Рішення № 141369206 у справі № 372/4198/26 від 10.11.2026

Справа № 372/4198/26

Провадження 2-2866/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тиханського О.Б.,

за участю секретаря судових засідань Денисенко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми боргу,

В С Т А Н О В И В:

30 червня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» звернулося до суду з позовом ОСОБА_1 про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних у від простроченої суми боргу у загальному розмірі 136995 грн. 38 коп., яка складається з індексу інфляції 90646 грн. 99 коп. та 46348 грн. 39 коп. трьох відсотків річних за період з 19.12.2018 по 01.03.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 березня 2008 року між ВАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», правонаступником якого є АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № [номер приховано], згідно умов якого Банк надав Позичальнику кредит у вигляді не відновлюваної кредитної лінії з лімітом 49 504,95 доларів США, а Позичальник зобов`язався повернути кредит у повному розмірі у строк до 20 березня 2014 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 12,95% річних.

У забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, 20 березня 2008 року між Банком та ОСОБА_1 укладено Договір застави транспортного засобу № [номер приховано], на підставі якого в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором було передано в іпотеку нерухоме майно: автомобіль марки Honda Accord 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , державний реєстраційний № НОМЕР_2 , зареєстрований Обухівським РКВ ДАІ УДАІ МВС у Київській області.

У зв`язку з невиконанням зобов`язань за кредитним договором, 06 травня 2010 року Обухівським районним судом Київської області ухвалено рішення у справі № 2-714/10 за позовом ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позов задовольнили. Стягнули з ОСОБА_1 на користь ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» заборгованість за кредитним договором в розмірі 729 502 гривень 50 копійок. Звернули стягнення на предмет застави - на автомобіль марки Honda Accord 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , державний реєстраційний № НОМЕР_2 .

18 січня 2024 року між AT «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОКСІ БАНК» укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-66, відповідно до я кого AT «ОКСІ БАНК» набуло права вимоги за Кредитним договором та Договором іпотеки.

В свою чергу, 18 січня 2024 року між AT «ОКСІ БАНК» та ТОВ «ЦИКЛ Ф1НАНС» укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-66-1, відповідно до якого ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло права вимоги за Кредитним договором та Договором іпотеки.

Таким чином, на даний момент всі права Кредитора за вищевказаним договором належать ТОВ «ЦИКЛ Ф1НАНС».

На виконання вищевказаного рішення, Обухівським районним судом Київської області видано виконавчий лист № 2-714/10 до виконання.

Станом на 22 червня 2026 року, рішення Обухівського районного оду Київської області від 06 травня 2010 року у справі № 2-714/10, боржником не виконано.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем за період з 01.02.2018 по 01.03.2020 року нараховано суму індексу інфляції у розмірі 90646 грн. 99 коп. та 46348 грн. 39 коп. трьох відсотків річних від простроченої суми, яку він просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 13.07.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Прокольною ухвалою суду від 06.10.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви розгляд справи просив проводити без її участі, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань чи заперечень суду не подав. У свою чергу відповідач відзив на позовну заяву у строк, встановлений ухвалою про відкриття провадження, до суду не подав, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про розгляд справи в заочному порядку та задоволення позовних вимог.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Дослідивши докази по справі, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з нижченаведених підстав.

Судом встановлено, 20 березня 2008 року між ВАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», правонаступником якого є АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № [номер приховано], згідно умов якого Банк надав Позичальнику кредит у вигляді не відновлюваної кредитної лінії з лімітом 49 504,95 доларів США, а Позичальник зобов`язався повернути кредит у повному розмірі у строк до 20 березня 2014 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 12,95% річних.

У забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, 20 березня 2008 року між Банком та ОСОБА_1 укладено Договір застави транспортного засобу № [номер приховано], на підставі якого в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором було передано в іпотеку нерухоме майно: автомобіль марки Honda Accord 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , державний реєстраційний № НОМЕР_2 , зареєстрований Обухівським РКВ ДАІ УДАІ МВС у Київській області.

06 травня 2010 року Обухівським районним судом Київської області ухвалено рішення у справі № 2-714/10 за позовом ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позов задовольнили. Стягнули з ОСОБА_1 на користь ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» заборгованість за кредитним договором в розмірі 729 502 гривень 50 копійок. Звернули стягнення на предмет застави - на автомобіль марки Honda Accord 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , державний реєстраційний № НОМЕР_2 .

18 січня 2024 року між AT «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОКСІ БАНК» укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-66, відповідно до я кого AT «ОКСІ БАНК» набуло права вимоги за Кредитним договором та Договором іпотеки.

В свою чергу, 18 січня 2024 року між AT «ОКСІ БАНК» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-66-1, відповідно до якого ТОВ «ЦИКЛ Ф1НАНС» набуло права вимоги за Кредитним договором та Договором іпотеки.

