Рішення № 141370233 у справі № 580/10772/26 від 10.11.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року справа № 580/10772/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тихонова І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов представника позивача ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 , перерахованої на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 у справі № 580/5905/25, починаючи з 01.04.2019 та щодо виплати ОСОБА_1 щомісячної пенсії не в повному нарахованому розмірі із застосуванням окремого (спеціального) порядку виплати пенсій, перерахованих на виконання судових рішень;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням усіх надбавок, підвищень та індексації пенсії, та здійснювати виплату ОСОБА_1 щомісячної пенсії в повному нарахованому розмірі відповідно до статті 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII - щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, - з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до цього Закону, без застосування будь-якого окремого (спеціального) порядку виплати пенсій, перерахованих (нарахованих) на виконання судових рішень з урахуванням раніше виплачених сум.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що пенсійний орган під час перерахунку пенсії з 01.04.2019 встановив обмеження пенсії максимальним розміром. Позивач вважає, що має право на пенсію без обмеження максимальним розміром, тому дії відповідача щодо обмеження розміру його пенсії є протиправними.

Також позивач вважає протиправним застосування відповідачем при виплаті пенсії, перерахованої на виконання рішення суду у справі №580/5905/25, положень Постанови №821, тобто окремого (спеціального) порядку виплати пенсій, перерахованих (нарахованих) на виконання судових рішень.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 13.10.2026 позовну заяву залишено без руху.

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, представником позивача надано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 16.10.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи в судове засідання).

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив, в якому зазначив, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262- ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Рішення судів у справах щодо пенсійного забезпечення, які набрали законної сили, органи Пенсійного фонду України виконують у межах покладених судом зобов`язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством. Згідно зі статтею 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. Винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, суперечить статті 129-1 Конституції України. Вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Щодо виплати позивачу заборгованості пенсії без застосування обмежень, черговості та поетапного порядку виплат, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень». Згідно із частинами першою та другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. З урахуванням пункту 8 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетне призначення має кількісні, часові і цільові обмеження. На дату набрання законної сили судовим рішенням у справі № 580/5905/25, а також дату проведення Позивачу перерахунку пенсії на виконання згаданого судового рішення, Порядок № 821 (втратив чинність 08.06.2026) був чинним, Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у відповідності до чинного нормативно-правового акта, а тому не допускав порушень законодавства та, як наслідок, порушень прав та інтересів ОСОБА_1 . З урахуванням наведеного, відсутні підстави для визнання протиправними дій Головного управління щодо виплати Позивачу заборгованості із пенсії, що нарахована на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 у справі № 580/5905/25, виплата частинами без застосування обмежень, черговості та поетапного порядку виплат, передбачених постановою КМУ № 821.

Ухвалою суду від 19 жовтня 2026 року закрито провадження в частині позовних вимог про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо віднесення нарахованої на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 у справі № 580/5905/25 суми пенсії ОСОБА_1 за минулий час до окремого (спеціального) порядку виплати та її виплати частинами в межах окремих бюджетних асигнувань та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виплатити ОСОБА_1 залишок суми пенсії, нарахованої на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 у справі № 580/5905/25 за період з 01.04.2019 (станом на 03.09.2026 - 860 513,62 грн), а також суму пенсії, донараховану на виконання пункту 2 прохальної частини, - з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII, у загальному порядку, без застосування будь-якого окремого (спеціального) порядку виплати пенсій, перерахованих (нарахованих) на виконання судових рішень, з урахуванням фактично виплачених сум.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію за вислугу відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 y справі № 580/5905/25, що набрало законної сили 09.08.2025 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року на підставі довідки Спеціального авіаційного загону оперативно - рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 02.04.2025 № 74-ДВ/81 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням усіх щомісячних видів грошового забезпечення.

Із перерахунку пенсії позивача від 01.04.2019 року вбачається, що розмір його пенсії з надбавками становить 35 023,59 грн, водночас до виплати нараховано 27 829,04 грн з урахуванням обмеження її максимальним розміром. Відповідно до розрахунку пенсії, сума грошового забезпечення для її обчислення становить 25 576,50 грн, а основний розмір пенсії складає 17 903,55 грн. Проте в кожному розрахунку, де розмір пенсії з урахуванням надбавок, підвищень та індексації перевищував десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, відповідач протиправно обмежив її граничний розмір із позначкою «з урахуванням максимального розміру пенсії». Зокрема, з 01.03.2026 року нарахована пенсія позивача становить 28 193,80 грн, тоді як до виплати визначено лише 25 950,00 грн.

Представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із адвокатським запитом про перерахунок його пенсії з 01.04.2019 пенсії без обмеження її максимального розміру.

Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області направило на адресу представника позивача лист від 03.09.2026 №2300-0303-8/66735, в якому зазначило, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 у справі № 580/5905/25, що набрало законної сили 09.08.2025, зобов`язано Головне управління здійснити ОСОБА_1 з 01.04.2019 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі довідки Спеціального авіаційного загону оперативно - рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 02.04.2025 № 74-ДВ/81. Зобов`язань виплачувати пенсію без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність на Головне управління не покладено. На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 у справі № 580/5905/25 ОСОБА_2 : з 01.04.2019 здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки Спеціального авіаційного загону оперативно - рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 02.04.2025 № 74-ДВ/81. Станом на 03.09.2026 доплата пенсії, нарахована на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 у справі № 580/5905/25, за період з 01.04.2019 до 30.09.2026 становить 895738,52 грн, з них виплачено 35224,90 грн, залишок складає 860513,62 грн.

Вважаючи протиправною відмову відповідача у перерахунку позивачу пенсії, він звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб визначаються Законом України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII).

Відповідно до частини першої статті 1-1 Закону № 2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Частиною третьою статті 1-1 Закону № 2262-XII передбачено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно зі статтею 43 Закону № 2262-XII пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення з урахуванням відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій у встановлених законодавством розмірах.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регулюється статтею 63 Закону № 2262-XII.

Судом встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 у справі № 580/5905/25, яке набрало законної сили 09.08.2025, зобов`язано відповідача здійснити позивачу з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки від 02.04.2025 № 74-ДВ/81, з урахуванням усіх щомісячних видів грошового забезпечення.

На виконання цього рішення відповідач 22.10.2025 здійснив відповідний перерахунок пенсії.

Водночас під час подальшого обчислення та виплати пенсії відповідач застосував обмеження її максимальним розміром, унаслідок чого фактична сума пенсійної виплати стала меншою за нарахований розмір.

Як убачається з розрахунку пенсії, з 01.03.2026 її нарахований розмір становив 28 193,80 грн, тоді як до виплати визначено 25 950,00 грн.

Таким чином, предметом спору в цій частині є правомірність застосування відповідачем обмеження максимальним розміром та спеціальних коефіцієнтів під час визначення фактичного розміру пенсійної виплати позивача.

Щодо застосування обмеження максимальним розміром, суд зазначає наступне.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII щодо обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини зазначеного рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Отже, з 20.12.2016 положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, якими встановлювалося відповідне обмеження, втратили чинність.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування норм права у спорах, пов`язаних з обмеженням максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII.

Зокрема, у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 у справі № 340/2476/21, від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21, від 30.08.2022 у справі № 440/994/20, від 17.03.2023 у справі № 340/3144/21 Верховний Суд дійшов висновку, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону № 2262-XII його положення підлягають застосуванню з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, у зв`язку з чим обмеження максимального розміру таких пенсій є протиправним.

Крім того, у постанові від 11.09.2025 у справі № 120/1081/25 Верховний Суд дійшов висновку про протиправність застосування до пенсій осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-XII, коефіцієнтів зменшення, передбачених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1.

Верховний Суд зазначив, що застосування таких коефіцієнтів фактично призводить до обмеження розміру пенсії та звужує гарантоване статтею 46 Конституції України право на належний соціальний захист.

При цьому суд ураховує, що 2026 року правове регулювання спірних відносин передбачає застосування статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

Згідно з пунктом 1 постанови № 1778 у період воєнного стану у 2026 році пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Закону № 2262-XII, розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням визначених цією постановою коефіцієнтів до відповідних сум перевищення.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-XII зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до спеціального законодавства.

Суд враховує, що Закон № 2262-XII є спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає умови, норми та порядок пенсійного забезпечення відповідної категорії осіб.

При цьому положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, якими було передбачено обмеження максимального розміру пенсії, визнані неконституційними та втратили чинність.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що положення статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 у частині застосування обмежувальних коефіцієнтів до пенсії позивача за Законом № 2262-XII суперечать положенням спеціального законодавства та конституційним гарантіям соціального захисту.

Тому суд вважає за необхідне не застосовувати зазначені положення до спірних правовідносин на підставі частини третьої статті 7 КАС України, застосувавши натомість положення Конституції України та Закону № 2262-XII.

