Рішення № 141369259 у справі № 372/2907/23 від 27.10.2026

Справа № 372/2907/23

Провадження 2-1429/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінченко О.М.

при секретарі Калашник І.В.,

прокурора Курінного І.О.

представників Семко В.Ю., Аваєва Н.В.,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції цивільну справу за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство «Київське лісове господарство», Державне підприємство «Ліси України», ОСОБА_2 , Обухівська районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у м. Київ та Київській області про скасування державної реєстрації та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом їх повернення,

В С Т А Н О В И В:

26.06.2023 р. заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство «Київське лісове господарство», ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом їх повернення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Київською обласною прокуратурою виявлено порушення вимог земельного та лісового законодавства на території Обухівського району Київської області.

Встановлено, що на підставі розпорядження Обухівської РДА Київської області від 11.06.2009 № 710 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 12-ти громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради», поряд з іншими, ОСОБА_2 передано у приватну власті земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1 га з кадастровим номером [номер приховано]:06:011:0010.

В подальшому, на підставі вказаного розпорядження Обухівської РДА, ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку від 26.06.2009 серія ЯЗ № 345618, зареєстрований за № 08[телефон приховано].

В свою чергу, приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Мельник М.В., на підставі договору купівлі-продажу від 29.10.2009 № 2630, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про державну реєстрацію права власності (індексний номер 28988748 від 29.03.2016) на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:06:011:0010 за ОСОБА_1 .

Водночас, відведення у власність вказаної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства здійснено з грубими порушеннями вимог земельного та лісового законодавства.

За інформацією державного підприємства «Київське лісове господарство» від 21.10.2021 № 02-793 спірні земельні ділянки розташовані на землях лісогосподарського призначення відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 1993 та 2003 років (планшет №2).

Таким чином, факт віднесення спірних земельних ділянок до земель лісогосподарського призначення підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Крім того, за інформацією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» від 20.10.2021 № 889 та доданими до неї фрагментами з публічної кадастрової карти України з нанесеними межами частини кварталів і межами їх таксаційних виділів Козинського лісництва ДП «Київський лісгосп» за даними лісовпорядкування 2003року, спірні земельні ділянки розташовані в межах земель кварталів 8 та 12 Козинського лісництва ДП «Київський лісгосп», що також підтверджує факт віднесення вказаних земельних ділянок до земель державного лісового фонду.

Крім того, вищевказана інформація надана Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням «Укрдержліспроект», яке засноване на державній власності, створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 30.09.1991 за № 119, належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України.

Відповідно до п.3.2.8 статуту ВО «Укрдержліспроект», крім інших його функцій, забезпечує при лісовпорядкуванні лісового фонду формування повидільних й інтегрованих банків даних, які містять лісотаксаційну, топографо-геодезичну і картографічну інформацію, з наступним формуванням і веденням державного лісового кадастру.

Висновок про належність, достатність та достовірність документів, наданих вищевказаним органом висловлено також Верховним Судом у постанові від 13.11.2019 у справі № 361/6829/16, де вказано: «Відхиляючи наведені докази, суд апеляційної інстанції не врахував, що ВО «Укрдержліспроект» створене з метою проведення лісовпорядкування на всій території лісового фонду України, яке включає систему державних заходів, спрямованих на забезпечення охорони і захисту, раціонального використання, підвищення продуктивності лісів та їх відтворення, оцінку лісових ресурсів, а також підвищення культури ведення лісового господарства.

ВО «Укрдержліспроект» здійснює комплекс лісовпорядних робіт для всіх лісокористувачів, незалежно від форм власності і відомчої підпорядкованості за єдиною системою в порядку, встановленому Державним агентством лісових ресурсів України за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища, тобто володіє інформацією про лісовпорядкування».

Позиція, що планово-картографічні матеріали лісовпорядкування є належними доказами підтвердження права державної власності на землі лісогосподарського призначення та наявності права виключно у уповноваженого органу державної влади на розпорядження такою категорією земель неодноразово висловлена судами вищої інстанції, зокрема у постановах Верховного Суду України від 30.09.2015 у справі № 6-196цс15 від 24.12.2014 у справі № 6-212цс14, від 21.01.2015 у справі № 6-224цс 14, а також у правових висновках Верховного Суду, викладених в постановах від 30.01.2018 у справі № 707/2192/15-ц, від 21.02.2018 у справі 488/5476/14-ц, які в силу ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України та ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов`язковими до врахування всіма судами при застосуванні таких норм права.

Отже, в силу положень ст. ст. 19, 55, 84 Земельного кодексу України та ст. 5 Лісового кодексу України, спірні земельні ділянки відносяться до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовується для ведення лісового господарства у порядку, визначеному Лісовим кодексом України.

