Рішення № 141369921 у справі № 606/1557/26 від 04.11.2026

Справа № 606/1557/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мельник А.В.

за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Теребовля цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 115 566,94 грн.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписав паспорт споживчого кредиту від 17 серпня 2022 року та заяву № б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 17 серпня 2022 року, згідно яких йому було відкрито картковий рахунок та встановлено на нього кредитний ліміт.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач ОСОБА_1 порушив умови договору, суми кредиту в повному обсязі не повернув, внаслідок чого станом на 03 серпня 2026 року виникла заборгованість на загальну суму 115 566, 94 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 91 849,74 грн та заборгованості за простроченими відсотками 23 717,20 грн.

Ухвалою суду від 24.08.2026 відкрито провадження у справі за вказаним позовом. Постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 29.09.2026, яке було відкладено на 04.11.2026 у зв`язку з неявкою відповідача.

Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з`явився, однак подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, однак подав заяву та документи на підтвердження наявності у нього права на пільгу, передбачену пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зазначивши, що проходив військову службу за призовом під час мобілізації, при цьому в документах окремо зазначені періоди проходження служби з 03.11.2023 по 20.05.2024 та з 01.11.2025 по теперішній час. Також просив проводити розгляд справи за його відсутності.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

17 серпня 2022 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг укладено кредитний договір без номера, за умовами якого банк надав відповідачу кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії.

Згідно із заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, відповідачу встановлено кредитний ліміт до 200 000 грн у вигляді відновлювальної кредитної лінії з використанням кредитної картки типу «Універсальна GOLD». Строк кредитування становить 12 місяців із пролонгацією, процентна ставка за користування кредитом - 40,8 % річних.

Відповідно до пункту 1.4 договору відповідач зобов`язаний щомісячно сплачувати мінімальний обов`язковий платіж на поточний рахунок, до якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного дня місяця, наступного за місяцем здійснення витрат за рахунок кредитного ліміту. Розмір такого платежу становить 5 % від заборгованості, але не менше 100 грн, а в разі прострочення - 10 % від заборгованості, але не менше 100 грн, починаючи з другого місяця прострочення.

Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг відповідач підписав у системі самообслуговування «Приват24» із використанням одноразового пароля (OTP), про що міститься відповідна відмітка із зазначенням дати та часу підписання.

Використання одноразового пароля як простого електронного підпису було погоджено відповідачем в анкеті-заяві від 06 серпня 2021 року, яку він підписав власноруч на планшеті. Позивач зазначає, що такий спосіб підписання відповідає вимогам постанови Правління Національного банку України від 13 грудня 2019 року № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».

На підтвердження виконання банком своїх зобов`язань за договором позивачем надано виписку за рахунком, згідно з якою відповідачу видано платіжну картку № НОМЕР_1 типу «Універсальна GOLD» зі строком дії до 07/26.

Надалі відповідач отримував інші платіжні картки, зокрема 08 листопада 2023 року - картку № НОМЕР_2 типу «Універсальна» зі строком дії до 09/27, 02 серпня 2024 року - картку № НОМЕР_3 зі строком дії до 09/27, 17 березня 2025 року - картку № НОМЕР_4 зі строком дії до 11/28 та 17 лютого 2026 року - картку № НОМЕР_5 зі строком дії до 08/30.

Відповідач користувався кредитними коштами, тобто, користувався встановленим кредитним лімітом, здійснював операції за рахунком, частково повертав використані кредитні кошти та сплачував проценти за користування ними.

Водночас, як убачається з виписки за рахунком та розрахунку заборгованості, відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором, наданим позивачем, станом на 03 серпня 2026 року за відповідачем обліковується заборгованість у загальному розмірі 115 566,94 грн, з яких: 91 849,74 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту та 23 717,20 грн - заборгованість за простроченими процентами. Заборгованість утворилась за період з 20.11.2025 по 01.07.2026.

При цьому поточна заборгованість за тілом кредиту відсутня, а вся сума основного боргу в розмірі 91 849,74 грн обліковується як прострочена. Інші нарахування, зокрема пеня, комісії, штрафи та проценти відповідно до статті 625 ЦК України, до складу заборгованості не включені.

Як вбачається з наданого розрахунку, заборгованість формувалася протягом періоду користування кредитними коштами з урахуванням здійснених відповідачем витрат, внесених платежів та нарахованих процентів за користування кредитом.

