так, судом установлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 30 травня 2009 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Також установлено, що сторони мають трьох дітей: доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ; синів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 .

За приписами статті 51 Конституції України та статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 56 СК України кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини, а примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.

За правилами частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Частиною другою статті 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до частини другої статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з частиною третьою статті 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Із наведених позивачкою обставин та її послідовної позиції щодо припинення шлюбу суд установив, що подружні відносини між сторонами фактично припинені. Позивачка не має наміру відновлювати сімейні відносини та категорично наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу за таких обставин суперечило б її інтересам, що мають істотне значення, та означало б примушування до продовження шлюбних відносин.

Ураховуючи дійсні причини звернення з позовом, остаточний характер волевиявлення позивачки та відсутність у неї наміру примиритися з відповідачем, суд не вбачає підстав для надання строку для примирення та дійшов висновку про наявність підстав для розірвання шлюбу відповідно до частини другої статті 112 СК України.

Відповідно до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

З огляду на волевиявлення позивачки щодо відновлення після розірвання шлюбу дошлюбного прізвища « ОСОБА_3 » це прохання підлягає задоволенню на підставі статті 113 СК України.

Щодо зазначеного в позові прохання залишити дітей проживати разом із позивачкою суд зазначає таке.

Розірвання шлюбу саме по собі не вирішує питання про місце проживання дітей. Таке питання регулюється статтями 160-161 СК України та не може вирішуватися шляхом формального зазначення в резолютивній частині рішення про розірвання шлюбу, з ким із батьків залишаються проживати діти.

За статтею 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, а дитини, яка досягла десяти років, - за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, дитина, яка досягла чотирнадцяти років, визначає місце свого проживання самостійно. Отже, місце проживання доньки сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі окремого проживання батьків визначається нею самою.

Відповідно до частини першої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення такого спору враховуються ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, її вік, стан здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 19 СК України під час судового розгляду спору щодо місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Цей орган подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків та інших осіб, які бажають проживати з дитиною, а також інших документів, що стосуються справи.

Отже, у разі виникнення спору щодо місця проживання малолітніх дітей належним способом його вирішення є звернення з позовом про визначення місця проживання дитини із забезпеченням передбачених законом процесуальних гарантій та участі органу опіки та піклування. Вирішення такого спору потребує дослідження окремого кола обставин щодо найкращих інтересів кожної дитини та не є автоматичним наслідком розірвання шлюбу між батьками.

У цій справі обставин порушення, невизнання або оспорювання відповідачем права позивачки щодо місця проживання дітей не доведено. Посилання на причини припинення шлюбних відносин та саме прохання залишити дітей із позивачкою не замінюють обґрунтування й доказування вимоги про визначення місця проживання дітей у передбаченому законом порядку. Тому прохання про залишення дітей проживати з позивачкою як супутній наслідок розірвання шлюбу задоволенню не підлягає.

Цим рішенням суд не визначає місця проживання дітей і не вирішує спору між батьками з цього питання. Позивачка не позбавлена права в разі виникнення відповідного спору звернутися за його вирішенням у порядку, передбаченому статтею 161 СК України.

Відповідно до статті 141 ЦПК України витрати позивачки зі сплати судового збору за подання позову про розірвання шлюбу в розмірі 1 331,20 грн підлягають стягненню з відповідача, оскільки вимогу про розірвання шлюбу задоволено в повному обсязі.

Керуючись статтею 51 Конституції України, статтями 19, 24, 56, 105, 110, 112-115, 160, 161 СК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 30 травня 2009 року виконкомом Тур`я-Пасіцької сільської ради Перечинського району Закарпатської області, про що складено відповідний актовий запис № 06.

Після розірвання шлюбу відновити позивачці ОСОБА_1 її дошлюбне прізвище - « ОСОБА_3 ».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Зизич Наталія Юріївна, РНОКПП: НОМЕР_6 ; адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 ; місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Повне рішення суду складено та підписано 10.11.2026.

Головуюча: Гевці В. М.