Однак, за вищевказаною інформацією ДП «Київське лісове господарство», державне підприємство погодження на вилучення з постійного користування вказаної лісової ділянки не надавало.

Таким чином, у спірних правовідносинах не уповноваженим органом державної влади приватним особам для ведення особистого селянського господарства передано в приватну власність земельні ділянки лісогосподарського призначення державної форми власності.

Обухівською РДА на підставі спірного розпорядження від 11.06.2009 № 710 здійснено незаконне відведення земельних ділянок у приватну власність громадян без згоди землекористувача, без вилучення з постійного користування ділянки та без зміни її цільового призначення, у тому числі за погодженням з постійним лісокористувачем, та, відповідно, без розроблення і затвердження в установленому порядку проекту землеустрою щодо відведення ділянки (із зміною цільового призначення).

Натомість, в силу положень ст.122 Земельного кодексу України, належним розпорядником земель лісогосподарського призначення державної форми власності за межами населеного пункту без зміни їх цільового призначення, яка фактично перебуває в постійному користуванні державного підприємства «Київське лісове господарство», є виключно Київська обласна державна адміністрація.

З огляду на викладене, розпорядження Обухівської РДА Київської області від 11.06.2009 № 710 є незаконним і прийнято в порушення вимог ст.ст. 20, 22, 57, 93, 116, 122, 149 Земельного кодексу України та ст.ст.16, 17, 18 Лісового кодексу України не уповноваженим органом, з порушенням порядку зміни цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення, у спосіб та для потреб не передбачених законодавством, без попереднього припинення права користування землекористувача.

Таким чином, рішення про державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення за особою, яка протиправно його набула, може бути перешкодою у реалізації Київською обласною державною адміністрацією речових прав на зазначений об`єкт.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до суду.

На даний час спірна земельна ділянка у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі зареєстровано за відповідачем, як наслідок Київська обласна державна адміністрація позбавлена можливості користуватись і розпоряджатись спірною земельною ділянкою лісогосподарського призначення.

Таким чином, рішення про державну реєстрацію права приватної власності на земельні ділянки за особою, яка протиправно його набула, може бути перешкодою у реалізації Київською обласною державною адміністрацією речових прав на зазначений об`єкт.

На даний час спірна земельна ділянка у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстрована за ОСОБА_1 , як наслідок Київська обласна державна адміністрація позбавлена можливості користуватись і розпоряджатись спірними земельними ділянками лісового фонду.

Враховуючи вищевикладене, у даному випадку, вірним способом захисту порушеного права є пред`явлення до суду негаторного позову в порядку, визначеному ст.ст.21, 152 Земельного кодексу України та ст.ст. 16, 391 Цивільного кодексу України до відповідача з метою усунення перешкод, які ця особа створюють власнику - державі в особі Київської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні землями лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_1 на оспорювані земельні ділянки, а також шляхом повернення спірної земельної ділянки державі в особі Київської обласної державної адміністрації.

Відповідно до ч.3 - 5 ст.56 Цивільного процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Окрім того, згідно ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів (лист Козинської селищної ради від 18.10.2021 № 1628), а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

З огляду на викладене, Київська обласна прокуратура звертається до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, як органу виконавчої влади, уповноваженого державою на розпорядження землями державної форми власності за межами населеного пункту.

Таким чином, спірна земельна ділянка підлягає поверненню у власність держави на користь Київської обласної державної адміністрації.

Київською обласною прокуратурою на адресу Київської обласної державної адміністрації направлено лист, в якому викладено виявлені порушення вимог законодавства щодо незаконності відведення спірних земельних ділянок лісового фонду, запропоновано вжити заходи реагування до усунення цих порушень і повернення відповідної земельної ділянки у розпорядження держави або повідомлення про неможливість звернення до суду з метою захисту інтересів держави в судовому порядку.

Однак, станом на сьогоднішній час відповідь від Київської обласної державної адміністрації на вищевказаний лист до Київської обласної прокуратури не надходив.

Отже, уповноваженим органом своєчасних заходів щодо повернення спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення на користь держави на даний час не вжито, що є підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду в інтересах держави.

Крім цього, в ході опрацювання даних Єдиного державного реєстру судових рішень відомості про пред`явлення позовної заяви про повернення спірної земельної ділянки державі в особі Київської обласної державної адміністрації відсутні, що в свою чергу додатково підтверджує неналежне здійснення захисту інтересів держави уповноваженим суб`єктом владних повноважень.

Таким чином, Київською обласною державною адміністрацією не вживаються належні заходи щодо захисту порушених інтересів держави та остання не заперечує щодо вжиття таких заходів органами прокуратури.

