Рішення № 141369916 у справі № 606/1174/26 від 02.11.2026

Справа № 606/1174/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мельник А.В.,

за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Теребовля цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий колектор" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий колектор" (далі - ТОВ " Новий колектор") звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5649977 від 01.07.2025 у загальному розмірі 69900,00 грн та судових витрат пов`язаних з розглядом справи.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 01.07.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5649977 у електронній формі. Отримавши кошти від фінансової компанії остання своїх зобов`язань не виконала і тому виникла заборгованість у розмірі 69 900,00 грн, з яких 20 000,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 39 900,00 грн заборгованості за відсотками, 10 000,00 грн заборгованості за штрафом. Відповідно до договору факторингу ТОВ «Новий колектор» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором. Відповідач не погашала заборгованість у добровільному порядку, що змусило позивача звернутись до суду із зазначеним позовом. Враховуючи наведене, позивач зазначає, що відповідач продовжує ухилятися від виконання взятих на себе зобов`язань та не погашає заборгованість у добровільному порядку, чим порушує права та законні інтереси позивача, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 69 900,00 грн, а також судові витрати.

Ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 29.06.2026, відкрито провадження у вказаній цивільній справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14.08.2026, яке було відкладено на 23.09.2026 та на 02.11.2026 у зв`язку з неявкою відповідача та за клопотанням відповідача.

Представник позивача ТОВ "Новий колектор" в судове засідання не з`явився, однак у прохальній частині позовної заяви просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, однак подала заяву та документи на підтвердження наявності у неї права на пільгу, передбачену пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», також просила проводити розгляд справи за її відсутності.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01.07.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5649977 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Вказаний договір було підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 42027.

Згідно умов, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити Комісію (якщо передбачена Договором) і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 20 000 гривень.

Строк кредитування (строк, на який надається кредит): 360 днів. Періодичність платежів - кожні 10 дні.

Стандартна процентна ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору.

Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 (а.с.18-24).

Крім того, відповідач підписала 01.07.2025 за допомогою одноразового ідентифікатора Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, який є додатком №1 до Договору, а також паспорт споживчого кредиту, яким також визначені умови кредитування.

27.01.2026 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Новий колектор» укладено Договір факторингу № С7-270126-1, відповідно до умов якого ТОВ «Новий Колектор» зобов`язується передати (сплатити) ТОВ «Лінеура Україна» загальну ціну продажу в сумі, передбаченій п. 3.2. цього Договору, а «Лінеура Україна» зобов`язаний відступити ТОВ «Новий Колектор» права вимоги за кредитним договором в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором. З дати відступлення права вимоги, Клієнт перестає бути стороною за Кредитним Договором, а Фактор стає виключним та єдиним кредитором за Кредитним Договором та набуває всіх прав за ним. (а. с. 15-16).

Відповідно до Договору факторингу № С7-270126-1 від 27.01.2026, укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Новий Колектор», а також Акта приймання-передачі переліку № 1, Переліку № 1 до зазначеного договору та платіжної інструкції № 37204767222222706 від 27.01.2026, відбулося відступлення від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «Новий Колектор» права грошової вимоги за кредитним договором № 5649977 від 01.07.2025, укладеним із відповідачем. Унаслідок цього ТОВ «Новий Колектор» набуло статусу нового кредитора та права вимоги за вказаним кредитним договором (а. с. 17,27-29).

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором № 5649977 від 01.07.2025, станом на 27.01.2026 заборгованість відповідача становить 69 990,00 грн, з яких: 20 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 39 990,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 10 000,00 грн - штраф. Проценти за користування кредитом нараховані позивачем за період з 01.07.2025 по 26.01.2026, тобто в межах строку дії договору.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконувала, коштів у рахунок погашення заборгованості не сплачувала, унаслідок чого утворилася заборгованість у зазначеному розмірі.