За таких обставин дії відповідача щодо обчислення та виплати пенсії позивача у зменшеному розмірі шляхом застосування максимального обмеження та коефіцієнтів, передбачених постановою № 1778, не відповідають критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Відтак позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Щодо належного способу захисту порушеного права суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 245 КАС України суд може визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень та зобов`язати його утриматися від вчинення певних дій.

Пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України передбачено, що суд може застосувати інший спосіб захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин, який не суперечить закону та забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів від порушень суб`єктів владних повноважень.

Оскільки відповідач уже здійснив перерахунок пенсії позивача, проте продовжує визначати її розмір до виплати із застосуванням обмеження максимальним розміром, належним способом захисту порушеного права є не лише визнання таких дій протиправними, а й покладення на відповідача обов`язку здійснити перерахунок та виплату пенсії без застосування відповідних обмежень.

Такий спосіб захисту є ефективним, оскільки спрямований на відновлення порушеного права позивача та усунення наслідків неправомірного зменшення належної йому пенсійної виплати.

При цьому суд зазначає, що обов`язок відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії не означає встановлення судом конкретної суми пенсії на майбутні періоди, оскільки її розмір визначається відповідно до законодавства, чинного на відповідний період, з урахуванням усіх належних надбавок, підвищень та індексацій.

Суд враховує, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 у справі № 580/5905/25 на відповідача покладено обов`язок здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.04.2019.

Отже, питання фактичного виконання зазначеного рішення, зокрема щодо порядку виплати нарахованих сум за минулий час, перебуває у функціональному зв`язку з виконанням судового рішення.

Відповідно до статей 382 та 383 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом, який розглянув справу як суд першої інстанції.

У постанові Верховного Суду від 15.09.2026 у справі № 580/490/26 сформульовано правовий висновок про необхідність розмежування самостійного публічно-правового спору та спору, що виник у зв`язку з неналежним виконанням судового рішення.

Верховний Суд зазначив, що у випадку, коли оскаржувані дії суб`єкта владних повноважень є способом реалізації обов`язку, встановленого судовим рішенням, належним механізмом захисту є використання процесуальних засобів судового контролю, передбачених КАС України.

З огляду на це суд вважає, що вимоги позивача в частині визнання протиправним застосування окремого порядку виплати заборгованості, нарахованої на виконання рішення від 09.07.2025 у справі № 580/5905/25, не можуть бути автоматично ототожнені з вимогами щодо самостійного обчислення поточної пенсії за новим правовим регулюванням 2026 року.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У цій справі відповідач повинен довести правомірність застосування до пенсії позивача обмежень, які призвели до зменшення її фактичного розміру.

Водночас сам факт прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 1778 не є достатнім обґрунтуванням правомірності обмеження пенсійної виплати, оскільки суд під час розгляду справи зобов`язаний перевірити відповідність застосованих нормативно-правових актів актам вищої юридичної сили.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що дії відповідача щодо обчислення та виплати пенсії позивача у зменшеному розмірі з 01.01.2026 шляхом застосування максимального розміру та обмежувальних коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778, є протиправними.

Похідна вимога про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії без застосування зазначених обмежень також є обґрунтованою та підлягає задоволенню в межах установленого судом порушення.

Водночас вимоги щодо зобов`язання відповідача здійснювати виплату пенсії в повному розмірі за всіма можливими майбутніми перерахунками та змінами законодавства не можуть бути задоволені наперед, оскільки судовий захист спрямований на усунення встановленого порушення, а не на вирішення можливих спорів, які можуть виникнути в майбутньому.

Крім того, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині позовних вимог про здійснення виплати перерахованої пенсії позивача у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду - оскільки спору щодо виплати пенсії не у повному обсязі на виконання даного рішення суду на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало, також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку можливо будуть порушені.

Відповідно до статті 139 КАС України питання розподілу судових витрат вирішується з урахуванням результатів розгляду справи та документально підтверджених витрат сторін.

Керуючись статтями 2, 5, 7, 9, 19, 72- 77, 139, 241- 246, 250, 255, 262 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо обчислення та виплати з 01.01.2026 пенсії ОСОБА_1 у зменшеному розмірі шляхом застосування обмеження максимальним розміром пенсії та обмежувальних коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) здійснити з 01.01.2026 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) призначеної відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII, без застосування обмежувальних коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778, та без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ілля ТИХОНОВ