Встановлено, що спірні земельні ділянки, надані у приватну власність мали лісогосподарське призначення. Тобто фактично відбулася незаконна зміна цільового призначення землі, яку було безоплатно приватизовано первісним власником та в подальшому відчужено на користь відповідача, що і призвело до протиправного одержання у власність лісових земель.

Повернення спірної земельної ділянки дійсному власнику відповідає критерію законності: воно здійснюється на підставі норми ст. 391 Цивільного кодексу України в зв`язку з порушенням органом державної влади вимог Лісового кодексу України та Земельного кодексу України, які відповідають вимогам доступності, чіткості, передбачуваності.

Заявлені позовні вимоги щодо усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками пов`язані між собою підставою виникнення, стосуються одного й того ж майна - спірних земельних ділянок та заявлені з метою усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками на користь їх дійсного власника - Київської обласної державної адміністрації.

В зв`язку з цим заступник керівника Київської обласної прокуратури просив суд усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення, шляхом: скасування рішення державного реєстратора від 29.03.2015 р. за індексним номером 28988748 про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:06:011:0010 площею 1 га; усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення з кадастровим номером [номер приховано]:06:011:0010 площею 1 га, шляхом її повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації від ОСОБА_1 . Стягнути з відповідача на користь Київської обласної прокуратури судовий збір.

20.07.2023 р. ухвалою Обухівського районного суду Київської області справа прийнята до розгляду у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

10.10.2023 р. до суду від заступника керівника Київської обласної прокуратури до суду надійшла заява про забезпечення позову в якій просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:06:011:0010. Заборонити ОСОБА_1 , державним реєстраторам та іншим фізичним і юридичним особам вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:06:011:0010, в тому числі реєстрацію (перереєстрацію) права власності, поділу, об`єднання земельної ділянки, застави або іншого виду зміни власника та об`єкта цивільних прав.

11.10.2023 р. ухвалою Обухівського районного суду Київської області було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду на 04.12.2023 р. о 10 год. 00 хв.

11.10.2023 року було винесено ухвалу про задоволення заяви заступника керівника Київської обласної прокуратури про забезпечення позову, накладено арешт на земельну ділянку площею 1 га з кадастровим номером [номер приховано]:06:011:0010 та заборонено ОСОБА_1 , державним реєстраторам та іншим фізичним і юридичним особам вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:06:011:0010, в тому числі реєстрацію (перереєстрацію) права власності, поділу, об`єднання земельної ділянки, застави або іншого виду зміни власника та об`єкта цивільних прав.

03.11.2023 р. до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Аваєва Н.В. надійшла заява про відвід судді Зінченко О.М. у справі №372/2907/23.

03.11.2023 р. ухвалою судді Зінченка О.М. заяву представника відповідача ОСОБА_1 - Аваєвої Н.В. про відвід головуючого судді по даній справі було передано до канцелярії Обухівського районного суду Київської області для визначення судді для розгляду заявленого відводу по суті.

09.11.2023 р. ухвалою судді Тиханського О.Б. клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено частково.

13.11.2023 р. до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Аваєвої Н.В. надійшло клопотання в якому просила суд повернути справу на стадію підготовчого провадження, призначити підготовче засідання у справі. Поновити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та інших заяв, клопотань і доказів.

13.11.2023 р. до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Аваєвої Н.В. надійшло клопотання в якому просила суд залучити до участі у справі третіх осіб: Обухівську районну державну адміністрацію та Головне управління Дергеокадастру у м.Києві та Київській області.

15.11.2023 р. ухвалою судді Тиханського О.Б. в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про відвід головуючого судді Зінченка О.М. від участі в розгляді цивільної справи №372/2907/23 - відмовлено.

15.11.2023 р. до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Аваєвої Н.В. надійшов відзив на позовну заяву в якому просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.

04.12.2023 р. до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Аваєвої Н.В. надійшло клопотання про призначення у справі земельно-технічної експертизи, проведення якої доручити експерту ТОВ «Науково-дослідна лабораторія судових експертиз». На вирішення експерта поставити питання: чи перебувала земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:06:011:0010 в межах кварталів №8, 12, 17, 22, 27 (лісового фонду) повністю/частково/не перебувала в період складання і затвердження землевпорядної документації щодо її відведення ОСОБА_2 , як першому власнику по праву приватизації? Якщо було накладення земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:06:011:0010 на земельні ділянки лісового фонду кварталів №8, 12, 17, 22, 27, то визначити конфігурацію, координати та відобразити це на графічних матеріалах; Чи перебувала земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:06:011:0010 в адміністративних межах Козинської селищної ради (поза межами населеного пункту) повністю/частково/не перебувала в період складання і затвердження землевпорядної документації щодо її відведення ОСОБА_2 , як першому власнику по праву приватизації? Якщо земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:06:011:0010 перебувала повністю/частково в адміністративних межах Козинської селищної ради (поза межами населеного пункту) визначити до якої категорії земель ця земельна ділянка відносилась, визначити конфігурацію, координати та відобразити це на графічних матеріалах. На час проведення експертизи зупинити провадження у справі.