Таким чином, на даний момент всі права Кредитора за вищевказаним договором належать ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС».

За розрахунком заборгованості інфляційне нарахування на суму 729 502 грн. 50 коп. за період з 01.02.2018 по 01.03.2020 року становить 90 646 грн. 99 коп. За розрахунком заборгованості трьох відсотків річних від суми 729 502 грн. 50 коп. за період з 19.01.2018 по 01.03.2020 року становить 46 348 грн. 39 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1ст. 2 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно пункту 8.35 постанови від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18).

У пункті 8.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зазначено, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Отже, в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Вказаний висновок сформульований Великою Палатою Верховного Суду у пункті 54 постанови від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та пункті 6.19. постанови від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19).

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Встановлено, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 06.05.2010 у справі № 2-714/10 позовні вимоги ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» заборгованість за кредитним договором в розмірі 729 502 гривень 50 копійок. Звернуто стягнення на предмет застави - на автомобіль марки Honda Accord 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , державний реєстраційний № НОМЕР_2 .

Отже, вказаним судовим рішенням у справі № 2-714/10 підтверджено наявність грошового зобов`язання позичальника перед банком у розмірі 729 502,50 грн. та його порушення.

Доказів оскарження даного судового рішення, матеріали справи не містять.

Доказів того, що вказане рішення виконано суду не надано, тобто зобов`язання відповідача не припинилося, тому передбачені ст.625 ЦК України три проценти річних та інфляційні втрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18, вказано, що у частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення. Тому при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні.

Пред`являючи позов ТОВ «Цикл Фінанс» для здійснення обчислення сум, визначених статтею 625 ЦК України взято базову суму, яка визначена судовим рішенням 729 502 гривень 50 копійок.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і три проценти річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16 (провадження № 14-254цс19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 №916/190/18 (провадження № 12-302гс18) зазначено, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання; наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

У постанові Верховного Суду від 07.08.2023 справа № 752/9858/21 (провадження №61-6097св23) зазначено, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, навіть за умови відмови суду про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржницю від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених статтею 625 ЦК України.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

До правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених статті 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю в три роки.

Порядок відліку позовної давності наведено в статті 261 ЦК України. Зокрема, відповідно до частини першої цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 в справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19).

Разом з тим, з 12.03.2020 на усій території України установлений карантин із подальшим продовженням відповідними постановами його строку до 30.06.2023 (пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»).

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (пункт 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції Закону № 540-ІХ, який набрав чинності 02.04.2020).

Однак, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позову. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина четверта статті 14 ЦК України).

Пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції Закону № 540-ІХ передбачено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення (Закон України від 16.06.2020 № 691-ІХ«Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19»).

Отже, на період дії карантину законодавець звільнив позичальника від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення платежів за кредитами (позиками), однак не звільнив від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, тому до спірних правовідносин застосовні положення про позовну давність та щодо її продовження на строк дії карантину.

Тобто, строки давності щодо вимог про стягнення сум за статтею 625 ЦК України, які не спливли на момент набрання чинності Законом №540-ІХ (02.04.2020), продовжуються на строк дії такого карантину.

Такі висновки щодо застосування Закону № 540-ІХ викладені в пункті 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 в справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22), а також в постановах Верховного Суду від 07.09.2022 в справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22), від 16.11.2023 в справі №487/1342/21 (провадження № 61-4298св23), від 20.04.2023 в справі №728/1765/21 (провадження № 61-6640св22).

У даній справі рішення суду, яким стягнуто з відповідача заборгованість за кредитним договором не виконане, таке прострочення є триваючим правопорушенням, тому у позивача право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникло за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Слід звернути увагу, що позивач, звертаючись з позовом до суду про стягнення сум за статтею 625 ЦК України, просив стягнути вказані суми з 19.01.2018 по 01.03.2020.

Отже, на момент набрання чинності Законом №540-ІХ (02.04.2020) прострочені з 19.01.2018 платежі за кредитом перебувають у межах продовженої Законом № 540-ІХ позовної давності.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позивач не пропустив строки звернення з вимогою про стягнення 3% річних та інфляційних втрат та звернувся до суду з позовом в межах строку позовної давності.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 25.09.2024 у справі № 206/2984/23 (провадження № 61-7249св24).

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням вищевикладеного, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення 3% річних та нарахованих інфляційних втрат за період з 19.01.2018 по 01.03.2020, які наведені в позовній заяві, суд вважає за можливе, стягнути з відповідача на користь позивача суму індексу інфляції у розмірі 90646 грн. 99 коп. та 46348 грн. 39 коп. трьох відсотків річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3328,00 грн.

Керуючись ст. 1-13, 19, 76-81, 95, 128, 133-141, 223, 259-259, 263-265, 273, 274, 351-355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 43453613) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми в розмірі 136 995 грн. 38 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 43453613) судовий збір в розмірі 3328 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.Б. Тиханський