Рішення № 141370215 у справі № 580/9714/26 від 10.11.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року справа № 580/9714/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач ), в якому позивачка просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення військової частини НОМЕР_1 про відмову ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової винагороди за тривалість проходження військової служби в бойових умовах, передбаченої пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153, оформлене Повідомленням про результати розгляду рапорту №12407 від 03.09.2026;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду за тривалість проходження військової служби в бойових умовах, передбачену пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153, пропорційно 152 календарним дням його безпосередньої участі у бойових діях у період з 24.02.2022 по 25.07.2022, у розмірі 844 444 (вісімсот сорок чотири тисячі чотириста сорок чотири) гривні.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що він має право на виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», однак відповідач протиправно відмовив у такій виплаті посилаючись на ту обставину, що позивач прийнятий на військову службу до введення в Україні воєнного стану.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 14.09.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.

Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив, в якому вказав, що у липні 2021 року добровільно вступив на військову службу, 20.08.2021 прийняв Військову присягу, а з 22.07.2021 по 21.06.2025 проходив військову службу на посаді курсанта Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». За результатами розгляду зазначеного рапорту військовою частиною НОМЕР_1 прийнято рішення №12407 про відмову у виплаті відповідної винагороди, оскільки позивач був зарахований на військову службу у 2021 році, тобто до введення в Україні воєнного стану 24.02.2022, а тому він не належить до визначеної пунктом 4 постанови №153 категорії військовослужбовців.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої він вважає, що доводи відповідача є необґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач у липні 2021 року вступив на військову службу, 20.08.2021 прийняв Військову присягу та у період з 22.07.2021 по 21.06.2025 проходив військову службу на посаді курсанта Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».

У період з 24.02.2022 по 25.07.2022 позивач, перебуваючи у статусі курсанта Військового інституту танкових військ, безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.

28.08.2026 позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із рапортом про виплату йому одноразової грошової винагороди, передбаченої пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153.

03.09.2026 за результатами розгляду зазначеного рапорту військовою частиною НОМЕР_1 прийнято рішення №12407 про відмову у виплаті відповідної винагороди, оскільки позивач був зарахований на військову службу у 2021 році, тобто до введення в Україні воєнного стану 24.02.2022, а тому він не належить до визначеної пунктом 4 постанови №153 категорії військовослужбовців.

Вважаючи протиправною відмову відповідача у виплаті одноразової грошової винагороди, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає, що за змістом статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов`язки людини і громадянина, серед яких відповідно до статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» та затверджено «Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану».

Пунктом 3 Постанови № 153 установлено, що:

1) учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби;

2) координатором експериментального проекту є Міністерство оборони;

3) фінансування експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Пунктом 4 Постанови № 153 установлено, що: громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень; військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених); військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі; військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

Суд зазначає, що абзац 2 та 4 пункту 4 Постанови КМУ № 153, у редакції Постанови КМУ № 387 від 01.04.2025 (діяла в період з 08.04.2025 по 06.08.2025), так і в редакції Постанови КМУ № 942 від 30.07.2025 (діє з 07.08.2025 по теперішній час), встановлює 5 (п`ять) обов`язкових умов, в разі виконання яких військовослужбовцю може бути виплачена одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах в розмірі 1 млн. гривень (диспозиція правової норми), а саме:

1. Приналежність військовослужбовця на дату виплати до певної категорії: особи рядового, сержантського і старшинського складу рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення;

2. Вік на дату прийняття або призову на військову службу до набрання чинності Постановою № 153 (11 лютого 2025 року): до 25 років;

3. Факт прийняття або призову на військову службу під час воєнного стану, тобто після 24 лютого 2022 року, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64;

4. Фактичне проходження служби на дату звернення за вказаною виплатою;

5. (абз. 2 п. 4) - безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою № 153 (11 лютого 2025 року); (абз. 2 п. 4) - безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою № 153 (11 лютого 2025 року) у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон).

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 у липні 2021 року вступив на військову службу, 20.08.2021 прийняв Військову присягу та у період з 22.07.2021 по 21.06.2025 проходив військову службу на посаді курсанта Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». У період з 24.02.2022 по 25.07.2022 позивач, перебуваючи у статусі курсанта Військового інституту танкових військ, безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.

На підставі вищевикладених обставин, суд зазначає, що позивач у саме у липні 2021 року був прийнятий на військову службу, тобто до введення в Україні дії правового режиму воєнного стану (24.02.2022), що також свідчить про відсутність підстав для виплати йому одноразової грошової винагороди.

Судом враховано, що позивачу 21.06.2025 було присвоєно первинне офіцерського звання (наказ Міністра оборони України №818), однак вищезазначена обставина не змінює юридичного факту того, що на військову службу він був прийнятий ще у 2021 році.

Таким чином, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