31.01.2024 р. постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 задоволено часткового. Ухвалу Обухівського районного суду від 11.10.2023 р. в частині вирішення вимог заяви про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 , державним реєстраторам та іншим фізичним і юридичним особам вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:06:011:0010 скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні цих вимог. В решті ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 11.01.2023 р. залишено без змін.

08.02.2024 р. ухвалою суду було задоволено клопотання представника відповідача та повернуто на стадію підготовчого судового засідання та залучено в якості третіх осіб без самостійних вимог по даній справі Обухівську районну державну адміністрацію та Головне управління Держгеокадастру у м.Київ та Київській області.

11.03.2024 р. до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Аваєвої Н.В. надійшло клопотання про долучення доказів та висновку експертизи до матеріалів справи.

11.03.2024 р. до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Аваєвої Н.В. надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху, в зв`язку з тим що позивач визначив дві позовні вимоги, як немайнові та сплатив судовий збір у розмірі 4962,00 грн. (платіжне доручення №2765 від 26.12.2022 р.). Ця ставка судового збору була передбачена на 2022 рік, позов подано у 2023 р. В 2023 р. за дві позовні вимоги немайнового характеру, позивач мав сплатити 5368,00 грн.

11.03.2024 р. ухвалою суду було частково задоволено клопотання представника відповідача Аваєвої Н.В. про залишення позову без руху.

18.03.2024 р. до суду від представника Обухівської окружної прокуратури Курінного С. на виконання ухвали суду від 11.03.2024 р. надійшла платіжна інструкція про доплату судового збору по даній справі.

30.04.2024 р. до суду від заступника керівника Київської обласної прокуратури надійшла заява про зміну предмету позову. В обґрунтування заяви зазначено, що за інформацією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» від 20.10.2021 № 889 та доданими до неї фрагментами з публічної кадастрової карти України з нанесеними межами частини кварталів і межами їх таксаційних виділівКозинськоголісництва ДП «Київський лісгосп» за даними лісовпорядкування 2003 року, спірна земельна ділянка частково розташована в межах земель кварталів 8, 12 Козинського лісництва ДП «Київське лісове господарство». Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19.01.2022 р. у справі №363/2877/18, від 16.02.2022 р. у справі №363/669/17, від 18.01.2023 р. у справі №369/10847/19, зайняття земельних ділянок, зокрема, шляхом часткового накладання, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цим майном. У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає, порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном. Таким чином, у разі коли незаконно сформована земельна ділянка частково накладається на землі державного лісового фонду, лише частина спірної земельної ділянки є власністю держави, а інша належить іншій особі. За таких обставин повернення усієї земельної ділянки у власність держави порушуватиме право цієї особи на іншу частину земельної ділянки у власність держави порушуватиме право цієї особи на іншу частину земельної ділянки, а часткове повернення неможливе у зв`язку з її сформованістю як єдиного об`єкта цивільних прав. Відповідно, зобов`язати відповідачів повернути незаконно сформовану земельну ділянку на користь держави у такому випадку буде неправомірним, при цьому здійснити її поділ неможливо. Тому ефективним способом захисту порушеного права у цих правовідносинах є заявлення негаторного позову, у складі позовних вимог якого має бути вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

В зв`язку з цим просить розглядати справу №372/2907/23 за позовними вимогами у наступній редакції: усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження землями лісогосподарського призначення, шляхом скасування рішення державного реєстратора індексний номер 28988748 від 29.03.2015 р. про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:06:011:0010 із припиненням речових прав щодо неї. Усунути перешкоди власнику - державі в особі Київської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні землями лісогосподарського призначення, шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:06:011:0010 у Державному земельному кадастрі. Стягнути з відповідача на користь Київської обласної прокуратури судовий збір.

29.05.2024 р. до суду від заступника керівника Київської обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив на позовну заяву в якому просив суд поновити строк на подання відповіді на відзив, відхилили доводи, викладені у відзиві на позовну заяву представника відповідача та задовольнити позов Київської обласної прокуратури.

29.05.2024 р. до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Аваєвої Н.В. надійшла заява в якій просила суд повернути заявнику заяви «Про зміну предмету позову»: 1) 30.04.2024 р. №12266/24-Вх (без додатків), 2) 03.05.2024 р. №12921/24-Вх (додатки: чеки Укрпошти 4 шт. від 30.04.2024 р. та накладні Укрпошта 0311011344661, 0311011344670, 0311011344696, 0311011344700.

