Ухвала № 141370038 у справі № 580/11667/26 від 09.11.2026

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

09 листопада 2026 року справа № 580/11667/26

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши матеріали позову Смілянського комунального видавничо-поліграфічного підприємство «Тясмин» Черкаської обласної ради до Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

03.06.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов Смілянського комунального видавничо-поліграфічного підприємство «Тясмин» Черкаської обласної ради (далі - позивач) до Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Панасенка Олександра Андрійовича від 20.10.2026 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №82232342 у розмірі 34588,00 грн.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, встановлено непідвідомчість заявленого спору адміністративному суду, з огляду на таке.

Згідно з п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

За вимогами ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, їхньою посадовою або службовою особою, у т.ч. органу виконавчої служби, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Порядок оскарження рішення, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби врегульований ст.74 Закону України від 02.06.2016№1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).

Зокрема, частиною 1 цієї статті (в редакції Закону № 4833-IX від 07.04.2026) передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.

Аналіз наведених положень Закону №1404-VIII свідчить, що сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення, у т.ч. постанов про стягнення виконавчого збору виключно до суду, який видав виконавчий документ.

Тобто критеріями розмежування юрисдикції згідно з цим законом є суд, що видав виконавчий документ.

Згідно з обґрунтуваннями позовних вимог спірне рішення про стягнення виконавчого збору прийняте в межах виконавчого провадження №82232342, відкритого на підставі ухвали №703/2707/26, 2/703/2076/26 виданої 05.10.2026 Смілянським міськрайонним судом Черкаської області про: Тимчасове вилучення у Смілянського комунального видавничо-поліграфічного підприємства «Тясмин» Черкаської обласної ради наступних доказів: 1) помісячний розрахунок нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 заробітної плати за період з 01.01.2023 по 09.03.2026, із зазначенням за кожний місяць: суми нарахованої заробітної плати; усіх складових нарахування; сум утриманих податків та зборів; суми, що належна до виплати працівнику та фактично виплаченої суми; дати кожної виплати; суми заборгованості після кожної проведеної виплати; 2) табелі обліку робочого часу ОСОБА_1 за 2023-2026 роки; 3) заяви ОСОБА_1 про надання відпустки, накази роботодавця про надання щорічних чергових та додаткових відпусток за 2023-2026 роки, документи на підтвердження доведення до ОСОБА_1 періодів відповідних відпусток; 4) розрахунок кількості використаних та невикористаних ОСОБА_1 днів щорічної основної та додаткової відпустки за період 2023-2026 років, із зазначенням кількості днів, на які працівник набув право; кількості фактично використаних днів; періодів використання; кількості невикористаних днів станом на дату звільнення; первинних документів, на підставі яких проведено такий розрахунок; 5) розрахунок грошової компенсації за всі невикористані ОСОБА_1 дні щорічної відпустки станом на дату звільнення, із зазначенням кількості днів, середньої заробітної плати, що визначена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 №100 та алгоритму визначення суми компенсації; 6) розрахунок усіх сум, що належали ОСОБА_1 до виплати при звільненні 09.03.2026, із зазначенням кожного виду виплати, нарахованої суми, утримань, суми до виплати та дати фактичної виплати; 7) довідку про середню заробітну плату, що визначена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 №100 для потреб визначення суми середнього заробітку у разі затримки розрахунку при звільненні.

Суд встановив, що вищевказана ухвала, на підставі якої відкрите виконавче провадження від 05.10.2026 постановлена в межах цивільної справи №703/2707/26 про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Отже, спірне рішення прийняте під час виконання ухвали місцевого загального суду в межах цивільної справи.

Тому для вирішення спору адміністративний суд, дотримуючись принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи, має надати з`ясувати обставини і факти виконання позивачем рішення місцевого суду, оцінювати стан виконання рішення місцевого загального суду.

Обсяг досліджуваних обставин і фактів свідчить, що вони входять у поняття здійснення судового контролю. З огляду на це заявлені спірні відносини стосуються сфери контролю за виконанням рішення місцевого загального суду.

Отже, постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена сторонами виконавчого провадження виключно до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.447, ч.1 ст.447-1 та ч.1 ст.448 Розділу VII "Судовий контроль за виконанням судових рішень" Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 №1618-ІV у редакції на час звернення з позовом (далі - ЦПК України)

Судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Оскільки позивач у цій справі є боржником у виконавчому провадженні з приводу виконання ухвали Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05.10.2026 №709/2707/26, заявлений у цій справі спір стосується судового контролю місцевого загального суду та не підвідомчий адміністративному суду.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Отже, заявлений спір має розглядатися Смілянським міськрайонним судом Черкаської області відповідно до вимог Розділу VII "Судовий контроль за виконанням судових рішень" ЦПК України.

Якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, пунктом 1 ч.1 ст.170 КАС України визначений обов`язок судді відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

Тому суддя вирішив відмовити у відкритті провадження та на підставі ч.6 ст.170 КАС України роз`яснити позивачу, що спір віднесено до юрисдикції загального місцевого суду за правилами цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 170-171, 287 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Смілянського комунального видавничо-поліграфічного підприємство «Тясмин» Черкаської обласної ради до Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення.

2. Роз`яснити, що спір відноситься до юрисдикції Смілянського міськрайонного суду Черкаської області за правилами цивільного судочинства.

3. Копію ухвали направити позивачу.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з моменту її складення.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