Ухвала № 141369142 у справі № 371/1371/26 від 10.11.2026

10.11.2026 Єдиний унікальний № 371/1371/26

провадження № 2-к/371/1/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Геліч Т.В.

за участі секретаря Овчаренко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку цивільного судочинства клопотання громадянина Ліванської Республіки ОСОБА_1 про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, заінтересовані особи: громадянка України ОСОБА_2 , Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

в с т а н о в и в :

Представник заявника громадянина Ліванської Республіки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернулася до Миронівського районного суду Київської області із клопотанням, в якому просить визнати на території України ухвали Суду у справах сім`ї Дільничного суду Гельзенкірхен від 18.09.2024 року у справі 106 F 110/24, що набрало законної сили 19.10.2024 року, про розірвання шлюбу між між громадянином Ліванської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 06.07.2021 року Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №1300.

Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що 06.07.2021 р. між громадянином Ліванської Республіки ОСОБА_1 та громадянкою України ОСОБА_4 було укладено шлюб (актовий запис №1300), про що Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Відповідно до ухвали Суду у справах сім`ї Дільничного суду Гельзенкірхен від 18.09.2024 року у справі 106 F 110/24: «шлюб між сторонами, укладений 06.07.2021 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану міста Дніпра, Україна, за актовим записом про шлюб №1300, розірвати». В рішенні суду також зазначено: «Шлюб підлягає розірванню, оскільки він фактично розпався (§§ 1564, 1565 абз. 1, 1566 абз. 1 Цивільного кодексу Німеччини (BGB)). Рішення іноземного суду набрало законної сили 19.10.2024 року, про що зазначено в офіційній копії ухвали Суду у справах сім`ї Дільничного суду Гельзенкірхен від 18.09.2024 року у справі 106 F 110/24. Таким чином, відповідно до ухвали Суду у справах сім`ї Дільничного суду Гельзенкірхен від 18.09.2024 року у справі 106 F 110/24, що набрало законної сили 19.10.2024 року, шлюб між Заявником та його дружиною було розірвано.

Сама копія вищезазначеної ухвали була видана 07.01.2025 року. Видача цього примірника ухвали в чергове підтверджує факт відсутності оскарження прийнятого судом рішення. Більше того, Заявник виступав у тій справі Відповідачем. І подання зараз цього клопотання також є підтвердженням відсутності апеляції.

В Україні справа про розірвання шлюбу між тими самими сторонами не розглядалася. Актуальні відомості про розірвання шлюбу до Державного реєстру актів цивільного стану громадян не внесено.

Визнання зазначеного рішення іноземного суду необхідно для реєстрації в органах реєстрації Міністерства юстиції України після його визнання в Україні в установленому процесуальним законом порядку та отримання в органах РАЦС документального підтвердження того, що в Україні в нього немає зареєстрованого шлюбу.

Тому заявнику необхідно визнати рішення іноземного суду яким розірвано шлюб для отримання у органах реєстрації актів цивільного стану документального підтвердження розірвання шлюбу.

Заявник в судове засідання не з`явився, від представника заявника надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності, клопотання підтримали просили його задовольнити.

Заінтересовані особи в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 5 ст. 473 ЦПК України неявка без поважних причин у судове засідання заінтересованих осіб або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою із заінтересованих осіб не було порушено питання про перенесення його розгляду.

Враховуючи наведене, суд уважає за можливе провести судовий розгляд клопотання громадянина Ліванської Республіки ОСОБА_1 про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню за відсутності належним чином повідомлених заінтересованих сторін.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з свідоцтвом про шлюб, від 06 липня 2021 року серія НОМЕР_1 , між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , було зареєстровано шлюб Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що в книзі реєстрації шлюбів 06 липня 2021 року було зроблено відповідний актовий запис № 1300.

Оскільки сімейні відносини у подружжя не скалися, відповідно до ухвали Суду у справах сім`ї Дільничного суду Гельзенкірхен від 18.09.2024 року у справі 106 F 110/24: «шлюб між сторонами, укладений 06.07.2021 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану міста Дніпра, Україна, за актовим записом про шлюб №1300, розірвати». В рішенні суду також зазначено: «Шлюб підлягає розірванню, оскільки він фактично розпався (§§ 1564, 1565 абз. 1, 1566 абз. 1 Цивільного кодексу Німеччини (BGB)).

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, ЦПК України, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.

Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із ст. 82 Закону України «Про міжнародне приватне право», визнання та виконання рішень, визначених у ст. 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.

Відповідно до ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право», в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Частиною 1 ст. 471 ЦПК України передбачено, що рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Статтею 208 ЦПК України передбачено, що судові рішення викладаються у таких формах- ухвали, рішення, постанови.

Відповідно до ст. 472 ЦПК України, клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 464-466 ЦПК України для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду. До клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, додаються такі документи:

1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про визнання якого порушується клопотання;

2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили, якщо це не зазначено в самому рішенні;

3) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999 року «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражі і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року за № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражі і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» рішення про розірвання шлюбу є таким, яке не потребує виконання.

Згідно з ч. 6, ч. 7 ст. 473 ЦПК України, за наслідками розгляду клопотання, а також заперечення, у разі його надходження, суд постановляє ухвалу про визнання в Україні рішення іноземного суду та залишення заперечення без задоволення або про відмову у задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню. У визнанні рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, може бути відмовлено з підстав, встановлених ст. 468 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 468 ЦПК України, клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено: якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи; якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України; якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді; якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред`явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні; якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду; якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України; в інших випадках, встановлених законами України.

На виконання вимог чинного ЦПК України представником заявника подано до суду копію рішення іноземного суду, яке засвідчене у встановленому законом порядку та засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою. Підстави для відмови у задоволенні поданого клопотання судом не встановлено.

На підстві викладеного, суд вважає необхідним визнати на території України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, а саме рішення про розірвання шлюбу Суду у справах сім`ї Дільничного суду Гельзенкірхен від 18.09.2024 року у справі 106 F 110/24 - розірвано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .

Керуючись ст. 258-260, 471-473 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання громадянина Ліванської Республіки ОСОБА_1 про визнання рішення іноземного суду таким, що не підлягає примусовому виконанню, заінтересовані особи: громадянка України ОСОБА_2 , Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України задовольнити.

Визнати на території України ухвали Суду у справах сім`ї Дільничного суду Гельзенкірхен від 18.09.2024 року у справі 106 F 110/24, що набрало законної сили 19.10.2024 року, про розірвання шлюбу між між громадянином Ліванської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 06.07.2021 року Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №1300.

Ухвала набирає чинності з моменту постановлення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 10 листопада 2026 року.

Суддя Тетяна ГЕЛІЧ