29.05.2024 р. до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Аваєвої Н.В. надійшли заперечення на дії головуючого судді.

29.05.2024 р. ухвалою суду було прийнято заяву заступника керівника Київської окружної прокуратури про зміну предмету позову.

24.06.2024 р. до суду від представника Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» Семко В.Ю. надійшла заява про заміну третьої особи правонаступником в якій просив суд замінити у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство «Київське лісове господарство» на правонаступника Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України».

22.07.2024 р. ухвалою суду було залучено в якості правонаступника третьої особи ДП «Київське лісове господарство» - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України».

17.09.2024 р. ухвалою суду було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

22.01.2025 р. до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Аваєвої Н.В. надійшла заява про відвід головуючого судді Зінченко О.М. у даній справі.

30.01.2025 р. ухвалою судді Зінченка О.М. заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про відвід головуючого судді по даній справі було передано до канцелярії Обухівського районного суду Київської області для визначення судді для розгляду заявленого відводу головуючому судді Зінченко О.М.

31.01.2025 р. до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Аваєвої Н.В. надійшли заперечення на дії головуючого судді Зінченко О.М.

05.02.2025 р. ухвалою судді Кравченко М.В. в задоволенні заяви представника відповідачки ОСОБА_3 про відвід судді Зінченка О.М. від участі в розгляді даної цивільної справи - відмовлено.

04.03.2025 р. до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Аваєвої Н.В. надійшла заява про застосування позовної давності та про відмову позивачеві в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, враховуючи те що з 2009 р. по дату подання позову сплинуло майже 15 років, позивачем порушено строк позовної давності.

03.06.2026 р. до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Аваєвої Н.В. надійшла заява про залишення без руху позовної заяви, встановити прокурору спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: надання суду оцінки (експертно-грошової оцінки) земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:06:011:0010, здійсненої в порядку, визначеному законом, чинної на дату подання позовної заяви; надання суду документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок Обухівського районного суду Київської області грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:06:011:0010, оцінка (експертно-грошової оцінка земельної ділянки) якої здійснена в порядку, визначеному законом, чинної на дату подання позовної заяви.

25.06.2025 р. до суду від прокурора Курінного С. надійшли письмові пояснення в яких просив суд відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позову без руху та усунення недоліків позовної заяви та продовжити розгляд справи.

25.06.2025 р. ухвалою суду позов залишено без руху, надавши позивачу строк для усунення виявлених недоліків, а саме: долучення експертно-грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером [номер приховано]:06:011:0010, площею 1,0 га., чинної на дату подання позовної заяви; внесення на депозитний рахунок Обухівського районного суду Київської області (код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268119, банк отримувача: ДКСУ, м.Київ, рахунок отримувача: [рахунок приховано]) прокурором або Обухівською районною державною адміністрацією, в інтересах якої поданий даний позов, грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки. Крім того, повідомлено прокурора та Київську обласну державну адміністрацією про необхідність усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали та роз`яснено, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява буде залишена без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.257 ЦПК України.

09.07.2025 р. від заступника прокурора Київської обласної прокуратури Грабець І. до Обухівського районного суду Київської області надійшли письмові пояснення на виконання ухвали суду від 25.06.2025 р. про залишення позовної заяви без руху, в яких зазначив, що відсутні підстави для долучення у даній справі експертної грошової оцінки земельної ділянки, а також внесення на депозитний рахунок Обухівського районного суду Київської області вартості спірної земельної ділянки.

06.08.2025 р. ухвалою суду позовну заяву було залишено без розгляду. Роз`яснено, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивачів права повторно звернутися до суду з позовом.

09.12.2025 р. постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу Київської обласної прокуратури задоволено. Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 06.08.2025 р. скасовано, направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

26.02.2026 р. протоколом автоматизованого розподілу дану справу було передано судді Зінченко О.М. для продовження розгляду справи.

07.05.2026 р. в судовому засіданні прокурор Курінний С.О. позов підтримав, пояснив, що було відведено земельні ділянки 12 громадянам. ОСОБА_2 земельну ділянку було відчужено відповідачці ОСОБА_1 . Це землі лісового господарства. Порушення було виявлено прокуратурою 01.12.2021 р. 11.06.2009 р. винесено розпорядження, яке не скасоване та не визнано недійсним. Дане розпорядження є чинним. Експертиза не проводилася, для визначення скільки земельна ділянка відповідачки накладається на землі лісового фонду.

