Рішення № 141369357 у справі № 379/313/26 від 10.11.2026

Єдиний унікальний номер: 379/313/26

Провадження № 2/379/1073/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі

головуючого судді - Шабрацького Г.О. ,

за участю секретаря судового засідання - Гопкало О.Ю.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Таращанської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом,

В С ТА Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визначити для нього додатковий строк для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті матері - ОСОБА_2 .

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Вказано, що померла ОСОБА_2 на момент смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно. Позивач є єдиним спадкоємцем за законом після померлої матері. Встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини він пропустив, оскільки тривалий час не міг знайти документи на квартиру. Крім того, він вважав, що фактично прийняв спадщину, оскільки має 1/5 частини квартири та фактично проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Зважаючи на відмову приватного нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину оскільки, ним пропущено строк для прийняття спадщини і не надано доказів на підтвердження постійного проживання зі спадкодавцем на момент смерті останньої, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 16 березня 2026 року позовну заяву визнано неподаною і повернуто позивачу.

Постановою Київського апеляційного суду від 06.07.2026 в цивільній справі №379/313/26 було скасовано ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 16.03.2026 та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

До Таращанського районного суду Київської області цивільна справа 379/313/26 за позовом ОСОБА_1 до Таращанської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, надійшла 04.08.2026.

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 06.08.2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 07.09.2026 року задоволено клопотання позивача та витребувати у приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Федкевич Н.М. копію спадкової справи щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 15.10.2026 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Таращанської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, та призначити справу до судового розгляду по суті. Задоволено клопотання позивача про виклик та допит свідків.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засідання позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити. Суду пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . На той час ще був батько - ОСОБА_3 та брати - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Мати була зареєстрована та проживала в квартирі. Всі інші були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 . Знає, що на прийняття спадщини є 6 місяців, але він не думав, що пропустив строк.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав заяву, в якій просить розглядати справу без участі представника Таращанської міської ради. Не заперечують проти задоволення позову.

Згідно ч.1 ст.244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

У судовому засіданні 06.11.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення та оголосив, що проголошення рішення відбудеться 10.11.2026 о 15:00 год.

Суд, заслухавши позивача та свідків, врахувавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_2 , що підтверджує свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.12).

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.9).

Як вбачається з копії паспорта громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 13.08.1999 року (а.с.4-6).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на 1/5 частини квартири у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_3 , та належала померлій на підставі свідоцтва про право власності від 27.07.1993 року (а.с.11).

Згідно до указаного свідоцтва, квартира АДРЕСА_3 належить на праві спільної сумісної власності гр. ОСОБА_2 та членам сім`ї ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та позивачу ОСОБА_1 . Квартира приватизована згідно з ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» (а.с.11).

Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_3 - батько позивача(а.с.13), ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_1 -брат позивача (а.с.14), ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_4 - брат позивача (а.с.15).

З матеріалів справи вбачається, що після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , заяв про прийняття спадщини до нотаріальної контори ніхто не подавав, спадкова справа не заводилася, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 84426910 від 09.03.2026 та листом приватного нотаріуса Федкевич Н.М. від 28.09.2026 року (а.с.26,127).

Окрім позивача інші спадкоємці відсутні.

Постановою приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Федкевич Н.М. від 19.02.2026 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що належить померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , та у проведенні будь-яких дій, пов`язаних з видачею свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з пропуском ОСОБА_1 встановленого строку для подачі заяви про прийняття спадщини та відсутністю спільної з померлою реєстрації (а.с.16).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що він знає позивача з дитинства. Його родина (він, мати, батько та брати) проживали в квартирі. Приблизно у 1999 році, його батько побудував будинок по АДРЕСА_2 та батько з братами ( ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ) проживали у будинку. Мати проживала в квартирі та ОСОБА_9 проживав у квартирі з матір`ю до 2022 року. Він свідок проживає поруч та бачив хто де проживає. З 2022 року вони з братом ОСОБА_7 помінялись, ОСОБА_9 з сім`єю почав проживати у будинку по АДРЕСА_4 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона являється сусідкою позивача. Знає їх з 1976 року, коли перейшли до будинку. Вони проживали у кв. АДРЕСА_5 , на одній площадці з позивачем. Воложимир постійно проживав разом із матір`ю з 1999 року по час її смерті, і потім по 2022 рік. Потім помінявся з братом ОСОБА_7 . Після смерті брата позивач робить ремонт.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи , які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

В силу ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За загальним правилом положень про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з ст.1270ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Положеннями ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (п.24 рішення ЄСПЛ від 09.10.1979 у справі Ейрі»; п.32 рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (п.32 рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства»). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя наприклад, коли усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини»).

Як роз`яснено у п. 24постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Відповідно до ст.ст.3,8,9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Судом встановлено, що спору про спадкування не існує, а сама спадщина відповідно до вимог ст. 1277 Цивільного кодексу України відумерлою не визнана, а отже вона є досі відкритою, тому, відповідно до ч.1 ст. 1268 Цивільного кодексу України, позивач має право на її прийняття як спадкоємець.

Позивач спадщину прийняв фактично, оскільки проживав з матір`ю в квартирі до її смерті.

Крім того, факт постійного проживання ОСОБА_1 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується показами свідків: ОСОБА_11 , ОСОБА_10 .

З урахуванням вказаного суд вважає, що є достатньо законних та обґрунтованих підстав для визнання строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , пропущений позивачем ОСОБА_1 , таким, що був пропущений з поважної причини, встановивши позивачу додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері достатній для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю один місяць, починаючи з моменту набрання законної сили рішення суду, права та охоронювані законом інтереси інших осіб не порушуються, іншим передбаченим законом шляхом поновити порушене право позивача на спадщину немає можливості.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст.4,5,89, 264,265,268,354,355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Таращанської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 тривалістю 1 (один) місяць з дати набрання законної сили рішенням суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Таращанська міська рада адреса місцезнаходження: Київська область, м. Тараща., вул. Героїв Чорнобиля, 1, ЄДРПОУ: 04054955 .

Суддя Таращанського районного суду

Київської області Григорій ШАБРАЦЬКИЙ