Рішення № 141369592 у справі № 390/2236/25 від 10.11.2026

Справа № 390/2236/25

Провадження № 2/390/1169/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2026 р. Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Квітки О.О.,

при секретарі - Петренко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницький цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник ТОВ "Споживчий центр" звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 70 865, 04 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24.02.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ "Споживчий центр" укладено кредитний договір №24.02.2025-100001841, шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною Договору. ТОВ "Споживчий центр" виконали зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно умов укладеного договору. ОСОБА_1 зобов`язалася у строки здійснювати погашення заборгованості, проте через неналежне виконання умов договору виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути та судові витрати по справі.

Ухвалою суду провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачка надала до суду відзив на позовну заяву, в якому, зокрема зазначила, що дійсно розглядала пропозицію банку укласти кредитний договір на суму 25 000 грн, проте кредитний договір не укладала, не підписувала, кредитні кошти не отримувала та ними не користувалася, тому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Позивач ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» подав відповідь на відзив, у якій заперечив проти доводів відповідача та зазначив, що ним подано належні та достатні докази укладення кредитного договору в електронній формі, підписання його відповідачкою одноразовим ідентифікатором та перерахування кредитних коштів за реквізитами платіжної картки, зазначеними у договорі. Також зазначили, що відповідачкою у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму: 5 384,96 грн від 09.03.2025, при цьому, під час формування довідки про заборгованість та суми позовної вимоги було враховано факт оплати та змінено суму заборгованості. Що є обставиною, яка свідчить про визнання боргу відповідачкою. Такий висновок кореспондує із позицію Верховного Суду, що викладена у рішенні по справі № 916/2403/18 від 10.09.2019.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до статей 525, 526, 527, 530, 625 ЦК України: одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України; боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок; якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, що передбачено ч.1 ст.1054 ЦК України.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Судом встановлено, що 24.02.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ "Споживчий центр" укладено кредитний договір №24.02.2025-100001841, шляхом підписання Заявки, що підписана електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора Е441, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомилася 24.02.2025 за посиланням. Відповідно до умов договору ТОВ "Споживчий центр" надали ОСОБА_1 кредит у сумі 25 000 грн, із процентною ставкою 1 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит - 140 днів до 13.07.2025; (денна процентна ставка 0,82 %) зі сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 3 750 грн, неустойки в розмірі 250 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов`язання. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за цим договором: НОМЕР_6 .

Крім того, ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту.

Факт перерахування кредитних коштів відповідачці підтверджується квитанцією про зарахування № 662757773 від 24.02.2025, з якої слідує, що на картку № НОМЕР_2 24.04.2025 зараховано 25 000 грн.

Довідка - розрахунок заборгованості свідчить, що загальна сума заборгованості 70 865, 04 грн, яка складається з заборгованості: за кредитом - 25 000 грн; за процентами - 31 500 грн, які нараховані з 24.02.2025 по 13.07.2025; комісія за надання кредиту - 1 865; 04 грн, неустойка - 12 500 грн.

З детального розрахунку заборгованості, який проведений ТОВ "Споживчий центр" (картка субконто) за 24.02.2024 - 20.11.2025, вбачається, що проценти нараховані в межах строку кредитування з розрахунку 1%, як це передбачено умовами договору та не суперечить нормам закону про захист прав споживачів.

При цьому, з наданого розрахунку видно, що 09.03.2025 відповідачка сплатила в рахунок погашення кредиту кошти в розмірі 5 384,96 грн, з яких 1 884, 96 грн скеровані на погашення комісії за надання кредиту (код 376) та 3 500 грн на погашення процентів (код 373).

Крім того, слід зазначити, що в кредитному договорі сторони визначили, що позичальник зобов`язаний забезпечити/гарантувати неможливість для третіх осіб здійснити доступ та/або використати засоби факсимільного відтворення його підпису та/або номер телефону, зазначений в цьому договорі. Позичальник несе ризик та негативні наслідки втрати, незаконного заволодіння, технічного перехоплення інформації тощо, вибуття з володіння мобільного телефону Позичальника (зокрема, відповідної SIM-карти). Ризик і всю відповідальність за несанкціоноване використання засобів факсимільного відтворення його підпису та/або номера телефону несе виключно Позичальник. Будь-яку особу, яка використала такі засоби, Кредитор безумовно вважає Позичальником і не несе відповідальності, якщо це не відповідає дійсності.

Також в договорі позичальник зазначив свій фінансовий номер телефону (п.14 Реквізити на підписи сторін), таким чином підтвердив, що він належить тільки йому.

Матеріали справи не містять доказів неналежності саме ОСОБА_1 вказаного номеру телефону.