07.05.2026 р. в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Аваєва Н.В. - проти позову заперечувала, пояснила, що позивачем обрано не вірний спосіб захисту. Не можна через усунення перешкод позбавляти права власності особу. Прокурор маніпулює законом. Відповідачка є добросовісним набувачем земельної ділянки. Межі лісгоспу не винесено в натурі. Є експертиза, яка спростовує позицію прокурора. Планшети мають похибку до 50 метрів. Оригінали планшетів відсутні. Також відсутні докази накладення земельної ділянки на землі лісового фонду. Не надано доказів незаконної передачі земельної ділянки у власність. Просила суд застосувати строки позовної давності, оскільки земля приватизована в 2009 р.

10.06.2026 р. в судовому засіданні представник третьої особи Державного підприємства «Ліси України» - адвокат Семко В.Ю. позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві. Пояснив, що земельна ділянка відповідачки накладається на землі лісового фонду. Оригінали планшетів було вилучено ДБР. У ДП «Ліси України» є протокол вилучення планшетів. Скільки накладається не відомо.

20.10.2026 р. в судовому засіданні в судових дебатах прокурор Курінний С.О. позов підтримав з підстав викладених у позові.

20.10.2026 р. в судовому засіданні в судових дебатах представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Аваєва Н.В. зазначила, що вона подала до суду письмові дебати, прокурор не обґрунтував позов, пропущено строки позовної давності. Прокурор говорить, що земельні ділянки розташовані в іншому місці. Відповідачка купила земельну ділянку, вона добросовісний набувач, це не було спростовано. Суду не представлено оригіналів поданих доказів прокурором. Стягнути витрати за надання послуг представника.

20.10.2026 р. в судовому засіданні в судових дебатах представник третьої особи Державного підприємства «Ліси України» - адвокат Семко В.Ю. підтримав позов прокурора. Пояснив, що було накладення земельної ділянки відповідачки на землі лісового фонду.

20.10.2026 р. в судове засідання представник позивача Київської обласної державної адміністрації не з`явився, в своєму клопотанні просив цивільну справу розглядати без участі представника Київської ОДА та задовольнити позовну заяву.

20.10.2026 р. в судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Обухівської районної державної адміністрації не з`явився, в своєму клопотанні просив суд справу розглянути без його участі та ухвалити рішення на розсуд суду.

20.10.2026 р. представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головного управління Держгеокадастру у м.Києві та Київській області в судове засідання не з`явилися, в своєму клопотанні просив суд справу розглянути без його участі за наявними в матеріалах справи документами.

20.10.2026 р. в судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив, заяв, клопотань суду не надав.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи ДП «Ліси України», перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції у тому числі щодо представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти «орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади».

Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява є підставою для порушення справи в суді.

Таким чином, захист порушених інтересів держави покладено на органи прокуратури ст. 131-1 Конституції України, Законом України «Про прокуратуру», ст. 56 ЦПК України.

Згідно ст.56 Цивільного процесуального кодексу України визначено право прокурора в позовній заяві самостійно визначати, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовувати необхідність захисту інтересів держави, а також зазначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача. Разом з тим, відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 (справа № 806/1000/17), від 10.05.2018 (справа № 910/18283/17), від 17.10.2018 (справа № 910/11919/17) не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Як зазначено вище, на час звернення прокурором до суду з даним позовом, згідно положень ст.122 Земельного кодексу України, належним розпорядником земель лісогосподарського призначення державної форми власності за межами населеного пункту без зміни їх цільового призначення, яка фактично перебуває в постійному користуванні державного підприємства «Київське лісове господарство», є виключно Київська обласна державна адміністрація.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Частиною 2 ст. 84 Земельного кодексу України передбачено, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини, що виникають при використанні лісів, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Таким чином, Земельним кодексом України встановлено пріоритетність норм цього кодексу для застосування до земельних відносин, що виникають при використанні лісів.

Статтею 1 Лісового кодексу України визначено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Земельна лісова ділянка - земельна ділянка лісового фонду України з визначеними межами, яка надається або вилучається у землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до земельного законодавства.

Статтею 7 Лісового кодексу України визначено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (ст. 5 Лісового кодексу України).

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 11.06.2009 № 710 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 12-ти громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради», було передано у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства 12-ти громадянам загальною площею 16,000 га, надано дозвіл землевпорядній організації встановити межі земельних ділянок та зони обмежень в натурі (на місцевості), виготовити державні акти на право власності на землю. (а.с.74 т.1)

Разом з іншими громадянами, ОСОБА_2 було передано у приватну власті земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1 га.

