У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
09 листопада 2026 року справа № 580/11736/26
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову адвоката Назаренка Олега Йосиповича від імені ОСОБА_1 до Національного університету цивільного захисту України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИЛА:
05.11.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшла позовна заява адвоката Назаренка Олега Йосиповича від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Національного університету цивільного захисту України (18034, м.Черкаси, вул.Онопрієнка, буд.8; код ЄДРПОУ 08571363) (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дій відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення у періоди з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2022 року 01 січня 2024 до 06 серпня 2026 року у належному розмірі;
зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року включно зі встановленням для обчислення індексації місяця підвищення доходів (базового місяця) - січень 2008 року, з відрахуванням податків, зборів і обов`язкових платежів (1,5% військового збору) та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового Кодексу України та пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004;
зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію у розмірі 4451,75грн.) за період з 01 березня 2018 року до 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року до 06 серпня 2026 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 з урахуванням виплачених сум з відрахуванням податків, зборів і обов`язкових платежів (1,5% військового збору за період до 01.12.2024 та 5% військового збору з 01.12.2024 до дати звільнення) та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового Кодексу України та пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004;
визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення позивача, з якого обчислена одноразова грошова допомога при звільненні та грошова компенсація за 48 календарних днів невикористаної основної відпустки щомісячної індексації різниці грошового забезпечення в сумі 4451,75грн.;
зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивача одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за 48 календарних днів невикористаної основної відпустки, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячної індексації різниці грошового забезпечення в сумі 4451,75грн з урахуванням виплачених сум, а також з відрахуванням податків, зборів і обов`язкових платежів (5% військового збору) та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового Кодексу України та пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004.
Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач безпідставно не нарахував та не виплатив позивачу належні йому розміри грошового забезпечення.
Відповідно до ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема: чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Спір виник із публічно-правових відносин, належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства. Позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність. Однак підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частин першої та другої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
З метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у правовідносинах щодо застосування приписів статті 233 КЗпП, Судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі № 460/21394/23 (постанова від 21.03.2025) дійшла висновку, що, якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП, у редакції, що була чинною до 19.07.2022, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП, в редакції Закону № 2352-ІХ, то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП (у попередній редакції); у період з 19.07.2022 підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП (у редакції Закону № 2352-ІХ).
Тому спори у правовідносинах щодо оплати праці, які стосуються періоду до 19.07.2022, не обмежуються будь-яким строком звернення до суду. Натомість після цієї дати строк звернення до суду становить три місяці та обчислюється з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 07.10.2025 у справі № 380/9673/24. звертаючись до суду 20.03.2026, зокрема в частині позовних вимог з 20.07.2022 до 19.05.2023, позивач дотримався тримісячного строку, визначеного у статті 233 КЗпП у редакції Закону № 2352-ІХ.
У пункті 1 глави ХІХ "Прикінцеві положення" КЗпП України додатково, із урахуванням норм ст.233 КЗпП закріплено, що під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно з постановою КМУ від 11.03.2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" на всій території України встановлено карантин з 12.03.2020 (термін якого неодноразово продовжувався). Постановою КМУ від 27 червня 2023 р. № 651 його дію відмінено з 30.06.2023.
Отже, до 30.06.2023 строк звернення до суду щодо розміру заробітної плати не обмежений.
Конституційний Суд України у своєму рішенні № 1-р/2025 від 11.12.2025 у справі № 1-7/2024(337/24) визнав такою, що не відповідає Конституції України ( є неконституційною), частину першу статті 233 КЗпП в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат. Суд вказав, що частина перша статті 233 ККЗпПв частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
За умов визнання неконституційною ч.1 ст.233 ККЗпП та втрати її чинності суд використовує до спірних правовідносин загальний строк для спору щодо публічної служби, що визначений КАС України, а саме місячний строк для звернення.
Частина 1 ст.115 КЗпП приписує, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Частина 1 ст.115 КЗпП приписує, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Отримуючи заробітну плату (грошове забезпечення) за спірний період, протягом кожного наступного місяця з дати отримання позивач мав право звернутися з позовом щодо невірного її розрахунку.
Позивач не врахував, що обчислення процесуальних строків відбувається не лише з часу, коли дізнався, а й коли міг дізнатися про порушення своїх прав.
Отже, позовні вимоги в частині визнання дій протиправними щодо нарахування та виплати позивачу сум грошового забезпечення за період з 01.01.2024 до 06.08.2026 заявлені з порушенням процесуального строк, адже стосуються платежів, про розмір яких йому відомо з дати їх щомісячного отримання. Позовні вимоги щодо періоду з 01.12.2015 до 31.12.2022 заявлені з дотриманням строку звернення до суду. Будь-яких обставин і фактів, які об`єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду зі вказаними вище позовними вимогами, позовна заява не містить.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач відповідно до ч.6 ст.161 КАС України зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Оскільки відповідна заява відсутня, суд дійшов висновку, що позовна заява має недоліки, що перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Врахувавши викладене суд дійшов висновку, що позовна заява має недоліки, що перешкоджають відкриттю провадження у справі. Тому наявні підстави залишити її без руху та зобов`язати надати обґрунтовану заяву щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду зі вказівкою поважних причин його пропуску та надати докази щодо фактів і обставин, які об`єктивно перешкодили їй своєчасно звернутися в суд із вказаними вище позовними вимогами, або подати заяву про зменшення позовних вимог, вказавши їх в межах дотриманого строку звернення до суду.
Керуючись ст. ст.2-20, 122-133, 160-161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
УХВАЛИЛА:
1. Позовну заяву адвоката Назаренка Олега Йосиповича від імені ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.
2. Позивачу надати строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.
3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
5. Копію ухвали направити позивачу.
Суддя Анжеліка БАБИЧ