Ухвала № 141369285 у справі № 450/5404/26 від 09.11.2026

справа № 450/5404/26

УХВАЛА

09 листопада 2026 року м.Львів

Суддя Залізничного районного суду м. Львова Колодяжний С.Ю., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном,

встановив:

ОСОБА_1 через свого представника та підсистему ЄСІТС - «Електронний суд» 14.10.2026 року звернувся в Пустомитівський районний суд Львівської області з позовом, в якому просить зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні частиною житлового будинку АДРЕСА_1 , а саме внутрішньої частини горища шляхом приведення горищного простору до належного шляхом демонтажу самовільно влаштованої цеглової перегородки, відновлення доступу до горища; стягнути на його користь з ОСОБА_2 вартість ремонтно - відновлювальних робіт зовнішньої частини даху, в тому числі встановлення протипожежних перегородок у розмірі 91516 грн.; стягнути з ОСОБА_2 судові витрати, в тому числі судовий збір у розмірі 2662 грн., кошти у розмірі 35 000 грн. за правову допомогу, 15000 грн. за виготовлення висновку експерта та 10000 грн. за виготовлення кошторису.

Відповідно до ухвали Пустомитівського районного суду м.Львова від 15.10.2026 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном, на підставі ч.1 ст.31 ЦПК України передано в Залізничний районний суд м.Львова.

03.11.2026 року справа надійшла до Залізничного районного суду м.Львова та згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана для розгляду до провадження судді Колодяжного С.Ю.

При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі суддя враховує наступне.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.

При цьому суд враховує практику ЄСПЛ, відповідно до якої право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992, заява № 12964/87). Разом із цим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява №12964/87).

Отже, ЄСПЛ у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків.

Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення від 21.10.2010 року у справі «Дія 97» проти України», заява № 19164/04).

Так, відповідно до ч.1 ст.184 ЦПК України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі встановлено, що заява не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

В позовній заяві позивач зазначає ціну позову - 91516 грн. та просить стягнути на його користь вартість ремонтно-відновлювальних робіт зовнішньої частини даху, в тому числі встановлення протипожежних перегородок, у розмірі 91516 грн.

Однак, в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 в позовній заяві зазначає, що розрахунок ціни позову у розмірі 75000 грн. визначений у висновку експерта і вказує на суму, яка необхідна для відновлення стану, що існував до порушення і не пов?язаний з розмірами часток спільної часткової власності.

Таким чином, позивачу необхідно, шляхом подання нової редакції позовної заяви, уточнити ціну позову та обґрунтувати суму вартості ремонтно-відновлювальних робіт зовнішньої частини даху у розмірі 91516 грн.

Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п?яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає строк для усунення недоліків.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, який не може перевищувати п?яти днів з дня вручення ухвали, для усунення вказаних недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.175, 185, 259-261 ЦПК України,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном - залишити без руху.

Позивач має право протягом строку, який не перевищує п?яти днів з дня вручення йому ухвали, усунути недоліки позовної заяви. Якщо позивач усуне зазначені недоліки позовної заяви у визначений ухвалою строк, вона вважається поданою в день первісного її подання до суду, в противному випадку - вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя (підпис)

Згідно з оригіналом.

Суддя: С.Ю. Колодяжний