Рішення № 141369412 у справі № 381/4558/26 від 09.11.2026

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/3443/26

381/4558/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участю секретаря: Омельчук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Фастові Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До Фастівського міськрайонного суду Київської області з використанням системи «Електронний суд» надійшла позовна заява, подана ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором в сумі 15904,39 гривень.

Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2662,40 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 гривень.

За змістом заявлених позовних вимог стверджується про те, що 20.02.2020 року між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (далі, первісний кредитор) та ОСОБА_1 , як позичальником, було укладено договір № 500827714.

Відповідно до умов укладеного договору кредитодавець надав позичальнику кредит у сумі 11450,66 грн., а позичальник зобов`язався повернути кредит в строк до 21.02.2022, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 23,00%, а також комісії, штрафи, пеню та інші платежі, передбачені договором.

Відповідно до Протоколу № 2/2022 від 18.08.2022 року позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» змінено найменування банку з Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК».

17.05.2021 року між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС» було укладено договір факторингу № 2 від 17.05.2021 року, відповідно до якого АТ «АЛЬФА-БАНК» відступило на користь ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 500827714 від 20.02.2020 року.

У подальшому 18.05.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 18-05/21 від 18.05.2021 року, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 500827714 від 20.02.2020 року перейшло до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ».

10.01.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги до відповідача за договором № 500827714 від 20.02.2020 року.

Позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» зазначає, що відповідач належним чином не виконала своїх зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим загальний розмір заборгованості за договором № 500827714 від 20.02.2020 року станом на день формування позовної заяви становить 15904,39 грн.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі, ухвалено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 24 вересня 2026 року витребувано від АТ «Сенс Банк» зазначену в клопотанні про витребування інформацію.

29.10.2026 року на адресу суду з АТ «СЕНС БАНК» надійшли витребувані судом докази. Листом № 18707-БТ-32.3/2026 від 22 жовтня 2026 року банк повідомив, що ОСОБА_1 є клієнтом банку та надав виписки по рахунках за період з 20.02.2020 по 17.05.2021, детальний розрахунок заборгованості станом на 17.05.2021 року та меморіальні ордери щодо надання кредиту.

Учасникам справи було роз`яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Представник позивача в позовній заяві зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач, належним чином повідомлявся судом про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, конверт із судовою повісткою повернувся без вручення із зазначенням працівника поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Проте, відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч. 4 ст. 130 ЦПК України).

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Також згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» №12307 - учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України (далі за текстом рішення - ЦК) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази у їх сукупності, встановив наступне.

Зокрема, судом встановлено, що 20.02.2020 року між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 було підписано оферту на укладання про надання кредиту № 500827714 від 20.02.2020 року, відповідно до умов яких АТ «Альфа-Банк» надало відповідачу грошові кошти в сумі 11450,66 грн., зі сплатою відсотків за його користування в розмірі 23% річних, строком на 24 місяці.

Також 20 лютого 2020 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені умови видачі кредиту аналогічні тим, які зазначені в оферті на укладання про надання кредиту №500827714.

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором АТ «Альфа-Банк» виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти.

ОСОБА_1 користувався коштами, про що свідчить виписка по рахунку, яка була надана на виконання ухвали суду представниками АТ «Сенс Банк», однак не виконав взяті на себе зобов`язання з погашення заборгованості по тілу кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Судом також було встановлено, що 17.05.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» було укладено договір факторингу № 2 за яким АТ «Альфа-Банк» передав ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» за плату належні йому права вимоги до відповідача за договором № 500827714.

Відповідно до Реєстру боржників до такого Договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 15904,39 грн.

18.05.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 18-05/21 за яким ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» передав ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому права вимоги до відповідача за договором № 500827714.

Відповідно до Реєстру боржників до такого Договору факторингу ТОВ «Вердикт Капітал`набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 15904,39 грн.

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» було укладено договір факторингу № 10-01/2023 за яким за яким ТОВ «Вердикт Капітал» передав ТОВ «Коллект центр» за плату належні йому права вимоги до відповідача за договором №500827714 за реєстром боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до такого Договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 15904,39 грн.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином права вимоги за договором позики, укладеним ОСОБА_1 із первісним кредитором, перейшло до ТОВ «Коллект центр».

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання за таким кредитним договором щодо повернення кредиту та процентів за користування ним, внаслідок чого у ОСОБА_1 утворилась заборгованість, яку відповідач повинен сплатити на користь позивача.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №500827714 вбачається, що розмір заборгованості ОСОБА_1 за тілом кредиту становить 11070,42 грн., за відсотками 4831,25 грн.

Також суд зазначає, що за ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання за вимогою кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.

З огляду на юридичну природу правовідносин сторін, як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК, як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 18 березня 2018 року по справі № 210/5796/16-ц.

Так на підставі розрахунків представника позивача 3% річних та інфляційних витрат відповідно до ст. 625 ЦК за період прострочення погашення заборгованості вбачається, що заборгованість за спірний період становить: 3% річних в розмірі 2,72 грн., інфляційних втрат у розмірі 0,00 грн.

Підсумовуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 500827714 в загальному розмірі 15904,39 грн., з яких 11070,42 грн. сума боргу за основною сумою заборгованості, 4831,25 грн. сума боргу за відсотками, 2,72 грн. 3 % річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

Суд встановив, що понесені ТОВ «Коллект центр» витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 9000 грн. підтверджуються матеріалами справи: договором про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 року з переліком видів послуг, заявкою на надання юридичної допомоги №67, витягом з акту №23 про надання юридичної допомоги яким визначено вартість юридичних послуг, наданих адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», в загальній сумі 9000 грн., а також кількість часу витраченого на надану правову допомогу з детальним переліком проведеної роботи.

При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція була викладена неодноразово Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11 листопада 2021 року по справі № 922/449/21 та від 3 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19.

Натомість, суд вважає, що при визначенні витрат на правничу допомогу по даній справі не було дотримано розумність їх розміру, враховуючи незначну складність справи.

Таким чином послуги адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс» на складання позовної заяви на суму 9000 грн. на переконання суду, як суттєво завищенні, тому підлягають зменшенню, до розміру саме 2500 грн.

При цьому судом було враховано однотипність складених в інтересах ТОВ «Коллект центр» адвокатським об`єднанням позовних заяв, що не зумовлює витрачання значного обсягу часу та зусиль такого правника.

Отже, виходячи з визначеного судом розміру витрат на правничу допомогу по даній справі, зважаючи на критерій розумності їх розміру та приймаючи до уваги конкретні обставини справи, суд дійшов до висновку, що витрати на правничу допомогу позивача підлягають зменшенню у даному випадку до 2500 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК на користь позивача з відповідача підлягають також стягненню витрати ТОВ «Коллект центр» зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст. 280-289 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926 , місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, суму заборгованості за договором № 500827714 від 20.02.2020 року в розмірі 15904 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот чотири) гривні 39 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 2500 гривень, як компенсацію понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 2662,40 гривні як компенсацію витрат зі сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М.Ковалевська