Ухвала № 141369466 у справі № 464/5980/25 від 03.11.2026

Справа №464/5980/25

пр № 2-с/464/139/26

У Х В А Л А

03 листопада 2026 року суддя Сихівського районного суду м. Львова Жила В.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу,

встановив:

Наказом Сихівського районного суду м. Львова від 28.08.2025 (справа № 464/5980/25, пров. № 2-н/464/1637/25) стягнуто з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в розмірі 4 885,10 грн., а також 302,80 грн. судового збору.

Від боржниці ОСОБА_1 до суду надійшла заява про скасування означеного судового наказу у зв`язку з необґрунтованістю вимог стягувача щодо стягнення з неї заборгованості. В обґрунтування заяви покликається на те, що вона дійсно є власницею нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та регулярно здійснює оплати за відповідні комунальні послуги. Разом з тим, 30.07.2024 контролером ЛМКП «Львівводоканал» було складено акт № 714273 щодо розпломбування лічильників обліку води для проведення їх подальшої періодичної метрологічної повірки. Таку повірку було здійснено ще 16.09.2024, після чого ОСОБА_1 неодноразово зверталась до ЛМКП «Львівводоканал» із заявами з приводу проведення пломбування лічильників, проте її заяви залишались без виконання від незалежних від неї причин, зокрема звільнення відповідальних працівників, пошук нових працівників, завантаженість існуючих працівників ЛМКП «Львівводоканал» тощо. Незважаючи на допущену з вини співробітників ЛМКП «Львівводоканал» затримку із проведення пломбування лічильників щодо ОСОБА_1 було виставлено рахунок на спожиту протягом серпня - листопада 2024 року воду у розмірі, який у багато разів перевищував попередній рівень споживання. Відтак, вважає, що нарахування ЛМКП «Львівводоканал» заборгованості у розмірі 4 885,10 грн. є неправомірним та не ґрунтується на жодному нормативному акті, а тому судовий наказ від 28.08.2025 у справі № 464/5980/25 підлягає скасуванню.

Окрім цього, разом із заявою про скасування вищезазначеного судового наказу, ОСОБА_1 подано заяву про поновлення строку на звернення до суду із такою заявою, оскільки стверджує, що копію судового наказу та примірник заяви стягувача про видачу такого наказу вона не отримувала, а про його існування дізналась з відкритих джерел. Таким чином, із матеріалами справи № 464/5980/25 (пров. № 2-н/464/1637/25) ознайомилась через представника лише 19.10.2026. Вважає, що строк пропущено через поважні причини, а тому просить такий поновити.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржників проти вимог стягувача вказує на наявність спору про право між учасниками правовідносин. При цьому, закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, а відтак відповідна заява боржника є підставою для скасування судового наказу.

Згідно з ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів отримання заявником (боржником) копії судового наказу, ознайомлення останнім із матеріалами справи тільки 19.10.2026, визначений законом строк для подачі заяви про скасування судового наказу боржником не пропущено, а відтак відсутні підстави для його поновлення.

Положеннями ч. 3 ст. 171 ЦПК України передбачено, що у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали заяви про скасування судового наказу та матеріали справи № 464/5980/25, враховуючи відсутність підстав для повернення заяви, приходжу до переконання, що доводи, викладені стягувачем у заяві про видачу судового наказу, потребують дослідження, а тому судовий наказ від 28.08.2025 (справа № 4464/5980/25, пров. № 2-н/464/1637/25) необхідно скасувати.

Керуючись статтями 170-171, 258-261, 353 ЦПК України,

постановив:

Скасувати судовий наказ Сихівського районного суду м. Львова від 28.08.2025 (справа № 464/5980/25, пров. № 2-н/464/1637/25) про стягнення з ОСОБА_2 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в розмірі 4 885,10 грн., а також 302,80 грн. судового збору.

Роз`яснити Львівському міському комунальному підприємству «Львівводоканал» право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Копію ухвали направити стягувачу та боржнику для відома.

Ухвала остаточна та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Володимир ЖИЛА