Таким чином, за розрахунком позивача, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором станом на 03 серпня 2026 року становить 115 566,94 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується в статті 3 Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банківський кредит це будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до частини першої статті 626, частини першої статті 627 ЦК України - договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому (ч.1 ст.634 ЦК України); договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст. 638 ЦК України); договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України).

Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини, суд вважає доведеним факт укладення між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 кредитного договору б/н від 17 серпня 2022 року, умови якого є обов`язковими для виконання сторонами.

За правилами: статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору; статті 610 ЦК України - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), частини першої статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом; статті 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статті 1056 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторін (стаття 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що банк належним чином виконав взяті на себе зобов`язання, надавши відповідачу кредит шляхом встановлення кредитного ліміту на платіжну картку.

Відповідач ОСОБА_1 отримав кредитну картку та користувався наданими йому кредитними коштами.

Водночас відповідач належним чином не виконував взяті на себе за кредитним договором зобов`язання, унаслідок чого утворилася заборгованість, яку він у встановлені договором строки не погасив.

Разом із тим відповідач, звертаючись до суду із заявою та долучаючи документи на підтвердження проходження військової служби, просив застосувати до нього пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв`язку з проходженням військової служби за призовом під час мобілізації.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 23 717,20 грн суд зазначає таке.

Вдповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації.

На підтвердження зазначених обставин відповідачем до матеріалів справи долучено докази. Так, згідно форми ОК-5 індивідуальні відомості про застраховану особу, виданої Пенсійним фондом України, щодо ОСОБА_1 відображено відомості про проходження відповідачем військової служби у військових частинах за період 2023-2026 років, за відповідні періоди якої здійснювалося нарахування грошового забезпечення та сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до відомостей, зазначених у військовому квитку ОСОБА_1 серії НОМЕР_6 , останній на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» призваний до Збройних Сил України. Згідно із записами у військовому квитку, відповідач проходив військову службу за призовом під час мобілізації у період з 03.11.2023 по 20.05.2024, а також з 01.11.2025 по теперішній час.

Таким чином, за наданими суду документами підтверджено проходження відповідачем військової служби за призовом під час мобілізації у періоди з 03.11.2023 по 20.05.2024 та з 01.11.2025 по день ухвалення рішення.

Як свідчить довідка військової частини НОМЕР_7 від 12.09.2026 № 1150, ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у ВЧ НОМЕР_7 з 01.11.2025 станом на дату видачі довідки.

Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їхнім дружинам (чоловікам) штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду, та/або автомобіля, а також інших випадків, передбачених зазначеною нормою Закону.

При цьому судом встановлено, що кредитний договір від 17 серпня 2022 року не є договором щодо придбання майна, віднесеного до об`єктів житлового фонду, та/або автомобіля.

З огляду на викладене, проценти за користування кредитом за договором від 17 серпня 2022 року не підлягають нарахуванню за періоди проходження відповідачем військової служби за призовом під час мобілізації, а саме з 03.11.2023 по 20.05.2024 та з 01.11.2025 по теперішній час.

Водночас судом встановлено, що за періоди з 17.08.2022 по 02.11.2023 та з 21.05.2024 по 31.10.2025, протягом яких матеріалами справи не підтверджено проходження відповідачем військової служби за призовом під час мобілізації, позивачем проценти за користування кредитом не нараховувалися.

Таким чином, оскільки проценти за користування кредитом у зазначені періоди позивачем не нараховувалися, а за періоди проходження відповідачем військової служби за призовом під час мобілізації їх нарахування заборонено пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», підстави для стягнення з відповідача заборгованості за процентами за користування кредитом відсутні.

Отже, у задоволенні вимоги позивача про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 23 717,20 грн слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 116,07 грн

Керуючись статтями 12, 13, 76, 141, 258-259, 263-265, 272, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 17.08.2022 в розмірі 91 849 (дев`яносто одна тисяча вісімсот сорок дев`ять) грн 74 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2 116 (дві тисячі сто шістнадцять) грн 07 коп.

Копію даного рішення направити позивачу та відповідачу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д, код ЄДРПОУ 14360570;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Повний текст рішення суду складено 04.11.2026.

Суддя А.В.Мельник