При вирішенні даного спору суд застосовує наступні правові норми.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 цього Кодексу встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 цього Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно частини 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з приписами статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У відповідності до частини 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризики настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У відповідності до статті 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Судом встановлено, що 01.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 5649977, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 20 000,00 грн, який остання зобов`язалася повернути та сплатити проценти за користування ним на умовах, визначених договором.

Однак відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконувала, отримані кредитні кошти та нараховані проценти у встановленому договором порядку не сплачувала, унаслідок чого утворилася заборгованість.

27.01.2026 ТОВ «Лінеура Україна» відступило право грошової вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Новий Колектор» на підставі Договору факторингу № С7-270126-1 від 27.01.2026.

Відтак, ТОВ «Новий Колектор» як новий кредитор набуло права вимоги до відповідача за кредитним договором № 5649977 від 01.07.2025 та вправі вимагати захисту своїх порушених прав у судовому порядку шляхом стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за цим договором.

Що стосується вимоги про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 39 990,00 грн, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 , який проходить військову службу за призовом під час мобілізації.

На підтвердження зазначених обставин відповідачем до матеріалів справи долучено докази.

Так, відповідно до копії паспорта громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 між ним та відповідачем зареєстровано шлюб, про що складено актовий запис № 7. Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 12.07.2023, ОСОБА_2 є учасником бойових дій. Відповідно до копії військового квитка ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 , останній на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» 25.02.2022 призваний до Збройних Сил України. У пункті 17 військового квитка зазначено відомості про зарахування ОСОБА_2 до складу військових частин та призначення на відповідні посади. На час розгляду справи він продовжує проходити військову службу.

Таким чином, судом встановлено, що у період з 01.07.2025 по 27.01.2026, за який позивачу нараховано проценти за користування кредитом, ОСОБА_2 проходив військову службу за призовом під час мобілізації у складі Збройних Сил України.

Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам) штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду, та/або автомобіля, а також у випадках, передбачених зазначеною нормою закону.

Таким чином, положення пункту 15 статті 14 вказаного Закону поширюються не лише на військовослужбовця, а й на його дружину.

З огляду на те, що відповідач ОСОБА_1 є дружиною військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на неї поширюються передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» гарантії, зокрема щодо ненарахування процентів за користування кредитом.

При цьому судом встановлено, що кредитний договір №5649977 від 01.07.2025 не є договором щодо придбання майна, віднесеного до об`єктів житлового фонду, автомобіля чи іншого майна, зазначеного у пункті 15 статті 14 вказаного Закону.

Отже, з урахуванням установлених судом обставин та положень пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», проценти за користування кредитом та штрафні санкції за кредитним договором №5649977 від 01.07.2025 ОСОБА_1 не підлягають нарахуванню.

Крім того, згідно пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за процентами у розмірі 39 900,00 грн. та штрафом у розмірі 10000,00 грн слід відмовити.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення шляхом стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новий Колект» заборгованості за договором №5649977 від 01.07.2025 у розмірі 20 000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 761,71 грн та витрати на оплату послуг поштового зв`язку, пов`язаних із направленням відповідачу копії позовної заяви з додатками, у розмірі 72,15 грн

Керуючись статтями 12, 13, 76, 141, 258-259, 263-265, 272, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий колектор" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий колектор" заборгованість за кредитним договором № 5649977 від 01.07.2025 у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий колектор" судовий збір у розмірі 761 (сімсот шітсдесят одна) грн. 77 коп. та витрати на оплату послуг поштового зв`язку, пов`язаних із направленням відповідачу копії позовної заяви з додатками, у розмірі 72 (сімдесят дві) грн. 15 коп.

Копію даного рішення направити позивачу та відповідачу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий колектор», місцезнаходження: м.Київ, вул.Генерала Алмазова,13, офіс 601, код ЄДРПОУ 43170298;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повний текст рішення суду складено 02.11.2026.

Суддя А.В.Мельник