Довідкою ТОВ "СМ УНІВЕРСАЛ" від 19.11.2025 № 1911/25-3 підтверджено, що за даними системи на номер абонента НОМЕР_3 24.02.2025 о 15:49:21 було доставлено СМС- повідомлення з текстом: "Код підтвердження: А441 для паспорту, Е441 для договору"

Отже, позивачем надано всі необхідні докази на підтвердження доведеності укладення між сторонами кредитного договору.

Відповідачка в свою чергу не надала жодних доказів неналежності саме їй номера телефону НОМЕР_4 та здійснення за цим номером 24.02.2025 будь яких операцій, клопотань про витребування доказів з підстав неможливості їх отримання особисто суду не заявляла.

Заслуговують на увагу посилання ТОВ «Споживчий центр» у відзиві на позов про доведеність надання ОСОБА_1 кредитних коштів на виконання договору.

Згідно із пунктом 4.1 пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) кредитор надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності та поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_7.

Пунктом 4.3 розділу 4 пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) передбачено, що днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитора, а днем погашення кредиту - день зарахування коштів на поточний рахунок кредитора, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитора. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитора, позичальник зобов`язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку, на який надано кредит.

Пунктом 4.4 розділу 4 пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) визначено, що сторони встановлюють, що проценти нараховуються з дня надання кредиту (включаючи безпосередньо день надання Кредиту) включно до дати його фактичного повернення. У разі дострокового повного повернення кредиту позичальник у день цього повернення сплачує проценти за період фактичного користування кредитом (включаючи безпосередньо день надання кредиту). У разі дострокового часткового повернення кредиту у день повернення позичальник сплачує проценти за період фактичного користування всією сумою кредиту, а на залишок суми кредиту нараховуються проценти у загальному порядку, передбаченому договором.

Заявка споживача ОСОБА_1 від 24.02.2025, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) містять реквізити належного позичальнику електронного засобу для перерахування коштів позичальнику за цим та наступним договором № НОМЕР_7.

До матеріалів справи приєднано копію квитанції № 662757773 від 24.02.2025, з якої вбачається, що ТОВ «Споживчий центр» здійснено платіж в сумі 25 000 грн на картку отримувача № НОМЕР_2 .

Заперечуючи факт укладення кредитного договору і отримання кредитних коштів, відповідачка всупереч приписам ст.81 ЦПК України не надала суду відомостей чи доказів щодо належності іншій особі платіжної картки, реквізити якої були зазначені під час оформлення кредиту, або щодо неправомірного використання її персональних даних при укладенні спірного договору.

Суд також враховує, що ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, не відкривало відповідачу банківського рахунку та об`єктивно не володіє банківськими виписками щодо руху коштів по рахунку позичальника. Водночас саме відповідачка як власник відповідного рахунку не була позбавлена можливості надати суду докази на підтвердження своїх заперечень щодо неотримання коштів або неналежності їй платіжної картки, однак таких доказів не подала.

Крім того, згідно з карткою субконто «Договори, контрагенти» за договором №24.02.2025-100001841 ОСОБА_1 після укладення кредитного договору здійснювала часткове погашення заборгованості на загальну суму 5 384,96 грн.

Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2020 року у справі №127/23910/14-ц дійшов висновку, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Наведені обставини у своїй сукупності підтверджують не лише факт укладення сторонами кредитного договору, а й виконання ТОВ «Споживчий центр» обов`язку з надання відповідачці кредитних коштів на платіжний засіб, реквізити якого були зазначені під час оформлення кредиту та на яку були перераховані кошти.

Таким чином, зваживши у сукупності надані позивачем докази по справі, суд приходить до висновку, що сторонами укладено кредитний договір, який підписаний відповідачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що підтверджено належними та допустимими доказами. Позивачем умови договору виконано та перераховано суму кредиту відповідачу. Даних про те, що відповідачкою було повернуто позивачу кредитні кошти матеріали справи не містять. У свою чергу відповідачка, підписавши договір, добровільно погодилася на визначені у ньому умови, взявши на себе відповідні зобов`язання. Разом із тим, відповідачка належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання за договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, тому суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню, проте лише частково на суму 58 365, 04 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 25 000 грн, за відсотками - 31 500 грн, за комісією - 1 865, 04 грн.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за неустойкою в розмірі 12 500 грн, то згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальник звільняється від сплати неустойки за прострочення виконання зобов`язання, а тому неустойка стягненню не підлягає.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд вважає, що документально підтверджені судові витрати, підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідатиме вимогам ст.141 ЦПК України.

На підставі ст.ст.525-527, 530, 625, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив

Позов ТОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" заборгованість за договором №24.02.2025-100001841 від 24.02.2025 в 58 365 грн 04 коп. і судові витрати у сумі 1 995 грн 11 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У порядку п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833;

відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О.Квітка