Ухвала № 141369896 у справі № 560/18575/26 від 09.11.2026

Справа № 560/18575/26

УХВАЛА

09 листопада 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Борзаниці С.В., розглянувши адміністративну справу за позовом адвоката Худняка Віктора Анатолійовичав інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним, скасування наказу та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Худняка Віктора Анатолійовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач І), Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач ІІ), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 № 4147 від 21.03.2026 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби, виключивши його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 30.09.2026 позовну заяву адвоката Худняка Віктора Анатолійовичав інтересах ОСОБА_1 залишено без руху.

Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших обставин, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів.

09.10.2026 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що позивач офіційно зміг ознайомитись із документом на підставі якого було здійснено його мобілізацію (з Витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (з питань мобілізаційної підготовки мобілізаційної готовності та мобілізації) № 4741 від 21.03.2026 року лише 02 вересня 2026 року (з дати фактичного отримання листа від ТЦК).

Таким чином позивач вважає, що місячний строк для судового оскарження необхідно обраховувати з 02.09.2026 року, як дати офіційного ознайомлення з оскаржуваним наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 4741 від 21.03.2026 року.

Ухвалою суду від 14.10.2026 відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Разом з тим, частиною 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Так, суд встановив наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, зважаючи на таке.

На адресу суду від представника відповідача надійшов відзив, в якому відповідачем заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Представник позивача зазначає, що 30.06.2026 року позивач самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , що підтверджується актом службового розслідування з додатками та копією наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 10.07.2026 № 5033 «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_1 ».

Суд звертає увагу, що дані докази не були відомі суду під час відкриття провадження, а лише були долучені до відзиву на позовну заяву.

Досліджуючи вищвказану заяву суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

В пункті 17 частини першої статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Отже, публічна служба- це, зокрема, інша державна служба.

Згідно матеріалів справи позивача призвано на військову службу під час мобілізації оскаржуваним наказом відповідача І від 21.03.2026.

Таким чином, до позивача повинні бути застосовані положення частини п`ятої статті 122 КАС України.

З цим позовом представник позивача звернулася до суду 25.09.2026, тобто після спливу місячного терміну без надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку.

Суд звертає увагу, що згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 30.06.2026 солдат ОСОБА_1 самовільно залишив військову частину.

Таким чином, з 30.06.2026 по 25.09.2026 позивач не був пов`язаний несенням обов`язків військової служби, що додатково свідчить про неповажність пропуску строків звернення до адміністративного суду.

Зокрема, позивачем не надано жодних доказів щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду за вказаний період.

Суд бере до уваги висновок Верховного Суду щодо застосування положень ст.122 КАС України викладений у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19, зокрема: "21. Відтак, на думку Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.".

Отже, відсутність доказів об`єктивно непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду, за умови обізнаності особи про прийняте рішення чи вчинену дію (бездіяльність), виключає можливість поновлення пропущеного процесуального строку, оскільки правова система не може "виправдовувати" пасивну поведінку або байдужість учасника справи до власних прав та інтересів.

При цьому, момент звернення представника позивача з адвокатськими запитами до Військової частини НОМЕР_1 , не змінює моменту коли позивач дізнався про порушення своїх прав, а виключно свідчить про початок вчинення ним активних дій щодо захисту своїх прав та інтересів шляхом звернення до адвоката.

У постановах від 17.09.2020 (справа №640/12324/19) та від 20 березня 2024 року (справа № 560/14349/23) Верховний Суд зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування .

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2024 року у справі № 140/9165/23 прийшов до висновку, що КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Верховний Суд згідно постанови від 10 червня 2026 року у справі № 240/23206/24 зазначив, що посилання позивача про, що він з моменту мобілізації перебував на військовій службі не доводить неможливості вчасної реалізації права на судовий захист та не підтверджує існування реальних фактичних перешкод для звернення до суду.

Окрім того, на противагу доводам щодо надмірного формалізму у застосуванні встановленого законом місячного строку звернення до суду, пояснюється тим, що законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Водночас, статус позивача як військовослужбовця, який проходить військову службу, не ускладнювало процес звернення позивача до суду, оскільки в цій справі від імені позивача діє адвокат, що підтверджує доступ позивача до послуг правничої допомоги.

Верховний Суд згідно зазначеної вище постанови зазначив, що факт звернення позивача за правовою допомогою не змінює моменту, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі, якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання відповідної інформації, тощо. Більше того, позивач не був позбавлений права звернення за юридичною допомогою раніше.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 червня 2025 року у справі №380/6445/24.

Отже, суд вважає наведені представником позивача причини пропуску строку звернення до адміністративного суду неповажними.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів із дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для його поновлення.

За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху.

Керуючись частиною 13 статті 171, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду.

Позовну заяву адвоката Худняка Віктора Анатолійовичав інтересах ОСОБА_1 , залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху:

- шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для його поновлення та наданням доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя С.В. Борзаниця