Рішення № 141369111 у справі № 304/1636/26 від 30.10.2026

Справа № 304/1636/26 Провадження № 2/304/1126/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Гевці В.М.,

за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Галамба Марина Василівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

У С Т А Н О В И В:

Представниця позивачки - адвокат Галамба М.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, у якому також просить визначити місце проживання дітей за місцем проживання матері, а після розірвання шлюбу відновити позивачці її дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

Позовні вимоги мотивує тим, що позивачка та відповідач проживали однією сім`єю з 2005 року.

14 листопада 2014 року між позивачкою та відповідачем було зареєстровано шлюб. У сторін є дев`ятеро спільних дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Незважаючи на тривалий період перебування у шлюбі та народження дітей, подружнє життя сторін не склалося.

Причиною розпаду сім`ї є різні характери та погляди подружжя на сімейне життя, відсутність взаєморозуміння, у зв`язку з чим між ними виникають сімейні конфлікти, які супроводжуються фізичним, психологічним та економічним насильством з боку чоловіка як щодо позивачки, так і щодо дітей. Через це позивачка була змушена разом із дітьми переїхати проживати до батьків, а згодом, задля забезпечення власної безпеки та безпеки дітей, виїхати з ними за кордон.

Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, відповідач проживає з іншою жінкою та створив нову сім`ю.

З огляду на наведене позивачка вважає, що сім`я розпалася, примирення між сторонами неможливе, подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечитиме їхнім інтересам. Позивачка не бажає зберігати шлюб, у зв`язку з чим просить його розірвати, визначити місце проживання дітей за місцем її проживання, а після розірвання шлюбу відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ». Строк для примирення просить не призначати.

Ухвалою суду від 20 серпня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представниця - адвокат Галамба М.В. не з`явилися, однак остання подала заяву, у якій просила розглянути справу за їх відсутності та задовольнити позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання також не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позов не подав, про причини неявки суду не повідомив, а тому суд вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов такого висновку.

Так, судом установлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 14 листопада 2014 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим повторно, серії НОМЕР_1 .

Також установлено, що сторони мають дев`ятьох спільних синів, двоє з яких на час розгляду справи досягли повноліття: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого повторно, серії НОМЕР_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого повторно, серії НОМЕР_3 .

Інші семеро синів є неповнолітніми: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 ; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 ; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 ; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_10 .

За приписами статті 51 Конституції України та статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, відповідно до якої чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

За правилами частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Частиною другою статті 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до частини другої статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з частиною третьою статті 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Судом установлено, що сторони не підтримують шлюбних стосунків, сімейні відносини між ними фактично припинені, а шлюб носить формальний характер. З урахуванням викладених позивачкою обставин, її категоричної позиції щодо припинення шлюбу та відсутності наміру примиритися суд доходить висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивачки та їхніх дітей.

За таких обставин суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати.

Відповідно до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки позивачка просить після розірвання шлюбу відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 », суд вважає за необхідне задовольнити цю вимогу.

Щодо зазначеної в позові вимоги про визначення місця проживання дітей за місцем проживання матері суд зазначає таке.

Розірвання шлюбу саме по собі не вирішує питання про місце проживання дітей. Таке питання регулюється статтями 160-161 СК України та не може вирішуватися шляхом формального зазначення в резолютивній частині рішення про розірвання шлюбу, з ким із батьків залишаються проживати діти.

За статтею 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, а дитини, яка досягла десяти років, - за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, дитина, яка досягла чотирнадцяти років, визначає місце свого проживання самостійно. Отже, місце проживання синів сторін ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у разі окремого проживання батьків визначається ними самими.

Отже, сини сторін ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які на час розгляду справи досягли чотирнадцятирічного віку, у разі окремого проживання батьків самостійно визначають своє місце проживання. Щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання визначається за спільною згодою батьків та дітей, а щодо ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - за згодою батьків.

Відповідно до частини першої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення такого спору враховуються ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, її вік, стан здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 19 СК України під час судового розгляду спору щодо місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Цей орган подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків та інших осіб, які бажають проживати з дитиною, а також інших документів, що стосуються справи.

Отже, у разі виникнення спору щодо місця проживання малолітніх дітей належним способом його вирішення є звернення з позовом про визначення місця проживання дитини із забезпеченням передбачених законом процесуальних гарантій та участі органу опіки та піклування. Вирішення такого спору потребує дослідження окремого кола обставин щодо найкращих інтересів кожної дитини та не є автоматичним наслідком розірвання шлюбу між батьками.

У цій справі обставин порушення, невизнання або оспорювання відповідачем права позивачки щодо місця проживання дітей не доведено. Посилання на причини припинення шлюбних відносин та саме прохання визначити місце проживання дітей разом із позивачкою не замінюють обґрунтування й доказування відповідної вимоги у передбаченому законом порядку. Тому вимога про визначення місця проживання дітей за місцем проживання матері як супутній наслідок розірвання шлюбу задоволенню не підлягає.

Цим рішенням суд не визначає місця проживання дітей і не вирішує спору між батьками з цього питання. Позивачка не позбавлена права в разі виникнення відповідного спору звернутися за його вирішенням у порядку, передбаченому статтею 161 СК України.

Відповідно до статті 141 ЦПК України витрати позивачки зі сплати судового збору за подання позову про розірвання шлюбу в розмірі 1 331,20 грн підлягають стягненню з відповідача, оскільки вимогу про розірвання шлюбу задоволено в повному обсязі.

Керуючись статтею 51 Конституції України, статтями 19, 24, 56, 105, 110, 112-115, 160, 161 СК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Галамба Марина Василівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 14 листопада 2014 року виконкомом Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області, про що складено актовий запис № 28.

Після розірвання шлюбу відновити позивачці ОСОБА_1 її дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_11 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Галамба Марина Василівна, РНОКПП НОМЕР_12 ; адреса: 88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, буд, 26.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_11 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне рішення суду складено та підписано 10.11.2026.

Головуюча: Гевці В. М.