На підставі вищеказаного розпорядження Обухівської РДА, ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку від 26.06.2009 серія ЯЗ № 345618, зареєстрований за № 08[телефон приховано], згідно якого ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 1.0000 га, розташованої Київська область, Обухівський район, Козинська селищна рада, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки [номер приховано]:06:011:0010. (а.с.38-39 т.1)

28.10.2009 р. ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1.000 га розташовану на території Козинської селищної ради Обухівського район Київської області, кадастровий номер [номер приховано]:06:011:0010, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства. Продаж між сторонами вчинено за 2602400,00 грн., представник продавця підтвердив факт повного розрахунку за продану земельну ділянку, що підтверджується копією договору купівлі-продажу земельної ділянки посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н.Р., зареєстровано в реєстрі за №2630. (а.с.30-31 т.1)

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна №331208336 від 04.05.2023 р., приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Мельник М.В.,на підставі договору купівлі-продажу від 29.10.2009 № 2630, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про державну реєстрацію права власності (індексний номер 28988748 від 29.03.2016) на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:06:011:0010 за ОСОБА_1 . (а.с.27 т.1)

В позовній заяві прокурор зазначає, що за інформацією державного підприємства «Київське лісове господарство» від 21.10.2021 р. №02-793 спірні земельні ділянки розташовані на землях лісогосподарського призначення відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 1993 та 2003 років (планшет 2)

Разом з тим, у листі ДП «Київське лісове господарство» №01-965 від 01.12.2021 р. зазначено, що ДП «Київське лісове господарство» повторно розглянувши листа Київської обласної прокуратури від 06.10.2021 р. №15/1-952 (вх.№1241 від 12.10.2021 р.) щодо надання інформації стосовно земельних ділянок з кадастровими номерами: [номер приховано]:06:011:0010 та інших, повідомив наступне: враховуючи допущену технічну помилку (допущено опечатку) у листі від 21.10.2021 р. №02-783, що стало причиною надання недостовірної інформації; лист вважати недійсним; відповідь викласти в слідкуючій редакції: Відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2014 р. та даних публічної кадастрової карти України, вищевказані земельні ділянки розташовані за межами земель лісогосподарського призначення державного лісового фонду підприємства. Разом з тим ДП «Київський лісгосп» повідомляє про те, що вказані земельні ділянки були вилучені з лісового фонду підприємства в попередні роки, що передували лісовпорядкуванню 2014 р. (Козинське лісництво кв.8; 12, 17, 22, 27 планшет №1, масштаб 1:10000). Вищевказані земельні ділянки були вилучені з лісового фонду згідно планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування після 2003 року (Козинське лісництво кв.8; 12, 17, 22, 27 планшет №2, масштаб 1:10000, лісовпорядкування 1993, 2003 року). (а.с.43 т.1)

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, а саме планшети на які посилається прокурор, подані у копіях, їхні оригінали не були належним чином досліджені в судовому засіданні. Оскільки з пояснень представника третьої особи Державного підприємства «Ліси України» - адвоката Семко В.Ю. вбачається, що оригінали планшетів у ДП «Ліси України» було вилучено ДБР.

Ст.81 Цивільного процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частинами 1, 2, 3, 4 ст. 77 вказаного Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмету доказування.

Положеннями ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Однією з підстав звільнення від доказування є преюдиціальність обставин, існування або не існування яких встановлене судовим рішенням, що вступило в законну силу, у цивільній, господарській або адміністративній справі.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову. Отже, обставини, встановленні рішенням суду у порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства не доказуються при розгляді інших цивільних справ, в яких беруть участь ті ж особи, щодо якої встановленні ці обставини.

Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 23.02.2022 у справі № 554/8632/18.

Крім цього, у постанові Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 520/14775/15-ц зазначено, що преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановленні факти не підлягають доказуванню. Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні варто розуміти так, що учасники судового процесу не зобов`язанні повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій цивільній, господарській або адміністративній справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 11.06.2009 № 710 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 12-ти громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради» прокурором Обухівського району було оскаржене в судовому порядку.

19.06.2013 р. рішенням Обухівського районного суду Київської області у справі №1018/3575/12 (2-243/13) було відмовлено в задоволенні позову прокурора Обухівського району в інтересах держави в особі Державного комітету лісового господарства України, Державного підприємства «Київське лісове господарство» до Обухівської РДА, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 про визнання недійсним та скасування розпоряджень, державних актів на право приватної власності на землю, договорів купівлі-продажу, витребування земельних ділянок та визнання права власності, треті особи - Головне Управління Держземагентства в Київській області, Відділ опіки та піклування Бориспільської міської ради. В даному судовому рішенні зазначено, що в судовому засіданні встановлено, що відповідачі право власності на спірні земельні ділянки, що розташовані в адміністративних межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області отримали без порушень норм чинного законодавства. (а.с. 87-92 т.2)

19.12.2013 р. ухвалою Апеляційного суду Київської області по справі №22ц-780/6287/13 апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області та Обухівської районної державної адміністрації Київської області було відхилено. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 червня 2013 року - залишено без змін. В ухвалі зазначено, що «накладання земельних ділянок на лісові квартали №№8, 12, 17, 22, 27, що перебувають в постійному користуванні ДП «Київське лісове господарство», не має місця і що земельні ділянки межують по праву сторону з автомобільною дорогою Київ-Обухів та примикають до лісових кварталів №№8, 12, 17, 22, 27, що перебувають в постійному користуванні ДП «Київське лісове господарство». (а.с.93-98 т.2)

29.05.2014 р. ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу Обухівської районної державної адміністрації Київської області було відхилено. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 червня 2013 р. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 19 грудня 2013 р. залишено без змін. В ухвалі зазначено, що «суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов правильного висновку про те, що позов прокурора Обухівського району Київської області в інтересах держави в особі Державного комітету лісового господарства України, державного підприємства «Київське лісове господарство» не підлягає задоволенню, керуючись при цьому нормами ст.ст.4, 5 Лісового кодексу України, ст.ст.19, 20, 83, 84, 140, 143, 153 Земельного кодексу України, ст.10, 60 ЦПК України, оскільки позивачем належними та допустимими доказами не доведено того, що спірні земельні ділянки відносяться до земель лісового фонду.» (а.с.99-101 т.2)

Таким чином, Розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 11.06.2009 № 710 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 12-ти громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради» на теперішній час є чинним. Це також підтвердив в судовому засіданні прокурор.

Ухвалами Апеляційного суду Київської області по справі №22ц-780/6287/13 від 19.12.2013 р. та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.05.2014 р. встановлено обставини, що не підлягають доказуванню у даному позові про те, що накладання земельних ділянок, зокрема земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:06:011:0010, на лісові квартали №№8, 12, 17, 22, 27, що перебувають в постійному користуванні ДП «Київське лісове господарство», не має місця і що земельні ділянки межують по праву сторону з автомобільною дорогою Київ-Обухів та примикає до лісових кварталів №№8, 12, 17, 22, 27, що перебувають в постійному користуванні ДП «Київське лісове господарство». Земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:06:011:0010 не відноситься до земель лісового фонду.

Крім того, дана обставина підтверджується ксерокопією Фрагменту з публічної кадастрової карти України станом на 18.10.2021 р. з нанесеними межами кварталів №8, 12, 17, 22, 27 Козинського лісництва ДП «Київський лісгосп» за даними лісовпорядкування 2014 року, згідно якої земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:06:011:0010 знаходиться поряд із кварталом №12, і не накладається на землі лісового фонду. (а.с.41 т.1)

Ні в заяві про уточнення позовних вимог, ні під час розгляду справи прокурор не зазначив і не довів, яка саме частина земельної ділянки відповідачки накладається на землі лісового фонду: не визначив її площі, координат поворотних точок, меж і конфігурації.

Таким чином, твердження прокурора про часткове накладання земельної ділянки відповідачки на землі лісового фонду є безпідставним та не доведеним належними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_1 набула земельну ділянку за відплатним нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 28 жовтня 2009 року, сплатила 2602400,00 грн. - суму, яка відповідала експертній грошовій оцінці на час укладення правочину. Така поведінка відповідає звичайній добросовісній ринковій угоді. Відповідачка вважається добросовісним набувачем.

П.1 ч.3 ст.388 ЦК України передбачає, що держава, територіальна громада, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті, також не може витребувати майно від добросовісного набувача на свою користь, якщо: з моменту реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності першого набувача на нерухоме майно, передане такому набувачеві з державної або комунальної власності у приватну власність, незалежно від виду такого майна, минуло більше десяти років.

Первинне набуття та реєстрація земельної ділянки відбулися у 2009 році, а позов подано у 2023 р. - приблизно через 14 років.

Відповідачка є відплатним добросовісним набувачем, а прокурор не довів наявності законного винятку із цієї гарантії.

Крім того, прокурором пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

Враховуючи викладене, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у справі доказів, суд вважає, що позовні вимоги не доведені належними і допустимими доказами, а тому слід відмовити повністю в задоволенні позовних вимог заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, а саме, усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження землями лісогосподарського призначення, шляхом скасування рішення державного реєстратора індексний номер 28988748 від 29.03.2015 р. про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:06:011:0010 із припиненням речових прав щодо неї. Усунути перешкоди власнику - державі в особі Київської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні землями лісогосподарського призначення, шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:06:011:0010 у Державному земельному кадастрі.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 76, 81, 259, 264-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство «Київське лісове господарство», Державне підприємство «Ліси України», ОСОБА_2 , Обухівська районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у м. Київ та Київській області про скасування державної реєстрації та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом їх повернення, відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 06.11.2026 р.

Суддя О.М.Зінченко